Система податкових органів України та їх компетенція

Державна податкова служба України створена як єдина система управління і контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення до від­повідного бюджету податків та інших обов’язкових платежів, установ­лених законодавством. Податкова служба не залежить від інших ін­ститутів виконавчої влади на місцях, але з деяких питань працює у тісній взаємодії з ними.

Державне управління оподатковуванням і податковий контр­оль як частина державного і фінансового контролю взагалі відріз­няються від інших форм управління і контролю тим, що їх об'єктом є різні види податків, організація функціонування системи сплати податків. Державні податкові органи організо-вують роботу і викону­ють основні функції із забезпечення повноти, правильності і своє­часності внесення податків до бюджетів, запобігання податковим порушенням і притягнення до відповідальності за порушення подат­кового законодавства.

Податкова служба була створена в січні 1990 р. відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 24 січня 1990 р. № 76 «Про Державну податкову службу». До цього її функції виконували фі­нансові органи, на які в сучасних умовах покладені завдання плану­вання і виконання бюджету.

Фактично систему податкових органів можна розділити на дві групи:

1.
Безпосередньо податкові органи (податкові адміністрації й органи податкової міліції) ─ основна діяльність яких пов'язана з
забезпеченням податкових надходжень і які здійснюють її без додаткових умов.

2.
Умовно податкові органи (митні органи, органи Державного казначейства), які поряд зі своєю основною діяльністю забез­печують надходження платежів і розглядаються як податкові за певних умов.

^ Система податкових органів України охоплює: Державну податко­ву адміністрацію України, податкову міліцію, митні органи України, органи казначейства, управління Пенсійним фондом, Кабінет Міні­стрів, Міністерство фінансів, Адміністрація Президента.

Загальною податковою компетенцією наділені саме податкові інспекції й адміністрації, що виступають уповноваженою сторо­ною з приводу сплати (стягнення) податків і зборів, що здійснюють податковий контроль, залучення платників до відповідальності за здійснення податкових правопорушень від імені держави.

Спеціальною податковою компетенцією наділено кілька орга­нів. Митні органи мають повноваження податкових органів у сфері контролю за сплатою податків і зборів винятково при переміщенні товарів через митний кордон України.

Податкова міліція наділена спеціальними повноваженнями щодо оподаткування у разі здійснення злочинів, адміністративних правопорушень при сплаті податків, здійсненні захисту працівни­ків податкових органів і розслідуванні випадків корупції в системі податкових органів. Створення податкової міліції стало необхідною умовою формування ефективної податкової системи. Поряд із Дер­жавною митною службою, підрозділами з боротьби з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ податкова міліція є час­тиною сил, що забезпечують економічну безпеку України.

Державна податкова адміністрація України є центральним ор-ганом виконавчої влади. На вищу ланку покладаються організа-ція, інструктивне і методичне забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за діяльністю податкових органів.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Держав­ній податковій адміністрації України. Структура середньої ланки затверджується Державною податковою адміністрацією України і може містити: управління обслуговування платників податків; управління податків і зборів; управління аудиту; управління подат­кових розслідувань; відділ обліку і звітності; відділ комп'ютеризації; відділ організації роботи податкових інспекцій і внутрішньовідом­чого контролю; юридичний відділ; валютну інспекцію; бухгалтерію; відділ кадрів; адміністративно-господарський відділ тощо.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані держав­ні податкові інспекції підпорядковуються відповідним Державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Державні податкові інспекції очолює начальник ДПІ, у якого, як правило, два перших заступники: перший заступник начальника та перший заступник ─ начальник податкової міліції.

Структурна побудова податкових ін­спекцій базового рівня містить чотири управління, кожне з яких має відділи, а саме:

─ управління оподаткування юридичних осіб, яке має відділ прийняття та опрацювання документів;

─ управління оподаткування фізичних осіб, у складі якого два відділи: відділ стягування податків з фізичних осіб та відділ документальних перевірок фізичних осіб;

─ управління податкового аудиту містить відділ перевірки відшкодування ПДВ та відділ контролю за розрахунковими операціями і сферою грошового обігу;

─ управління автоматизованого адміністрування податків, у складі якого відділ обліку платників податків.

