Зовнішні ефекти-ефекти вир-ва чи споживання блага, вплив яких на третіх осіб, які не є ані продавцями, ніяк не відображено в ціні цього блага

Зростаючий ефект віддачі від масштабу вироб-ва- такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску збільшуєтья у більшій пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Ізокванта- крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.

Ізокоста- лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.

Інвестування- процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.

Інститути- формальні та неформальні норми і правила поведінки,що дають змогу екон. агентам координувати свої дії; обмеження, встановленні людьми для того, щоб структурувати свою діяльність.

Корисність- здатність блага задовольняти потребу.

Карта ізоквант- низка ізоквант, що характеризують максимально можливий випуск продукції за будь-якого набору виробничих факторів.

Конкурентне під-во- під-во, яке продає свою продукцію на ринку досконалої конкуренції.

Картель- організаційне об*єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.

Капітал- ресурс тривалого використання, створений з метою вироб-ва додаткових товарів та послуг.

Крива пропозиції- графічне відображення залежності між ринковою ціною та обсягом товару, що пропонується на продаж.

Крива байдужості- лінія на на двомірній площині з безліччю наборів благ,кожна точка якої показує набори двох благ, що мають для споживача однакову корисність.

Крива контрактів- (виробничих контрактів)-чисельність можливіх ефективних варіантів розподілу двох екон. благ між двома споживачами(двох виробничих ресурсів між двома товарами), для яких виконуються умови:

Крива виробничих можливостей- лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.

Лінія Енгеля-крива, яка показуєвзаємозв”язок оптимальногообсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Лінія «ціна-споживання»- крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Лінія “дохід-споживання”- крива,яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Лідерство в цінах-

Мікроекономіка- розділ економічної теорії, щовивчає поведінку окремих суб”єктів господарювання(домагосподарство,під-во,інші учасники ринковох операції) за умов рідкісності(обмеженості)ресурсів та альтернативності напрямів їх використання.

Максималізація прибутку- максималізація різниці між валовим виторгом і валовими витратами (TR-TC). Осн. методи максималізації прибукту: метод сукупного аналізу-зіставлення сукупних величин; метод граничного аналізу- зіставлення граничних величин.

Монополія- ринок, на якому існує лише однин постачальник продукції при атомістичному(представленому багатьма дрібними споживачами) попит.

Монопольне під-во-під-во, яке продає свою продукцію на монопольному ринку.

Монопольна(відкрита)влада- можливість під-ва одноосібно визначати ціну свого товару, регулюючи обсяг продукції, який воно готове продати.

Монополістична конкуренція- вид конкуркнції у галузі без суттєвих бар*єрів для вступу до неї, з великою кіл-тю продавців, кожен з яких продає диференційований товар.

Монопсонія на ринку праці-ситуація, коли під-во є фактично єдиним покупцем праці(напр. у невеликому місті).

Модель об*єднаної олігополії Феллнера- розглядає монопольну ринкову поведінку олігополістів, які об*єдналися з метою максимізації як спільного прибутку, так і прибутку кожного з учасників.

Модель олігаполії Свізі(ломаної кривої попиту) базується на таких умовах і припущенях: - ламана крива попиту має дві ділянки, розташовані вище від ціни Ро; -під-во виходить з того, що еколи воно підніме ціну, решта продавців залишаться від цього осторонь і дане під-во втратить значну частку ринку, оскільки покупці підуть до того продавця, в якого менша ціна; -при розгляді можливості зниження ціни під-во вважає, що інші учасники ринку відреагують на це також зменьшенням ціни, оскільки не захочуть втрачати своєї частки ринку. Модель Свізі використов. для пояснення феномена незмінності олігополістичних цін.

Набір благ- у геометрочному аналізі поведінки споживача-координати точки на двомірній площині,де по осяхвідображена кількость одного та іншого блага, з яких споживач формує свій споживчий кошик.

Надлишок споживача- різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кіл-ть блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

Нормальний прибуток- мінімальна(нормальна) винагорода, необхідна для того, щоб залучити та утримати ресурси в межах даного напряму діяльності. Згідно з екон. теорією до нормального прибутку належить сукупність усіх тих мінімальних виторгів, котрі представляють собою витрати невикористаних можливостей.

Номінальна заробітна плата- сума грошей, яку отримує найманий працівник.

Номінальна процентна ставка- ставка процента за поточного курсу без поправки на інфляцію.

Осн. пробл. мікроєкономіки-розміщення споживчих благ і виробничих ресурсів за умов досконалої та недосконалої конкуренції,ціноутворення на різних ринках і ринкова координація.

Осн.методи мікроекономіки- метод абстракції(використов. При побудові мікроекон.моделей), методи граничного аналізу, табл. та граф. аналізу.Широкозастосовується математичний інструментарій.

