Екологія-визначення,обект,предмет,методологія. 3 страница

 

37.Що таке вичерпні та невичерпні природні ресурси.

Багатства природи, які людина використовує в господарській діяльності, називають природними ресурсами. Нині люди використовують величезну кількість природних ресурсів. Це в першу чергу вода, яка є невід’ємною частиною її життя. Рослини є джерелом деревини і харчових продуктів. Надра Землі містять корисні копалини, без яких неможливий розвиток жодної галузі господарства. Всі природні ресурси поділяють на дві групи: вичерпні і невичерпні.Використання вичерпних природних ресурсів приводить до їх зменшення або повного зникнення. Вичерпні ресурси можуть бути відновними і невідновними. Відновлювані ресурси здатні самовідновлюватися за порівняно короткий час. До них належать вода, ґрунт, рослинність, тваринний світ. Наприклад, ґрунт здатен повільно відновлювати свою родючість. Проте надмірне використання відновних ресурсів може привести до втрати їхньої самовідновної здатності. Це в першу чергу стосується рослинного і тваринного світу. Так, зник назавжди дикий бик – тур. А нині під загрозою зникнення виявився зубр. Вчені довелося докласти чимало зусиль, щоб його врятувати. Невідновлювані ресурси – це такі вичерпні ресурси, що не здатні до самовідновлення. До них належать корисні копалини: нафта, газ, вугілля, рудні і нерудні корисні копалини. Корисні копалини не відновлюються, як, наприклад, ліс після вирубування. Їх запаси в надрах Землі обмежені. А поповнення практично неможливе, тому що утворення корисних копалин відбувається протягом мільйонів років. Це вимагає бережного і економного їх використання.До невичерпних природних ресурсів відносять сонячна енергія, енергія вітру, внутрішньоземне тепло, енергія припливів. Вони вважаються невичерпними, тому що їх використання не призводить до зменшення запасів.Проблема вичерпності. Вичерпність природних ресурсів дуже скоро породить проблему нестачі корисних копалин. Корисних копалин в усьому світі добувається величезна кількість. Родовища вугілля, заліза, міді, цинку та інших металів, нагромаджені природою за мільйони років, використовуються за десятиліття. І проте потреба в них постійно зростає. Отже, може настати час, коли виснажаться родовища нафти, вугілля, руд різних металів. За підрахунками спеціалістів відомих нині запасів нафти в усьому світі може вистачити приблизно на 50 років, а вугілля – на 500.Щоб і на майбутнє мати природні багатства, їх необхідно бережно добувати і економно використовувати. Нині вивчаються можливості повторного використання ресурсів, тобто використання промислових і побутових відходів

38.Які на вашу думку можуть бути засоби виходу з екологічної кризи.

Для ефективного подолання негативних наслідків криз важливо чітко усвідомлювати, саме з якого роду кризами ми маємо справу, чи коректно осмислено сам феномен негативних змін.

Вирішення екологічної кризи можна пов’язувати з встановленням на планеті одного з станів, коли:

відвернено екологічну кризу і припинено дальшу деградацію природного довкілля;

здійснено трансформацію нинішнього способу буття людей і домінантних форм природокористування є екологічно безпечні;

земна цивілізація вийшла на рубежі усталеного, тобто убезпеченого від екологічних загроз, стабільного, поступального й незворотного росту;

знайдено альтернативу неминучому вичерпанню ресурсів, яке тягне за собою гуманітарну катастрофу й необхідність встановлення меж дозволеного росту.

39.Дайте порівняльну характеристику біологічної дії інфочервоного ультрафіолетового випромінювання на організм людини.

УФВ характеризується двоякою дією бо має як позитивне так і негативне значення.

УФВ має бактерицидний ефект, унаслідок чого відбувається санація повітряного середовища, води, грунтів, обеззаражування харчових продуктів, що дає можливість збільшити термін їх зберігання та свіжість.

УФВ є неспецифічним стимулятором фізіологічних функцій організму, що чинить сприятливу дію на обмінні процеси, на імунобіологічний стан людини, що сприяє підвищенню її захисних сил.

