Основи фізіології та гігієни праці

136. Характеристика навантаження на організм під час роботи, яка вимагає м’язових зусиль і відповідного енергетичного забезпечення – це:

а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці;

в) напруженість праці; г) безпека праці.

137. Характеристика праці, яка вимагає інтенсивної роботи центральної нервової системи працівника – це:

а) фізіологічна адаптація; б) важкість праці;

в) напруженість праці; г) безпека праці.

138. Робота програмістів, редакторів, журналістів, педагогів за важкістю праці належить до:

а) легкої; б) середньої важкості; в) важкої; г) дуже важкої.

139. Сукупність чинників виробничого середовища і робочого процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків – це:

а) умови праці; б) важкість праці;

в) напруженість праці; г) безпека праці.

140. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності й негативного впливу на здоров’я нащадків, це:

а) виробнича травма;

в) вражаючий фактор середовища;

б) шкідливий виробничий чинник;

г) небезпечний виробничий чинник.

141. Виробничий чинник, вплив якого на працівника за певних умов може призвести до травм, гострого отруєння, або іншого раптового різкого погіршення здоров’я чи до його смерті, це:

а) виробнича травма;

в) вражаючий фактор середовища;

б) шкідливий виробничий чинник;

г) небезпечний виробничий чинник.

142. Розумове перенапруження, емоційні перевантаження, перенапруження органів чуття, монотонність праці належать до:

а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;

б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;

в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;

г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.

143. Підвищений рівень шуму, вібрації, іонізації та рухливості повітря у виробничому приміщенні належать до:

а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;

б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;

в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;

г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.

144. Робота з хімічними речовинами загально-токсичної, подразнюючої чи сенсибілізуючої дії свідчить про наявність у виробничому приміщенні:

а) фізичних небезпечних та шкідливих факторів;

б) хімічних небезпечних та шкідливих факторів;

в) біологічних небезпечних та шкідливих факторів;

г) психофізіологічних небезпечних та шкідливих факторів.

145. Умови праці, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня праці, є:

а) оптимальними; в) шкідливими;

б) допустимими; г) небезпечними.

146. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких на людину протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, є:

а) оптимальними; в) шкідливими;

б) допустимими; г) небезпечними.

147. Умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць і не чинять несприятливого впливу організм працюючих і їх потомство, є:

а) оптимальними; в) шкідливими;

б) допустимими; г) небезпечними.

148. Умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих факторів виробничого середовища, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на стан здоров’я працюючих і їх потомство, є:

а) оптимальними; в) шкідливими;

б) допустимими; г) небезпечними.

149. Умови внутрішнього середовища виробничих приміщень, що впливають на тепловий обмін організму працівників із навколишнім середовищем - це:

а) погода у виробничих приміщеннях;

б) погодні умови виробничих приміщень;

в) мікроклімат виробничих приміщень;

г) кліматичні умови виробничих приміщень.

150. Мікроклімат виробничих (житлових) приміщень визначається сукупністю значень:

а) хімічного складу повітря, наявності сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів;

б) температури, вологості та швидкості руху повітря, інтенсивності теплового опромінення, температури поверхонь;

в) рівня природної освітленості, рівня штучного освітлення, якості освітлення та кольорового оточення;

г) рівня дотримання морально-етичного кодексу працівниками та показниками стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт,.

151. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням:

а) найбільш чисельної групи працівників;

б) рівня важкості роботи працівників;

в) рівня сонячної радіації та іонізуючого випромінювання у робочій зоні;

г) стосунків між колегами та безпосереднім керівником робіт.

152. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників – це:

а) виробниче приміщення; б) робоча зона;

в) робоче місце; г) зона відпочинку.

153. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно або періодично здійснюється трудова діяльність людей – це:

а) виробниче приміщення; б) робоча зона;

в) робоче місце; г) зона відпочинку.

154. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2-х годин безперервно – це:

а) непостійне робоче місце; б) робоча зона;

в) постійне робоче місце; г) зона відпочинку.

