Самостійна робота студента

1. Валютні обмеження встановлені законодавством України.

2. Характеристика операцій з купівлі та продажу іноземної валюти готівкою.

Здійснювати купівлю та продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України резиденти можуть тільки через уповноважені банки. Вони ж доручають цим банкам продавати валюту на міжбанківському валютному ринку.

Уповноважені банки укладають угоди з купівлі-продажу іноземної валюти від свого імені та за свій рахунок у відповідності з нормативними актами НБУ, зокрема Інструкцією НБУ «Про тимчасовий порядок ведення уповноваженими банками України відкритої валютної позиції з купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України», затвердженою постановою Правління НБУ від 3 січня 1996 року. Згідно з цією Інструкцією право уповноваженого банку вести відкриту валютну позицію (позицію валютного ризику) – це право укладати угоди купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні.

Розмір відкритої валютної позиції уповноваженого банку визначається як різниця між сумою іноземної валюти, яку банк придбав за свій рахунок, і сумою проданої ним валюти за цей же період. У випадках, коли уповноважений банк здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні, НБУ встановлює для нього ліміт валютної позиції.

Стаття 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначає, що торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами – юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Структура міжбанківського валютного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку визначаються Національним банком України.

Уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, що одержали ліцензію Національного банку, мають право:

· від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів;

· від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам.

Резиденти і нерезиденти-фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансово-кредитним установам, які одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом – іншим фізичним особам-резидентам.

Фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансово-кредитних установах, що одержали ліцензію НБУ, або за їх посередництвом – у інших фізичних осіб – резидентів і нерезидентів.

Для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових (клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним банком за погодженням з Кабінетом Міністрів України. НБУ може встановлювати граничні розміри маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України уповноважених банків та інших фінансово-кредитних установ, що одержали ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних із строковими (ф'ючерсними) угодами.

Маржа – величина, що виражає різницю між двома певними показниками.

В банківській діяльності маржа може означати різницю між: ставками по залучених і виданих кредитах; ставками по кредитах різних категорій позикоодержувачів; сумою забезпечення, під яку надано кредит і сумою виданого кредиту; курсом купівлі та курсом продажу іноземної валюти.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти готівкою регламентуються Положенням НБУ «Про пункти обміну іноземної валюти», затвердженим постановою Правління.

Обмінні пункти відкриваються кредитними установами, що одержали ліцензію НБУ, а також іншими юридичними особами-резидентами, що уклали агентську угоду з уповноваженим банком, в якому відкрито рахунок в національній валюті чи валютний рахунок. Обмінні пункти відкриваються для обслуговування фізичних осіб-резидентів і нерезидентів.

Згідно з листом НБУ «Про порядок укладання агентських угод між уповноваженими банками і юридичними особами щодо відкриття обмінного пункту» для відкриття обмінного пункту юридична особа звертається в уповноважений банк і надає необхідні документи, які підтверджують наявність умов для його відкриття: забезпечення зберігання валютних цінностей, наявність оргтехніки, бланків для обліку валютних операцій, кваліфікованих працівників для проведення обмінних операцій. На підставі цих вимог комерційний банк укладає угоду з юридичною особою щодо відкриття обмінного пункту.

Після укладення агентської угоди з юридичною особою комерційний банк направляє необхідний пакет документів в обласне управління НБУ для отримання ліцензії на право відкриття обмінного пункту і проведення валютних операцій.

Вимоги щодо роботи обмінних пунктів:

1) всі операції повинні обліковуватися;

2) про проведення обмінних операцій фізичним особам надається довідка встановленої форми;

3) понадлімітні залишки гривні повинні здаватися на власний рахунок в банку, а іноземна валюта – продаватися банку;

4) курси валют встановлюються самостійно щоденно і протягом дня не повинні змінюватися;

5) різниця між курсами купівлі та продажу іноземної валюти повинна бути не більше 10 відсотків; курс гривні може відхилятися від офіційного курсу НБУ не більше ніж на10 відсотків, включаючи комісійні винагороди;

6) не можуть служити підставою для відмови в купівлі валюти незначні дефекти банкнот внаслідок їх природного зносу, невеликих плям і написів.

Обов'язковою вимогою до уповноважених банків, які будуть проводити обмінні операції з іноземною готівковою валютою з обмеженою конвертацією, є наявність угоди з іноземним банком про вивіз готівкової валюти для зарахування її на коррахунках в комерційному банку тієї держави, валюта якої буде знаходитися в обміні. Копія угоди надається уповноваженим банком в облуправління НБУ.

Відповідно до Закону України «Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення підприємств, що надають платні послуги населенню, на розрахунки із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів», пункти обміну іноземної валюти повинні здійснювати розрахунки із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів.

Контроль за роботою обмінних пунктів здійснюють обласні управління НБУ і уповноважені банки. Контролю підлягає правильність ведення бухгалтерського обліку, оформлення журналів-реєстрів, дотримання курсів валют, маржі тощо.

Порушення правил здійснення обмінних операцій є підставою для накладання штрафних санкцій, відкликання ліцензії та розірвання агентської угоди.

Рекомендована література:

1. Основна: 3,4,6,7,10

2. Додаткова: 1,2,8,11,14,19,23,25

3. Закони України: 1,3,4,5,6,14,21,22

4. Підзаконні нормативні акти: 1,3,6,7,8,9,12