Тут описується місто Чіанду (Шанду) і дивний палац великого хана

...Його збудував великий хан Кублай (Хубілай), який тепер царює. В тому місті наказав він збудувати з ка­меню й мармуру великий палац. Зали й покої позолочені; дивні й чудово золочені; а навколо палацу на 16 миль мур, і багато тут фонтанів, рік і лук; великий хан тримає тут усяких звірів: оленів, ланей та антилоп; ними він годує своїх соколів у клітках. Раз на тиждень сам ходить на них дивитися. До цієї рівнини, обнесеної муром, великий хан їздить часто на коні, із собою везе леопарда й випускає його на оленя, лань чи на антилопу, а що впіймає, те соколам у клітках. Розважався він так собі на втіху.

На тій рівнині за муром великий хан, знайте, збудував великий палац з бамбука; всередині він позолочений і розписаний звірами й птахами тонкої роботи. Дах теж з бамбука, і такий міцний та щільний, що ніякий дощ його не зіпсує. Будувався палац з бамбука ось як: бамбуки ці, знайте, у три п’яді завтовшки, а довжиною від десяти до п’ятнадцяти кроків. Розрізають їх по вузлах, а як роз­ріжуть, шматки такі товсті й великі, що й дах покривати, і для всіх виробів вони підходять. Палац той, як я казав вище, увесь бамбуковий; великий хан побудував його так, аби за бажанням можна було його переносити; понад двісті шовкових мотузок підтримували його. Великий хан живе тут три місяці: червень, липень і серпень; живе він у цей час тому, що тут не жарко, а дуже приємно; в ці місяці бамбуковий палац великого хана зібраний, а в решту місяців він розібраний. Побудований він так, аби можна за бажанням і розібрати, і зібрати.

28-го серпня, завжди в цей день, великий хан виїжджає з того міста і з того палацу, і ось чому: є в нього порода білих коней і білих кобилиць, білих, як сніг, без усяких плям, і величезна їхня кількість, більше десяти тисяч кобилиць. Молоко цих кобилиць ніхто не сміє пити, тільки ті, хто імператорського роду, тобто роду вели­кого хана; те молоко можуть пити ще горіати; була їм така шана від Чінгіс-хана, за те, що одного разу допо­могли йому перемогти. А коли білі коні проходять, (їм) кланяються як великому панові, шлях їм не перетинають, а чекають, аби вони пройшли, чи забігають попереду. Сказали великому ханові астрологи та ідолопоклонники, що повинен він щороку 28-го серпня розливати те молоко по землі й у повітрі – духам пити, і духи охоронятимугь його добро, чоловіків і жінок, звірів і птахів, хліб і все інше. Саме тому виїжджає великий хан із цього міста і їде туди.

Ледь не забув розповісти вам про диво: коли великий хан живе у своєму палаці й піде дощ чи туман впаде, чи погода зіпсується, мудрі його астрологи та знахарі чаклунством і заговорами розганяють хмари й погану погоду навколо палацу; скрізь погана погода, а біля палацу її немає. Знахарі ці звуться тибетцями й кашмірцями; то два народи ідолопоклонників; заговорів і диявольського чаклунства знають вони більше, ніж хтось інший; усі їхні діла – диявольське чаклунство, а народ запевняють, що чинять те з божою допомогою й через свою святість. Є в них ще такий звичай: кого засудять до смерті й волею государя стратять, беруть вони те тіло, варять його та їдять, а хто помре власною смертю, того ніколи не їдять.

Бакши (10) ці, про яких я вам розповідав, дійсно знають безліч заговорів і чинять ось які славні дива: сидить великий хан у своєму головному покої, за столом; стіл той трохи вищий за 8 ліктів, а чаші розставлені в покої, на підлозі, кроків за десять від стола; розливають у них вино, молоко й інші смачні напої. За наговорами й за чаклунством цих спритних знахарів- бакши повні чаші самі собою піднімаються з підлоги, де вони стояли, та несуться до великого хана, і ніхто тих чаш не торкався. Десять тисяч чоловік бачили це; то справжнісінька прав­да, без будь-якої брехні. Той, хто розбирається в некромантії, скаже вам, що справа та можлива.

Як починаються ідольські свята, ті бакши, скажу вам, йдуть до великого хана й говорять: «Государе, почина­ється свято такого-то нашого ідола» - і якого забажа­ють, того ідола й назвуть, а потім говорять: «Ти відаєш, добрий государе, що такий-то ідол, якщо йому дари не давати й жертви не приносити, може й погану погоду дарувати, і добру, вашій худобі й хлібу шкоду завдати; а тому й просимо ми в тебе, добрий государе, накажи нам дати стільки-то овець з чорними головами, стільки-то ладану, стільки-то алое, стільки-то того й іншого, шану­ватимемо ми нашого ідола, принесемо йому велику жерт­ву, а він збереже і нас, і нашу худобу, і наш хліб». І те саме говорять бакши князям, в кого сила, і хто біля великого хана, а ті великому ханові; ось так вони й отримують усе, що просять на свято свого ідола. А як отримають бакши все, що просили, учиняють велику учту з великим співом на честь свого ідола: палять куріння із найкращих прянощів, насмажать м’яса й ставлять його перед ідолами, скрізь розливають сік: нехай, говорять, ідоли з’їдають скільки схочуть. Ось так вшановують вони у святкові дні своїх ідолів; у будь-якого ідола, знайте правду, немов у нас, - свої іменини.

Монастирі та абатства в них великі; є тут, скажу вам, великий монастир, як маленьке місто, там більше двох тисяч їхніх ченців; одягаються ченці шляхетніше від ін­шого люду. Голову й бороду голять. Ідолам своїм влаштовують великі святкування, з величавим співом та з яскравим, ніколи не баченим освітленням. Між бакши є такі, яким дозволено брати дружин, вони це й роблять, одружуються, і дітей у них багато.

Є ще й інші духовні, звуть їх сенсі(11), люди по-своєму дуже стримані; живуть вони ось як: усе життя їдять ви­сівки: візьмуть висівок, покладуть їх у воду, потримають там і так їдять. Не один раз на рік вони постяться, а крім висівок, як я сказав нічого не їдять. Багато в них великих ідолів, а іноді вогню поклоняються. А інші бакши про тих, хтотакий здержаний, говорять, що вони єре­тики, бо, мовляв, ідолам моляться не так, як вони. Є між одними й іншими велика відмінність: одні ні за що у світі не одружуються. Голову й бороду голять; одягаються в паперові тканини, білі й чорні, чи в шовкові тих же кольорів, як сказано. Сидять на циновках – переносних ліжках. Їхнє життя найсуворіше у світі. Їхні ідоли жіночої статі, тобто с в усіх імена жіночі...

 

КНИГА ДРУГА

Глава 77

Тут описується велика битва між ве­ликим ханом та його дядьком Нояном (Наяном)

Походить він (Хубілай), знайте, прямою царською лі­нією від Чінгіс-хана, і тільки той, хто походить прямою лінією від Чінгіс-хана, може бути государем усіх татар. Кублай-хан (Кублай) шостий великий хан, це означає, шостий великий государ усіх татар. Здобув він державу в 1256 р. від Р. X.; цього року почав царювати; за хороб­рість і за відвагу, та за розум великий отримав він держа­ву, родичі й брати сперечалися з ним за це. Відвагою здобув він державу, і по справедливості він її отримав. З його воцаріння до поточного року, 1298-го, минуло 42 роки. Років йому тепер 85. До свого воцаріння воював він неодноразово, був хоробрим і керував чудово; а як посів царство, воював лише раз у 1286 р., і ось чому.

Був у Кублай-хана дядько Наян; був він молодим і багатьма землями та областями володів; до чотирьохсот тисяч вершників міг виставити. Предки його, та й він сам, здавна корилися великому ханові; але був він, як я казав, молодим, років тридцяти, і подумав про себе, що (він) великий цар, 400 тисяч вершників може в полі ви­ставити, і вирішив не коритися великому ханові, а виникне можливість, так і державу в нього забрати. Відрядив Наян посланців до Кайду (Хайду); то був також [великий, сильний цар, великому ханові доводився пле­мінником, але бунтував проти нього й задумував недобре; наказував йому Наян, аби йшов він на великого хана з одного боку, а Наян піде з іншого відбирати землі й державу; відповів Кайду, що згодний до визначеного терміну підготується й вирушить із своїм народом на вели­кого хана. Зробити це, знайте, він міг, міг сто тисяч кіннотних у полі виставити...