155. Фізіологічно оптимальною для працівників є відносна вологість виробничих приміщень у межах:

а) 90-95%; б) 75-85%; в) 40-60%; г) 10-30%.

156. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), у замкнених і невеликих за об'ємом приміщеннях (пости та пульти керування, ізольовані бокси, кімнати відпочинку тощо) при виконанні операторських робіт використовують:

а) природну вентиляцію (аерацію);

б) механічну загальнообмінну вентиляцію;

в) місцевою витяжною вентиляцією у вигляді локальних відсмоктувачів, витяжних зонтів та ін;

г) системи кондиціонування повітря з індивідуальним регулюванням температури та об'єму повітря, що подається.

157. Відповідно до ДНПАОП «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» (ДСН 3.3.6.042-99), при аварійних роботах у гарячих цехах для працівників передбачено використання таких засобів індивідуального захисту, як:

а) спецодяг (костюм чоловічий повстяний);

б) автономна система індивідуального охолодження в комплексі з повстяним костюмом;

в) тепловідбиваючий комплект з металізованої тканини;

г) взуття шкіряне спеціальне для працюючих в гарячих цехах, вачеги.

158. Сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на робочих місцях нормативних параметрів мікроклімату та чистоти повітряного середовища, це:

а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання.

159. Природна вентиляція:

а) забезпечує концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць;

б призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;

в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі;

г) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення.

160. Вентиляція, яка здійснюється завдяки просочуванню повітря через нещільності у вікнах, дверях та перекриттях, це -

а) організована природна вентиляція;

б) неорганізована природна вентиляція;

в) загально-обмінна штучна вентиляція;

г) місцева штучна вентиляція.

161. Перевагою штучної (механічної) вентиляції є:

а) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення;

б) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення;

в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря;

г) дешевизна та простота експлуатації.

162. Перевагою природної вентиляції є:

а) можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу;

б) можливість видаляти відпрацьоване повітря без очищення;

в) можливість використовувати припливне повітря без попереднього очищення;

г) дешевизна та простота експлуатації

163. Недоліком природної вентиляції є:

а) очищення повітря перед його викидом в атмосферу;

б) видалення відпрацьованого повітря без очищення;

в) можливість очищувати, підігрівати та зволожувати припливне повітря;

г) дешевизна та простота експлуатації.

164. Загальнообмінна штучна вентиляція:

а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів;

б) призначена для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;

в) використовується для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;

г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.

165. Місцева припливна вентиляція:

а) здійснює концентроване подання припливного повітря заданих параметрів до робочих місць;

б) застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень;

в) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього та зовнішнього повітря будівлі;

г) нормалізує мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.

166. Повітряні душі:

а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі;

б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;

в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;

г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.

167. Повітряні та повітряно-теплові завіси:

а) відбувається в результаті теплового та вітрового напору через різницю температури, густини і тиску внутрішнього за зовнішнього повітря будівлі;

б) призначені для запобігання надходження в приміщення значних мас холодного зовнішнього повітря при необхідності частого відкривання дверей;

в) використовуються для утворення ділянок виробничої зони, які різко відрізняються своїми фізико-хімічними характеристиками від решти приміщення;

г) нормалізують мікроклімат та чистоту повітряного середовища в усьому об’ємі робочої зони приміщення.

168. Комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень в холодний період року, це:

а) опалення; б) освітлення; в) вентиляція; г) водопостачання.

169. До систем центрального опалення належать:

а) пічне опалення; б) опалення місцевими електричними пристроями;

в) водяне опалення низького тиску; г) опалення місцевими газовими пристроями.

170. До місцевого опалення належать:

а) парове опалення; б) опалення електричними пристроями;

в) водяне опалення низького тиску; г) панельне опалення.

171. Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати:

а) хімічний склад повітря, наявність сильнодіючих отруйних речовин, механічних домішок та мікроорганізмів;

б) температуру, вологість та швидкість руху повітря, інтенсивність теплового опромінення;

в) кількість, якість освітлення та кольорове оточення робочого місця працівника;

г) показники уваги, щільність сигналів інформації, рівень емоційного напруження працівника.