Значення, перелік і застосування препаратів даної групи у сільськогосподарському виробництві

Зміст курсової роботи

 

ВСТУП

 

1. Значення та використання нітритів та нітратів у сільському господарстві.

2. Хімічні та фізичні властивості даної групи речовин

3. Умови, за яких відбувається отруєння тварин

4. Шляхи потрапляння отрут цієї групи в організм.

5. Патогенез.

6. Клінічні симптоми отруєння тварин

7. Патолого-анатомічні зміни

8. Діагностика та встановлення остаточного діагнозу

9. Лікування.

10.Профілактика

11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва.

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Важливе значення у сільському господарстві має вивчення токсикології нітратів та нітритів. З метою одержання високої врожайності і кормових культур господарства використовують мінеральні добрива, особливо азотні. Застосування цих препаратів по інтенсивній технології забезпечує найбільш раціональне використання землі та отримання високих врожаїв кормових культур,також покращити сінокісні угіддя та посовища для випасання сільськогосподарських тварин.

Разом це забезпечує зростання потреб населення в продуктах харчування та промисловості.

Для боротьби з бур’янами і шкідниками використовують різні гербіциди і отрутохімікати, що впливають на якість кормів і їх придатність до згодовування. На утворення нітратів у кормових культурах впливають умови клімату в період вегетативного росту рослин, а також зберігання кормів і їх підготовка до згодовування.

Небезпечно інтенсивно використовувати азотні добрива для підвищення урожайності кормових культур. Використання їх має також свої негативні риси: накопичення токсичних речовин у кормах і, насамперед, нітратів і нітритів, а також інших небілкових азотних сполук та отрутохімікатів, що значно знижує поживні і смакові якості кормів. Кількість нітратних сполук у кормах залежить від кількості внесених у грунт азотних добрив. Годівля тварин кормами з підвищеним вмістом нітратів погано впливає на їх здоров’я, падіння продуктивності та якості продукції тваринництва.

Тому при складанні раціонів годівлі, слід пам’ятати не лише про вміст основних поживних речовин у кормах, але і рівень нітратів та нітритів. Вміст нітратів у кормових культурах залежить від сорту, фази розвитку тієї чи іншої культури, доз внесених азотних добрив, кліматичних умов тощо.

Для забезпечення екологічно чистою продукцією населення України, а промисловість необхідною сировиною, фахівці повинні дотримуватися заходів екологічної безпеки ведення сільськогосподарського виробництва та озброїтись знаннями з питань попередження забруднення грунтів, водоймів, кормів хімічними речовинами, організації правильного зберігання кормів та їх використання, здійсненню контролю за вмістом отруйних речовин в кормах і продуктах тваринництва.

 

Значення, перелік і застосування препаратів даної групи у сільськогосподарському виробництві

Тваринництво – основна галузь агропромислового комплексу, яке виробляє більшу частину харчових продуктів тваринного походження. Вагоме місце у розвитку цієї галузі займає вирощування великої рогатої худоби. Другою важливою складовою частиною агропромислового комплексу є рослинництво. Воно забезпечує людей харчовими продуктами, а тварин – кормами. Надмірна інтенсифікація сільського господарства шляхом застосування хімічних засобів захисту та стимуляторів росту і продуктивності рослин та тварин призводить до того, що в кормах для тварин часто буває високий рівень хімічних інгредієнтів, які негативно впливають на організм тварин.

Поряд із цим слід зазначити, що ксенобіотики, які забруднюють навколишнє середовище, також надходять у корми для тварин і знижують їх продуктивність, а у надмірних кількостях спричиняють розвиток токсикозів різної етіології. Серед них отруєння нітратами і нітритами у жуйних буває досить часто. Саме тому нітратно-нітритні токсикози у тварин – одна з найбільш актуальних проблем ветеринарної медицини.

У з’ясуванні причин, токсикодинаміки та лікування сільськогосподарських тварин і птиці при отруєннях нітратами та нітритами значний вклад внесли: С.В. Баженов (1964-1977), З.П. Скородинський (1973-1985), Г.О. Хмельницький (1977-2006), А.Й. Мазуркевич (1978-2006), М.Ф. Запорожець (1981-2002), М.Ф. Панько (1984-2006), Д.Ф. Гуфрій (1997-2006), В.М. Гунчак (2001-2006).

Вищезгадані вчені встановили основні ланки патогенезу нітратно-нітритних токсикозів у тварин, зокрема: розлади обміну речовин, порушення фізіологічних функцій організму, вплив на відтворну функцію. На основі проведених досліджень були розроблені “Методичні рекомендації з діагностики, лікування і профілактики нітратно-нітритних токсикозів” (2003р.).

