Тривалий - тривкий -тривний

Тривалий. Який довго тривав або триває: тривалий час, тривала пауза, тривала боротьба.

Тривкий. Який важко зіпсувати, зруйнувати; якого не можна легко зламати, розбити, порвати і т. ін.; міцний, стійкий, витривалий тощо: тривка броня, тривке дерево, тривка опора, тривкий мур, тривке яблуко, тривке щастя.

Тривний. Поживний, ситний, який добре вгамовує голод (про страву). Поки перепрягали коні, старенька се-лянка-бабуся внесла нам обід, тривний, смачний і недорогий (Ї.Нечуй-Левиць-кий); Ложки сходяться колом над мискою, цокаються злегка одна об одну і ворушаться в мисці, загрібаючи тривної гущі (І.Микитенко).

ТРИ

ТРИВАТИ - СТРИВАТИ -СТРІВАТИ

Тривати. Відбуватися протягом певного відрізку часу; існувати, бути. Ще тиждень тривала тиша в Бориславі (І.Франко); Так далі тривати не може (О.Довженко); А пауза тим часом тривала (І.Багряний); Йому раптом до болю захотілося, щоб мир у його душі тривав (Вал. Шевчук).

Не варто в цьому значенні надуживати словом продовжуватися: боротьба продовжувалася, обговорення продовжувалося, стосунки продовжувалися, не може так довго продовжуватися.

Стривати. Уживається тільки наказовий спосіб стривай, стривайте як прохання не поспішати з чимось, почекати певний час, не робити чого-небудь, а також як нахваляння, погроза тощо. — Стривай/ — не дала вона йому казати (Б.Грінченко); — Стривайте, мамо, не спішіть. Розкажіть краще, що в нас там дома робиться (О.Гончар); [Кирило:] Стривай, дадуться вони [відьми] коли-небудь тобі взнаки! (М.Кропивницький).

Стрівати, стріти / стрінути. Зустрічати, стрічати. Стрівають їх знайомі, становляться, розпитують (Панас Мирний); Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею всіх, кого тільки стрівала (О.Копиленко).

тривкий — тривний див. тривалий.

ТРИДЦЯТЕРО, -тьбх, -тьом, нисл. збірн. Вж. зі сл.: козаків, школярів, селян. Пор. двоє.

ТРЙЛЕР, -у. Пригодницький кінофільм чи художній твір, який використовує специфічні засоби вираження (затягування пауз, натуралістичні деталі та ін.) для збудження сильних емоцій (тривожного очікування, не-

спокою, страху тощо); оповідь провадиться від імені жертви, злочинця.

ТРИМАРАН, -а. Судно, яке складається з трьох з'єднаних у верхній частині паралельних корпусів.

ТРИМЕСТР, -у. Частина навчального року (три місяці) у вищих навчальних закладах деяких країн.

ТРИПЛАН, -а. Літак з трьома площинами крил, розміщеними паралельно одна над одною.

ТРИПЛЕКС, -у. 1. Матеріал, що складається з трьох шарів силікатного або органічного скла і склеювального шару (як правило, з полівініл-бутиралю).

2. Будь-який пристрій або процес, що складається з трьох самостійних частин.

3. У поліграфії — спосіб трибарвного репродукування однобарвних напівтонових оригіналів.

ТРИПЛЕТ, -у. 1. Система, що складається з трьох частин — наприклад, сукупність трьох близьких за своїми властивостями елементарних частинок.

2. Третій примірник якоїсь речі.

3. У більярдній грі — удар, при якому куля влучає в ціль, відскочивши від двох бортів.

ТРИПТИХ, -а. Композиція з трьох картин, малюнків, барельєфів тощо, об'єднаних спільною темою, мотивом і т.ін.: хореографічний триптих.

ТРИФТОНГ, -а, лінгв. Поєднання трьох голосних звуків в одному складі.

ТРІЄР - ТРІЄРА

Трієр, -а. Машина для очищування та сортування насіння.

Трієра. Судно з трьома рядами весел у давніх греків.

ТРУ

тріод - тріодь

Тріод, -а, н. Трьохелектродна електронна лампа; трьохелектродний напівпровідниковий прилад (транзистор).

Тріодь, -і, ор. -ддю, ж. Книга церковних пісень і молитов — трипісен-них канонів.

ТРІУМФАЛЬНИЙ - ТРІУМФА-ТОРСЬКИЙ

Тріумфальний. Який стосується тріумфу; переможний, урочистий. Вж. зі сл.: марш, похід, хід, вЬд, вхід, успіх, шлях, арка, ворота, брама, клич.

Тріумфаторський. Який стосується тріумфатора — переможця: тріумфаторський погляд, тріумфаторська радість.