Обсяг попиту- кіл-ть товару, яку споживачі бажають і можуть придбати за певною ціною з визначеного діапазону цін у певнийпроміжок часу за інших незмінних умов.

Оптимум(рівновага)виробника- стан, коли виробник виробник намагається досягти такої комбінації використовуваних ресурсів для виробництва означеного обзягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.

Обсяг пропоциції- кіл-ть товару, яку пропонує ринку продавець чи група продавців за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов.

Олігополія- ринкова струк-ра, в якій домінує декілька під-в, а входження нових виробників у ринок ускладнене.

Постійні витрати- це витрати, які не залежить від змін обсягу вир-ва і мають місце навіть тоді,коли не виробляється продукція(З П управлінського персоналу, орендна плата, плата за кредит, амортиз. відрах. та ін.).

Принцип раціональності вибору споживача- прагнення отримати максимум корисності від споживання благ за умов обмеженного бюждету і за інших незамінних умов.

Підприємство(виробниче) – мікросистема, яка перетворює фактори виробництва на товарну продукцію.

Прибуток- різниця між виторгом під-ва та його витратами.

Причини обмеженої спроможності ринкового регул-ня- сукупність передумов і сутуацій, коли дія механізму конкурентних ринків не приводить до максимізації сусп. корисності.

Правило найменших витрат- стан, коли відношенняграничних продуктів факторів виробництва (MP_K, MP_L) до кожної грошової одиниці (P_K,P_L)рівні між собою: МР_К/Р_К=МР_L/Р_L.

Постійний ефект віддачі від масштабу вироб-ва- такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції.

Пропозиція- кіл-ть того чи іншого товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в одиницю часу за певних умов.

Природна монополія- монополїя, яка існує у галузях, де економія, зумовена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна.

Проста монополія- монополія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для всіх покупців.

 

Політика сталого співвідношення цін за Хойссом- взаємно координація ринкових дій учасниками, які виходять із сталості свіввідношення цін та односпрямованості цінових змін. Здійснення цієї політики дає змогу олігополіста вирішити проблему взаємної залежності їх функцій попиту. Вона також пояснює незміність цін на олігополістичних ринках.

Похідний попит- попит на фактори виробництва, який залежить від попиту на кінцеві продукти, що виробляються на основі цих факторів.

Профспілка- об*єднання працівників, що має повноваження на проведення переговорів з під-ми від імені і за дорученням своїх членів.

Процентна ставка- ціна, що сплачується власникові капіталу за використання взятих у позику його засобів протягом певного періоду часу;ставка(нома) процентна виражається у процентах.

Поточна(дисконтована)вартість- велич. позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу.

Парето-ефективний розподіл ресурсів(благ)- такий розподіл ресурсів(благ), за якого неможливо збільшити вироб-во(споживання) будь-якого товару (шляхом перозподілу) без витрат для виробництва іншого товару(для добробуту іншого споживача)

Права власності- встановлені законом правила, що регулюють відношення людей при виконанні ними екон. благ.

Процесор- це трансформація факторів вироб-ва у готову продукцію.

Раціональність-принцип поведінки суб”єктів господарювання,відповідно до якого суб”єкт завжди намагається отримати за даних умов екстремальний, найкращий для себе рузультат.уважається, що всі економ.суб”єкти діють раціонально як при визначенні мети своєї діяльності, так і при виборі способів її досягнення.

Ринкові структури- певні типи взаємозв”язку між попитом і пропозицією, які зумовлюють механізми встановлення ціни та досягнення ринкової рівноваги.

Рівновага споживача- стан, у якому досягається оптимальна структура покупок(згідно з принципом раціональності), будь-яка зміна в структурі покупок знижує рівень споживача.

Рівновага Курно-досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне під-во, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг виробництва,який очикує від нього інше під-во. Рівнивага Курно виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Рівновага Бертрана- описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівноюграничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Рівновага Штакельберга опсує дуополію з таким розподілом ринкової влади між під-ми, за яким одне з них реалізує поведінку лідера, тим часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку залежно від вибору, зробленого лідером.

Рівноважна ціна- ціна, що врівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.

Рівноважна кіл-ть товару- кіл-ть товару, що реалізується на ринку за рівноважною ціною.

Ринкова рівновага- ситуація, коли наміри покупців на ринку повністю збігаються, тому за певної ціни товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту.

Ринковий попит на виробничий ресурс- сума обсягів послуг ресурсу, необхідних усім галузям,що використовують даний ресурс, за різних можливих цін на ці послуги.

Реальна заробітна плата- купівельна спроможність заробітної плати, виражена кількостями товарів і послуг, які можна придбати за отриману суму.

Реальна процентна ставка- ставка процента, очіщена від впливу інфляції.

