Опозиція «свій / чужий» як одна з основних ознак міфологічного мислення. Міфологічна межа

нею свого простору від «зовнішньої» території поза рамками цієї культури і тим самим встановлення принципу основної опозиції «належності/неналеж- ності» до світу даної культури. Одним із основних серед уявлень, що стосуються символічного прос­ тору культури, є поняття межі. Внутрішній простір визначається як «наше», «своє», «безпечне», «куль­ турне» тощо на противагу «їх простору», «чужому», «ворожому», «небезпечному», «хаотичному», що відділяється від «свого» межею. І тим часом як жит­ тєво важливі процеси відбуваються виключно у своєму просторі, певні елементи культурної уяви від початку розташовані «зовні» [1]. Внутрішньокуль- турний семіозис ніби закінчується за межею куль­ тури. В такій якості яскраво проявляються власти­ вості культури як знакової системи [2]. Таким чином, позакультурний простір може сприйматися зсере­ дини культури як несеміотичний, тим часом як він є одночасно сферою чужої культури і чужої семіотики. Проблема розбіжностей між різними культурами розпалювала допитливість давніх філософів задов­ го до появи етнопсихології як наукової дисципліни. Елементи етнопсихологічного знання - звертання до відчуття внутрішньої інакшості, різниці по духу (тобто в ментальній сфері) між різними народами - фіксувалися ще у працях античних авторів (Геро­ дот, Гіппократ, Пліній Старший, Тацит, Страбон). Потягом останніх кількох десятиліть у дослідженнях різних культур під впливом когнітивноїта культурної психології важливим напрямком стали вивчення та аналіз структурної подібності світоглядних конструк- тів, що утворюються у ментальному світі представ­ ників однієї культури і в яких об'єктивується їхнє © Мальцева К. С, 2002 Шарлемань. Овва! Який жах! Я, правда, у житті своєму не бачив жодного цигана. Але я ще в школі про­ ходив, що це люди страшні. Ланцелот. Та ж чому? Шарлемань. Це волоцюги по природі, по крові. Вони - вороги будь-якої державної системи, інакше вони осіли б де-небудь, а не бродили б туди-сюди. їхні пісні позбавлені мужності, а ідеї руйнівні. Вони викрадають дітей. Вони всюди. Тепер ми геть очистились від них, але ще сто років тому кожен чорнявець мусив доводити, що в ньому немає циганської крові. (Є. Шварц. «Дракон») розуміння речей. Цей факт пояснюється відносною спільністю у представників однієї культури досві­ ду аналогічних комунікативних ситуацій, мовного досвіду, соціалізації тощо. Культурно зумовлені кон­ цепти уможливлюють та полегшують комунікацію між людьми всередині культури, а також організо­ вують способи сприйняття (наприклад, особливості сприйняття кольору, відстані, руху, а також оцінки особистості, що можуть відрізнятися в різних куль­ турах), уяви, мислення, запам'ятовування та від­ чуття членів цієї культури і фактично становлять специфіку культурної системи [3]. Спільні культурно зумовлені концепти мають від­ ношення до образного, тобто допонятійного мислен­ ня. Образ є недостатньо визначеним конструктом. Індивіди мають образ світу своєї культури, який в їхній уяві є справжнім; це уявлення К. Боулдінг нази­ ває «суб'єктивним знанням про події та цінності». Воно варіюється від ясності до непевності, від віро­ гідності до неможливості, працює як фільтр для пові­ домлень зовні та значною мірою керує поведінкою; це уявлення походить від активного внутрішнього організуючого принципу подібно до гена чи певної даності, що організує ріст структур організму [4]. Культурно зумовлена світоглядна модель вклю­ чає «внутрішній світ» культури та антисвіт, який знаходиться поза межами її смислових та норматив­ них ланцюжків. Кожна етнокультурна традиція від­ дає перевагу своїм родовим культурним цінностям у порівнянні із чужими, які для неї смислово порож­ ні [5]. Наділення значенням своєї культури та зани­ ження цінності іншої культури відображає прагнен­ ня групи утримати свою позитивну самооцінку; в даному контексті протиставлення за принципом належ­ ності до культури віддзеркалює опозицію ми/вони і в цьому сенсі є фундаментальним протиставлен- Мальцева К. С. Опозиція «своє/чуже» як культурна універсалія 7 ням двох світів. Образне відображення «іншого» світу присутнє в плані культурного космосу і є симво­ лом зустрічі двох різних культурних систем, фактом культурного непорозуміння