Наведіть приклади (пізнавальні ситуації), які б підтверджували слова Дж.Берклі. Які аргументи можливі на користь того, що речі існують і тоді, коли їх ніхто не сприймає?

"... Усі погодяться з тим, що ні наші думки, ні пристрасті, ні ідеї, що створюються уявою, не існують поза нашою душею....Я говорю: стіл існує, − це значить, що я бачу його та відчуваю його на дотик; якби я знаходився поза моїм кабінетом, то сказав би, що стіл існує, розуміючи це таким чином, що, бувши в моєму кабінеті, я міг би сприйняти його... Тут був запах − це значить, що я його відчував; був звук − значить, його чули; були колір або фігура - значить, вони були сприйняті зором або на дотик... Те, що говорять про безумовне існування непомислених речей без будь-якого відношення до того, що їх хтось сприймає, для мене абсолютно незрозуміло ".

(Джордж Берклі)

Завдання 4. Б. Спіноза та Г. Лейбніц − тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.

Поясніть своїми словами, як тлумачить субстанцію Б.Спіноза. Наведіть приклади акциденцій. Як пояснити різницю між свободою та необхідністю за Б.Спінозою?

"Під субстанцією я розумію те, що існує само у собі і представляється саме через себе, тобто те, явлення чого не потребує явлення іншої речі, з якої воно повинно було би утворитися.

Під атрибутом я розумію те, що розум маніфестує в субстанції як таке, що складає її сутність.

Під модусом я розумію стан субстанції, те, що існує в іншому та маніфестується через це інше.

Під богом я розумію істоту абсолютно безконечну..., тобто субстанцію, що складається з безконечно багатьох атрибутів, з котрих кожен виражає вічну та безконечну сутність.

Вільною називається така річ, яка існує з однієї лише необхідності своєї власної природи і визначається до дії лише сама собою. Необхідною ж...називається така, котра чимось іншим спонукається до існування та дії за певним та визначеним образом".

(Бенедикт Спіноза)

Чи відповідає поняття "монада" у Г.Лейбніца поняттю "атом" у Демокріта? У наведеному тексті монада тлумачиться як матеріальне утворення чи як елемент духовного світу? Порівняйте вихідні онтологічні ідеї Б.Спінози та Г.Лейбніца: в чому вони співпадають, чим докорінно відрізняються? Якою мірою ці ідеї можна використати в наш час для пояснення дійсності?

"Монада... є... проста субстанція, що входить до складу складних; проста − значить така, що не має частин. Із необхідністю повинні існувати прості субстанції, тому що існують складні, бо складна субстанція є... зібрання або агрегат простих (монад). Кожна монада необхідно повинна відрізнятися від іншої. Бо ніколи не буває у природі двох істот,... у котрих не можна було би знайти відмінності... Всяке створене буття − а, отже, і створена монада, − підлягає зміні і... такі зміни у монаді є безперервними. Нічого іншого не можна знайти у простій субстанції..., крім сприймань та їх змін. І тільки в них... є всі внутрішні дії простих субстанцій".

(Готфрід Вільгельм Лейбніц)

Завдання 5 Б.Паскаль та філософія Просвітництва про місце і роль людини у світі.

Як Б.Паскаль тлумачить співвідношення людини із Всесвітом? Що є причиною сумного становища людини у світі? Що є можливою основою гідності людини? Яким чином (за Б.Паскалем) людина може достойно усталити своє життя? Як ви можете пояснити зв'язок гідного мислення із людською моральністю? Чи не сповідує в цьому пункті Б.Паскаль позицію Сократа? Обґрунтуйте свої твердження.

"Нехай людина віддасться спогляданню природи у всій її неосяжній величі... Хай погляне на засліплюючий світоч, що осяває Всесвіт як... смолоскип, хай усвідомить, що Земля − всього лише крапка у порівнянні з величезною орбітою, яку описує це світило, нехай вражається думкою, що й сама ця величезна орбіта − не більше ніж непримітна рисочка по відношенню до орбіт інших світич....Бо що таке людина у Всесвіті? Небуття у порівнянні з нескінченністю, все сутнє у порівнянні з небуттям, середнє між всім і нічим...

Я неодноразово міркував про те, скільки неспокою, небезпек, незгод накликають на себе люди, живучи при дворі або змагаючись на війні потім я глибше вдумався в цю тяжку людську особливість, мені схотілося дістатися до причини, що лежить в її основі, і така причина дійсно знайшлася: вона вкорінена... у крихкості, смертності і такій ницьості людини, що варто лише задуматись над цим − вже ніщо не здатне нас втішити. Ось чому люди так цінують ігри та базікання... Ми шукаємо... хвилювань, що нас розважають і відвертають від болісних роздумів.

Велич людини - у її здатності мислити. Людина всього лише очерет, найслабше із творінь природи, але вона − очерет мислячий. Щоб її знищити, зовсім не треба всього Всесвіту: досить віяння вітру, краплі води. Але хай навіть її знищить всесвіт, людина все одно перевищує його, бо усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за всесвіт, а він нічого не усвідомлює.

Отже, вся наша гідність − у здібності мислити....Спробуємо ж мислити гідно: в цьому основа моральності".

(Блез Паскаль)

Завдання 6. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.