Сукупна корисность- сумарний рівень корисності, що досягається споживачем при споживанні певної кіл-ті одиниць(порції) одного блага.

Сукупні(загальні) витрати(TC)- сума постійних(фіксованих) і змінних витрат.

Сукупна(зведена) ефективність економ. системи- поняття, що враховує ефективність у виробництві (досягається за мінімізації витрат вир-ва.),ефективність у спаживанні (досягається за максимізації задоволення потреб споживачів) і певний баланс між інтересами виробників та споживачів на ринку.

Сукупний продукт зміного фактора вир-ва- обсягу випуску продукції, що припадає на певну кіл-ть даного фактора вир-ва.

Середній продукт- обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора вир-ва.

Середні змінні витрати(AVC)- кіл-ть замінних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні постійні витрати(AFC)- кіл-ть постійних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні сукупні витрати(ATC)- кіл-ть сукупних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Система переваг- параметри мікроєкономічної моделі вибору споживача, що базується на певних послідовних індивідуальних уподобаннях.

Спадний ефект віддачі від масштабу вироб-ва- такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції збільшуєтья у меншії пропорції, ніж зростає обсяг ресурсів.

Теорія ігор- наука, що за допомогою математ. методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов*язаних з прийняттям рішень.

Трансакційні витрати- витрати у сфері обміну, пов*язані з передачею прав власності.

Фактори вир-ва- це блага, які потрібно придбати під-ву для забезпечення випуску інших благ-готової продукції.

Функція корисності- співвідношення обсягів споживаних благ і рівня корисності, що досягається споживачем.

Функція пропоциції- функція,яка визначає величину пропозіції залежно від факторів, що впливають на неї.

Фірма- коалиця власників скооперованих факторів вироб-ва, зв*язаних між собою контрактними забов*язаннями, які направлені передусім на найкраще використання інтерспецифічних ресурсів.

Цінова війна- циклічне, послідовне зниження ціни продукту з метою витиснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Чиста монополія- монополія, за якої на ринку існує єдиний продавець товару, в якого немає близьких замінників.

Часткова рівновага- равновага, що встановилася на окемону ринку.

Явні витрати- це витрати під-ва, спрямовані на придбання необхідних виробн. ресурсів.

1. Принцип раціональності MU_x/P_x = MU_y/P_y (MU – гранична корисність “ютель” )

2. Гранична норма заміщення MRSxy=(-DY)/DX тому MRSxy= Px/Py (MUx/MUy=Px/Py,MUx/ Px= MUy/Py)

3. Бюджетна лінія – пряма: В=РхХ+РуУ. Нахил бюджетної лінії tgx=Qy/Qx=Px/Py

4. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) обчислюється за формулою: E_XY=(DQ_Y*P_Y)/(DP_X*Q_X)

5. E_p= ( (Q₂-Q₁)/(P₂-P₁) ) * ( (P₁+P₂)/(Q₁+Q₂) )

6. Середній продукт (AР) AP = TP/X TP – сукупний продукт

7. Граничний продукт(МР) МР = DТР/DX,

8. Середні сукупні витрати (АТС) АТС=ТС/Q

9. Граничні витрати (МС) МС= D ТС/ D Q.

10. Сукупний(валовий) виторг(TR) TR = P*Q

11. Граничний виторг(MR) MR = DTR/DQ

12. Середній виторг(AR) AR = TR/Q

13. Гран. норма тех-го заміщення працею капітала (MRTS_LK) MRTS_LK= -(D К/ D L), капіталом праці MRTS_{K L =} -(D L/ D К)

_14. Рівняння ізокости ТС = L*P_L +K*P_k в точці дотику MRTS_LK= -(D К/ D L) = MP_l/MP_k = P_L/P_k

15. Нахил ізокости дорівнює P_L/ P_k

16. Постійні витрати (TFC) Змінні витрати(TVC) Сукупні витрати підприємства(TC) TC(Q) = TFC + TVC(Q)

17. Середні постійні витрати (AFC) AFC = TFC/Q

18. Середні змінні витрати(AVC) AVC = TVC/Q

19. Середні сукупні витрати (ATC) ATC(Q) = AFC(Q) + AVC(Q)

20. Еластичність пропозиції E_S = DQ*P/DP*Q

21. Економічний прибуток(збиток) П = TR – TC максимізація прибутку MR = MC = P

22. Ціноутворення монополіста P=MC/(1-1/|E_D|).

23. Ціну продукції(монопольна) Р за формулою Р=МС/(1+1/Еd)

24. Віддача від маштаба TC₃/TC₁: Q₃/Q₁

25. Рівноважна ринкова ціна P_E P = AR = MR = D Загальний виторг TR збільшується зі збільшенням випуску продукції.