Правові та організаційні основи охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Тестові завдання з охорони праці

Вкажіть одне чи кілька правильних стверджень.

 

Загальні питання охорони праці.

1. В Україні основними об’єктами охорони праці є:

а) життя, здоров’я та працездатність працівника;

б) працездатність та продуктивність праці власника підприємства;

в) працездатність та продуктивність праці працівника;

г) фізичне, психічне та соціальне благополуччя власника підприємства.

2. В Україні основними суб’єктами охорони праці є:

а) працівник, роботодавець і держава;

б) працівник, уповноважена найманими працівниками особа і профспілковий комітет;

в) власник підприємства, представники роботодавця і об’єднання роботодавців;

г) Кабмін, Держгірпромнагляд і Фонд соціального страхування.

3. Особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором - це:

а) роботодавець; б) працівник;

в) держава; г) суб’єкт господарювання.

4. Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю - це:

а) роботодавець; б) працівник; в) держава; г) об’єкт господарювання.

Правові та організаційні основи охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

5. Правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи з охорони праці, обов’язкові для виконання - це:

а) Закони України щодо охорони праці;

б) Нормативно-правові акти з охорони праці;

в) морально-етичний кодекс громадянина;

г) акти розслідування профзахворювань.

6. Нормативно-правові акти з охорони праці:

а) виконуються лише за певних умов;

б) обов’язкові до виконання;

в) застосовуються вибірково;

г) виконуються за умови передбачення їх виконання в колективному договорі.

7. Згідно із Законом України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний:

а) забезпечити усунення причин, що призводять до нещасних випадків;

б) забезпечити звільнення з роботи несумлінних працівників;

в) створити відділ безпеки життя, здоров’я та працездатності на підприємстві;

г) фінинсувати роботу професійних спілок на підприємстві.

8. Згідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний:

а) організовувати пропаганду здорового способу життя;

б) організовувати пропаганду фізкультури і спорту;

в) організовувати пропаганду безпечних методів праці

г) організовувати рекламу власного виробництва.

9. Згідно до закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити:

а) користування засобами колективного захисту;

б) користування засобами особистої гігієни;

в) пільги для всіх працівників;

г) щомісячну премію.

10. Згідно Закону України «Про охорону праці» працівник зобов’язаний:

а) дбати про особисте майно;

б) дбати про особисту безпеку і здоров’я;

в) дбати про особистий добробут;

г) дбати про власну заробітну плату.

11. Якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працюючого, у відповідності із Законом України «Про охорону праці» він має право:

а) відмовитися від дорученої роботи зі збереженням місця роботи;

б) вимагати додаткової оплати;

в) вимагати додаткової відпустки;

г) подати заяву на звільнення.

12. Згідно до Закону України «Про охорону праці», безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами працівники:

а) науково-педагогічної сфери;

б) зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці;

в) зайняті на роботах у нічну зміну;

г) зайняті на роботах з оптимальними та допустимими умовами праці.

13. Згідно до Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен письмово інформувати працівника з яким укладено трудовий договір про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій не пізніше як:

а) за 24 години; б) за 4 дні;

в) за 4 тижні; г) за 2 місяці.

14. Згідно до статті 8 Закону України «Про охорону праці», безоплатно за встановленими нормами забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту працівники:

а) усі працівники незалежно від умов та режиму праці;

б) зайняті на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

в) зайняті на роботах у нічну зміну;

г) зайняті на роботах з оптимальними та допустимими умовами праці.

15. Згідно Закону України «Про охорону праці» неповнолітні приймаються на роботу:

а) за власним бажанням незалежно від рішення батьків чи опікунів після попереднього медогляду;

б) за згодою батьків чи опікунів після попереднього медогляду;

в) за дозволом керівника навчального закладу де вчиться неповнолітній.

г) за власним бажанням незалежно від результатів попереднього медогляду.

16. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», попередній медичний огляд працівників певних категорій проводиться:

а) під час прийняття на роботу;

в) при звільненні працівника з роботи;

б) протягом трудової діяльності;

г) в разі виходу працівника на пенсію.

17. Медичний огляд, який проводиться з установленою періодичністю з метою виявлення ознак професійних захворювань та патологічних станів, що перешкоджають продовженню роботи за певним фахом – це:

а) попередній медичний огляд; в) позачерговий медичний огляд;

б) періодичний медичний огляд; г) професійний відбір працівників.

18. Згідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», обов’язковий медичний огляд щорічно повинні проходити:

а) особи віком до 25 років;

б) особи віком до 21 року;

в) зайняті на роботах де є потреба у професійному доборі;

г) зайняті на роботах у нічну зміну.

19. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», позачерговий медичний огляд проводиться:

а) з метою попередження масових захворювань працівників підприємств, організацій та установ грипом;

б) з метою здійснення належного професійного добору певних категорій працівників;

в) за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;

г) за бажанням працівника, якщо він хоче визначити рівень свого здоров’я.

20. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», позачерговий медичний огляд проводиться:

а) з метою попередження масових захворювань працівників підприємств, організацій та установ грипом;

б) з метою здійснення належного професійного добору певних категорій працівників;

в) за ініціативою роботодавця, якщо стану здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

г) за заявою працівника, якщо він бажає встановити рівень свого здоров’я.

21. Згідно до статті 17 Закону України «Про охорону праці», працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, роботодавець зобов’язаний:

а) заохотити до проходження медогляду, виплативши додаткову премію;

б) заохотити до проходження медогляду, забезпечивши лікувально-профілактичним харчуванням;

в) відсторонити від роботи зі збереженням заробітної плати;

г) відсторонити від роботи без збереження заробітної плати.

22. Згідно статті 19 Закону України «Про охорону праці» фінансування заходів з охорони праці здійснюється:

а) профспілковим комітетом підприємства;

б) Фондом соціального страхування;

в) роботодавцем;

г) службою охорони праці підприємства.

23. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевому бюджетах і мають становити не менше:

а) 1% від суми реалізованої продукції;

б) 0,5% від суми реалізованої продукції;

в) 0,3% від фонду оплати праці;

г) 0,2% від фонду оплати праці.

24. Для підприємств незалежно від форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці мають становити не менше:

а) 1% від суми реалізованої продукції; б) 0,5% від суми реалізованої продукції;

в) 0,3% від фонду оплати праці; г) 0,2% від фонду оплати праці.

25. Матеріальна відповідальність за порушення законодавства з охорони праці настає коли:

а) працівником порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

б) керівником підприємства порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

в) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до певних матеріальних збитків;

г) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до нещасних випадків з людьми.

26. Догана використовується як покарання при:

а) кримінальній відповідальності; б) адміністративній відповідальність;

в) дисциплінарній відповідальності; г) матеріальній відповідальності.

27. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства з охорони праці настає коли:

а) працівником порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

б) керівником підприємства порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

в) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до певних матеріальних збитків;

г) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до нещасних випадків з людьми.

28. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства з охорони праці настає коли:

а) працівником порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

б) керівником підприємства порушено правила та норми з охорони праці, які не призвели до тяжких наслідків;

в) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до певних матеріальних збитків;

г) працівником порушено правила та норми з охорони праці, що призвело до нещасних випадків з людьми.

29. Згідно Кодексу законів про працю України, колективний договір – це угода, яка укладається:

а) між службою охорони праці підприємства та представниками трудового колективу

б) профспілковим комітетом від імені трудового колективу з роботодавцем

в) між власником підприємства та працівником

г) між службою охорони праці підприємства тапрацівником

30. Згідно Кодексу законів про працю України, трудовий договір – це угода, яка укладається:

а) між службою охорони праці підприємства та представниками трудового колективу

б) профспілковим комітетом від імені трудового колективу з роботодавцем

в) між власником підприємства та працівником

г) між службою охорони праці підприємства тапрацівником

31. Згідно Кодексу законів про працю України, при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу:

а) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

б) трудову книжку та документ про стан здоров’я;

в) відомості про їх партійну і національну приналежність;

г) документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію)

32. Згідно Кодексу законів про працю України, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

а) документ про реєстрацію місця проживання;

б) відомості про партійну приналежність;

в) відомості про національну приналежність;

г) документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію)

33. Згідно Кодексу законів про працю України, основним документом про трудову діяльність працівника є:

а) паспорт громадянина; б) диплом спеціаліста;

в) атестат про закінчення ЗОШ; г) трудова книжка.

34. Згідно статті 29 Кодексу законів про працю України, до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний проінформувати працівника під розписку:

а) про умови праці та наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

б) про зміст правил внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору;

в) про додаткові заходи з охорони праці згідно з діючим колективним договором;

г) про графік щорічних відпусток працівників підприємства.

