Законодавчо-нормативна база України з питань охорони праці

Конституція - основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності та у старості й деякі інші. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції.

Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). До законодавчої бази також належать Закони України: "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону здоров'я", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про дорожній рух","Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", їх доповнюють державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти - це стандарти, інструкції, правила, норми, положення, статути та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

 

2.2.Праця жінок.

КЗпП

Стаття 174. Роботи, на яких забороняється застосування працi жiнок

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах i на роботах iз шкiдливими або небезпечними умовами працi, а також на пiдземних роботах, крiм деяких пiдземних робiт (нефiзичних робiт або робiт по санiтарному та побутовому обслуговуванню).

Забороняється також залучення жiнок до пiдiймання i перемiщення речей, маса яких перевищує встановленi для них граничнi норми.

Перелiк важких робiт та робiт iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на яких забороняється застосування працi жiнок, а також граничнi норми пiдiймання i перемiщення важких речей жiнками затверджуються Мiнiстерством охорони здоров'я України за погодженням iз Державним комiтетом України по нагляду за охороною працi.

Стаття 175. Обмеження працi жiнок на роботах у нiчний час

Залучення жiнок до робiт у нiчний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхiднiстю i дозволяється як тимчасовий захiд.

Перелiк цих галузей i видiв робiт iз зазначенням максимальних термiнiв застосування працi жiнок у нiчний час затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Зазначенi у частинi першiй цiєї статтi обмеження не поширюються на жiнок, якi працюють на пiдприємствах, де зайнятi лише члени однiєї сiм'ї.

 

Стаття 176. Заборона залучення вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв, до нiчних, надурочних робiт, робiт у вихiднi днi i направлення їх у вiдрядження

Не допускається залучення до робiт у нiчний час, до надурочних робiт i робiт у вихiднi днi i направлення у вiдрядження вагiтних жiнок i жiнок, що мають дiтей вiком до трьох рокiв.

 

Стаття 177. Обмеження залучення жiнок, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, до надурочних робiт i направлення їх у вiдрядження

Жiнки, що мають дiтей вiком вiд трьох до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, не можуть залучатись до надурочних робiт або направлятись у вiдрядження без їх згоди.

 

Стаття 178. Переведення на легшу роботу вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв

Вагiтним жiнкам вiдповiдно до медичного висновку знижуються норми виробiтку, норми обслуговування або вони переводяться на iншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою.

До вирiшення питання про надання вагiтнiй жiнцi вiдповiдно до медичного висновку iншої роботи, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторiв, вона пiдлягає звiльненню вiд роботи iз збереженням середнього заробiтку за всi пропущенi внаслiдок цього робочi днi за рахунок пiдприємства, установи, органiзацiї.

Жiнки, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв, в разi неможливостi виконання попередньої роботи переводяться на iншу роботу iз збереженням середнього заробiтку за попередньою роботою до досягнення дитиною вiку трьох рокiв.

Якщо заробiток осiб, зазначених у частинах першiй i третiй цiєї статтi, на легшiй роботi є вищим, нiж той, який вони одержували до переведення, їм виплачується фактичний заробiток.

 

 

Стаття 179. Вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю, пологами i для догляду за дитиною

На пiдставi медичного висновку жiнкам надається оплачувана вiдпустка у зв'язку з вагiтнiстю та пологами тривалiстю 70 календарних днiв до пологiв i 56 (у разi народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнення пологiв - 70) календарних днiв пiсля пологiв, починаючи з дня пологiв.

Тривалiсть вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами обчислюється сумарно i становить 126 календарних днiв (140 календарних днiв - у разi народження двох i бiльше дiтей та у разi ускладнення пологiв). Вона надається жiнкам повнiстю незалежно вiд кiлькостi днiв, фактично використаних до пологiв.

За бажанням жiнки їй надається вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку з виплатою за цi перiоди допомоги вiдповiдно до законодавства.

Пiдприємства, установи та органiзацiї за рахунок власних коштiв можуть надавати жiнкам частково оплачувану вiдпустку та вiдпустку без збереження заробiтної плати для догляду за дитиною бiльшої тривалостi.

Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею вiку трьох рокiв не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманнi.

