Необхідні поняття і терміни

ПРИЙОМИ ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОГО ЧИТАННЯ

Попереднє вивчення. Перш ніж розпочати вивчення кожної теми, перегляньте текст матеріалу. Вивчіть ключові терміни і поняття, які необхідно буде засвоїти при вивченні теми семінару. Ознайомтеся із заголовками та підзаголовками розділів, схемами, картами, світлинами, висновками, що містяться у текстах.

Постановка запитань до тексту. Спробуйте сформулювати для себе декілька запитань, або візьміть питання семінару, відповіді на які Ви хотіли б отримати, вивчаючи цю тему.

Запитання можуть виникати у Вас під час читання тексту до різних його аспектів: незрозумілих слів і речень, незрозумілих логічних зв’язків між реченнями і абзацами тощо. Головне – не пропускати жодного незрозумілого місця в тексті, ставити запитання і відразу шукати на нього відповідь.

Нотування. Продуктивне читання тексту передбачає певну форму ведення записів. При цьому можливе використання таких методів:

Складання граф-схем. Це графічне зображення логічних зв’язків між частинами тексту.

Складання тез. Тезування полягає у формулюванні основних положень, тверджень, висновків теми, що вивчається.

Коментування. Це Ваші самостійні судження і роздуми над текстом, які є результатом творчого підходу до його опрацювання.

Отже, чим краще Ви усвідомите основні прийоми ознайомлювального читання, тим легше відбудеться запам’ятовування і засвоєння матеріалу.

ПРИЙОМИ ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ

Повторення прочитаного. Найкраще це робити, промовляючи вголос. При цьому Ви зрозумієте, наскільки засвоїли матеріал і де маєте прогалини у знаннях. Можна робити переказ тексту, спираючись на складені Вами граф-схеми, тези. Повторення прочитаного є особливо важливим етапом роботи з матеріалом: краще витратити до 80 % часу, який Ви виділяєте на навчання, на повторення інформації, ніж на просте читання та перечитування матеріалів теми.

Виконання вправ та тестових завдань. До кожної теми додається ціла низка вправ та тестових завдань, які Ви повинні виконати, перш ніж перейти до наступної теми. Виконання вправ дасть можливість систематизувати й узагальнити все, що Ви прочитали, вивчили та засвоїли, а також застосовувати набуті знання для характеристики історичних діячів, процесів, подій. Робота над вправами є ефективним способом самоперевірки і самоконтролю.

Семінар 2. Давньоруська держава, її місце в історії українського народу

 

План заняття.

1. Утворення Київської держави та основні етапи її розвитку.

2. Соціально-економічний і політичний устрій Київської Русі.

3. Причини занепаду та історичне значення Київської держави.

4. Утворення Галицько-Волинського князівства, його розвиток, історичне значення і причини кризи.

5. Культура Давньої Русі.

 

Теми доповідей:

1. Християнство як державна релігія Русі. Особливості Київського християнства.

2. Походження назви “Україна”.

3. Данило Галицький – король Русі.

4. Монгольська навала на українські землі.

 

Література

Борисенко В.Й. Курс української історії. – К.: Либідь, 1996. – С. 5-45.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К.: Либідь, 1990. – С.45-76, 88-94.

Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення. Вид. 3-тє, виправлене й доповнене. – Харків: Торсінг, 2003. – С.29-86.

Кормич Л.І. Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття: навчальний посібник. – Харків: ООО “Одіссей”, 2001. – С.67-118.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посіб. / За ред. Ю.М. Алексєєва. 3-є вид. – К.: Каравела, 2005. – С.33-69.

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: “Академія”, 2003. – С.41-96.

Історія державності України: Експериментальний підручник / За заг.ред. Бандурки О.М., Ярмиша О.Н. – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2004. – С.59-79.

История Украины: учебное пособие / Под общ.ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2004. – С.38-75.

Моця О., Ричка В. Київська Русь: від язичництва до християнства. -К.: Глобус, 1996.-224 с.

Котляр М.Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. -К.: Україна, 1996. - 240 с.

 

Методичні рекомендації

 

Готуючись до семінару, треба приділити увагу тому, що створення Київської Русі розпочалось у VI-VII ст. утворенням полянами великого племінного союзу. Проте велика Київська держава з’явилася лише у ІХ ст., коли до Києва прийшли варяги. Необхідно критично проаналізувати усі теорії виникнення Київської держави, а саме: норманську (Г. Байер, Г.Міллер), антинорманську (М. Ломоносов) та хозарську (О. Пріцак).

