ТЕМА: Вивчення функцій аналізаторів

Ціль: Вивчити основні зорові рефлекси: зіниці, акомодації, провести офтальмоскопію.

Вивчити основні функції аналізаторів.

Оснащення: кролик, офтальмоскоп, підсвітка, розчини Рінгера, атропіну, пробірки, кольорові картонні кола, рамка з сіткою, секундоміри, рулетка, лінійка, фонендоскоп, камертон, жаби, набір препарувальних інструментів, естезіометр, спиртівка, лід. кольорові олівці, розчини цукру, хлориду натрію, лимонної кислоти, хініну.

РОБОТА 1. Офтальмоскопія

Хід роботи: кролю за 5 хвилин до досліду ввести у кон'юнктивальний мішок за допомогою очної піпетки кілька крапель 1 % розчину атропіну. Встановити позаду тварини джерело світла і роздивитись з допомогою офтальмоскопа очне дно. Звернути увагу на сосочок зорового нерва: на його місцезнаходження, величину, колір, а також на кровоносні судини. Роздивитись “зафарбовані” у відповідний колір інші частини дна ока. Замалювати. Зробити висновки про склад очного дна.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

 

РОБОТА 2. Слухова адаптаиія

Хід роботи: наблизити камертон, що звучить до вуха і тримати його доти, поки звук не буде чутним. Віддалити камертон від вуха і через 1-2 секунди знову наблизити його до вуха. При цьому звук камертона знову стає чутним. Записати отримані дані і пояснити, які властивості аналізатора слуху доводить даний дослід.

Результати Досліджень:

 

 

Аналіз отриманих даних:

 

Висновок

 

РОБОТА 3. Руйнування напівколових каналів

Хід роботи: у зафіксованої догори черевом жаби відкрити рот, розрізати слизову оболонку і скальпелем зруйнувати горбик височної кістки. Спостерігати за положенням голови, кінцівок жаби і її рухами.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

 

Контрольні питання:

1. Дайте визначення аналізатора. З яких ланок складається аналізатор?

2. Опишіть схеми будови всіх аналізаторів та зазначте їх функції.

 

 

 

 

 

 

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

ТЕМА: Підсумкове заняття з розділів: “Фізіологія вегетативної нервової системи”, “Фізіологія вищої нервової діяльності”,

“Фізіологія аналізаторів”. Перегляд навчальних фільмів. Тест-контроль знань.

 

Дата виконання___________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 10

ТЕМА: Вивчення фізико-хімічних властивостей крові

Ціль: Освоїти техніку взяття крові у тварин. Набути практичних навичок отримання плазми, сироватки крові, дефібринованої крові, визначення гематокриту. Вивчити основні фічико-хімічні властивості крові. Набути практичних навичок визначення ШОЕ, гемолізу, осмотичної резистентності еритроцитів.

Оснащении: лабораторні та сільськогосподарські тварини, набір інструментів, лабораторний посуд, центрифуга, реактиви, мікроцентрифуга,.апарат Панченкова, дистильована вода, спирт, 1% розчин соляної кислоти, ряд розчинів N301.

РОБОТА 1. Взяття крові

При вчяггі крові тварин надійно фіксують, потім вистригають або вибривають волосяний покрив, протирають шкіру спиртовим розчином ефіру. Стерильною голкою проколюють шкіру, стінку судини і набирають відповідну кількість крові в стерильну колбочку чи пробірку.

У дорослих людей невелику кількість крові беруть з подушечок пальців руки. Для проколу шкіри використовують скарифікатор, який являє собою стальну пластинку з лезом та обмежувачем глибини проколу. При взятті крові необхідно дотримуватись правил асепти­ки. Перед виконанням роботи студенти повинні добре вимити руки з милом. Кров, як правило, беруть з четвертого пальця лівої руки.

Хід роботи: шкіру пальця продезинфікувати, знежирити і підсушити. Дня цього його слід протерти стерильною ватою, змоченою сумішшю спирту з ефіром. Здавити м’якоть фаланги з боків і швидким рухом скарифікатора проколоти шкіру на глибину всього леза, щоб кров виступала без надавлювання.

Першу краплину крові зняти сухим стерильним ватним тампоном. Коли з'явиться нова краплина, під її основу підвести кінець капіляра, тримаючи його горизонтально і злегка (щоб не закрити отвір) притискаючи до шкіри. Кров заповнює капіляр (за законом капілярності). Треба слідкувати, щоб в капіляр не попали пухирці повітря. Швидко набрати кров до мітки. Якщо її виявиться надлишок, його можна, злегка дотикаючись ватою до кінця капіляра, видалити.

Після взяття крові до місця проколу прикласти ватний тампон, змочений 5%-ним спиртовим розчином йоду, та придавити його великим пальцем тієї ж руки.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

РОБОТА 2. Отримання плазми, сироватки крові і дефібринованої крові Хід роботи: для отримання плазми крові, кров необхідно стабілізувати, тобто позбавити її здатності згортатися. Для цього використовують 10% розчин трилона Б, 5% розчин цитрату натрію, гепарин і інші речовини. Стабілізовану кров необхідно відцентрифугувати при 3 тис. обертів за хвилину протягом 10 хв. Сироватку крові отримують шляхом відстоювання нативної крові у теплому місці після її згортання. Для отримання дефібринованої крові необхідно її перемішувати в колбочці з намистинками, або ж помішувати кров щіточкою, чи дерев'яною паличкою.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

Висновок

 

 

РОБОТА 3. Визначення показника гематокриту Хід роботи: в капіляр центрифуги Шкляра набрати стабілізовану кров. Затерти краї капіляра пластиліном і вставити в тримач центрифуги. Закрити центрифугу кришкою і обертати ручку центрифуги протягом 3 хв. Заміряти відстань еритроцитів з обох кінців капіляра і визначити показник гематокриту за пропорцією, де об’єм всього капіляра приймають за 100%. Записати отримані результати, зробити аналіз і висновки.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

Висновок

 

 

РОБОТА 4. Визначення швидкості осідання еритроиитів (ШОЕ)

Хід роботи: в капіляр апарату Панченкова набрати до мітки Р 5% розчин цитрату і видути у годинникове скельце або в іншу неглибоку посудину. Потім набрати в цей же капіляр до мітки К двічі кров, видути в розчин цитрату натрію і змішати, для чого суміш декілька разів насмоктувати в капіляр і видувати у скельце. Після цього суміш набрати до мітки К і встановити капіляр у штатив. Показник ШОЕ визначити через 60 хвилин.

Примітка: Якщо кров для аналізу береться вже стабілізованою, то змішування її з розчином цитрату натрію робити не треба.

Результати Досліджень:

 

Аналіз отриманих даних:

 

 

Висновок

 

Контрольні питання:

1. Правила і техніка взяття крові у тварин різних видів.

2. Що таке плазма, сироватка крові, яка кров називається стабілізованою? Способи їх отримання.

3. Що таке показник гематокриту і як він визначається?

4. Що таке ШОЕ, як вона визначається і про який стан організму свідчить? Які показники ШОЕ у різних видів тварин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дата виконання__________

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 11