 

Глава 78

Як великий хан пішов на Наяна

А великий хан дізнався про це й анітрохи не здивував­ся, а почав, як розумна й хоробра людина, готувати свою рать та говорив, що коли не стратить цих двох зрадників і запроданців, так не захоче носити вінець і країною правити. Підготувався великий хан за днів 10 –12, та настільки потай, що ніхто, окрім його ради, про це й не знав. Набрав він 360 тисяч кінних та 100 тисяч піших. Зібралися тут тільки близькі війська, тому й було їх так мало: було в них і безліч інших, та воювали вони далеко, підкоряли країни в різних частинах світу, і не міг він скликати їх своєчасно в потрібне місце. Якби зібрав він усі свої сили, то була б така кількість вершників, про яку й не чули, та й повірити важко; а ті 360 тисяч чоловік, що він зібрав, були його сокольничі та близькі люди.

В усіх областях Катая й Мангі (Манзі) та в решті його володінь є чимало зрадників і невірних, готових збунтуватися, а тому потрібно в кожній області, де є великі міста й багато люду, утримувати війська; їх розташовують поза містом, у чотирьох чи п’яти милях; а містам не дозволено мати мур і браму, щоб не могли перешкоджати вступу військ. І війська, і їхніх начальників великий хан замінює кожні два роки. Так загнуздані народи залишаються спокійними й не бунтують. Війська утримуються не лише платнею, яку великий хан визначає їм з доходів області, а й живуть також своїми численними стадами, молоком, котре продають у місто, і на ці кошти купують те, що їм потрібне.

Зібрав великий хан цю малість людей і запитав потім астрологів, чи переможе своїх ворогів і чи все для нього скінчиться добром; а ті відповідали, що розправиться він з ворогами за своїм бажанням.

Вирушив великий хан із своєю раттю в похід і днів через 20 прийшов на рівнину, де був Наян із своїм вій­ськом; 400 тисяч кінних у нього було. Рано-вранці пі­дійшов великий хан, а ворог нічого не знав; захопив великий хан усі дороги, ловили там усіх перехожих, саме тому ворог і не чекав його приходу. Прийшли вони, а Наян, скажу вам, лежить із жінкою в шатрі й насолоджується, дуже він її любив.

 

 

Глава 79

Тут починається про битву великого хана з Наяном, його дядьком

...великий хан... став на пагорбі, у теремці на чотирьох слонах; високо піднявся його прапор, звідусіль було вид­но, а війська були розставлені загонами по 30 тисяч і в одну мить оточили табір; за кожним кінним був піший із списом....оточив великий хан своїм військом стан Наяна й напав на нього.

Побачив Наян зі своїми вояками, що навколо стану рать великого хана, і злякалися всі; біжать до зброї; пос­піхом озброюються й завзято, по порядку розставляють загони. Зібралися обидві сторони, і залишилося тільки зчепитися; зазвучала тепер безліч інструментів, безліч труб і гучний спів. У татар такий звичай: коли їх приве­дуть і примусять битися, доки не прозвучить наказ воєна­чальника, вони битву не починають і весь час грають на інструментах і співають; саме тому обидві сторони так багато грали й співали.

Приготувалися обидві сторони, і забив великий на­кар¹¹ великого хана; як забив він, тут уже не зволікають, один на одного біжать з луками, мечами, палицями, списами, а піші з самострілами та іншим озброєнням... Почався жорстокий і жахливий бій...

Наян, знайте, був хрещеним християнином, і в ту ж битву хрест Христовий був на його прапорі... З ранку до полудня тривала битва, а під кінець великий хан переміг.

...Наяна полонили, а князі його та люди із зброєю в руках здалися великому хану.

 

Глава 80

Як великий хан наказав убити Наяна

Дізнався великий хан, що Наяна взяли в полон, і наказав його вбити. Убили його ось як: загорнули в килим і так щільно скрутили, що він помер. Умертвили то так, бо не хотіли проливати на землю кров царського роду, на виду в сонця й неба.

...А після того, як великий хан відзначився й переміг, тамтешні люди –сарацини, ідолопоклонники, жиди та о інших, які в Бога не вірують, насміхалися над хрестом, що був у Наяна на прапорі, і тамтешнім християнам сказали: «Ось подивіться, як хрест вашого Бога допоміг Наянові-християнинові!» Дійшло до великого хана, що вони радіють і насміхаються, і лаяв їх великий хан, а християн тамтешніх покликав до себе, став втішати.

Глава 80 А

Як великий хан, здобувши перемогу, повернувся до Камбалу (Ханбалик, сучасний Пекін), як вія вшановував свята християн, іудеїв, магометан та ідолопоклонників, і чому він не став християнином

Здобувши перемогу, великий хан з великою пишністю і з торжеством вступив у головне місто, яке зветься Камбалу. Сталося це в листопаді. Прожив він там лютий до березня, коли був наш Великдень. Знаючи, що це одне з наших головних свят, скликав він християн і забажав, аби вони принесли ту книгу, де чотири євангелії. Неодноразово з великим торжес­твом обкурюючи її ладаном, шанобливо цілував її та наказував усім баронам і князям, які були там, робити те саме. І те ж він робив... на головні свята сарацинів, іудеїв та ідолопоклонників. А коли його за­питували, навіщо він це робить, великий хан відповідав:

«Чотири пророки, яким моляться і яких вшановують у світі. Християни кажуть, що Бог їхній Ісус Христос, сарацини – Мухаммед, іудеї – Мойсей, ідолопоклонники – Согомон-баркан (Шак’ямуні-бурхан, тобто Будда Шак’ямуні), перший бог ідолів. Я молюся та вшановую всіх чотирьох, аби той з них, хто на небі старший воістину, допомагав мені»...

Глава 81

Як великий хан повернувся до міста Канбалу (Ханбалик, сучасний Пекін)

Після цієї перемоги великий хан повернувся до свого головного міста Канбалу. Були там веселі розваги та великі учти. А інший цар Кайлу, як почув, що Наяна розгромили й стратили, не пішов воювати, побоявся, аби і з ним не сталося те ж саме. Цього разу великий хан... ходив сам на війну, а в інших випадках посилає він на війну своїх синів і князів, а цього разу сам захотів іти на війну: поганою та важ­ливою справою здалася йому нахабність Наяна.

...Сотників, хто відзначився, він (великий хан) зробив тисячниками, обдарував їх срібним посудом, роздав їм панські дощечки (пайцзи). У сотника дощечка срібна, а в тисячника золота чи срібна позолочена, а в того, хто над десятьма тисячами поставлений, вона золота з лев’ячою головою, а вага в них ось яка: у сотників і тисячників вони важать 120 саджіо (13), а та, що з лев’ячою головою, важить 220; на всіх них написаний наказ: «Волею великого бога та великою його милістю до нашого государя, хай благословиться ім’я хана, та нехай помруть і зникнуть усі неслухи»...

...у того, хто поставлений над ста тисячами чи начальствує над головним, великим військом, дощечка золота й 400 саджіо; написано на ній те саме, що я сказав; знизу намальований лев, а згори зображені сонце й місяць; дані їм права на велику владу й важливі справи; а коли той, в кого ця важлива дощечка, їде, то над головою у нього завжди теремок, і це означає, що поважний він пан, а сидить він завжди на срібному стільці. А декому хан дає дощечку з кречетом, дає її лише великим князям, щоб була в них та сама влада, як і в нього; вони віддають накази, а коли гінців посилають, то, якщо забажають, коней забирають у царів; кажу – у царів, бо в сіх інших людей можуть також забирати коней...

 

Глава 82

Тут описується, який великий хан ззовні

Ось який великий государ царів Кублай-хан ззовні: на зріст хороший, не малий і не великий, середній на зріст; в міру повний і ставний; обличчям білий та, як троянда, рум’яний; очі чорні, гарні, і ніс хороший, як слід. Законних дружин у нього чотири, і старший син від них стане по смерті великого хана царювати в імперії; називаються вони імператрицями і кожна по-своєму; у кожної свій двір, і в кожної по 300 красивих, приємних дівчат. Слуг у них багато, євнухів та всяких інших, і служниць; у кожної дружини при дворі до десяти тисяч осіб.

Щоразу, як великий хан бажає спати з якою дружиною прикликає її у свій покій, а іноді сам іде до неї...