Виділяють три основних періоди існування Київської Русі:

1. Період швидкоплинного зростання – з 882 (Олег) по 972 рр. (смерть Святослава);

2. Період досягнення стабільності – 980-1015 рр.(Володимир Великий) та 1036-1054 рр. (Ярослав Мудрий);

3. Період занепаду Київської держави, який розпочався після смерті Ярослава Мудрого і продовжувався до остаточного зруйнування монголами Києва (у 1240 р.).

Розглядаючи причини занепаду Київської Русі, слід зазначити, що вони були пов’язані з феодалізацією держави, які ускладнювали процес управління країною з центру, а також з розвитком окремих князівств-земель. Але необхідно звернути увагу на той факт, що процес феодалізації був не штучним явищем в історії України, а загальноісторичним процесом, через який пройшли усі західноєвропейські держави. Відзначаючи історичне значення Київської держави, необхідно зазначити, що Київська Русь була “колискою” українського державотворення.

Розглядаючи історію розвитку Галицько-Волинської держави, слід мати на увазі, що ціла низка причин сприяла уособленню Галицького та Волинського князівств від влади Києва у ХІІ ст. Зусиллями князя Романа Мстиславовича зазначені князівства у 1199 р. склали єдину державу. Проте назване територіальне об’єднання проіснувало лише 6 років.

Доцільно проаналізувати розвиток Галицько-Волинської держави у період 1205-1238 рр., коли княжий престол займали і галицькі бояри, і угорський королевич Коломан. Слід зазначити також, що незважаючи на посилення боярського сепаратизму, княжа влада знову зміцніла і Галицько-Волинське політичне об’єднання проіснувало до XIV ст., а після чого потрапило під владу чужоземних правителів. Особливу увагу привертає постать Данила Галицького, його політика балансування між Заходом та Сходом, яка дозволила зберегти у відносній цілісності державу.

Розглядаючи питання культури Давньої Русі, слід з’ясувати, який вплив мало впровадження християнства на подальший розвиток суспільства.

Необхідні поняття і терміни

Барщина, бояри, великий князь, віче, воєвода, давньоруська народність, данина, держава, демократія, дружина, Золота Орда, Києво-Печерська Лавра, літописи, митрополит, монгольське іго, натуральне господарство, поліцентризація, писемна культура, православ’я, ранньофеодальна держава, “Руська правда”, християнство, Хрещення Русі, церква.

Контрольні питання і завдання:

1. За яких обставин утворилася держава Київська Русь?

2. Яка теорія походження Київської Русі здається вам найбільш аргументованою? Поясніть, чому.

3. Які періоди виділяють у політичній історії Київської Русі?

4. Доведіть, що Х-ХІ ст. стали періодом розквіту Київської держави.

5. За яких обставин утворилося Галицько-Волинське князівство?

6. Визначіть першу писемну згадку про місто Львів:

а) 1256 р.; б) 1240 р.; в) 1410 р.

 

СЕМІНАР 3. Доба козацько-гетьманської держави (1648-1764 рр.)

 

План заняття.

1. Зародження козацтва та козацькі повстання останньої чверті XVI – першої третини XVII ст.

2. Українська національна революція середини XVII ст.: причини та періодизація.

3. Основні етапи та перебіг визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького. Переяславська рада і “Березневі статті”.

4. «Руїна»: період та сутність.

5. Україна за гетьманування Івана Мазепи.

6. Наступ російського самодержавства на автономію України. Ліквідація Гетьманщини.

Теми повідомлень:

1. Виникнення Запорозької Січі.

2. Формування української державності в ході Визвольної війни.

3. Іван Мазепа: історичний портрет.

4. Подальша доля українського козацтва після 1775 р.

Література

Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К.: Либідь, 1993. – 288 с.

Борисенко В.Й. Курс української історії. – К.: Либідь, 1996. – С. 235-366.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. – К.: Либідь, 1990. – С.178-203.

Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині XVIII ст.: кордони, населення, право. – К.: Либідь, 1996. – 180 с.

Семененко В.І., Радченко Л.О. Історія України з прадавніх часів до сьогодення, вид. 3-тє, виправлене й доповнене. – Харків: Торсінг, 2003. – С.92-100, 122-203.