ТРОЄ, трьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: ведмедів, дядьків, коней, купців, мисливців, партизанів, слуг, хлопців, вікон, літ, полотен, голів, дівчат, дітей, людей, саней; на дорогу вийшло троє, всі троє побігли, нас було троє, відер з троє. Пор. двоє.

ТРОЇТИ - ТРУЇТИ

Троїти, трою, троїш. 1. Ділити натроє.

2. Збільшувати втроє; потроювати.

Труїти, трую, труїш. Винищувати отрутою; отруювати; переносно — позбавляти когось душевного спокою, рівноваги тощо.

ТРОМБ¹, -у. Кров'яний згусток, що утворився в кровоносній судині або в порожнині серця.

ТРОМБ², -у. Руйнівної сили атмосферний вихор у вигляді темного стовпа діаметром десятки й сотні метрів.

ТРОМБЇН - ТРОМБОН -ТРОМБОЗ

Тромбїн, -у. Фермент, який зумовлює зсідання крові.

Тромбон, -а. Мідний духовий інструмент, що характеризується різким звуком.

Тромбоз, -у. Процес утворення тромбів у судинах або в порожнині серця.

ТРОП, -а. Слово або вислів, вживаний у переносному значенні для досягнення якнайбільшої виразності (метафора, метонімія, гіпербола, епітет тощо).

ТРОПОСФЕРА. Нижня частина атмосфери, що переходить у стратосферу.

...ТРОФЇЯ,...ТРОФНИЙ. Кінцеві частини складних слів, що вказують на зв'язок з поняттями "їжа", "живлення": гіпертрофія, гетеротрофний.

ТРОФО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "живлення"; пишеться разом: трофолак-сис, трофоневроз.

ТРУБОУКЛАДАЛЬНИК - ТРУБОУКЛАДАЧ

Трубоукладальник, -а. Робітник, який укладає труби в траншеї.

Трубоукладач, -а, ор. -би. Пересувний підйомний кран для укладання труб у траншеї.

труїти див. троїти.

ТРУНОК, -нку. 1. Напій (переважно алкогольний); відвар трав, коріння, призначений для лікувальних та інших потреб. Не жалуйте, діти, Трунку дорогого, Із двора не випускайте Тверезим нікого (П.Куліш); Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі, а трунків — не перелічиш: наливки, запіканки і біломорські вина (Ю.Стороженко); — Угорське, шам-

ТРУ

пан благородний, портвейн, бордо — то мої трунки (М.Коцюбинський); [Маруся:] Бабусю, дайте мені привороту! Я вам чим хочете віддячу... [Баба:] Не треба мені нічого... ось тобі дві пляшечки: в одній червоний трунок, у другій зелений (М.Старицький).

2. діал. Шлунок. Чи я ззів чого такого недоброго, чи води холодної напивсь: щось на трунку погано (Словник Б.Грін-ченка); Я випити вип ^ую, бо щось мене в трунку млоїть (І.Франко).

ТРУПА. Колектив артистів театру або цирку: балетна трупа, гастрольна трупа, мандрівна трупа, трупа теат-

РУ-

ТРЬОХ... - ТРИ...

Вживаються як двох... і дво... (див.).

Трьох...: трьохадресний, трьохелектродний, трьох'ярусний (і триярусний), трьохтисячний (і тритисячний), п ятдесятитрьохкілометровий, трьохсотлітній.

Три...: тризначний, тричленний.

ТРЮМО, невідм. с. 1. Високе стояче (спочатку простінкове) дзеркало. Просто проти неї велике на всю стіну стояло трюмо (А.Головко).

2. Простінок між вікнами, звичайно оздоблений орнаментом.

ТУМАН¹, -у. Скупчення в атмосфері конденсованої водяної пари (дрібних крапельок води, кристаликів льоду або їх суміші).

ТУМАН², -а. Іранська золота монета, яку чеканили з кінця XVIII до початку XX ст. Тепер використовують в Ірані як одиницю великого рахунку (1 туман дорівнює 100 ріалам).

ТУПАТИ - ТЮПАТИ

Тупати. Стукати ногами об щось тверде; іти, ходити. Тупає [Лісовик] з злості ногою (Леся Українка); Танцював він, втягши голову в плечі, тупав

ногою на одному місці або дриґав то назад, то вперед (Григорій Тютюнник); Ніхто не грюкав так дверима, не тупав черевиками, як Горбенко (Я.Гри-майло); Каленик тупав на місці (М.Коцюбинський).

Тюпати. Бігти, нешироко ступаючи; бігти швидко або помалу маленькими кроками. Конячка весело форкала, тюпала (Ю.Збанацький); Іде по воду молодиця, За нею тюпає хлоп'я (М.Рильський).

ТУПИТИ - ТУПІТИ - ТУПІШАТИ

Тупити, -плю, -пиш, перех. Робити тупим. Шаблюку свою Козак Мамай гострив щодня. Гострив щодня, бо й тупив щодня (О.Ільченко).

Тупіти, неперех. Ставати тупим, тупішим.

Тупішати. Ставати тупішим.

ТУР¹, -у. 1. Один оберт по колу в танці: тур вальсу. Лише три тури протанцювала Лора з Васютою (Ю.Шов-копляс).

2. Частина якогось змагання, конкурсу: останній тур шахового турніру.

3. Етап на багатоступеневих виборах: перший тур виборів.

4. Мандрівка, подорож для відпочинку й ознайомлення з визначними пам'ятками якої-небудь країни, міста тощо.

ТУР², -а. 1. Вимерлий дикий бик. — Ганялись наші діди, коли правда, що співають у піснях, і за золоторогими турами на Дніпрових борах (П.Куліш).

2. Гірський кавказький козел. На скелястій верховині Турів вистежив юнак (Л.Первомайський).

ТУР... Перша частина складних слів, що відповідає слову туристський; пишеться разом: турбаза, турпохід.

ТЮР

ТУРБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову турбінний; пишеться разом: турбогвинтовий, турбокомпресор.

ТУРИСТИЧНИЙ - ТУРИСТСЬКИЙ

Туристичний. Який стосується туризму: туристичний довідник, туристичне бюро, туристичний похід.

Туристський. Який стосується туриста, туристів: туристський намет, туристський автобус, туристський похід (похід туристів), туристський сезон, туристський табір, туристська база, туристська група, туристська подорож, туристська путівка.

турки, туркмени див. тюрки.

ТУРНЮР, -а, заст. Модна наприкінці XIX ст. частина жіночого туалету у вигляді подушечки, яка підкладалася під сукню нижче талії для надання постаті пишності, а також широка спідниця, призначена для носіння з такою подушечкою.

ТУШ¹, -і, ор. -шшю, ж. Рідка або густа фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яку вживають для креслення, малювання пензлем або пером тощо. На стінах висіло кілька добрих малюнків, виконаних тушшю (Ірина Вільде).

ТУШ², -у, ор. -ем, ч. Невелика музична п'єса, що виконується як урочисте привітання під час ушанування, вручення нагород тощо: оркестр заграв туш. Молоді встали з воза,..музики вдарили туш (В.Кучер).

ТУШКУВАТИ - ТУШУВАТИ

Тушкувати, -ую, -уєш. Варити м'ясо, овочі в закритому посуді на слабкому вогні у власному соку: тушкувати баклажани. Пох.: тушкований, тушкування.

Тушувати, затушувати. Накладати тіні на щось, покривати тушшю: тушувати фотографію.

ТЬМЯНІТИ - ТЬМЯНІШАТИ

Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується (В.Бабляк); Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д.Ткач); В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П.Колесник).

Тьмянішати. Ставати тьмянішим. Раптом день став тьмянішати (З.Ту-луб); На Ніниному обличчі поступово згасала жвавість, воно немов замерзало, тьмянішало (Є.Гуцало).

ТЮЛЬКА - КАМСА, ХАМСА

Тюлька. Дрібна морська промислова риба родини оселедцевих.

Камса, хамса. Дрібна морська промислова риба родини анчоусових ряду оселедцеподібних.

тюпати див. тупати.

ТЮРБО, невідм., с. Донна хижа риба родини камбалових, що має промислове значення. Поширена в Середземному морі та в Атлантичному океані.

ТЮРКИ - ТУРКИ - ТУРКМЕНИ

Тюрки, -ів, мн. (одн. тюрок, -рка). Велика група споріднених за мовою народів, до яких належать татари, узбеки, азербайджанці, казахи, киргизи, башкири, туркмени, якути, каракалпаки, турки тощо. Пох. тюркський.

Турки, -ів, мн. (одн. турок, -рка). Нація, основне населення Туреччини. Пох. турецький.

тяг

Туркмени, -ів, мн. (оди. туркмен, -а). Нація, основне населення Турк-меністану. Пох. туркменський.

ТЯГОВИЙ - ТЯГЛОВИЙ

Тяговий. Призначений для переміщення чого-небудь: тягова машина, тяговий трос, тяговий пристрій, тяговий електродвигун.

Тягловий. Який використовується для роботи в сільському господарстві (про коней, худобу тощо): тяглова сила, тяглове господарство.

тяжкий див. важкий.

ТЯЖКОПОРАНЕНИЙ, ВАЖКОПОРАНЕНИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ПОРАНЕНИЙ

Тяжкопоранений, важкопоранений, -ого, ім. Той, хто має тяжке поранення. Над полем висів тягучий стогін залишених тяжкопоранених (П.Кочура); Костецький дивився, як зносять у човен важкопоранених (Л.Первомайський).