У разi, якщо дитина потребує домашнього догляду, жiнцi в обов'язковому порядку надається вiдпустка без збереження заробiтної плати тривалiстю, визначеною у медичному висновку, але не бiльш як до досягнення дитиною шестирiчного вiку.

Вiдпустки для догляду за дитиною, передбаченi частинами третьою, четвертою та шостою цiєї статтi, можуть бути використанi повнiстю або частинами також батьком дитини, бабою, дiдом чи iншими родичами, якi фактично доглядають за дитиною.

За бажанням жiнки або осiб, зазначених у частинi сьомiй цiєї статтi, у перiод перебування їх у вiдпустцi для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберiгається право на одержання допомоги в перiод вiдпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку. (Вiдповiдно до роздiлу II Закону Української РСР N вiд 20 березня 1991 р. (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991, N 23, ст. 267) частково оплачуванi вiдпустки з 1 сiчня 1992 р. надаються жiнкам до досягнення дитиною вiку трьох рокiв.)

 

Стаття 180. Приєднання щорiчної вiдпустки до вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами

У разi надання жiнкам вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жiнки приєднати до неї щорiчнi основну i додаткову вiдпустки незалежно вiд тривалостi її роботи на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї в поточному робочому роцi.

 

 

Стаття 181. Порядок надання вiдпустки для догляду за дитиною i зарахування її до стажу роботи

Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустка без збереження заробiтної плати (частини третя та шоста статтi 179 цього Кодексу) надаються за заявою жiнки або осiб, зазначених у частинi сьомiй статтi 179 цього Кодексу, повнiстю або частково в межах установленого перiоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Вiдпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирiчного вiку та вiдпустка без збереження заробiтної плати (частини третя та шоста статтi 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так i до безперервного стажу роботи i до стажу роботи за спецiальнiстю. Час вiдпусток, зазначених у цiй статтi, до стажу роботи, що дає право на щорiчну вiдпустку, не зараховується. (Вiдповiдно до роздiлу II Закону Української РСР N вiд 20 березня 1991 р. (Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1991, N 23, ст. 267) частково оплачуванi вiдпустки з 1 сiчня 1992 р. надаються жiнкам до досягнення дитиною вiку трьох рокiв.)

 

Стаття 182. Вiдпустки жiнкам, якi усиновили дiтей

Жiнкам, якi усиновили новонароджених дiтей безпосередньо з пологового будинку, надається вiдпустка з дня усиновлення тривалiстю 56 календарних днiв (70 календарних днiв - при усиновленнi двох i бiльше дiтей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку.

Жiнкам, якi усиновили дитину, надаються вiдпустки для догляду за нею на умовах i в порядку, встановлених статтями 179 i 181 цього Кодексу.

 

Стаття 182-1. Додаткова вiдпустка працiвникам, якi мають дiтей

Жiнцi, яка працює i має двох або бiльше дiтей вiком до 15 рокiв, або дитину-iнвалiда, або яка усиновила дитину, батьку, який виховує дитину без матерi (у тому числi й у разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також особi, яка взяла дитину пiд опiку, надається щорiчно додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю 7 календарних днiв без урахування святкових i неробочих днiв (стаття 73 цього Кодексу).

За наявностi декiлькох пiдстав для надання цiєї вiдпустки її загальна тривалiсть не може перевищувати 14 календарних днiв.

Зазначена у частинi першiй цiєї статтi вiдпустка надається понад щорiчнi вiдпустки, передбаченi статтями 75 i 76 цього Кодексу, а також понад щорiчнi вiдпустки, встановленi iншими законами та нормативно-правовими актами, i переноситься на iнший перiод або продовжується у порядку, визначеному статтею 80 цього Кодексу.

 

Стаття 183. Перерви для годування дитини

Жiнкам, що мають дiтей вiком до пiвтора року, надаються, крiм загальної перерви для вiдпочинку i харчування, додатковi перерви для годування дитини.

Цi перерви надаються не рiдше нiж через три години тривалiстю не менше тридцяти хвилин кожна.

При наявностi двох i бiльше грудних дiтей тривалiсть перерви встановлюється не менше години.

Строки i порядок надання перерв установлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспiлковим комiтетом пiдприємства, установи, органiзацiї i з врахуванням бажання матерi.

Перерви для годування дитини включаються в робочий час i оплачуються за середнiм заробiтком.