 

Глава 83

Тут описуються сини великого хана

У великого хана від чотирьох дружин, знайте, 22 сини. Старшого в пам’ять доброго Чінгіс-хана назвали Чіншином (Чімкім); йому б володіти всією імперією та бути великим ханом, але він помер; від нього залишився Темур (Олчжейту-Темур); цей Темур і буде великим ханом та государем, бо син старшого сина великого хана Темур, скажу вам, і розумний і чесний, а в битвах неодноразово відзначався. У великого хана, знайте, ще 25 синів від подруг; і вони хоробрі вояки, і кожен – великий князь.

Семеро із синів від чотирьох дружин царюють у ве­ликих областях і царствах та добре управляють, бо вони й розумні, і чесні, та й зрозуміло; батько їхній, великий хан, найрозумніша людина, прониклива, кращого царя й немає, хоробріше від нього не бувало в татар...

 

Глава 84

Тут описується палац великого хана

Три місяці на рік, грудень, січень і лютий, великий хан живе в головному місті Катаю Калабут (Ханбалик); там є великий палац, і ось він який: передусім квад­ратний мур; кожна сторона миля довжиною,...мур товстий, добрих 10 кроків заввишки, білий і навколо зуб­частий, у кожному куті по красивому, багатому палацу; у них зберігається збруя великого хана, луки, сагайдаки, сідла, кінські вуздечки, тятиви, все, що треба на війні; е ще по палацу біля кожного муру, такі ж, як кутові; зага­лом...вісім палаців, і в усіх збруя великого хана; у кожно­му, знайте, щось одне: в одному луки й нічого іншого, в іншому тільки сідла, і так у кожному щось одне. У мурі на південь п'ять брам; посередині велика, яку відкри­вають тільки тоді, коли великий хан виїжджає чи в’їжд­жає; за ними з двох боків ворота; через них входять усі інші люди; а в кутах є ще великі ворота, ними входить будь-хто.

За цим муром є інший, у поперечнику менший, ніж у довжину; і тут 8 палаців, таких самих, як і перші, і в них також зберігається збруя великого хана. На південь у цьо­му мурі, як і в першому, 5 брам; і по кутах ворота, так само як і там; посеред палац великого хана, побудований він ось як: ніде не побачиш такого великого; другого поверху немає, а фундамент 10 п’ядей над землею; дах височенний. Стіни у великих і малих покоях покриті зо­лотом і сріблом, і розмальовані на них дракони й звірі, птахи, коні й усякого роду звірі, і в такий спосіб стіни покриті, що, окрім золота й живопису, нічого не видно. Зала така простора, понад шість тисяч чоловік можуть там вміститися.

Дивуєшся, скільки там покоїв, просторих і чудово влаштованих і нікому в світі не збудувати й не влаштувати покої кращі від цих. А дах червоний, зелений, блакитний, жовтий, усіх кольорів, тонко й майстерно вилощений, виблискує, як кришталевий, і світиться здалеку, навколо палацу. Дах цей, знайте, стійкий, збудований міцно, стоятиме багато років.

Між першим і другим муром – луки й чудові дерева, та всякі звірі; є тут і білі олені, і звірки з мускусом, антилопи й лані та всякі інші красиві звірі, і за мурами тільки дорогами, де люди ходять, їх немає, а в інших місцях і там багато красивих звірів.

У північно-західному куті велике озеро з безліччю там різних риб. Великий хан наказав напустити туди риб, і щоразу, коли хоче він риби, скільки треба, там і є. Бере там початок і витікає з озера, скажу вам, велика ріка, рибі вихід залізними й сталевими сітями загороджений...

Глава 85 А

Тут описується палац сина і спадко­ємця великого хана

Біля свого палацу великий хан наказав збудувати інший абсолютно схожий на нього, для сина, коли він царюватиме й володарюватиме; саме тому другий палац збудований цілком таким же, як і перший...

Розповів вам про палаци й описав їх, тепер розповім великий град Катая (Китая), де ці палаци;...називався він Ганбалу (Ханбалик), а по-нашому – царське місто.

А розмірами це місто ось яке: воно квадратне, 24 милі в окружності; усі чотири сторони рівні; обнесене воно валом, кроків у 20 заввишки, а завтовшки знизу кроків 10; нагорі мур не такий товстий, як знизу; чим в, тим тонший, а на самій горі кроків три ширини, зубчастий, білий; у ньому 12 брам, і біля кожної великий і красивий палац... У палацах великі по­складають зброю міської варти, улиці міста, скажу вам, широкі, прямі, з кінця в усе видно... Багато там чудових палаців, зразкових і багато красивих будинків. Посеред міста вели-і палац з великим дзвоном; дзвонить той дзвін вночі ніхто не наважувався ходити містом після третього бою; проб’є дзвін... тричі, ніхто не може ходити містом, хіба що той, хто до породіллі чи до хворого йде з ліхтарем. Кожні ворота, скажу вам, наказано стерегти тисячі людей, не тому, що народу бояться, а заради вшанування великого хана, коли він там живе, та щоб злодії не безчинствували у місті…

Поза містом біля кожної брами великі передмістя, і кожне з них стикається із сусіднім з тієї і з іншої сторони, довжиною 3 – 4 милі. Мешканців у передмістях більше, ніж у місті. У кожному передмісті... багато чудових готелів, де зупиняються купці з різних місць; для кожного народу призначений свій готель: один ломбардцям, другий німцям, тре­тій французам.

Продажних жінок, рахуючи тих, що в новому місті й у передмістях старого, 25 тисяч. Над ними один головний начальник; над кожною сотнею й тисячею є староста, і всі вони підпорядковані головному начальникові. А поставлений над жінками начальник ось чому: щоразу, як до великого хана приходять посли зі справами, прийнято утримувати їх за його рахунок, і для більшої шани той начальник зобов’язаний щоночі постачати посланникові та всім у посольстві по жінці; щоночі ті жінки міняються, і немає їм ніякої плати, вважають вони ту справу немов би за подать великому ханові.

 

Глава 85 Б

Про зрадницький замисел підбурити міс­то Камбалу (Ханбалик) та про те, як призвідців впіймали та стратили

...призначаються 12 осіб і можуть вони, на свій розсуд, розпоряджатися землями, управлінням і всім іншим. Між ними був якийсь сарацин на ім’я Ахмах (Ахмед), муж розумний і здібний. Був він у великого хана в силі; любив його великий хан і дозволяв йому все. Відкрилося після його смерті, що зачарував Ахмах великого хана, тому вірив той усякому його слову, слухався його та робив за його бажанням. Він розпоряджався всім управлінням і призначеннями, карав злочинців...

Народ, бачачи його повноваження, а також довіру ве­ликого хана до його слів, не наважувався суперечити йому ні в чому. Не було такої сильної та могутньої людини, яка б його не боялася. Звинувачений ним у державному злочині при всьому бажанні виправдатися не міг цього зробити, не знаходячи ні в кого підтримки, бо ніхто не наважувався суперечити Ахмахові; і в такий спосіб ба­гатьох загубив він несправедливо.

Окрім того, не було красивої жінки, якою, коли тільки вона йому сподобалася, він не оволодів би; незаміжню він брав заміж, або в інший спосіб примушував віддаватися його бажанням...

Через честолюбство або ж через страх усі красиві жінки ставали його дружинами або ж підкорялися його бажанням.

Було в нього майже 20 синів; обіймали вони високі посади; дехто з них під прикриттям батьківського імені був розпусником, як батько, та інші злодіяння чинив.

Цей Ахмах накопичив велике багатство: кожен, хто добивався якоїсь посади, приносив йому великий пода­рунок.

Так він володарював 22 роки. Нарешті, туземці, тобто катайці (китайці), бачачи страшну несправедливість і мер­зенні злодіяння, завдані жінкам їхнім та їм самим, не могли більше терпіти, вирішили вбити його та повстати проти уряду.

Між ними був один катаєць на ім’я Ченху (Чжан’ї?); він командував тисячею людей. Згаданий Ахмах зґвалту­вав його матір, дочку й дружину. Розгніваний проти ньо­го Ченху змовився про його знищення з іншим китайцем на ім’я Ванху (Ванчжу); останній командував десятьма тисячами чоловік...

Ванху й Ченху умовилися, повідомили про своє рішення шляхетних катайців, за спільною згодою передали це рішення в інші міста своїм друзям, і належало у визна­чений день за поданим вогнем знаком перебити всіх бородатих, подати такий самий знак іншим містам і там вчинити те саме. А знищити бородатих хотіли тому, що катайці від природи безбороді, татари ж, сарацини й християни мають бороди.