Кормич Л.І. Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття: навчальний посібник. – Харків: ООО “Одіссей”, 2001. – С.167-247.

Світлична В.В. Історія України: Навч. посіб. / За ред. Ю.М. Алексєєва. 3-є вид. – К.: Каравела, 2005. – С.81-149.

Бойко О.Д. Історія України: Посібник. – К.: “Академія”, 2005. – С.126-208.

Історія державності України: Експериментальний підручник / За заг.ред. Бандурки О.М., Ярмиша О.Н. – Харків: ТОВ “Одіссей”, 2004. – С.121-237.

Воронянский А.В. История Украины: учебное пособие для школьников и студентов. – Харьков: Парус, 2004. – С.79-101, 109-178.

История Украины: учебное пособие / Под общ.ред. Р.Д. Ляха. – Донецк: Центр подготовки абитуриентов, 2004. – С.108-148.

Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К.: Вища школа. – 1994. – С. 121-165.

 

Методичні рекомендації

Готуючись до семінару, необхідно критично проаналізувати усі теорії виникнення українського козацтва. З питання заснування Запорозької Січі цікавою є дискусія на сторінках монографії Володимира Голобуцького “Запорозьке козацтво”.

Щодо питання козацьких повстань останньої чверті XVI- першої третини XVII ст. необхідно уяснити, яку мету мали повсталі і з’ясувати характер виступів.

Розглядаючи питання Української національної революції, треба звернути увагу на докорінні зрушення, що відбулися у житті суспільства в другій половині ХVІІ ст. та виступають аргументами на користь терміна “національна революція”, а саме:

- утворення та розбудова Української національної держави;

- встановлення нових кордонів та поступове формування державної території;

- скасування кріпосного права;

- ліквідація великої земельної власності польських та ополячених українських феодалів, утвердження дрібної (фермерського типу) козацької власності на землю тощо.

Доцільно засвоїти наступну періодизацію Української національної революції (за О.Бойко):

І етап (лютий 1648 – серпень 1657 рр.) – піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби;

ІІ етап (вересень 1657 – червень 1663 рр.) – доба громадянської війни, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства;

ІІІ етап (червень 1663 – вересень 1676 рр.) - період боротьби за возз’єднання Української держави.

Стосовно причин поразки національної революції треба відзначити:

- відсутність загальновизнаної суспільством національно-державної ідеї;

- перманентну політичну боротьбу між старшинськими угрупованнями, під час якої через особисті чи групові амбіції вони блокувалися з іноземними державами, часто нехтуючи інтересами власного народу;

- ігнорування більшостю еліти ідеї створення спадкоємного гетьманства, затвердження республікансько-олігархічної форми правління, що генерувало суперництво за гетьманську булаву.

 

 

Розглядаючи період «руїни» в Україні, важливо виділити такі причини цього трагічного явища:

1. Боротьба старшини за гетьманську булаву.

2. Відсутність єдиного постійного політичного курсу і через це перебіжки від одного захисника до іншого.

3. Слабкі державницькі переконання українського населення, невисокий рівень політичної свідомості та відсутність державної дисципліни.

4. Соціальне розмежування української нації, небажання повсталого народу служити шляхетсько-старшинській еліті та велике прагнення останніх збагатіти.

Доцільно критично проаналізувати постать гетьмана Івана Степановича Мазепи, довести декілька точок зору на політику цієї людини, висловити власне ставлення до нього.

Щодо доби російської експансії в Україні, треба зауважити, що хоч вона закінчилась розподілом України між двома державами – Австрійською та Російською, протягом майже століття в Гетьманщині існувало українське самоврядування.

При вивченні питання української культури можна дослідити які специфічні елементи мав такий стиль “мазепинського бароко”. Слід відзначити, що у XVII-XVIII ст. культурне життя в Україні досягло високого рівня і охоплювало всі верстви населення, але знищення автономії призвело до загрози втрати самобутності української культури.

Необхідні поняття і терміни

 

Річ Посполита, уніатська церква, братства, Литовські статути, козак, Дике Поле, магнати, шляхта, Запорозька Січ, гетьман, реєстрові козаки, паланка, курінь, чайка, козацько-селянські повстання, фільварок, опришки, Зборівський договір, Білоцерківський договір, Переяславська угода, “Березневі статті”, Хмельниччина, Гетьманщина, козацька старшина, слобода, “Руїна”, Малоросія, Гадяцький договір, Андрусівське перемир’я, Вічний мир, Північна війна, гайдамаки.