Також структурна побудова податкових ін­спекцій базового рівня містить ряд самостійних відділів:

─ відділ обліку і звітності;

─ відділ валютного контролю;

─ відділ місцевих рентних та податкових платежів;

─ відділ стягування платежів до бюджету;

─ відділ оперативного прогнозування надходжень;

─ відділ правового забезпечення;

─ відділ роз’яснення законодавства;

─ відділ стягування прямих та непрямих податків (цей відділ підпорядковується першому заступнику ДПІ ─ начальнику податкової міліції);

─ організаційно-розпорядчий відділ;

─ адміністративно-господарську групу;

─ бухгалтерію.

Структурна побудова податкових ін­спекцій базового рівня відображає їхню основну функ­цію ─ ведення податкової роботи.

Ключовою посадовою особою податкових органів є податковий інспектор, яким реалізується основний обсяг прав і обов’язків по­даткових органів. Інспектори здійснюють всі основні форми роботи з платниками податків. Посадовою особою органу Державної подат­кової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам. У разі прийняття на роботу посадовій особі може бути встановлено випробувальний термін від шести мі­сяців до одного року. Посадові особи органів держав-ної податкової служби не мають права займатися підприєм-ницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Праців­ники органів Державної податко-вої служби підлягають атестації, за результатами якої їм може бути присвоєне спеціальне звання: голо­вний державний радник податкової служби, державний радник по­даткової служби І ─ ІІІ рангів, радник податкової служби І ─ ІІІ рангів, інспектор податкової служби І ─ ІІІрангів.

Органи Державної податкової служби України координують свою діяльність із фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами Служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, устано­вами банків, а також із податковими службами інших держав

 

Права, обов’язки і відповідальність органів державної податкової служби
Права органів Державної податкової служби визначаються в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України. Посадові особи органів Державної податкової служби мають право:

 

а) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подання), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), дотримання ва­лютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділен­нями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ;

б) здійснювати контроль за:

1) дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку;

2) наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів госпо-дарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з подальшою передачею матеріалів про виявлені пору­шення органам, які видали ці документи, торгових патентів;

 

в) одержувати у платників податків (посадових осіб платників
податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та
стосуються реалізації повноважень органівДержавної податкової служби, встановлених законами України; перевіряти під час прове-дення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу;

г) запрошувати платників податків або їх представників для
перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати подат­ків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків.
Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не піз­ніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендовани­ми листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час,
на які запрошується платник податків (посадова особа платника
податків);

д) одержувати безоплатно від платників податків, а також від
установ Національного банку України та комерційних банків у по-­
рядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську
діяльність», довідки та/або копії документів про наявність банків-ських рахунків, а на підставі рішення суду ─ про обсяг та обіг коштів
на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни
валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

 

е) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування
інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ─ плат-ників податків та зборів (обов’язкових платежів):

1) від платників податків;

2) від Національного банку України та його установ, ─ про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків та зборів (обов'язкових платежів);

3) від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію суб'єктів, а також видавати ліцензії на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, ─ про видачу таких свідоцтв про державну реєстрацію та ліцензій суб’єктам господарської діяль­ності;

4) від органів внутрішніх справ, ─ про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього;

5) від органів реєстрації актів громадянського стану, ─ про громадян, які померли;

 

ж) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справ­ляння при цьому податків та зборів (обов'язкових платежів) та ін­формацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиден­ти і нерезиденти, за формою, погодженою з Державною податковою адміністрацією України, та від органів статистики ─ дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;

 

з) вимагати від платників податків, діяльність яких перевіря­ється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів Державної податкової служби, а також припинення дій, які пере­шкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби;

і) при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а під час проведення арешту активів платника податків на підставі рішення суду ─ вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу Державної податкової служби та платника податків, і залишенням копій таких документів платнику податків. Забороняється вилучення у суб'єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування;

 

к) користуватися у службових справах засобами зв'язку, які належать підприємствам, установам та організаціям, з дозволу їх керівників;

 

л) вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів. У разі відмови у проведенні та­ких інвентаризацій або під час проведення адміністративного арешту активів ─ звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, або ухвалення відповідного рішення судом ─ у присутності понятих та представників підприємств, установ і орга­нізацій, щодо яких здійснюється перевірка, опечатувати каси, ка­сові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.