Організаційна культура підприємства як об'єкт стратегічних змін

Види прояву організаційної культури. Вплив окремих факторів на організаційну культуру. Цінності. Індивідуальні цінності підприємств. Моделі організаційної культури. Визначення послідовності дій залежно від змін організаційної культури в процесі впровадження стратегій. Стратегії „підтримки” або „зв'язку” щодо окремих елементів і всієї організаційної культури. Розуміння та підтримка позитивно спрямованої організаційної культури керівником підприємства. Особисті якості керівника-стратега. Забезпечення організаційного розвитку підприємства.

 

Організаційні механізми та форми реалізації інноваційних стратегій.

Різноманітність організаційних механізмів та форм реалізації інноваційних стратегій. Створення науково-дослідних (технічних) центрів і лабораторій у структурі великих корпорацій. Формування тимчасових комплексних творчих колективів (груп) у структурі організації. Створення власних ризикових підрозділів. Створення „груп упровадження”. Формування проектних бригад (груп) із фахівців зовнішніх організацій і приватних осіб. Використання послуг експертів. Заохочення та підтримка неофіційної дослідницької роботи персоналу над позаплановими проектами. Співпраця з консультативними фірмами. Бізнес-інкубатори. Венчурні фірми. Технопарки. Технополіси.

Тема 12. Соціально-психологічне забезпечення стратегічного управління

Характеристика системи соціально-психологічного супроводження стратегічних змін.

Важливість соціально-психологічного супроводження стратегічного управління. Зв'язок сутності та ступеня реалізації стратегії. Досягнення балансу між сприйманням прийнятності стратегії та нових характеристик діяльності підприємства. Синтез стосунків між особистостями. Переваги системи соціально-психологічної підтримки стратегічного управління. Контури соціально-психологічної регуляції організаційної діяльності. Основні проблеми, які необхідно розв'язати на підприємстві. Роль системи соціально-психологічного супроводження у сприянні розв'язанню проблем.

 

Типи кадрових стратегій.

Вибір найбільш ефективного типу кадрової стратегії як інструменту кадрової політики. Кадрова стратегія забезпечення низьких витрат. Стратегія забезпечення фокусування. Стратегія на початку діяльності підприємства. Стратегія під час динамічного зростання. Стратегія під час стабільного зростання. Стратегія під час скорочення та ліквідації бізнесу. Операційні кадрові стратегії: залучення персоналу, навчання та розвитку персоналу, скорочення персоналу.

 

Ефективність кадрової стратегії.

Орієнтація управління персоналом на економічні та соціальні цілі. Економічна ефективність. Соціальна ефективність. Показники економічної ефективності. Показники якості та складності праці. Показники соціальної ефективності.

 

Мотивація і формування стратегічної поведінки персоналу.

Визначення мотивації. Поєднання змістовних і процесуальних теорій мотивації. Погляди Д. Макклеланда, Ф. Герцберга, В. Врума та Б.Ф.Скіннера. Теорія очікувань і її основні складові. Основні види винагороди. Перехід до довгострокових колективних орієнтирів при побудові системи винагороди. Зацікавленість всіх категорій персоналу в досягненні стратегічних орієнтирів. Творче використання стандартних механізмів винагороди-покарання. Засади створення системи винагороди. Напрямки системи мотивації. Навчання поведінці. Типи включення людини до організації. Стратегічна поведінка та її зв'язок з організаційною культурою.

 

Тема 13. Сучасний стан і перспективи розвитку стратегічного управління підприємствами в Україні