Контрольні питання і завдання:

 

1. Визначте причини, які зумовили виникнення українського козацтва.

2. Де, коли і як виникла Запорозька Січ?

3. Заповніть таблицю «Дві хвилі козацько-селянських повстань кін.XVI – поч.XVII ст.»

 

Питання для відповідей	Перша хвиля повстань (кін.XVI ст.)	Друга хвиля повстань (поч.XVII ст.)
1. Причини повстань
2. Дати повстань
3. Ватажки повстань

 

4. Зробіть висновок щодо історичного значення козацько-селянських повстань кін.XVI – поч.XVII ст.

5. Поясніть, чому Кримське ханство стало союзником Б.Хмельницького у війні з Річчю Посполитою.

 

 

6. Заповніть наведену таблицю і зробіть порівняльний аналіз Білоцерківської та Зборівської угод.

 

Питання для порівняння	Зборівська угода	Білоцерківська угода
Дата підписання
Обставини підписання
Територія, що залишена під владою гетьмана
Кількість реєстрових козаків

7. Які гетьмани періоду “Руїни” виступали з ідеєю турецької альтернативи союзу з Москвою? Чи була реально, на Вашу думку, основа такого союзу?

8. Розкрийте причини шведсько-українського союзу 1708 р.

9. Коли відбулася Полтавська битва:

а) 27 червня 1709 р.; б) 1 квітня 1708 р.; в) 22 жовтня 1709 р.

10. Яке значення для України і Росії мало приєднання Криму?

 

 

Семінар 4. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.)

План заняття.

1. Вплив Лютневої революції 1917року в Росії на події в Україні. Політика Української Центральної Ради: від автономії до незалежності.

2. Українська держава гетьмана П.Скоропадського.

3. Доба Директорії УНР: внутрішня і зовнішня політика. Акт Злуки УНР і ЗУНР.

4. Досягнення і причини поразки українського національного руху.

 

Теми доповідей:

1.Українська національно-демократична революція: політичні портрети її провідних діячів.

2.Культура і духовне життя в Україні у 1917-1920 рр.

Література

Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: “Академія”, 2005. – С.316-346.

Верстюк В.Ф. Українська Центральна Рада: Посібник. - К.: Либідь. -1997. -С.58-251.

Історія України: нове бачення: У 2 т. /Під ред. В.А.Смолія. - К.: Україна, 1996.-Т.2.-С.З-172.

Реєнт О. Українська революція. - К.: Наук. думка. -1996. - 120 с.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали.: У 2 т.: Т.1. - К.: Либідь. - 1996; - Т. 1. - 1997. -Т.2. -1997.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття, необхідно уяснити, що Лютнева революція у Росії надала могутнього поштовху національно-визвольному рухові в українських землях. Її безпосередні наслідки в Україні відзначились тимчасовим вакуумом легітимної влади; розширенням поля політичної боротьби; вихідом на політичну арену широких народних мас; перетворенням армії на впливовий фактор внутрішнього життя; зростанням ролі політичних партій; полівінням суспільних настроїв; паралельною появою конкуруючих владних структур Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної Ради, якої надавала перевагу вирішенню питань національного розвитку.

Треба уважно проаналізувати основні події доби Центральної Ради (березень 1917 р. - квітень 1918 р.). Особливу увагу зверніть на намагання демок­ратичних кіл шляхом парламентської демократії вибороти спочатку політичну автономію, а незабаром – державну незалежність Української Народної Республіки. Доба Гетьманату (квітень-грудень 1918 р.) увійшла в історію як спроба консервативних сил зберегти українську державність, встановивши авторитарний режим, що спирався на багнету австро-німецьких окупантів. Ключовими подіями та тенденціями доби Директорії (грудень 1918 р. — листопад 1920 р.) стали: відновлення Української Народної Республіки, акт Злуки УНР і ЗУНР; еволюція української державності від парламентської до одноосібної форми правління; втрата державної незалежності через дію зовнішніх сил та суперечливу внутрішню політику.

Вивчаючи тему, слід враховувати, що тривале переважання автономістських настроїв в Україні протягом майже всього 1917 р., яке знайшло свій вияв у трьох Універсалах Центральної Ради, пояснюється такими факторами: автономія була основною програмною установкою домінуючих у Раді партій; ідея самостійності ще не набула поширення та визнання у масах; українська політична еліта сподівалася, що російська демократія справедливо вирішить національне питання; самостійна Україна бездержавних структур, без власної армії могла стати легкою здобиччю у вогні першої світової війни. Очевидно, певну роль відігравали і налагоджені російсько-українські економічні зв’язки, домінування неукраїнського населення у містах та ін. За цих обставин проголошення у IV Універсалі державної незалежності, політичної самостійності було вимушеним кроком під тиском обставин. Проте навіть у цьому документі радівці цілковито не відкидали ідею федерації, зауваживши: тільки українські Установчі збори мають остаточно вирішити питання «про федеративний зв'язок з народними республіками колишньої Російської держави». Важливо підкреслити: на жаль, IV Універсал фактично не став заключним акордом державотворення, що йде по висхідній і має міцну соціальну базу, а був засобом виходу з кризи, спробою втримати владу в руках національно-патріотичних сил.

Треба звернути увагу й на характерні риси періоду визвольних змагань 1917—1920 рр.: інтенсивність та динамізм історичних подій; поява на політичній арені багатьох протидіючих суспільних сил; прогресуюча соціально-економічна криза; значна амплітуда форм прояву суспільної активності — від з’їздів, маніфестацій та страйків до анархії, отаманщини та жорсткого збройного протисто­яння; втягнення в орбіту суспільних протистоянь широких верств населення; втручання в українські справи Росії, Польщі, Німеччини, Австро-Угорщини та ін.

В якості підсумку слід уяснити, що за час свого існування ЦР досягла значних успіхів (перетворила українське питання на одне з головних питань революційного періоду, серйозно підірвала принцип "єдиної та неподільної Росії"), але й водночас зазнала величезних невдач. Головними причинами її поразки стали: відсутність боєздатної армії та адміністративного апарату, не було згоди щодо того, яку політику проводити, і, найголовніше, нерозвиненість українського національного руху. В цілому революція й громадянська війна принесли українцям як поразку у справі завоювання незалежності, так і певні здобутки. Головні недоліки українського національного руху полягали у його слабкій соціальній базі та зовнішніх чинниках: Польша і більшовицька Росія. Здобутками можна вважати піднесення національної свідомості, визнання і селянством своєї самоцінності. Процес національного будівництва зробив вражаючий крок уперед.

 

 

Необхідні поняття і терміни

 

Лютнева революція, Тимчасовий уряд, Ради, Українська Центральна Рада, Генеральний секретаріат, універсали, Українська Народна Республіка, Брест-Литовська угода, гетьманат, Директорія, Акт Злуки.

Контрольні питання і завдання:

1.Якими були наслідки Лютневої революції 1917 р. для України?

2.Прокоментуйте думку В.Винниченка, висловлену ним після подій Лютневої революції: “Українство тепер орієнтувалось тільки на Всеросійську революцію, на перемогу справедливості...Всяке відокремлення себе від революційної Росії здавалось смішним, абсурдним, безглуздим. Для чого? Де ми знайдемо більше того, що тепер ми матимемо в Росії?”

3.Чому в трьох Універсалах Центральної Ради обстоювалась національно-територіальна автономія і лише у четвертому проголошувалась політична самостійність України?

4.В Німеччині та Австро-Угорщині Берестейську угоду 1918 р. інколи називали “хлібною”. Наскільки ця назва відповідала дійсності? Чи були, на Вашу думку, альтернативи названій угоді?

5.Охарактеризуйте соціальну базу гетьманату.

6.Назвіть державотворчі плани гетьмана П.Скоропадського і чому не вдалося їх повністю реалізувати?

7.Проаналізуйте, що було спільного, а в чому виявилися різні підходи більшовиків та Директорії до питань: аграрної реформи; політичної влади в Україні; місця та ролі заможних класів; міжнародної політики?

8.У чому полягали сильні та слабкі сторони Директорії? Чим пояснити виникнення в народі у цей час вислову “У вагоні Директорія, під вагоном – територія”?

9.Проаналізуйте питання співвідношення соціального та національного факторів під час революційних подій на Україні 1917-1920 рр.

10.Сформулюйте причини поразки Української національної революції 1917-1920 рр.