Треба знати, що всі катайці не люблять управління великого хана, бо поставив він над ними татар і найчастіше сарацинів; а цього катайці не виносили, бо (ті) обходилися з ними, як з рабами. Великий хан заволодів Катаєм не по праву, а силою і не довіряв катайцям, а віддав країну в управління татарам, сарацинам і христия­нам, людям з його роду, вірним і не туземцям.

Названі Ванху та Ченху у визначений час увійшли очі в палац. Ванху сів і наказав посвітити. Послав він потім до Ахмаха-баїло, що жив у старому місті, гінця, нібито від Чінгіса (Чімкіма), сина великого хана, який начебто приїхав цієї ночі та кличе Ахмаха до себе. Ахмах поспішив до палацу, бо сильно боявся Чінгіса. У воротах він зустрів татарина на ім’я Когатай (Турхан), начальника над дванадцятьма тисячами солдатів, які постійно охороняли місто...

Тільки-но Ахмах увійшов у палац, бачачи яскраве освітлення, він схилив коліна перед Ванху, приймаючи його за Чінгіса, а Ченху, що стояв тут же з мечем напоготові відрубав йому голову.

«Зрада!» - закричав, побачивши це, Когатай, який стояв біля входу до палацу, відразу пустив стрілу у Ванху та вбив його на місці; відтак покликав своїх та полонив Ченху; по місту він оголосив, що будь-хто, кого знайдуть за стінами дому, буде вбитий.

Катайці, бачачи, що татари розкрили змову, а в них немає верховод, один убитий, а іншого взяли в полон, залишилися вдома і не могли дати знак іншим містам, аби вони повстали, як було обумовлено. Когатай одразу послав гінців до великого хана з повідомленням про все, що сталося. Великий хан наказав йому ретельно розслі­дувати й покарати згідно з провиною. На ранок Когатай допитав усіх катайців і стратив головних призвідників змови. Те саме було зроблено в інших містах, коли їхня участь у змові була з’ясована.

Великий хан, повернувшись до Камбали, забажав зна­ти причину цього випадку та з’ясував, що цей клятий Ахмах із синами... наробив багато зла й неподобств; було з’ясовано, що він і сім його синів (не всі його сини були злими) захопили безліч жінок, не рахуючи тих, кого зґвалтували. Потім великий хан наказав знести до нового міста все багатство, зібране Ахмахом у старому місті, і приєднати до своєї скарбниці, і було такого багатства чимало. Тіло Ахмаха він наказав викопати з могили й викинути на вулицю псам на поталу; із синів же його, котрі злочинствували, як батько, він наказав здерти шкі­ру живцем...

 

Глава 86

Як великий хан наказує дванадцяти тисячам вершників охороняти себе

Великий хан... тримає біля себе охорону з дванадцяти тисяч вершників; називають цих вершників кезітам¹⁴, що французькою означає вершник, вірний государеві. А три­має їх великий хан не тому, що чогось боїться; над ними чотири начальника, а під кожним начальником по три тисячі вояків. Три дні й три ночі кожні три тисячі верш­ників живуть у палаці великого хана; там вони їдять і п’ють; а через три доби вони залишають його; і так міняються, доки всі не відслужать, а тоді починають спо­чатку, і так протягом року.

На учті великий хан за столом сидить так: його стіл набагато вище від інших столів; сідає він на північній стороні, обличчям на південь; ліворуч біля нього сидить старша дружина, а праворуч, набагато нижче, сини, племінники й родичі імператорського роду; голови їхні опиняються біля ніг великого хана; а інші князі сідають за інші столи, ще нижче. Так само сідають жінки. Дружини синів великого хана, його племінників і родичів ліворуч, нижче, а за ними, ще нижче, сідають дружини баронів і царів. Кожен знає своє місце, де він повинен сидіти за порядком, введеним великим ханом. Столи розставляють так, що великий хан може бачити всіх, а столів дуже багато. А за межами цього покою пригощаються понад сорок тисяч чоловік; приходять сюди з великими припасами, приходять із чужоземних країн з дивовижними речами; тут і ті, в кого є володіння, та бажають якомога більше; приходять вони в ті дні, коли у великого хана вихід і учта.

У тому покої, де сидить великий хан, посередині стоїть чаша із чистого золота; входить у неї бочка вина; навколо неї, по кутах, трохи менші чаші. З великої чаші вино чи інший напій розливають у золоті посудини; а в кожній з них вина вистачить чоловік на вісім чи десять; одну таку посудину ставлять на стіл між двома людьми; а в кожного є своя чарка з ручкою, нею він і черпає вино із золотої посудини. Так само велику посудину й по дві чарки ставлять між двома жінками. Посудини ті й чарки, знайте, коштовні. Золотого й срібного посуду у великого хана, знайте, багато; хто не бачив, той не повірить, стільки.

Їжу й напої великому ханові подають багато князів, а роти й носи вони, скажу вам, прикривають чудовими шовковими та золотими тканинами, щоб дух і запах не торкалися їжі й напоїв великого хана. Коли великому ханові пити, грають інструменти, а їх тут чимало; а візьме великий хан чарку в руки, всі князі й усі, хто там, стають на коліна й низько кланяються. Після того великий хан п’є, і щоразу, як великий хан п’є, те саме повторюється.

Про їжу нічого не скажу; що багато її тут, кожен повірить. Скажу вам, немає тут князя чи рицаря без жінки, а жінки їхні їдять разом.

Усе з’їдять, столи прибирають; приходить тут до покорю великого государя та до його гостей безліч скоморохів і танцюристів, виступають та потішають великого хана, і всі розважаються й сміються...

Глава 87

Тут описується велика учта, яку вели­кий хан дає в день свого народження

Усі татари святкують день свого народження...

В день народження великий хан одягається в сукно, виткане золотом; того ж кольору й так само, як великий государ, одягаються 12 тисяч князів і рицарів; сукно в них не таке коштовне, а того ж кольору, шовкове, із золотом; у кожного великий золотий пояс. Одяг цей да­рує їм великий хан; а деякий одяг своїм коштовним ка­мінням і перлинами коштує більше десяти тисяч бізантів; і багато таких. Цим дванадцяти тисячам князів і рицарів великий хан дарує коштовний одяг 13 разів на рік...

В день народження великого хана всі татари світу, із усіх областей і країн, у кого від великого хана землі й країни, приносять йому великі дарунки, кожен що йому годиться, як встановлено. З великими дарунками прихо­дять сюди й ті, хто бажає, аби великий хан дав їм землі в управління. А великий хан обрав 12 князів; вони розда­ють землі згідно із заслугами.

Того дня ідолопоклонники, християни, сарацини й усі народи служать молебни та моляться, кожен своїм ідолам і своїм богам, щоб берегли ті великого хана й дарували йому довге життя, радість і здоров’я.

Цілий день розваги та бенкет...

 

Глава 89

Тут описується велике свято, яке ве­ликий хан дає на початку року

Рік у них починається в лютому; великий хан і всі його піддані святкують так: за звичаєм усі одягаються в біле, і чоловіки, і жінки, кожен як може. Білий одяг вважають вони щасливим, тому... одягаються в біле, щоб протягом року було щастя й добробут. Цього дня ввесь народ, усі країни, області й царства й усі, в кого від великого хана землі в управлінні, приносять великі дари, золото й срібло, перли й коштовне каміння, безліч дорогих білих тканин; і все це роблять, щоб протягом року у великого хана було чимало багатства й був би він ра­дісним і веселим. Скажу вам ще, князі й рицарі, та і увесь народ один одному білі речі дарують, обнімаються, радіють, бенкетують, і робиться це для того, щоб щасливо й у добрі прожити весь рік.

Цього дня … дарують великому ханові більше ста тисяч красивих і коштовних коней. Цього ж дня виводять 5 тисяч слонів під білими, звірами й птахами гаптованими попонами; у кожного слона на спині по дві красиві й коштовні скриньки, а в них посуд великого хана й багата збруя для цього білого зібрання.