35. Згідно Кодексу законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати:

а) 24 години на тиждень; б) 36 годин на тиждень;

в) 40 годин на тиждень; г) 48 годин на тиждень.

36. Згідно Кодексу законів про працю України, напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників із нормальною тривалістю робочого часу:

а) скорочується на 30 хвилин; б) скорочується на одну годину;

в) подовжується на 30 хвилин; г) подовжується на одну годину.

37. Згідно Кодексу законів про працю України, власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень працівнику, який:

а) здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;

б) зайнятий на роботах зі шкідливими умовами праці;

в) є віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років;

г) ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду.

38. Згідно Кодексу законів про працю України, не допускається розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу:

а) у випадку відсутності на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня без поважних причин;

б) у період перебування працівника у відпустці;

в) у випадку появи працівника на роботі в нетверезому стані;

г) у випадку скорочення чисельності або штату працівників.

39. Згідно Кодексу законів про працю України, працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше:

а) 30 хвилин; б) 1 години; в) 1,5 години; г) 2 годин.

40. Згідно Кодексу законів про працю України, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як:

а) 24 години б) 36 годин в) 40 годин г) 42 години

41. Згідно статті 75 Кодексу законів про працю України, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше як:

а) 24 календарних дні; б) 31 календарний день;

в) 56 календарних днів; г) 70 календарних днів.

42. Згідно статті 75 Кодексу законів про працю України, особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю:

а) 24 календарних дні; б) 31 календарний день;

в) 56 календарних днів; г) 70 календарних днів.

43. Згідно Кодексу законів про працю України, для працівників віком від 15 до 16 років робочий тиждень не повинен перевищувати:

а) 24 години б) 36 годин в) 40 годин г) 48 годин

44. Згідно Кодексу законів про працю України, для працівників віком від 16 до 18 років робочий тиждень не повинен перевищувати:

а) 24 години б) 36 годин

в) 40 годин г) 48 годин

45. Згідно статті 192 Кодексу законів про працю України, залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні:

а) дозволяється за їх бажанням;

б) дозволяється за згодою одного із батьків;

в) дозволяється за умови виконання легкої, нешкідливої для здоров’я роботи;

г) категорично забороняється.

46. Згідно Кодексу законів про працю України, тривалість оплачуваної відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які народили двох і більше дітей, становить:

а) 56 календарних днів; б) 70 календарних днів;

в) 126 календарних днів; г) 140 календарних днів.

47. Згідно Кодексу законів про працю України, одному з батьків, що всиновили новонароджену дитину, з дня усиновлення надається відпустка по догляду за дитиною тривалістю:

а) 56 календарних днів; б) 70 календарних днів;

в) 126 календарних днів; г) 140 календарних днів.

48. Згідно статті 182 Кодексу законів про працю України, жінкам, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини тривалістю:

а) 56 календарних днів; б) 70 календарних днів;

в) 126 календарних днів; г) 140 календарних днів.

49. Згідно Кодексу законів про працю України, забороняється залучення до роботи в нічний час:

а) осіб, які здійснюють догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку;

б) осіб зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці;

в) осіб молодших вісімнадцяти років;

г) інвалідів за їх згодою та із дозволом лікувальної установи.

50. Згідно статті 194 Кодексу законів про працю України, заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується:

а) в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи;

б) в такому ж розмірі, як дорослим працівникам, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується;

в) пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку та тяжкості роботи;

г) наполовину менше, ніж працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

51. Відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці здійснюють:

а) Кабмін, Національна Рада з питань безпеки життєдіяльності, Держгірпромнагляд, Міністерства;

б) обласна держадміністрація, районна держадміністрація, виконком міської ради;

в) Міносвіти і науки, молоді і спорту України; управління освіти і науки обласних держадміністрацій; управління освітою виконкомів міської ради.

г) керівник підприємства; служба охорони праці підприємства; комісія з питань ОП.

52. Обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду до суб’єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства - це:

а) акт оперативної перевірки; б) припис;

в) рішення про поновлення проведення робіт; г) акт комплексної перевірки.

53. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці у відповідності до закону здійснюють:

а) служба охорони праці підприємства;

б) посадова особа Держгірпромнагляду;

в) професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх вибраних органів;

г представники роботодавця і об’єднання роботодавців.