Тема: підвідомчість та підсудність справ господарським судам

Рішення КСУ від 07.05.02 №8-рп/02

ППВГСУ від 26.06.07 №4-5/120 «про деякі види підвідомчості та підсудності»

Підвідомчість – це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ. Віднесених до їх компетенції

Елементи підвідомчості:

ü Об’єкт – визначення сутності справи, характеру спору для віднесення до відання відповідного юридичного органу;

ü Суб’єкт – суб’єктивний зв’язок між справо та юрисдикційним органом, який її розглядає.

У рекомендації ППВГСУ визначено 2 критерії віднесення справи до компетенції господарських судів:

ü Склад учасників спору має відповідати ст. 1 ГПК;

ü Господарський характер спору визначається в ст. 2 ГПК.

ППВГСУ №04-5 «про практику розгляду справ що виникли у корпоративних відносинах»

Роз’яснення лист ВГСУ від 18.03.08 №01-8/64 – щодо корпоративних спорів

Справи, які не підлягають розгляд господарським судом:

ü Про приватизацію державного житлового фонду;

ü Про погодження стандартів;

ü Справ про встановлення цін на продукцію, тарифів на послуги, якщо вони не можуть бути встановлені за згодою сторін.

Ч.2 ст 12 ГПК – правило альтернативної підвідомчості (третейські суди, міжнародні комерційні арбітражі

Умови підвідомчості справ господарським судам:

ü Участь у справі суб’єктів господарювання;

ü Наявність між сторонами суспільних відносин і спору про право, що виникає з таких відносин;

ü Відсутність в законі норми, що прямо передбачає вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

ЗУ «Про третейські суди», ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»

Рекомендація ППВГСУ від 11.04.05 р. № 04-5/639 «про третейські суди»

Не можуть розглядатися в третейських судах спори:

ü Про визнання недійсними актів;

ü Договорів, що стосується державних потреб;

ü Корпоративних спорів;

ü Справи пов’язані з державною таємницею;

ü Справи виключної компетенції загальних судів або КСУ.

Лист ВГСУ від 31.05.02 №05-4/48 підвідомчість за участю іноземних суб’єктів господарювання.

Ст. 122-5ГПК

Підсудність – розмежування компетенції стосовно розгляду справ між окремими господарськими судами

Підсудність – територіальна – ст. 15 ГПК:

ü Договірні спори розглядаються за місцем знаходження сторони зобов’язаної за договором вчинити певні дії на користь іншої сторони (ч.1 ст 15 ГПК);

ü Спори, що виникли при виконанні договорів, а також визнання недійсності актів – за місцем знаходження відповідача (ст. 54 ГПК);

ü Справи за участю кількох відповідачів за місцем знаходження одного з позивачі (за вибором позивача);

ü Справи за участю боржника і стягувача про визнання виконання напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – за місцем знаходження відповідача або за місцем виконання виконавчого напису (за вибором позивача) – альтернативна підсудність;

ü Справи за участю відособлених підрозділів юридичних осіб – за правилами ч.1-3 ст 15 ГПК залежно від їх місцезнаходження, оскільки відокремлений підрозділ поза розташуванням юридичних осіб.

ЗУ «про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»

ППВГСУ від 24.10.11 р №10 п.22: відокремлений підрозділ має бути надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи:

ü Справи за участю господарського суду ч.5 ст 15 ГПК;

ü Справи про банкрутство ч.6 ст 15 ГПК – за місцем знаходження боржника.

 

Виключна підсудність має місце коли категорія справ законом конкретно віднесена до конкретного суду.

Ст. 16 ГПК – справи виключної підсудності:

ü Про перевезення;

ü Про право власності на майно;

ü Про порушення майнових прав інтелектуальної власності;

ü Справи за участю ЦОВВ та справ пов’язаних з державною таємницею;

ü Спори щодо обліку прав на цінні папери – за місцем знаходження емітента;

ü Земельні спори ППВГСУ від 06.05.11 р.;

ü Про арешт на морські судна із травня 2012 р.

Учасники господарського процесу – особи, які здійснюють під час вирішення господарських спору в суді передбачених законом процесуальні дій

Ознаки:

ü Здійснення передбачених процесуальних дій;

ü Наявність процесуальних прав і обов’язків;

ü Захист прав чи законних інтересів;

ü Сприяння суду у всебічному. Повному, об’єктивному розгляді справ

Інтерес може бути як матеріальним, так і суспільним.

До учасників входять також:

ü Судові експерти;

ü Перекладачі;

ü Посадові особи;

ü Інші органи, якщо їх викликано для дачі показань по справі.

Залежно від мети вступу учасників:

ü Учасники, що вступили у процес з метою захисту своїх інтересів;

ü Державні органи з метою захисту суспільних інтересів;

ü Учасники, які залучені для забезпечення процесу;

За спрямованістю інтересів:

ü Безпосередньо зацікавлені;

ü Інші учасники не зацікавлені, але їх участь сприяє вирішенню спору.

Ст. 19 ГПК суддя – посадова особа господарського суду, ЗУ «про судоустрій і статус суддів»

Інститут відводу – процесуальний інститут, що передбачає умови за яких суддя не може брати участь в розгляді конкретних справ

Самовідвід ст. 20 ГПК

Відвід мотивується та подається заявою до початку розгляду справи вирішення спору, а до заяви додаються докази, що підтверджують обставини у справі, що стосуються відводу

Заява розглядається в нарадчій кімнаті шляхом, винесення ухвали простою більшістю.

Недопустимість зловживання правом заяви відводу – лист ВГСУ від 03.08.07 «про деякі питання застосування ст. 20 ГПК»

Сторони – носій матеріально-правових відносин на яких поширюється законна сила судового рішення і є носіями прав та інтересів.

Інтерес можу бути матеріальним і процесуальним

Матеріальний інтерес присутній завідома

Сторони ст. 21 ГПК і ст. 1 ГПК