Виводять ще велику кількість верблюдів; вони також під попонами й нав’ючені всім потрібним для дару. І слони, і верблюди проходять перед великим ханом, і такої краси ніде не побачиш! Вранці, на свято, до государя у великий покій, доки не розставлені столи, приходять царі, герцоги, маркізи, графи, барони, рицарі, астрологи, лікарі, сокольничі й усі чини, управителі народів, земель, воєначальники, а хто не може ввійти, стають поза палацом, в такому місці, де великий государ міг би їх бачити. Встають в такий спосіб: спочатку сини, племінники й ті, хто імператорського роду, потім царі, а там герцоги, потім усі інші, у тому порядку, як належить. Коли всі розсядуться по своїх місцях, встає найстаріший духовний і голосно говорить: «Схиліться й вшануйте, - і тільки-но він це промовить, усі схиляються чолом до землі, славлять і моляться великому ханові, як богові. Чотири рази йому точнісінько так поклоняються, потім ідуть до розмальованого вівтаря; стоїть на ньому червона дощечка з іменем великого хана й чудова курильниця; благоговійно курять ладан для тієї дощечки, а того повертаються на свої місця. Зробивши все це, приносять свої розкішні й коштовні дари. А коли великий государ передивиться всі дари, розставляються столи і всі сідають за них в тому порядку, як я казав раніше: великий хан сідає за свій великий стіл, а ліворуч старша дружина, і ніхто більше тут не сидить; усі інші тим порядком, як я вам казав; усі дружини, як я казав вам, на боці імператриці. Так само й обідають... А потім приходять фокусники й забавляють двір...

 

Глава 90

Тут описуються 12 тисяч баронів, які приходять на бенкети

Набрав великий хан 12 тисяч баронів; звуться вони кеши ктен, а означає це: близькі й вірні слуги государя; подарував він кожному з них 13 вбрань неоднакових кольорів, коштовних, гаптованих перлам, камінням і різними дорогоцінностями, дав по коштовному, красивому дорогому поясу, та ще чоботи з верблюжої шкіри, розшиті сріблом, дорогі й красиві; як одягнуться в ці гарні й шляхетні наряди, немов царі. Встановлено, в яке свято в який одяг вбиратися. У великого хана теж 13 уб­рань, як і в баронів, того ж кольору, та тільки коштовніші й величніші. Як барони, так і він одягається.

Описав вам 13 вбрань, які 12 тисяч баронів отримали від свого государя, загалом 156 тисяч дуже дорогих уб­рань; без запису й не підрахуєте, скільки вони коштують; чималих грошей коштує взуття. Влаштував усе це вели­кий хан для того, щоб бенкети його були почесніші й величніші.

Розповім вам ще про найвеличніше диво: приводять перед очі великого государя великого лева, побачить лев великого хана й смиренно лягає перед ним, немов визнає його за свого государя, і лежить без кайданів. Є чому здивуватися!..

 

Глава 91

Як великий хан встановив, щоб при­носили йому дичину

Весь час, поки великий хан живе в китайській сто­лиці, тобто в грудні, січні, лютому, наказує він, щоб на 60 днів шляху довкола полювали на звірів і на птахів. Вста­новлено й наказано, аби ті, хто має людей і землі, при­носили великому ханові великих звірів, вепрів, оленів, антилоп, ланей, ведмедів та інших, значну частину того, що зловлять. Саме так усі полюють.

А у звірів, яких посилають до великого хана, випуска­ють із живота всі нутрощі, кладуть потім на вози, так і відправляють великому ханові. Це роблять ті, хто за 30 днів (шляху), і таких величезна кількість. А ті, хто за 60 днів, м’яса не надсилають, бо далеко: надсилають йому вичинені шкури, а великий хан використовує їх для озброєння та для війська...

 

Глава 92

Тут описуються леви, леопарди, вовки, навчені звірів ловити, та ще кречети, соколи та інші птахи

Багато у великого хана леопардів, навчених полювати на звірів; і вовків у нього безліч, і вони добре навчені ловити звірів. Багато в нього левів великих, більших від тих, що у Вавилоні (Єгипті). На них чудова шерсть, гарної масті, чорними, рудими й білими смугами. Навчені вони ловити диких вепрів, диких биків, диких віслюків, оленів, ланей та інших звірів. Замилуєшся, коли везуть вони дикого звіра в клітці, на возі, а поряд маленький песик. Орлів, навчених ловити вовків, антилоп, ланей, у нього також багато, ловлять вони всіх звірів вдосталь; а ті орли, що навчені вовків ловити, - великі й сильні; немає такого великого вовка, якого не впіймав би цей орел...

 

Глава 93

Тут говориться про двох братів, що за ловчими псами доглядають

є у великого хана двоє князів, рідні брати, одного звуть Баян, а другого – Мінган. Називають їх кунічі, що означає доглядачі собак меделянок; у кожного під началом 10 тисяч осіб; одні 10 тисяч одягнені однаково в червоний колір, а інші – у блакитний, і завжди так одягаються, коли йдуть на полювання з великим ханом... Як їде великий хан на полювання, з одного боку іде один брат зі своїми десятьма тисячами ловчих та зі своїми п’ятьма тисячами собак, а з другого – інший зі своїми десятьма тисячами та зі своїми собаками. Ідуть упритул, один за одним, розтягнуться на цілий день дороги й усякого звіра виловлюють...

 

 

Глава 94

Тут описується, як великий хан ви­рушає на полювання ловити звірів і птахів

Поживши в тому місті три місяці, грудень, січень і лютий, великий хан вирушає звідти в березні та їде на південь, за два дні дороги, до моря-океану (Жовте море). Бере він із собою 10 тисяч сокольників та 500 кречетів, та соколів-пілігримів, та сіроголових соколів безліч; бере ще із собою яструбів ловити водяних птахів. Усіх їх він не тримає в одному місці; розставить їх там і тут, так вони й полюють, а птахів, що наловлять, здебільшого несуть великому ханові…

Якщо знайде хто коня чи меч, чи птаха, чи що інше, і якщо не знають чия річ, несуть її до князя (буларгей (15)), а він охороняє та зберігає знайдене; а хто знайшов, якщо відразу не принесе, вважається злодієм; а хто знайшов, іде до того князя, і той наказує віддати втрачене...

Їздить великий хан завжди в чудовому дерев’яному покої, на чотирьох слонах; усередині покій оббитий сук­ном, гаптованим золотом, а ззовні обтягнений лев’ячою шкурою. Бере він із собою дюжину кращих своїх кречетів, і сидять з ним для компанії та розваг декілька князів...

А прийде великий хан у Каччар модун¹⁶, там уже роз­ставлені намети, і всі сини, і князі, і дружини, і більше десяти тисяч тут красивого й багатого народу. А намет у нього ось який: у тому, де бувають збори, поміститься 1000 вершників; а двері в ньому на південь. Сюди схо­дяться князі й інші люди; поряд, на захід, інший; там перебуває великий хан. Сюди він викликає того, з ким бажає поговорити; а за великою залою простий і великий покій; тут великий хан відпочиває. Є ще й інший покій та інші намети, але не поряд з великим наметом.

А дві зали й той покій, про який я казав, збудовані ось як: у кожній залі три чудово зроблених стовпи з пахучого дерева; ззовні покриті красивими лев’ячими шкірами, сму­гастими, чорними, білими й червоними. Збудовані вони так міцно, що ані дощ, ані вітер не зашкодять і не зіпсують їх. Усередині вони оббиті горностаєм і соболем; то найкращі хутра, найдорожчі й найбагатші з хутер. Якісне соболяче хутро... на чоловічу шубу коштує дві тисячі бізантів, а простіше – тисячу. Татари називають його царським хутром, а звір, як куниця. Дивуєшся, як цими двома хутрами добре оббиті й тонко прикрашені обидві зали великого хана. Опочивальня великого хана, що теж поряд, ззовні оббита також лев’ячими шкірами, а всередині – горностаєвим та соболячим хутром; зробле­но все чудово, на славу. Мотузки в покоях і в залах – шовкові, коштовні. Маленькому цареві й не заплатити те, що коштують три намети.

Навколо цих наметів інші, так само добре збудовані й чудово прикрашені. В жінок великого хана також намети багаті... У цій ставці аж дивно, скільки народу. Вона зда­сться найвелелюднішим на світі містом... За великим ха­ном зійшлися сюди його лікарі, астрологи, сокольничі та інші чини...

Живе великий хан у тому місці до весни, яка почи­нається там незадовго до нашого Великодня; і весь цей час він полює… Живе він там весело, для свого задоволення, хто сам не бачив його пишності, його справ ірозваг, той і не повірить тому, що я казав.