Тяжко (важко) поранений, присл. з

У¹. Як назва літери вживається в с. р.: мале у\ як назва звука вживається в ч. р.: довгий у.

У² — В, прийм. Вж. у словосп.: у (в) десять разів більше, у (в) селі (і на селі) працювати, у (в) село (і на село) поїхати, у службових справах, вода перетворюється в пару (і на пару), зошит в одну лінійку, покласти в кишеню (і до кишені), поїхати в місто (і до міста), вступити в університет (і до університету), ходити в школу (і до школи).

Прийменник у (як і початкове не-наголошене у в багатьох словах сучас-

дієприкм. Не один з них кинув на важкому шляху вбитих і тяжко поранених товаришів і братів (О.Довженко); Сергій показав, що гість був дуже тяжко поранений на війні (Григорій Тютюнник); Упав важко поранений Пахомов (О.Довженко).

ТЯЖКОХВОРИЙ, ВАЖКОХВОРИЙ - ТЯЖКО (ВАЖКО) ХВОРИЙ

Тяжкохворий, важкохворий, -ого, ім. Дуже важко хвора людина. Євген Вікторович закінчив свій щоденний обхід тяжкохворих (І.Ле); Переді мною лежав тяжкохворий (О.Донченко); Безбородько вибрався до лікарні нібито екстрено відвідати одного важкохворого (Ірина Вільде); Обличчя його було жовте і спите, а очі запалені, мов у важкохворого (А.Дімаров).

Тяжко (важко) хворий, присл. з діє-прикм. — Він тяжко хворий (М.Стельмах); [Юрій:] Я чув — цей чоловік тяжко хворий (Л.Смілянський).

ної української мови) чергується з в (у нескладовим): а) між приголосними, щоб уникнути їх збігу, а також незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф та перед сполученнями приголосних звичайно вживається у: наш учитель, прибув у Львів тощо; б) між голосними, щоб уникнути їх збігу, як правило, пишеться в: ми були в Одесі, хата стояла в яру; в) після голосного перед приголосним або після приголосного перед голосним, залежно від швидшого чи повільнішого темпу мови,

УГО

від ритму її, вживається і в, і у: ми були в саду — ми були у саду, наша вчителька — наша учителька; г) на початку речення, після паузи вживається, як правило, у, а перед голосними також в.

У — в ніколи не чергуються в словах, що вживаються тільки з в або тільки з у: влада, вплив, увага, узбережжя, указ, умова, установа, уява та багато інших. Слід мати на увазі, що від початкового у і в залежить семантика ряду слів, пор.: удача і вдача, уклад і вклад, управа і вправа. Слова, в яких відбувається чергування початкового у з в, іноді не мають повної семантичної тотожності, напр.: вкладати і укладати в багатьох значеннях рівноцінні, але словники, угоди, плани і т. ін. переважно укладати. Не чергуються у — в у власних назвах і словах іншомовного походження та похідних від них: Власенко, Врубель, Угорщина, угорський, Урал, уральський, увертюра, ультиматум, ультимативний, утопія, утопічний.

убачати див. вбачати.

убік — у бік див. вбік.

убрід — у брід див. вбрід.

УВАГА - УВАЖНІСТЬ

Увага. Зосередження думки або зору, слуху на якомусь об'єкті; прихильне, доброзичливе ставлення до когось, чогось тощо: брати до уваги, відвертати увагу, загострювати увагу, мати на увазі, оточити увагою, знаки уваги до когось. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (М.Коцюбинський).

Уважність, -ності, ор. -ністю. Вияв уваги; уважне ставлення до когось, чогось: робота потребує уважності,

уважність до людей. [Хуса:] Я безмірно вдячний за уважність до мене й до звичаїв мого люду (Леся Українка).

уверх — у верх див. вверх.

уві див. вві.

увік — у вік див. ввік.

увісьмох — у вісьмох див. ввісьмох.

уволю — у волю див. вволю.

углиб — у глиб див. вглиб.

углибині — у глибині див. вглибині.

углибину — у глибину див. вглибину.

угода див. договір.

уголос — у голос див. вголос.

угорі — у горі див. вгорі.

угору — у гору див. вгору.

УГбРЦІ - МАДЯРИ

Угорці, -ів, мн. (одн. угорець, -рця). Народ, що становить основне населення Угорщини.

Мадяри, -ів, мн. (одн. мадяр, -а). Самоназва угорців.

угруповання див. групування.

удалечині — у далечині див. вдалечині.

удалечінь — у далечінь див. вдалечінь.

удалині — у далині див. вдалині.

удалину — у далину див. вдалину.

удаль — у даль див. вдаль.

удатний див. вдатний.

удача див. вдача.