Тема 11. Контроль як функція менеджменту

219. Покарання працівників застосовують:

+ щоб послабити небажану поведінку;

– щоб спонукати до професійного зростання;

– для зміни поведінки;

– щоб закріпити бажану поведінку.

220. Контроль, який здійснюється для оцінювання правильності виконання роботи підлеглими і узгодження розміру винагороди з результатами роботи – це:

– попередній;

+ підсумковий;

– поточний;

– функціональний.

221. Контроль, що визначає міру придатності вхідних ре­сурсів організації для виготовлення продукту такої якості, яка б відпові­дала запитам споживачів і забезпечувала збут продукту на вибраному сегменті ринку, – це:

– профілактичний;

+ попередній;

– лінійний;

– поточний.

222. Масштаб відхилень має забезпечувати…

– своєчасну фіксацію будь-якого відхилення від заданої траєкторії;

+ своєчасну фіксацію такого відхилення від заданої траєкторії, яке, якщо його не ліквідувати, зашкодить досягненню наміченого;

– фіксацію істотних відхилень від запланованих стандартів протягом встановленого періоду часу;

– різницю між заробітною платою і премією.

 

223. Процес контролю має проходити через такі етапи:

– визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, оцінювання виконання, визначення потреби в корективах;

+ визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, оцінювання виконання, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах;

– визначення завдань контролю, підбір критеріїв та стандартів, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах;

– визначення завдань контролю, зіставлення реальних результатів з прийнятими критеріями та стандартами, визначення потреби у корективах.

224. Фінансовий контроль не включає:

– оцінювання ефективності використання фірмою своїх ресурсів;

– оцінювання платоспроможності фірми та її фінансової стійкості;

+ оцінювання конкурентних переваг фірми;

– визначення межі, до якої фірма може здійснюватися фінансування за рахунок позичкових коштів.

225. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:

– перевірці ефективності використання матеріальних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

– контролі норм використання матеріальних ресурсів;

+ контролі якості продукції;

– виявленні відхилень від норм використання матеріальних ресурсів та встановленні їх причин.

226. Зовнішній аудит – це:

– оцінювання результатів фінансової діяльності підприємства, зроблене аудиторами за спеціально укладеною угодою;

+ фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які не є працівниками організації;

– оцінювання бухгалтерської звітності підприємства, зроблене працівниками спеціально створеної фінансової служби організації;

– фінансове оцінювання, зроблене незалежними експертами, які є працівниками організації.

 

227. До принципів контролю не належать:

– об'єктивність;

– постійність та оперативність;

+ установлення стандартів;

–масовість та гласність.

228. Основними ланками ланцюжка якості продукції є:

+ відповідність технічним вимогам, якість конструкції, функціональна якість;

– якість вихідних ресурсів, якість виготовлення, якість експлуатації;

– визначення потреб споживачів, дотримання технологічних вимог, функціональна якість;

– функціональна якість.

229. Функція контролю має основні завдання, до яких відносять:

+ пристосування до змін середовища, забезпечення досягнення цілей і місії організації, обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, мінімізація витрат;

– пристосування до змін середовища, оптимізація управлінських рішень, обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, удосконалення керівництва;

– вплив на людей з метою досягнення деяких цілей;

– обмеження нагромадження помилок, долання складних організаційних проблем, мінімізація витрат, атестація працівників.

230. Суб'єктами контролю не виступають:

– громадські організації;

– лінійні менеджери;

+ управлінські рішення;

– державні органи.

231. Доведення завдань до виконавців супроводжується:

– документальним контролем;

+ інструктивно-роз'яснювальною роботою;

– інспекційною перевіркою;

– визначенням календарно-планових розмірів запасів.

232. Добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку держави – це:

– етика бізнесу;

– культура управління;

+ соціальна відповідальність;

– юридична відповідальність.

233. Вид етики, який розглядає принципи і норми моральних відносин між працівниками різного службового статусу, які мають неоднакові службові права і обов'язки:

+ службова етика;

– економічна етика;

– нормативна етика;

– професійна етика.

234. Сукупність кодексів, які забезпечують моральний характер взаємовідносин між людьми в процесі їх професійної діяльності, – це:

– службова етика;

– економічна етика;

– нормативна етика;

+ професійна етика.

235. Етап, який настає після одержання виконавцем оперативного завдання, – це:

– проведення інструктивно-роз'яснювальної роботи;

– етап динамічного реагування на зміни зовнішнього середовища;

+ етап поточного контролю;

– етап розпорядчого впливу.

236. На ефективність виконання оперативних планів та завдань не впливає:

– тривалість проміжку часу від моменту формування завдання до доведення його до виконавців;

+ система цінностей підприємства та його філософія

– належна увага керівництва до питання підвищення трудової активності людей

– уточнення посадових обов'язків та прав.

237. Оперативне регулювання дає змогу динамічно реагувати на зміну:

– кон'юнктури ринку;

+ зовнішнього і внутрішнього середовища;

– мотиваційної політики;

– організаційної структури управління.

238. Етап поточного контролю має за мету:

– формувати інформаційне поле;

– здійснювати організаційні зміни;

+ забезпечувати негайну реакцію менеджера на відхилення в господарському процесі;

– забезпечувати діяльність підприємства шляхом координації дій працівників.

239. Виокремлюють такі види відповідальності:

– економічна, матеріальна, фінансова, інформаційна;

+ економічна, соціальна, юридична, етична;

– внутрішня, зовнішня;

– підприємницька, управлінська.