...навколо тих місць, де живе великий хан, на 20 днів дороги, ніхто, жоден купець, жоден ремісник, жоден се­лянин не сміє тримати соколів чи ловчих птахів, чи лов­чих псів. А в інших областях і землях можуть тримати собак та ловчих птахів, а якщо забажають, то й полювати. В усіх місцях, де великий хан володарює,...ніякий цар, ніякий князь і жодна людина не сміє полювати на зайців, оленів, ланей та антилоп, на всіх звірів, що плодяться з березня до жовтня; а хто супротивне вчинить, сильно пошкодує. Великий хан запровадив так, і наказ його ви­конують; часто зайці, лані та інші звірі, яких я називав, ідуть прямо до людини, і ніхто їх не чіпає та зла їм ніякого не робить.

Живе великий хан у тому місці так, як ви чули, до Великодня, а потім вирушає з усіма своїми тим же шляхом, яким приїхав, прямо на Канбалу і впродовж усієї дороги для свого задоволення тішиться полюванням.

 

Глава 95

Як великий хан влаштовує пишні ви­ходи та урочисті бенкети

Прийде великий хан до своєї столиці Камбалу (Ханбалик) та поселяється в головному палаці на три дні, не більше; влаштовує величний вихід і пишну учту. Веселиться і бенкетує зі своїми жінками...

Будинків і народу в цьому місті, і всередині, і ззовні, величезна кількість. Що не брама, то передмістя; дванадцять, таким чином, великих передмість, а народу в них не перелічити; в передмістях жителів більше, ніж у місті, там зупиняються й живуть купці, і всі, хто приходить у справах; і купці, й інші люди приходять сюди у своїх справах, бо місто торгове.

Будинки й палаци тут (у передмістях), скажу вам, такі ж гарні, як і в місті, хоча й не такі, як у великого хана. Мерців у місті не ховають, а помре ідолопоклонник, несуть його до такого місця, де тіла спалюють, а це за передмістями; і інших ховають за передмістями.

Грішниці, мирські, тобто жінки, що за гроші людям служать у місті жити не сміють; живуть вони в передмістях, і не повірите, скільки їх тут! Добрих 20 тисяч їх тут! І всі за гроші служать, і всі зайняті, бо щодня безліч купців та іноземців приходять і виходять. Якщо стільки мирських жінок, легко зрозуміти, скільки народу в Канбалу.

До жодного іншого міста світу не привозять стільки коштовних і дорогих речей. Перш за все скажу вам, що привозять з Індії: везуть сюди коштовне каміння, перли й усілякі інші речі. Усі гарні й коштовні речі з Катаю та інших областей привозять сюди; і все це для государів, які живуть тут, для їхніх жінок, для князів, для великої кількості військових людей і для тих, хто приходить сю­ди, до двору великого хана. Саме тому звозять сюди... найкоштовніші речі й у такій величезній кількості, як у жодне інше місто світу; багато тут товарів продають і купують. Щодня, знайте, приїжджає сюди більше тисячі возів із шовком; тчуть тут сукна із золотом та шовкові тканини. Навколо цього міста, і близько, і далеко, 200 міст, і звідти сходяться сюди за покупками; все необхідне зна­ходять тут...

 

Глава 96

Як великий хан замість монет витра­чає папірці

У Канбалу монетний двір великого хана, та такий, що про великого хана можна сказати – алхімію він знає достатню, і ось чому. Наказує він виготовляти от які гроші: змушує він набрати кори з тутових дерев, листя яких їдять шовковичні черв’яки, та ніжне дерево, що між корою й серцевиною, і з цього ніжного дерева наказує виготовити папку, немов би папір; а коли папка готова, наказує він з неї нарізати ось як: спочатку маленькі (шма­точки), що коштують половину малого лівра чи малий лівр¹⁷, інші ціною в половину срібного гроша, а інші у срібний гріш; є й у 2 гроша, і в 5, і в 10, і в бізант, і в три і так далі до десяти бізантів; і до всіх папок додається печатка великого хана. За його наказом виготовляється така величезна кількість цих грошей, що все багатство у світі можна ними купити. Приготують папірці так, як я вам описав, і за наказом великого хана розповсюджують їх по всіх областях, царствах, землях, скрізь, де він володарює, і ніхто не сміє під страхом смерті їх не приймати, Усі його піддані скрізь... охоче беруть у сплату ці папірці, бо, куди вони не підуть, за все вони платять папірцями, за товари, за перли, за коштовне каміння, за золото й за срібло: за папірці все можуть купити та за все ними сплачувати; папірець коштує 10 бізантів, а не важить жодного

Ці папірці випускають з такою поважністю та урочистістю, немов вони з чистого золота або срібла; над кожним видом папірців поставлено багато чиновників, призначених для того, аби підписувати свої імена та прикладати свої печатки. Якщо все приготовлено як слід, то головний чиновник, призначений государем, фарбує кіновар’ю довірену йому печатку й прикладає її до папірця так, що форма її відтискується на останній червоним; після цього монета вважається справжньою. Якби хто підробив монету, він був би покараний на смерть.

Багато разів на рік приходять купці з перлами, з кош­товним камінням, із золотом, із сріблом та з іншими речами, з золотими й шовковими тканинами; і все це купці приносять у дар великому ханові. Скликає великий хан 20 мудрих, для тієї справи вибраних і розумних, і наказує їм оглянути приношення купців та заплатити за них, що вони коштують. Оглянуть мудреці всі речі та сплачують за них папірцями, а купці беруть папірці охоче й ними ж потім розраховуються за всі покупки в землях великого хана. Багато разів на рік... приносять купці ре­чей тисяч на 400 бізантів, і великий хан за все розпла­чується папірцями.

Скажу вам ще, багато разів на рік наказують по місту, щоб усі, хто має коштовне каміння, перли, золото, срібло, зносили все це на монетний двір великого хана; так і роблять, зносять безліч усього цього; і сплачується всім папірцями. Так великий хан володіє усім золотом, сріблом, перлами й коштовним камінням усіх своїх земель.

...коли папірець від використання порветься, несуть)го на монетний двір та обмінюють, щоправда, з втратою трьох зі ста, на новий, свіжий....якщо хто забажає золота чи срібла для вироблення якоїсь посудини пояса, або чогось іншого, то йде на монетний двір великого хана, несе із собою папірці й ними сплачує за золото й срібло, що купує в керуючого двором...

 

Глава 97

Тут описуються 12 баронів, які всі спра­ви великого хана виконують

Вибрав великий хан 12 шляхетних князів і їм доручив усі справи в 34 областях. Звичаї в них та порядки ось які:

...12 князів живуть у місті Канбалу в одному палаці. Палац великий, чудовий; багато в ньому покоїв і окремих будинків.

У кожній області є свій суддя та свої писарі; живуть вони в палаці, кожен у своєму будинку, і ведуть усі справи тієї області, куди поставлені; виконують їх за волею та наказом дванадцяти князів, а про них я вже розповідав.

А влада у дванадцяти князів ось яка: правителів облас­тей вони вибирають; виберуть достойного та доповідають про це великому ханові; великий хан вибраного затверд­жує й дарує йому, яку належить, золоту дощечку. Куди слід іти військам, про це також турбуються ті ж князі, куди здасться, що треба, туди князі і шлють війська, і скільки забажають, стільки й шлють, але щоразу з відома великого хана. Так само вони розпоряджаються і в інших обласних справах. Звуть їх сян (18), що означає великий суд, вище від них тільки великий хан...

 

Глава 98

Як від Канбалу в різні області ведуть багато шляхів

Від Канбалу... багато шляхів в різні області, тобто є один в одну область, інший в іншу; і на кожному шляху написано, куди він веде, і всім це відомо. Хоч яким би шляхом виїхав в Канбалу гонець великого хана, через 25 миль він приїжджає на станцію, по-їхньому янб ¹⁹, а по-нашому кінна пошта; на кожній станції великий, чу­довий будинок, де гінці зупиняються. Дорогі постелі з розкішними шовковими ковдрами в цих постоялих дво­рах; усе, що потрібно, гінцеві, там є; і цареві зупинитися тут добре.

На кожній станції по 400 коней; так великий хан наказав; коні завжди тут напоготові для гінців, коли ве­ликий хан кудись їх посилає. На всіх головних обласних шляхах через двадцять дві милі, а де через тридцять, є станції; на кожній станції від трьохсот до чотирьохсот коней завжди напоготові для гінців; тут же палаци, де гінці зупиняються. Саме так їздять усіма областями та царствами великого хана.

