Робота 3. Визначення вмісту води в листках різних ярусів однієї рослини

Мета роботи. Визначити вміст води в листках різних ярусів однієї рослини.

Матеріали, реактиви, обладнання. Дослідні рослини, торсійні терези, бюкси, сушильна шафа, ексікатор, щипці, свердла, пінцети.

Основні відомості. Вміст води в рослинах змінюється в широких межах і залежить від віку, фізіологічного стану, хімічного складу рослин та від впливу на них різноманітних факторів середовища. Вміст води в листках різних рослин зменшується від нижнього до верхнього ярусів рослини. Різні фактори навколишнього середовища (мінеральне живлення, світло тощо) впливають на вміст води в листках різних ярусів рослин як протягом доби, так і під час вегетації на різних фазах її розвитку. Для досліду беруть рослини, які вирощують в природних умовах на навчально-дослідних ділянках.

Хід роботи. Проби аналізів беруть з листків нижніх, середніх і верхніх ярусів. Вміст води в листках визначають протягом доби: о 8 год., о 12 год., о 16 год., о 20 год.

Висічки з листків, зроблені сверлом у трикратній повторності, зважують на торсійних терезах і вміщують в бюкси. Потім бюкси ставлять відкритими в нагріту до 105 °С сушильну шафу на 5 годин, охолоджують в ексікаторі і знову зважують висічки. Висушування і зважування матеріалу повторюють до досягнення постійної маси висічок.

Маса води в наважках дорівнює різниці мас сирого і висушеного матеріалу. Потім розраховують вміст води в процентах відносно до сирої та сухої маси рослинного матеріалу. Після закінчення роботи в щоденниках креслять графіки вмісту води в листках різних ярусів контрольних і дослідних рослин протягом доби. Результати досліду записують за такою схемою:

Контрольні запитання.

1.Що є причиною добових коливань вмісту води в рослині?

2.В чому суть закону В.Р. Зеленського?

Робота: 4. Визначення стану продихів (по Молішу)

Мета роботи: Навчитися досліджувати стан продихів по методу Моліша.

Матеріали, реактиви, обладнання: спирт, бензол, ксилол, скляні палички.

Основні відомості: досліджуючи стан продихів інфільтраційним методом, на поверхню листка тоненькою піпеткою або скляною паличкою пускають одну краплю бензолу і краплю спирту.

Коли продихи на листку закриті, то крапля бензолу й крапля спирту залишаються на поверхні листка і зовсім випаровуються. Коли продихи широко відкриті, то краплі обох рідин швидко проходять через продихові щілини на листках, якщо дивитись на них на світло, виникають прозорі плями, бо рідина заповнює міжклітинники. Коли ж проходитиме тільки бензол, який характеризується меншою в’язкістю і швидше проходить крізь вузькі щілини, то продихи будуть напіввідкриті.

Замість бензолу і спирту можна брати й деякі інші речовини, наприклад: гас, ксилол, ефір та ін.

Хід роботи: На два сусідніх ділянки (розділених головною жилкою) нижнього боку листка якоїсь рослини нанести піпеткою послідовно спирт, бензол, ксилол.

Якщо продихи відкриті слабко, то крапля спирту не проходить міжклітинники. Залишаючись на поверхні листка спирт випаровується не залишаючи сліду. В даному випадку слід залишається лише від бензолу. Бензол легше проходить через вузькі отвори ніж спирт. Якщо ж продихи лише трохи приоткриті та бензол не проходить, наносять краплю ксилолу, він проходить через вузькі щилини, таким чином використовують послідовно три рідини, можна мати уяву про відносний ступінь відкриття продихів.

Використовуючи метод інфільтрації, можна прослідкувати за рухом продихів проростків злаків, переносячи їх із темноти на світло. Спостерігають за рослинами тільки що винесеними на світло, а потім після двох-трьох годин перебування їх на світлі. Влітку можна слідкувати за рухом продихів протягом цілого дня.

Результати заносяться до таблиці: