Бог Стрибог та його характеристики

Стрибог — господар та бог вітрів. У володаря вітрів безліч численних слуг.

Далеко в морі є плавучий острів, на якому посеред стрімких скель стоїть високий храм господина вітрів. Надто багато років живе там Стрибог із своєю дружиною, шістьма синами та шістьма дочками. Давно йому треба було б піти на відпочинок, та замінити нікому. Через те інколи буває сердитий. Тоді на землю приносить він з моря чорні хмари, бурі і грози, біду та всяку лиху долю.

За розпорядженням головного вітродмуха із чотирьох протилежних боків світу дмуть чотири велетенські чоловіки, його рідні брати. То ще з тих давніх часів, коли світ уявлявся чотирикутним і виникло прислів’я: «Йди собі на чотири вітри!». З непомірне величезними вусами та губами ті чотири великі людини дують один на одного, за повір’ям, якщо котрийсь із цих чотирьох велетнів дме сильніше від інших, то з того боку і буває вітер.

Сівер, або Сіверко, — бог холодних північних вітрів. Цей білявий похмурий бог сильний і голосливий. Йому підкоряється сама богиня Хмара, а тому він розносить хмари і заморожує воду, ламає дерева і посилає па землю град, сніг, холод і, зрештою, зиму. Чорні хмари Сівера — то його гнів і віщування лихої долі тим, хто погано господарює. Цей бог має таку силу, що повітря аж свище і вихоплюється з—під темних хмар спалахами. Могутній Сівер пробирається в самі глибини земних печер, турбує там темних духів і змушує тремтіти землю.

Літник — бог теплих літніх вітрів. Цей вічно юний засмаглий леґінь завжди літає у широких білих шароварах. Він ніжний, прохолодний та вологий. Взимку пом’якшує сувору зиму, а навесні сприяє росту квітів і трав. Та не завжди він такий; в іншу пору його зовуть Хором. Хор, його побратим — бог західних дощових вітрів, мряки. Старожили, котрим доводилось бачити його, розказували, що в дощову пору він тільки те й робить, що плаче, бо завше в мокрій одежі.

Стрига — бог східних сонячних вітрів. Він швидко поїдає, вологий туман. У наших пращурів туман був символом лиха та загрози. Туман — це смуток зради коханого, лихої долі, яка незвідь де бродить, а ще невідомість і небезпека.

Південний Вітрило літає на вологих крилах, закриваючи своє лице страшною тьмою, з його тяжкої білої бороди потоками струменить вода. Хмари зупиняються в нього на лобі, а його крила і груди жахливі від води.

Одну з доньок бога Стрибога наші пращури назвали також Стригою. І хоча вона вважається заступницею знахарів, однак ця богиня східних суховіїв та повені ще є богинею чвар бога війни. Вона також насилає злі, лихі вітри, які навівають тугу, град та зливи, приносять засуху, висушують землю та викладають хліби.

Але найлихішим повітряним духом є Перелесник. На відміну від інших духів він має вогненний хвіст. Коли, бува, пролітає над чиєюсь хатою, то в ній пропадає добробут, гине худоба, бджоли, висихає сад, часом палить хату. Може навіть загубити жінку, до якої цей змій—дух літає для співжиття, бо вона від того чахне.

Стрибог — наймогутніший серед богів вітрів. Володар володарів вітрів має ще більші, ніж у братів, вуса. Кажуть люди, що то бог Стрибог стрибає, а насправді то він моргає лише одним вусом, бо коли б він моргнув двома тими вусами, то знялася б така буря, що вмить перевернула б цілий Всесвіт.

Коли вже сильно натомиться Стрибог, то тоді і брати відпочивають. Тоді починають дмухати ангели, які стоять у різних кінцях землі за морем. Буває, що і сам господь посилає до людей слабкий приємний вітерець.

Саме тоді, коли Стрибог з братами відпочивають, намагається зірватися з ланцюга і позбутися пут велетенський чорт, який прикутий до кам’яної скелі богом Сварогом ще у незапам’ятні часи. Лютує чорт, сильне дихання його викликає рвучкий, поривчастий вітер, який може осліпити або заподіяти великої шкоди людині. А тому люди, боячись образити його, відгукуються про нього з повагою.