У місцях пустельних, де немає ні житла, ні постоялих дворів, і там великий хан для гінців наказав обладнати станції, палаци та все необхідне, як на інших станціях, і коней, і збрую; відстані тільки довші; є станції за 35 миль, а в деяких місцях більше ніж за сорок...

Стосовно харчів, то їх у них вдосталь; харчуються вони переважно рисом, ячменем і просом, особливо татари, катайці й жителі провінції Мангі, у цих країнах вказані рослини дають врожай сам-сто. Ці люди не знають хліба, але варять названі види зерна з молоком чи ще й з м’ясом, і в такому вигляді їдять їх. У цих місцях пшениця не дає таких великих зборів; те що можна зібрати, вони їдять у вигляді коржів чи інших випічок.

В їхній країні немає землі, придатної для рільництва, яка залишалася б необробленою. Кількість худоби збільшується в них надзвичайно швидко, і коли вони вирушають у путь, то кожен з них бере із собою 6 коней, 8 коней чи навіть більше

...На всіх цих станціях... більше двохсот тисяч коней готові для гінців, а палаців, скажу вам, понад десять тисяч, і в усіх них, як я вже казав, дорога збруя...

...між кожними двома станціями, через кожні три милі є містечка будинків із сорока; живуть тут піші гінці великого хана, і виконують вони службу ось як: у них великі пояси з дзвіночками для того, щоб здалеку було чути, як вони біжать; біжать вони вскоки, і не більше трьох миль; а через три милі стоїть зміна; здалеку чути, що гонець іде, і до нього вже готуються; прийде він, у нього забирають, що він приніс... і новий гонець вирушає вскоки, біжить три милі, а потім заміняється так само, як перший гонець. В такий спосіб великий хан через цих гінців за добу отримує вісті з відстані в десять днів путі; проходять ці піші гінці за одну ніч та за один день 10 днів путі; за дві доби приносять вісті з відстані двадцяти днів... Податей з них великий хан не бере, а ще дарує їм зі своєї скарбниці та коней, що на станціях для ганців…

Якщо треба швидше доповісти великому ханові про якусь країну, що збунтувалася, чи про якогось князя, чи про що важливе для великого хана, гінці скачуть по 200 миль на день, а дехто і по 250 миль,...коли гінцеві треба їхати швидко стільки-то миль,...для цього дають йому дощечку (пайцзу) з кречетом. Якщо гінців двоє, обидва вирушають з місця на добрих, сильних скакунах; перев’язують собі животи, обв’язують голови та вирушають як можуть, ускач, мчать до тих пір, поки не проїдуть 25 миль до станції, тут їм готові інші коні, свіжі скакуни. Сідають вони на них не гаючи часу, одразу ж, і як сядуть, вирушають ускач, скільки в коня є сили; скачуть до наступної станції; тут їм готові нові коні, на них вони сідають і їдуть далі, і так до вечора. Саме так, як я розповідав, гінці проїжджають 250 миль і доставляють великому ханові вісті, а якщо потрібно й важлива, то й по 300 миль проїжджають...

Глава 99

Як великий хан допомагає тим, в кого немає хліба чи худоби

Розсилає великий хан гінців у всі свої землі, царства й області дізнавати, чи не загинули де хліби від негоди, граду або якої іншої біди. Дізнається, хто постраждав, без хліба; з таких не наказує брати податі за рік, а ще наказує дати їм свого зерна для прохарчування та для сівби. І велика та милість великого хана! Це робиться влітку, а взимку роздає худобу; як дізнається, що в когось пала худоба, наказує дати йому худобу, допомагає йому й того року податей з нього не бере...

 

Глава 100

Як великий хан саджає дерева вздовж шляхів

Шляхами, де гінці скачуть, купці та інший люд їздить, великий хан наказав через кожні два кроки насадити дерева. Дерева ці, скажу вам, тепер такі великі, що здале­ку видно. А зробив це великий хан для того, аби кожному дорогу видно було й заблукати не можна було. І вздовж пустельних доріг є дерева; купцям і гінцям велика від того зручність; і в усіх царствах та областях є на шляхах дерева...

 

Глава 101

Тут описується вино, яке п’ють під­дані великого хана

Майже ввесь люд в області Катай п’є ось яке вино: готують його з рису з іншими чудовими прянощами, і напій виходить кращий від будь-якого іншого вина; і чистий, і смачний; вино гаряче, і п’янієш від нього швидше, ніж від іншого...

Г л а в а 102

Тут описується, як камні, немов дрова, горять

По всій області Катай є чорні камні; викопують їх у усієї ночі, до ранку. Палять ці камні, бо й дешево, і дерева зберігаються...

Щоправда, у них багато дров, але людей настільки багато, і вони так топлять лазні, що дрова не могли б задовольнити їхні потреби, бо немає нікого, хто б не ходив до лазні хоча б тричі на тиждень, а взимку, по можливості, щодня. У кожного вельможі чи багатія є своя домашня лазня, де він миється, тому дров на всіх не вистачило б, а того каміння величезна кількість і коштує воно дешево.

 

Глава 103

Як великий хан наказує збирати без­ліч хлібів і роздає їх на допомогу своєму народові

Коли великий хан знає, що хлібів багато й вони де­шеві, то наказує накупити їх безліч і зсипати у велику житницю; аби зерно не зіпсувалося років три-чотири, наказує його гарненько зберігати. Збирає він різне зерно: і пшеницю, і ячмінь, і просо, і рис, і чорне просо, і будь-які інші злаки; усе це збирає у величезній кількості, Станеться нестача хлібів, і підніметься він у ціні, тоді великий хан випускає свої хліби ось так: якщо міра пшени­ці продається за бізант, за ту ж ціну він дає чотири. Хлібів випускає стільки, що всім вистачає, їх досить усякому, і в кожного їх вдосталь. Саме так великий хан і турбується, аби народ його дорого за хліб не платив; і роблять це скрізь, де він царює...

 

Глава 104 А

Як великий хан роздає бідним милос­тиню

..Наказує він (великий хан) виявити в місті (Ханбалик) бідні сім’ї, яким нема чого їсти; в одній родині шестеро людей, в іншій восьмеро чи десятеро, чи більше, і менше; для їхнього прохарчування великий хан наказує роздати пшеницю та інший хліб; і дає їм вдосталь. Кожному, скажу вам, хто прийде до двору за хлібом, відмови в цьому немає; в кого хліба немає, усякому його дають. Більше тридцяти тисяч чоловік щоденно, знайте, ходять за хлібом, і це щороку. Великою своєю добротою великий хан жаліє свій бідний народ; а той за це шанує його немов бога…

 

Глава 104 Б

Про астрологів у місті Камбалу (Ханбалик)

Є в місті Камбалу між християнами, сарацинами та катайцями майже 5 тисяч астрологів і віщунів, котрих великий хан щорічно наділяє їжею та одягом, як згаданих бідняків, і які постійно займаються своїм мистецтвом у місті. У них є астролябія, на якій написані знаки, години та критичні пункти цілого року.

Щорічно згадані християни, сарацини й катайські ас­трологи, кожні окремо, розглядають за цією астролябією хід і характер кожного року, згідно з положенням кожно­го місяця, щоб розглянути й визначити, яка має бути погода за природним ходом речей і за розміщенням пла­нет і знаків, і які особливості матиме кожен місяць того року; наприклад, що в такий-то місяць будуть грози й бурі, у такий-то землетруси, в такий-то дощі, в такий-то хвороби, (більша) смертність, війна, розбрат і змови. Во­ни оголошують обставини кожного місяця згідно з тим, що знайшли, додаючи, що бог може зробити більше чи менше, за своєю волею. Вони пишуть на особливих невеликих квадратних табличках усе, що має відбутися того року; ці таблички вони називають такуїні ²¹ та продають їх за (венеціанський) гріш за штуку всім, хто бажає дізна­тися про майбутнє. Ті, чиї пророцтва найбільше збува­ються, вважаються найкращими знавцями свого мистецт­ва та здобувають найбільшу пошану.

Також якщо хтось замислить зробити якусь велику справу чи вирушити в якусь далеку країну для торгівлі чи з якоюсь іншою метою та захоче дізнатися, який буде результат його справи, він іде до одного з тих астрологів і говорить йому: «Подивіться у своїх книгах, в якій позиції тепер небо, бо я хочу вирушити за такою-то справою чи для торгівлі». Тоді астролог говорить тому, хто запитує, що він повинен сказати йому рік, місяць і час свого народження, що тоді він розгляне, як узгоджуються су­зір’я, під якими він народився, з тими, що були в небі в ту годину, коли було поставлене запитання, і напроро­чить йому, чи добре, чи погано закінчиться для нього майбутнє, відповідно до розташування небесних сузір’їв.