Приступаючи до вивчення цього питання, студенти повинні врахувати те, що філософія Просвітництва, що стала панівною в XVIII ст., ставила перед собою практичні цілі. Вона вірила, що зуміє покращити життя та змінити спосіб мислення − для очищення людей від забобонів та визволення з неуцтва. Ось як це подається діячами Просвітництва:

"Я вважав би себе найщасливішим з посеред смертних, якби міг вичікувати людей від притаманних їм забобонів. Забобонами я називаю не те, що заважає нам пізнавати ту чи іншу річ, а те, що заважає нам пізнавати самих себе".

(Ш.Л. Монтеск'є)

"Зростає нове покоління, яке ненавидить фанатизм. Прийде день, коли до керівництва (суспільством) стануть філософи. Готується царство розуму".

(Ф.Вольтер)

Врахуйте і те, що філософія XVIII ст. шукала також нового фундаменту думки і пізнання, власне природничого, а особливо біологічного та медичного. Просвітники в своїх уявленнях йшли не від розуму до природи а навпаки, вважали, що людина одержує розум від природи і тільки потім ним самостійно володіє. Уважно опрацюйте характерні в цьому плані міркування:

"Панування математики уже закінчилось, починається панування природознавства".

(Д.Дідро)

"Необхідно, щоб закони відповідали природі і принципам встановленої влади... Вони повинні відповідати фізичним властивостям країни, її клімату: холодному, гарячому, помірному, якостям ґрунту, її місцезнаходженню, розміру, обрядам її народів: землевласників, мисливців чи пастухів, рівню свободи, що є допустимий устроєм держави, релігії населення, його здібностям, заможності, кількості, звичаям; врешті ці закони пов'язані між: собою і обумовлені обставинами свого виникнення, цілями законодавця, порядком речей згідно з яким вони затверджуються".

(Ш.Л. Монтеск'є)

Ознайомтесь із ідеями "теорії суспільного договору", яку обґрунтовували просвітники:

"Природа створила людей рівними як у фізичному так і духовному відношенні... З цієї рівності випливає також рівність сподівань на досягнення цілей. Ось чому, якщо двоє людей прагнуть мати одну і ту саму річ, якою вони разом не можуть володіти, вони стають ворогами. Для досягнення своєї мети вони здатні знищити або підкорити одне одного. Звідси висновок: поки люди живуть без влади яка тримає їх у страху, вони перебувають в стані війни, війни всіх проти всіх".

(Т. Гоббс)

Зверніть увагу на те, як доводиться рівність усіх людей та до чого вона може привести суспільство. Як ви вважаєте, наскільки виправданою є думка про панування в стихійно сформованому суспільстві "війни усіх проти усіх"?

"...При створенні держави люди керуються бажанням звільнитися від стану війни... Загальна влада, яка була би спроможна захищати людей від вторгнення чужоземців і від несправедливості... може бути створена тільки одним способом, а саме способом зосередження всієї сили і влади в руках однієї людини або зібрання людей, яке більшістю голосів могло зібрати всю волю громадян в одне ціле. Інакше кажучи, для встановлення загальної влади необхідно, щоб люди призначили одну людину або групу людей, що були б їх представниками. Якщо це сталося, то більшість людей, об'єднана таким чином, називається державою....Завдяки повноваженням, якими кожний громадянин наділив вищезгадану одну людину або групу людей, вони користуються такою великою силою і владою, що страх, який ці сила і влада навіюють, робить людину чи групу людей здатними скеровувати волю всіх людей на підтримання внутрішнього миру і до взаємодопомоги в боротьбі проти зовнішніх ворогів".

(Т. Гоббс)

Виходячи зі змісту наведеного фрагмента, дайте відповідь на питання: Т.Гоббс оцінює необхідність створення держави негативно чи позитивно? Чи не вбачаєте ви в його поясненнях і деяких негативних рис держави? Якщо так, то вкажіть їх. Проаналізуйте наведений нижче текст і покажіть які моральні, матеріальні і духовні переваги, на думку Ж.-Ж. Руссо, людина одержує в новому "громадському стані", але з'ясуйте також, що неприємного може принести людині створення держави; які помилки має на увазі мислитель? Чи могли би ви навести приклади подібних помилок?

"...Перехід від натурального (природного) стану до стану громадського здійснює в людині досить помітну зміну. Хоча вона і позбавляє себе певних привілеїв, що отримала від природи вона винагороджується досить значущими іншими; її здібності розвиваються і вдосконалюються, збільшується уява, почуття стають більш благородними, і вся душа настільки звеличується, що якщо б помилки цього нового стану не призводили людину досить часто до спиту нижчого від того, з якого вона вийшла, то вона повинна була би постійно благословляти ту щасливу мить коли з тупої і обмеженої тварини створено розумну істоту − людину".

(Ж.-Ж. Руссо)

Оскільки просвітники робили наголос на розумі, на шляхах і засобах приведення суспільства у відповідність з вимогами розуму, то вони намагались виявити умови, за яких людина і суспільство можуть взаємодіяти гармонійно. Уважно перечитайте характерні твердження на цю тему.

"У кожної тварини є свій інстинкт. Інстинкт людини, підкріплений розумом, тягне її до суспільства так само, як до їжі та пиття. Потреба у суспільстві не лише не спотворила людину, але, навпаки, її спотворює занадто велика віддаленість від суспільства".

(Ф.Вольтер)

"Вихідним джерелом моральних ідей постає міркування про інтереси людського суспільства".

(Д.Юм)

"Якщо досі етика (наука про мораль) мало сприяла щастю людства,... то це тому, що вони не так часто, як треба, розглядали вади народів,... а етика може стати дійсно корисною людям лише тоді, коли буде розглянута з цієї позиції".

(К.-А. Гельвецій)