240. Проведення соціальних ревізій з метою оцінювання впливу соціальних факторів на організацію – це:

+ захід для забезпечення етичної поведінки;

– причина неетичної діяльності;

– аргумент на користь соціальної відповідальності;

– аргумент проти соціальної відповідальності.

241. Недостатній рівень звітності широкій аудиторії – це:

– захід для забезпечення етичної поведінки;

– причина неетичної діяльності;

– аргумент на користь соціальної відповідальності;

+ аргумент проти соціальної відповідальності.

242. Бажання досягнути цілі та виконати місію організації будь-якою ціною – це:

– захід для забезпечення етичної поведінки;

+ причина неетичної діяльності;

– аргумент на користь соціальної відповідальності;

– аргумент проти соціальної відповідальності.

243. До принципів контролю не належать:

– об'єктивність;

– постійність та оперативність;

+ установлення стандартів;

– масовість та гласність.

244. Контроль − одна із найважливіших функцій менеджменту, застосування якої дає керівникові можливість стежити за:

– професійним зростанням співробітників організації;

+ ходом виконання прийнятих управлінських рішень і вносити необхідні корективи;

– безпосередньою діяльністю працівників організації;

– графіком виконання робіт.

245. Суб'єктами контролю не виступають:

– громадські організації;

– лінійні менеджери;

+ управлінські рішення;

– державні органи.

246. Спеціальні органи державного апарату, якими здійснюється державний позавідомчий контроль, – це:

+ Міністерство фінансів. Державна податкова адміністрація. Державний комітет статистики;

– Кабінет Міністрів України;

– Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація;

– Верховна рада.

247. Мета, з якою проводиться незалежний фінансовий контроль, – це:

+ установлення відповідності фінансово-господарських операцій, обліку та звітності чинному законодавству;

– виявлення ухилення від сплати податків;

– виявлення зловживання службовим положенням;

– виявлення відхилень від встановлених планів та програм.

248. Внутрішньогосподарський контроль здійснюється:

– керівниками, аудиторними фірмами, виборними органами управління та контролю;

+ керівниками та спеціалістами, виборними органами управління та контролю;

– керівниками організації;

– керівниками та спеціалістами, податковою адміністрацією.

249. Попередній контроль використовується до таких видів ресурсів:

+ трудових, матеріальних, фінансових, інформаційних, енергетичних;

– ресурсів часу;

– матеріальних ресурсів за окремими об'єктами;

– зовнішніх ресурсів, які використовує організація, та внутрішніх ресурсів.

250. Попередній контроль фінансових ресурсів полягає у:

+ перевірці усіх грошових надходжень, видатків організації, їх відповідності фінансовій документації, термінів надходження та виплат;

– з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів організації обраній стратегії;

– з'ясуванні відповідності фінансових ресурсів цілям бюджетного планування;

– перевірці фактичних фінансових результатів та порівнянні їх із запланованими.

251. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:

– перевірці ефективності використання матеріальних ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

– контролі норм використання матеріальних ресурсів;

+ контролі якості продукції;

– виявленні відхилень від норм використання матеріальних ресурсів та встановленні їх причин.

252. Завершальний контроль трудових ресурсів полягає у:

– перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам, роботи працівників, рівня дисципліни;

+ перевірці відповідності кваліфікації працівників посадам; продуктивності; здатності до удосконалення професійних навичок. Проведенні атестації працівників;

– перевірці якості виконання робіт, здатності до удосконалення професійних навичок, проведенні атестації працівників;

– аналіз ділових та професійних навичок, кваліфікації робітників, атестації працівників.

253. Поточний контроль інформаційної діяльності полягає у:

– перевірці достовірності та об'єктивності інформації, яка надходить в організацію із зовнішнього середовища;

+ перевірці роботи системи оброблення інформації, її групування та розподілі в межах організації;

– перевірці інформації, яка відображає рівень виконання поставлених завдань;

– перевірці документаційного забезпечення виробничо-господарської діяльності.

254. До завдань контролю не відносять:

– виявлення дотримання трудової дисципліни на робочих місцях;

– визначення відповідності оформлення документації вимогам нормативно-правових актів;

+ усунення недоліків, коригування стандартів;

– визначення рівня технічної підготовки персоналу.

255. До властивостей контролю не відносять:

– відображення пріоритетів організації щодо стратегічного спрямування та діяльності;

– ґрунтування на гнучких та динамічних технологіях;

– економічність;

+ установлення критеріїв і стандартів, які об'єктивно відобража­ють результати діяльності співробітників.

256. Під час оцінювання та виконання робіт необхідно використовувати:

+ спеціальні контрольні засоби та прилади, ресурси;

– фінансову документацію організації;

– матеріальні ресурси організації;

– інформаційні ресурси організації.

257. Стандарт – це:

– показники, які характеризують відносну величину використан­ня знарядь та предметів праці;

+ сукупність прийнятих норм та нормативів;

– максимально припустима величина абсолютних витрат сировини;

– максимально припустима величина абсолютних витрат матеріалів, палива, праці.

258. Централізований контроль має такі характеристики:

– ґрунтується на соціальних нормах, цінностях та традиціях;

+ наявність спеціалізованих контрольних служб;

– акцентує увагу на самоконтролі;

– прозорість інформації про цілі, засоби, терміни проведення контролю.

259. Суцільний контроль передбачає перевірку:

+ усієї сукупності підконтрольних об'єктів;

– фінансового стану господарської діяльності організації;

– діяльності після проведення інвентаризації;

– шляхом проведення внутрішньо групового контролю, який здійснюється на засадах соціальної взаємодії.