Треба сказати, що татари ведуть рахунок своїх років за колами з дванадцяти років; перший рік вони позначають назвою лева, другий – бика, третій – дракона, чет­вертий – собаки тощо, доки число не досягне дванадцяти­ (22).

Отже, якщо когось спитають, коли він народився, він відповідає, наприклад, так, так: у рік лева, такого-то дня чи ночі, такої-то години, такої-то хвилини; тому батьки слідкують за тим, щоб усе це ретельно записувалося до книги. Коли закінчене рахування дванадцяти знаків, які означають 12 років, тоді вони повертаються до першого знака і знову починають рахувати в тому самому порядку.

 

Глава 104 В

Про релігії татар і їхні думки стосов­но душі та їхні звичаї

Як ми сказали вище, ці народи ідолопоклонники, а щодо їхніх богів, то в кожного високо на стіні його кімнати прибита табличка, на якій написане ім’я, що означає Всевишнього, небесного бога; їй вони щоразу поклоняються з кадилом фіміаму в такий спосіб: здіймають руки догори і тричі скриплять зубами, щоб бог дав їм добрий розум і здоров’я, а іншого вони в нього не просять. Нижче, на підлозі, стоїть зображення, яке зветься Натігаєм, це бог земних речей, що народжуються по всій землі. Йому вони додають дружину й дітей та поклоняються йому так само з кадилом, скриплячи зубами, і підіймають руки; у нього просять сприятливої погоди, земних плодів, синів тощо.

Душу вони вважають безсмертною в тому смислі, що одразу після смерті людини вона переходить в інше тіло; залежно від того, чи жила людина добре чи погано, душа переходить від хорошого до кращого чи від поганого до гіршого. Якщо це була бідна людина й поводила себе за життя добре та скромно, вона після смерті відродиться від дворянки і сама буде дворянином; потім вона народиться від государині й буде государем; піднімаючись усе вище й вище, вона, нарешті, доходить до бога. Якщо ж вона вела себе погано, то вона, якщо була сином дворянина, відроджується сином селянки, потім відроджується собакою та спускається до все більш жалюгідного життя.

Вони говорять барвистою мовою; вітають один одного ввічливо, з веселим і радісним виглядом; тримаються з гідністю і їдять дуже акуратно. Батькові й матері виявляють велику повагу; якщо ж трапиться, що якийсь син скривдить батьків чи не допоможе їм у разі потреби, то є спеціальне присутнє місце, в якого немає іншого призначення, ніж слугувати для покарання невдячних синів, винних в якомусь нешанобливому вчинкові стосовно батьків.

Різних злочинців, затриманих і ув’язнених за ґрати, карають удушенням; коли ж настає час, визначений ве­ликим ханом для звільнення затриманих, який буває кожні три роки, то їх відпускають, але при цьому кладуть їм тавро на одну щоку, щоб після їх упізнавати.

Теперішній великий хан заборонив усі ігри й фокуси, в які там поринають більше, ніж будь-де у світі. Для цього він говорив їм: «Я підкорив вас із зброєю в руках, і все, що належить вам, - моє, тому якщо ви граєте, то граєте моєю власністю».

Не хочу обійти мовчанням той порядок і звичай, як повинні поводитися люди з народу й вельможі великого хана, коли приходять до нього. При першому наближенні до того місця, де перебуває великий хан, люди з народу ще на відстані півмилі, із поваги до його високого сану, зупиняються із скромним, тихим і спокійним виглядом; не чутно ніякого шуму, ніякого звуку і ніякого гучного говору.

Кожний барон чи дворянин постійно носить із собою невелику й красиву посудину, в яку плює, поки перебу­ває в залі, бо ніхто в залі не сміє плювати на підлогу; плюнувши, він прикриває посудину та відставляє її в бік. У них є також красиві чобітки з білої шкіри; прийшовши у двір, звідкіля увійдуть до зали, коли їх покличе государ, вони взувають ці білі чобітки, а інші передають слугам, щоб не забруднити чудові, майстерно зроблені шовкові різнокольорові килими, гаптовані золотом.

­

Глава 105

Тут починається про велику області Катай та про ріку Пулісанчі (Хайхе)

Послав той самий великий хан пана Марко гінцем на захід. Вийшов він з Канбалу й ішов на захід 4 місяці; все; що він бачив, йдучи туди й назад, розповість вам. По виїзді з міста через 10 миль – велика ріка Пулісангінз (Юндінхе²³), тече вона у море-океан, багато купців з това­рами піднімаються нею у верхів’я.

Чудовий кам’яний міст через цю ріку. В усьому світі немає такого чудового мосту. Ось він який: у довжину 300 кроків, а завширшки вісім; ним поряд проїдуть 10 вершників; стоїть він на двадцяти чотирьох склепіннях і на стількох же водяних млинах; збудований із сірого чудового мармуру; зроблений добре й міцно; по обидва боки мосту – мури з мармурових дощок і стовпи; розставлені вони ось як: на початку мосту мармуровий стовп, під ним мармуровий лев: а інший на стовпі; обидва кра­сиві, великі і зроблені добре. Від цього стовпа через пів­тора кроки – інший абсолютно такий самий, з двома лапами; між стовпами дошки із сірого мармуру, щоб лю­ди не падали у воду, і так з кінця в кінець мосту. При­ємно на це подивитися...

 

Глава 106

Тут описується велике місто Жигі (Чжосянь)

Від цього міста 30 миль на захід дорога з чудовим постоялим двором, повз виноградники й поля, а там і велике, красиве місто Жигі. Тут багато абатств язичників. Люд торговий, займається й ремеслами. Багато тут вироб­ляють шовкових і золотих тканин, а також чудовий сандал (24). Багато тут постоялих дворів для мандрівників.

За милю від цього міста два шляхи: один на захід, а другий – на південь; західний у Катай, а південний у велику область Мангі. Західним шляхом до Катая їдеш добрих 10 днів; дорогою багато красивих міст і красивих замків торгових і промислових, чудових полів, виноградників і багато робочого люду...

 

Глава 107

Тут описується царство Таїфу (Тайюань)

В десяти днях путі від Гінгі (Чжосянь) царство Таян-фу (Тайюань) і головне місто області. Місто Таян-фу, ми прийшли, велике й красиве, торгівля тут велика, також промисловість; виробляють тут величезну кількість збруї для військ великого хана. Багато тут чудових виноградників, і вина виробляють вдосталь; у всій області Катай одне це вино; з того міста його розвозять по всій області. Безліч тут шовку; є в них тутові дерева й багато шовковичних черв’яків.

З Таян-фу 7 днів їдеш на захід чудовою країною; чимало тут міст і замків; велика тут торгівля й промисловості вдосталь. Багато тут купців, що ходять в різні країни й наживаються. А через 7 днів місто Піан-фу (Пін’ян, сучасний Ліньфень). Місто велике, багате, багато там народ торговий і промисловий. Безліч виробляють тут шовку…

Глава 108

Тут описується Каяу (Цзечжоу, су­часний Цзіньчен)

Від Піан-фу на захід через 2 дні чудова фортеця Качіан-фу (Цзечжоу), збудував її в давнину цар, на прі­звисько Золотий. У фортеці тій є красивий палац і вели­чезний покій, куди зібрані чудові портрети всіх старо­винних царів тієї області. Приємно на це подивитися; і все це збудовано за наказом колишніх місцевих царів...

 

Глава 110

Тут описується велика ріка Каракорон (Хуанхе)

На захід від того замку у двадцяти милях є ріка Кара-моран (Хуанхе); вона велика настільки, що через неї не­можливо перекинути міст; ріка широка, глибока і впадає в море-океан. Уздовж тої ріки багато міст і замків; купців тут багато, і ведеться тут велика торгівля. Багато імбиру й шовку в країнах, що уздовж ріки. Скільки тут дичини, так просто дивно. За один венеціанський гріш чи, вірніше, на один асар ²⁵, що не набагато більше, можна купити трьох фазанів.

За тією рікою на захід у двох днях путі відоме місто Качіан-фу (Юнцзі). Люд там – ідолопоклонники, та й у Катаї народ ідо