 

Стаття 184. Гарантiї при прийняттi на роботу i заборона звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей

Забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати їм заробiтну плату з мотивiв, пов'язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям - за наявнiстю дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда.

При вiдмовi у прийняттi на роботу зазначеним категорiям жiнок власник або уповноважений ним орган зобов'язанi повiдомляти їм причини вiдмови у письмовiй формi. Вiдмову у прийняттi на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.

Звiльнення вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (до шести рокiв - частина шоста статтi 179), одиноких матерiв при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жiнок здiйснюється також у випадках їх звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльше трьох мiсяцiв з дня закiнчення строкового трудового договору.

 

Стаття 185. Надання вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв, путiвок до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку i подання їм матерiальної допомоги

Власник або уповноважений ним орган повинен у разi необхiдностi видавати вагiтним жiнкам i жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дiтей-iнвалiдiв, путiвки до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку безкоштовно або на пiльгових умовах, а також подавати їм матерiальну допомогу.

 

Стаття 186. Обслуговування матерi на пiдприємствах, в органiзацiях

На пiдприємствах i в органiзацiях з широким застосуванням жiночої працi органiзовуються дитячi ясла, дитячi садки, кiмнати для годування грудних дiтей, а також кiмнати особистої гiгiєни жiнок.

 

 

Стаття 186-1. Гарантiї особам, якi виховують малолiтнiх дiтей без матерi

Гарантiї, встановленi статтями 56, 176, 177, частинами третьою - восьмою статтi 179, статтями 181, 182, 182-1, 184, 185, 186 цього Кодексу, поширюються також на батькiв, якi виховують дiтей без матерi (в тому числi в разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також на опiкунiв (пiклувальникiв).

 

Праця молоді.

Кзпп

Глава XIII. Праця молоді

Стаття 187. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах

Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

 

Стаття 188. Вік, з якого допускається прийняття на роботу

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

 

Стаття 189. Облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років

На кожному підприємстві, в установі, організації має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

 

Стаття 190. Роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років

Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

 

Стаття 191. Медичні огляди осіб молодше вісімнадцяти років

Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

 

Стаття 192. Заборона залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні

Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

 

Стаття 193. Норми виробітку для молодих робітників

Для робітників віком до вісімнадцяти років норми виробітку встановлюються виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорціонально скороченому робочому часу для осіб, що не досягли вісімнадцяти років.Для молодих робітників, які поступають на підприємство, в організацію після закінчення загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних навчальних закладів, курсів, а також для тих, що пройшли навчання безпосередньо на виробництві, в передбачених законодавством випадках і розмірах та на визначені ним строки можуть затверджуватись знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

 

Стаття 194. Оплата праці працівників молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи

 

Заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи. Праця працівників молодше вісімнадцяти років, допущених до відрядних робіт, оплачується за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

 

Стаття 195. Відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років

Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

 

Стаття 196. Броня прийняття молоді на роботу і професійне навчання на виробництві

Для всіх підприємств і організацій встановлюється броня прийняття на роботу і професійне навчання на виробництві молоді, яка закінчила загальноосвітні школи, професійні навчально-виховні заклади, а також інших осіб молодше вісімнадцяти років.Районні і міські Ради народних депутатів затверджують програми влаштування на роботу випускників загальноосвітніх шкіл, квоти робочих місць для працевлаштування молоді та забезпечують їх виконання всіма підприємствами, установами, організаціями. Відмова у прийнятті на роботу і професійне навчання на виробництві зазначеним особам, направленим в рахунок броні, забороняється. Така відмова може бути оскаржена ними до суду.

 

Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця

Працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років. Молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 198. Обмеження звільнення працівників молодше вісімнадцяти років

Звільнення працівників молодше вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

 

Стаття 199. Розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб

Батьки, усиновителі і піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового, коли продовження його чинності загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси.

 

Стаття 200. Участь молодіжних організацій у розгляді питань праці і побуту молоді

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) підприємства, установи, організації і власник або уповноважений ним орган розглядають питання про заохочення молодих працівників, розподіл для них житла і місць в гуртожитках, охорону праці, їх звільнення, використання коштів на розвиток культурно-масової і спортивної роботи за участю представника молодіжної організації на умовах, визначених колективним договором.