Облік розрахунків з бюджетом

Податки і збори – це обов’язкові платежі підприємств та окремих осіб в державний або місцевий бюджети.

Обов’язкові платежі – це система встановлених законодавством внесків та відрахувань юридичних і фізичних осіб, що формують доходи до державного бюджету.

Податкове зобов’язання – загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

До прямих податків належить і прибутковий податок – він утримується безпосередньо з таких доходів, як заробітна плата та різні додаткові надходження фізичної особи, зменшуючи суму, яка підлягає виплаті на руки.

Податок на прибуток та прибутковий податок за змістом дуже схожі між собою: отримав дохід – сплати частину на загальнодержавні потреби. Відмінність між ними полягає в тому, що платниками податку на прибуток є юридичні особи, ставка є фіксованою, тобто її величина не залежить від рівня доходів, а платниками прибуткового податку – фізичні особи, він утримується за ставкою 13% від суми доходу з урахуванням пільг які надаються в залежності від доходу особи.

Найпоширенішим непрямим податком на практиці є податок на додану вартість, його називають непрямим, тому що джерелом для його нарахування не є сама додана вартість – він не повинен її зменшувати, він нараховується понад калькуляційну ціну реалізації і приєднується до неї виключно для того, щоб цей податок був сплачений не виробником, а кінцевим споживачем.

Акцизний збір, як і ПДВ, є непрямим податком і схожий на нього, тому що вони виконують функції регулятора споживчого ринку, однак не дублюють один одного, а доповнюють.

Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, що виробляються в Україні або імпортуються.

Мета введення акцизу – збільшити надходження до бюджету та скоротити споживання певних товарів.

Порядок нарахування та сплати загальнодержавних податків регулюється відповідними Законами України, місцевих податків і зборів – рішенням органів місцевого самоврядування.

Для правильного нарахування податків необхідно знати:

об’єкт оподаткування;

ставку обчислення;

джерело сплати.

Не знаючи, що саме є об’єктом оподаткування, неможливо визначити базу для обчислення; не знаючи розміру ставки обчислення, неможливо визначити величину податку; не знаючи джерела сплати, неможливо зареєструвати бухгалтерську проводку.

Податок, який називається прямим, повинен утримуватися з того джерела, назва якого відповідає об’єкту оподаткування. Наприклад, якщо податок називається на прибуток, то він сплачується за рахунок прибутку, тобто зменшує його залишок, - цей податок прямий.

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету, призначено балансовий, пасивний рахунок 64 “Розрахунки за податками й платежами”:

- по дебету відображаються: належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, спиання;

- по кредиту відображаються: нараховані платежі до бюджету.

На субрахунку 641 “Розрахунки за податками” ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість та інші податки).

Первинними документами для нарахування податків служать розрахунки бухгалтерії, а по розрахунках з ПДВ – податкові накладні. Перерахування податків та обов’язкових платежів здійснюється на підставі платіжних доручень.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

В бухгалтерському обліку операції по нарахуванню і сплаті податку на прибуток відображаються наступним чином: