Вибір калорифера для обігрівання приміщення 2 страница

3. Вибрати транспортні засоби для підвезення фуражного зерна від складу до кормоцеху, з об’ємом ./м³/.

4. Вибрати технічний засіб для навантаження фуражного зерна в транспортний засіб.

5. Визначаємо час одного рейсу транспортного засобу рейсу, год.

, год. /5.38/

де - час навантаження транспортного засобу

, год. /5.39/

де - коефіцієнт використання об’єму транспортного засобу, К = 0,8...0,9;

₃ - об’ємна маса зерна, т/м³;

- продуктивність завантажувального засобу, т/год;

- час руху транспорту з вантажем;

/5.40/

- час руху транспорту без вантажу,

км/год /5.41/

- час розвантаження / визначають з технічних характеристик транспортного засобу /.

6. Визначаємо кількість рейсів транспортного засобу за 1 годину,

/5.42/

7. Розрахункова кількість зерна, яке необхідно перевезти за І годину зміни, дорівнює:

/5.43/

де - кількість робочих змін, = 2 3;

- тривалість робочої зміни, = 6 8 год.;

Кзм - коефіцієнт використання робочого часу зміни, Кзм = 0,6 0,8.

8. Розраховуємо годинний вантажообіг /Ткм/год/ по транспортуванню зерна

, т км/год /5.44/

9. Визначаємо необхідну кількість транспортних засобів, - де - коефіцієнт об’ємного заповнення

/5.45/

де - коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9

10. Розраховуємо місткість бункера – накопичувача кормоцеху для запасу на 2–3 зміни /м³ /.

/5.46/

де - коефіцієнт об’ємного заповнення, = 0,9

11. Знаючи , підібрати бункер по довіднику.

12. Вибрати подрібнювач, продуктивність якого відповідала б умові:

/5.47/

де - тривалість зміни, год., =6…8 год.

Якщо ця умова не витримується, визначаємо кількість подрібнювачів

/5.48/

5.5. Лінія змішування і видачі кормів

1. Визначаємо добову погребу в кормосумішах для годування основної групи тварин.

Q_{к.с.доб.} = q₁m + q₂m + q_im, кг/доб /5.49/

де - вага окремих компонентів корму, які входять в раціон однієї тварини, кг;

- кількість тварин основної групи, голів.

2. Добова потреба в кормосумішах для тварин груп відтворення стада

, кг/добу /5.50/

, кг/добу /5.51/

3. Визначаємо сумарну добову потребу з кормо сумішах

,кг/добу /т/добу/ /5.52/

4. Визначаємо необхідну пропускну здатність лінії змішування і видачі .год.

; /5.53/

де - кількість робочих змін;

- коефіцієнт змінної нерівномірності.

- тривалість зміни, год.

5. Вибираємо стандартний змішувач кормів / безперервної дії або пропорційного/ з умови

/5.54/

де - продуктивність змішувача, т/год;

- коефіцієнт змінної нерівномірності α_змыни = 0,7 - 0,8

 

5.4. Лінія роздавання кормів

Стаціонарні кормороздавачі.

1. Визначаємо кількість стаціонарних кормороздавачів

/5.55/

де - необхідна кількість стаціонарних кормороздавачів;

- кількість тваринницьких приміщень на фермі;

- місткість одного приміщення, голів;

- кількість тварин, що обслуговується одним кормороздавачем.

Мобільні кормороздавачі

І.Визначаємо вантажопід’ємність мобільного кормороздавача /кількість корму, яку можна доставити і роздати за один рейс/:

, кг /5.56/

де - місткість бункера кормороздавача, м³;

- коефіцієнт заповнення бункера, β₃ = 0,8 - 1;

- щільність корму, кг/м³.

2. Визначаємо кількість циклів, що може виконати один кормороздавач за час роздавання:

/5.57/

де - допустимий час /тривалість/ роздавання кормів, год. / І,5 - 2 год/;

- час, необхідний для виконання одного рейсу /циклу/ роздавання, год.

, год /5.58/

де - коефіцієнт, що враховує затрати часу на вимушені зупинки, розвороти тощо, К₀ = 1,1 – 1,2;

- час транспортування пустого кормороздавача до місця завантаження, год.

, год /5.59/

де - середня відстань від тваринницького приміщення до місця завантаження кормів, км;

- швидкість транспортування порожнього роздавача, км/год;

- час завантаження кормороздавача, год.

, год /5.60/

де q₃ - продуктивність завантаження, год;

- час транспортування завантаженого кормороздавача, год.

/5.61/

де - швидкість транспортування завантаженого кормороздавача, км/год;

t_Р- тривалість роздавання кормів

або ; /5.62/

де q_Р- продуктивність кормороздавача при роздаванні кормів у годівниці, кг/год;

- довжина тваринницького приміщення, км.

- швидкість переміщення кормороздавача при роздаванні корму, км/год.

Необхідна продуктивність кормороздавача становить:

, кг/год /5.63/

де - швидкість агрегату під час роздавання кормів у годівницю, км/год;

- погонна норма видачі корму, кг/м.

, кг/м /5.64/

де - разова норма видачі на одну голову, кг;

- змінність годівлі з одного головомісця K=1/ при прив’язному способі утримання, при інших К = 2 - 3 /;

В - ширина фронту годівлі однієї тварини /0,8-1,1 - для ВРХ 0,4 - 0,5м - для свиноматок, 0,2м - молодняку до двох місяців; 0,3 - 0,35м - свиней на відгодівлі/.

3.Визначаємо загальну кількість циклів /рейсів/ для годівлі всіх тварин

/5.65/

де - кількість корму для однієї годівлі

/5.66/

де - загальне поголів’я тварин на фермі.

4. Визначаємо необхідну кількість мобільних кормороздавачів

; /5.67/

Одержаний результат заокруглюють до цілого числа в бік збільшення.

 

6.МЕХАНІЗАЦІЯ ПРИБИРАННЯ ТА

ПЕРЕРОБКИ ГНОЮ

6.1 Визначаємо добовий вихід гною на фермі

, кг /6.1/

де - кількість тварин на фермі;

- середньодобове виділення твердих екскрементів однією твариною, кг;

- середньодобове виділення рідких екскрементів, кг;

- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг;

6.2.Річний вихід гною

,т /6.2/

де - добовий вихід гною під час випасного періоду,

- тривалість стійлового періоду, /200 - 220 діб/;

- тривалість випасного періоду, /145 - 165 діб/.

6.3.Визначаємо площу гноєсховища, яка повинна забезпечувати зберігання гною, що нагромаджується протягом зимового періоду /І20 - 200 днів/

, м² /6.3/

де - добовий вихід гною на фермі від усього поголів’я, кг.

- тривалість зберігання гною в сховищі, днів;

- коефіцієнт, який враховує зменшення об’єму гною внаслідок його усадки та випаровування вологи =0,82;

- густина гною, кг/м³;

- висота укладки гною, кг/м³.

6.4.Визначення продуктивності технологічних ліній та кількості технічних засобів.

 

6.4.І. Видалення гною механічними транспортерами.

1. Визначаємо кількість тварин , що обслуговуються однією стаціонарною установкою /скребковою, скреперною/ для видалення гною

/6.4/

де - кількість рядів стійл, що обслуговуються одним транспортером /установкою/. Скребкові транспортери колового та зворотно - поступального /штангові/ руху обслуговують два ряди стійл. Скреперні 2-4;

- робоча довжина ряду стійл у тваринницькому примі­щенні, м / за проектом/;

- ширина одного стійла, м /від виду та віку тварин/.

2. Визначаємо продуктивність технологічної лінії видалення гною , кг/с

; /6.5/

де - вихід гною від однієї тварини за одну добу, кг;

; /6.6/

- середньодобові виділення твердих екскриментів, кг;

- рідких, кг;

- середньодобова норма підстилки на одну тварину, кг;

- кратність прибирання гною протягом доби, К =,2 – 5

- тривалість одного циклу виділення гною, с

/6.7/

де і - загальна довжина горизонтального та похилого транспортерів, м;

і - швидкість переміщення транспортерів, м/с.

3. Визначаємо загальну кількість скребкових /скреперних/ установок для ферми

/6.8/

де - кількість тварин на фермі, голів.

4. Час роботи одного транспортера протягом доби буде

/6.9/

де - тривалість одного циклу видалення гною, с;

К - кратність прибирання гною протягом доби, К = 2 – 5.

5. Загальна тривалість технологічного процесу видалення гною із тваринницьких приміщень

Τ₃ = Τ · n_у /6.7/

6. Кількість рейсів для доставки гною в сховище мобільними засобами /причепами/

/6.8/

7. Кількість рейсів , які може виконати один мобільний агрегат за час видалення гною

/6.9/

де - тривалість одного рейсу мобільного агрегату, с

, /6.10/

де - тривалість холостого переїзду, с

/6.11/

де - відстань від гноєсховища до тваринницького приміщення, м;

- швидкість руху не завантаженого агрегату, м/с;

- тривалість завантаження причепа, , с

, с /6.12/

де - вантажопідйомність мобільного засобу;

- продуктивність скребкової /скреперної/ установки, кг/с.

Продуктивність скребкової установки колового руху визначається

, т/год /6.13/

де - продуктивність скребкової / скреперної / установки;

- ширина гнойової канавки, м;

- висота скребка /скрепера/, м;

- густина гною,т/м³;

- швидкість ланцюга зі скребками / скреперами /, м/с;

- коефіцієнт продуктивності, К = 0,45 – 0,6. При використанні скребкових, штангових і скреперних установок продуктивність визначається за аналогічною методикою, враховуючи відмінності в розмірах робочого органу і .

- тривалість переїзду завантаженого агрегату до сховища, с

, м/с /6.14/

де - швидкість руху завантаженого агрегату, м/с;

- тривалість розвантаження гною в гноєсховище, зумовлюється організацією і технічною характеристикою засобів розвантаження.

10. Визначаємо мінімальну кількість агрегатів , які забезпечують своєчасну доставку гною в гноєсховище

/6.15/

 

6.4.2. Прибирання гною мобільними засобами.

1. Визначаємо продуктивність бульдозера при видаленні і переміщенні гною в гноєсховище

, кг/с /6.16/

де - об’єм порції гною, яку переміщує відвал, м³;

- коефіцієнт використання часу роботи бульдозера;

- щільність розрихленого гною, кг/м³;

- тривалість переміщення однієї порції гною, с.

Об’єм дорівнює призмі волочіння і дорівнює:

, м³ /6.17/

де - ширина відвалу, м;

- висота відвалу, м;

- коефіцієнт, який враховує втрати гною під час переміщення,

= 0,5 - 0,96;

- коефіцієнт розрихлення гною, = 0,9 - 0,98;

φ - кут природного уклону гною.

Тривалість переміщення визначаємо:

/6.18/

де - відстань переміщення гною, м;

- робоча швидкість трактора, м/с;

- швидкість холостого руху трактора, м/с;

- час перемикання передач, = 4 - 5 с;

- час піднімання і опускання відвалу, = 1 – 2 с.

Загальний час на прибирання добового виходу гною на фермі:

, /6.19/

де ,

де - добовий вихід гною від однієї голови 1-ї групи тварин, кг;

- кількість тварин 1-ї групи, голів;

- кількість груп тварин.

 

6.4.3. Гідравлічні системи видалення гною.

І. Визначаємо довжину гноєприймального каналу

/6.20/

де m_р - кількість тварин у ряду, звідки гній потрапляє в канал;

- фронт годівлі однієї тварини, м;

- частина каналу, перекрита суцільною плитою, в межах якої не розміщені тварини, м.

Для приміщення, де тварин утримають у станках або боксах:

, /6.21/

де - кількість станків або боксів, які обслуговує канал;

- ширина станка або боксу, м.

2. Визначаємо мінімальну ширину повздовжнього каналу в примі­щеннях для утримання ВРХ

, /6.22/

де - коса довжина тулуба тварини, м;

- коефіцієнт, що враховує різницю в розмірах тварин. Приймається 0,91 для стада з /вирівняними розмірами тварин, 0,88 - для стада з різними розмірами тварин.

3. Визначаємо ширину повздовжнього каналу при утриманні свиней у групових станках

/6.23/

або в індивідуальних станках і боксах