У літературі ще не достатньо висвітлені закономірності змін показників перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС). Вивчення цих процесів дозволить розкрити досі невідомі особливості процесів метаболізму у великої рогатої худоби за умов розвитку нітратно-нітритного токсикозу. Проведення досліджень саме в такому аспекті є актуальним.

Відповідно до загальних закономірностей кругообігу азоту в природі, будь-які форми азотних сполук, в тому числі азот амонійних солей, білків і продуктів їх розщеплення за участю специфічних ферментних систем мікроорганізмів грунту, піддаються нітрифікації.
За сприятливих умов (оптимальній температурі, вологості і інтенсивності сонячного освітлення, наявності макро-і мікроелементів) нітрати всмоктуються кореневою системою рослин і за участю нітрат-нітрит-гідроксиламін-редуктаз відновлюються до аміаку, який потім використовується для синтезу амінокислот, попередників рослинного білка.
Порушення оптимального співвідношення всіх перерахованих факторів веде до накопичення нітратів у рослинах, які є причиною масових отруєнь тварин.

Азот, поряд з фосфором і калієм, становить основу харчування рослин, у тому числі і овочів. Азот потрібен рослинам для синтезу білків. Однак більша частина земного азоту знаходиться в молекулярному стані, а рослини не можуть засвоювати такий азот при його слабкій активності і поганій розчинності. Тому вони поглинають азот після його фіксації в сполуках.

В процесі існування різноманітних органічних речовин, утворюються солі та інші сполуки азоту, які засвоюються рослинами.

Азот також може зв’язуватись мікробіологічним шляхом. Мікроорганізми, які засвоюють молекулярний азот, називають діазотофами.

Для підвищення плодючості грунтів необхідно штучне внесення азотних добрив. Азотні добрива — азотовмісні речовини, які вносять у грунт з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства і м'ясо-рибної промисловості та ін. Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива.

Нітрати-солі азотної кислоти. Нітрити-солі азотистої кислоти. Нітрати застосовують у сільському господарстві у вигляді азотних добрив: натрієвої, кальцієвої і калієвої селітр; сульфату і нітрату амонію з метою отримання стійко високих врожаїв сільськогосподарських культур. Визначено оптимальні дози внесення в грунт азотних добрив, які становлять орієнтовно від 100 до 120 кг/га під овочі і картоплю, 140 під посіви жита, пшениці, ячменю і 120 кг/га під посіви культурних трав. Проте в процесі виробництва, при транспортуванні, зберіганні і застосуванні добрив зростає ймовірність забруднення ними навколишнього середовища. Змиваючись дощовими та талими водами, нітратний азот надходить у вододжерела, дренажні і грунтові води, які, з одного боку, можуть стати причиною масових отруєнь худоби та птиці, а з іншого - створюються сприятливі умови для бурхливого зростання водоростей, поступово перетворюють прозорі водойми в болота.

 

· Нітрат калію KNO3 (калійна селітра) являє собою безбарвну кристалічну речовину. На вологому повітрі не мокріє і не злежується. Нітрат калію — дуже цінне мінеральне добриво, в якому міститься два поживних для рослин елементи — азот і калій. Однак за агрохімічними вимогами вміст азоту в азотнокалійових добривах повинен бути більшим,

ніж в KNO3. Тому нітрат калію застосовують переважно в суміші з амонійними солями.

· Нітрат амонію NH4NO3 (аміачна селітра) дуже багате на азот добриво. Але нітрат амонію має істотний недолік — на вологому повітрі він мокріє, а при висиханні утворює тверді куски. Цілком сухий нітрат амонію може вибухати. Тому його застосовують як добриво в суміші з сульфатом амонію. Така суміш на повітрі не мокріє; не злежується і являє собою дуже цінне добриво, особливо під цукрові буряки, картоплю та інші культури.

· Нітрат кальцію Ca(NO3)2 (кальцієва, або норвезька, селітра) — теж цінне азотне добриво. Його виробляють у великих кількостях нейтралізацією нітратної кислоти вапном. Цінність нітрату кальцію як добрива полягає також у тому, що іони кальцію Ca2+ позитивно впливають на структуру ґрунту.

· Нітрат натрію NaNO3 (чилійська селітра) являє собою єдину сіль нітратної кислоти, яка утворює потужні природні родовища (в Чилі). В багатьох країнах чилійська селітра широко використовується як мінеральне добриво.

· Сульфат амонію (NH4)2SO4 — одне з найстаріших азотних добрив. Його добувають у великих кількостях нейтралізацією сульфатної кислоти аміаком. Сульфат амонію не гігроскопічний і не злежується. Він значно підвищує врожайність таких культур, як жито, пшениця, картопля.

· Хлорид амонію NH4Cl одержують нейтралізацією хлоридної кислоти аміаком. Він теж не гігроскопічний і не злежується. Але на відміну від сульфату амонію його не вносять під такі культури, як цукрові буряки, оскільки іони хлору на ці культури впливають негативно.

· Рідкий аміак і аміачна вода є найбагатшими добривами за вмістом азоту. Рідкий аміак, як і аміачну воду, стали застосовувати як азотні добрива лише останнім часом, коли були розроблені методи внесення в грунт добрив у рідкому стані.

Органічні добрива:

· Гній - це найбільш цінне органічне добриво. У гною різних тварин в середньому міститься (%): води 75, органічної речовини 21, загального азоту 0,5, засвоюваного фосфору 0,25, окису калію 0,6. Якість гною залежить від виду тварини, її корму, підстилки та способу зберігання. Так, при годівлі свиней використовують багато концентратів, тому гній відрізняється високим вмістом азоту, а в раціоні жуйних тварин присутні грубі корми — в їх гної більше калію. Гній у стадії меншого розкладання вносять восени, більшого — навесні. Свіжий гній використовувати небажано.

· Пташиний послід - за хімічним складом пташиний послід відноситься до числа кращих видів органічних добрив. Найбільш цінним вважається курячий і голубиний послід, менш цінним — качиний і гусячий. При частому внесення посліду в грунті накопичується азот в нітратній формі, тому дане добриво краще закладати восени, рівномірно розподіляючи по всій площі.

· Торф - У торфі міститься не дуже багато доступних для рослин поживних елементів, але зате він збільшує вміст гумусу і покращує структуру грунту. Темний колір торфу сприяє поглинанню тепла та швидкому прогріву грунту.

· Компост - компости готують з різних органічних матеріалів. Рослинні залишки, не уражені шкідниками та хворобами, фекалії, пташиний послід, гній і інші матеріали складають у пухку купу (штабель) на рівній поверхні, перешаровуючи дерновою землею або торфом.

· Зелене добриво – це зелена маса, переважно бобових культур, які заорюють в грунт. Це добриво містить велику кількість бактерій діазотоф, які і є основним джерелом азоту.

· Сечовина містить 46% азоту. По зовнішньому вигляду й розчинності у воді вона не відрізняється від аміачної селітри. Може бути використана під усі плодові і ягідні культури для основного внесення й у вигляді підгодівель. Завдяки тому, що вона менше, ніж аміачна селітра, обпалює листя рослин. Цей вид азотного добрива вважається кращим для позакореневих підгодівель (обприскуванням).

 

Нітратні добрива добре розчиняються у воді і при внесенні в грунт швидко всмоктуються кореневою системою рослин.

Зростаючі об’єми застосування азотних добрив, нераціональне їх використання, несприятливі кліматичні умови, високий рівень небілкового азоту у поливній воді, дефіцит в грунті кальцію, фосфору та мікроелементів обумовлює накопичення нітратів у рослинах понад допустимих рівнів. Це призводить до виникнення отруєнь тварин, зниження їх продуктивності, погіршення якості продукції та відтворювальної здатності, народження нежиттєздатного приплоду та значної загибелі поголів’я. [ 2, 18 ]

Нагромадження нітритів у кормах спостерігається при їх пліснявінні, загниванні, промерзанні з наступним відтаюванням, самозігріванні внаслідок дії ферментів денітрифікуючих гнильних бактерій. Збільшення кількості нітритів у буряках відбувається при тривалому їх охолодженні після проварювання.
Одним із джерел попадання нітратів і нітритів в організм тварин є вода. Це буває при безконтрольному використанні води із свердловин з великою кількістю нітратів і нітритів або із відкритих водойм, забруднених азотними мінеральними та органічними добривами.
Причинами отруєння бувають мінеральні добрива, які випадково потрапляють у корм тваринам при порушенні правил їх зберігання та використання (натрієва, калійна, кальцієва селітра, аміак безводний та водний, амоній хлористий і сірчанокислий, аміачна та аміачно-вапнякова селітра, амонію нітрат сірчаний, амофос, нітроамофоска та інші).