Біологічна активність УФ сонячного спектра є достатньою для нормального функціонування організму. Однак при її недостатності вражається нервова система, органи кровотворення, зменшується працездатність та опір організму простуді (робітники метрополітену, мешканці півночі і ін.).

Інтенсивне УФВ призводить до розвитку вираженої еритеми з набряком шкіри, що супроводжується підвищенням температури тіла, головним болем, дерматитом та утворенням пухирів.

Найбільш частим ураженням очей є електрофтальмія, яка супроводжується набряком кон'юнктиви, світлобоязню і сльозотечею.

Для захисту від УФВ застосовують екрани, хімічні речовини, що поглинають промені. Ефективним захистом є спецодяг, виготовлений із тканини, що мало пропускає УФВ, а для захисту очей спецокуляри із захисним склом.

З організаційних заходів має значення раціональний режим праці та відпочинку, відповідне розташування робочих місць та віддалення працівників від потужних джерел УФВ. Для вимірювання інтенсивності УФВ використовують радіометр УФР-21.

40.Яким чином здійснюється вплив іонізуючого випромінювання.Проаналізуйте можливі наслідки цього впливу.

Іонізуюче випромінювання - це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків

Іонізуюче випромінювання має високу біологічну активність. Залежно від дози опромінення та низки інших умов воно здатне негативно впливати на людину вплоть до її загибелі. Біологічна дія радіоактивного випромінювання полягає в ушкодженні; іонізації або збудженні молекул (у тому числі ДНК), загибелі клітин, виникненні мутацій.
Відзначають такі ефекти впливу іонізуючою радіації на організм людини: соматичні (гостра променева хвороба, хронічна променева хвороба, місцеві променеві ураження); сомато–стохатичні (злоякісні новоутворення, порушення розвитку плода, скорочення тривалості життя); генетичні (генні мутації, хромосомні аберації).

41.Що таке природний радіаційний фон?

 

На кожного мешканця Землі постійно діє так званий природний радіаційний фон, який формується з космічної радіації та випромінювань радіоактивних речовин, що містяться в земній корі. Сумарна річна доза природного опромінення дорівнює 70-200 мілірентгенів (мР) і не становить загрози для здоров'я людини. Навіть додаткова доза опромінення, яку людина дістає під час медичних обстежень, цілком безпечна. Робота у специфічних умовах, наприклад на атомних електростанціях, хоч і пов'язана з деяким ризиком, але особливої небезпеки для здоров'я також не становить, оскільки суворо регламентована санітарно-гігієнічними вимогами.

 

42.Які існуют норми вмісту екзогенних хімічних речовин.

Екзогенні хімічні речовини, що вносяться в грунт цілеспрямовано. У зв'язку звисоким економічним ефектом, пов'язаним з використанням препаратів для боротьби з шкідниками і хворобами рослин і підвищення врожайності, їх застосування в усьому світі в XX в. зросло. Тому з кожним роком в грунт надходить все більша кількість пестицидів,мінеральних речовин, структуроутворювачі грунту, стимуляторів росту рослин

43.Назвіть методи захисту від негативних впливів природного середовища.

 

Для ефективного подолання негативних наслідків криз важливо чітко усвідомлювати, саме з якого роду кризами ми маємо справу, чи коректно осмислено сам феномен негативних змін.

Вирішення екологічної кризи можна пов’язувати з встановленням на планеті одного з станів, коли:

відвернено екологічну кризу і припинено дальшу деградацію природного довкілля;

здійснено трансформацію нинішнього способу буття людей і домінантних форм природокористування є екологічно безпечні;

земна цивілізація вийшла на рубежі усталеного, тобто убезпеченого від екологічних загроз, стабільного, поступального й незворотного росту;

знайдено альтернативу неминучому вичерпанню ресурсів, яке тягне за собою гуманітарну катастрофу й необхідність встановлення меж дозволеного росту.

 

44.Чим відрізняється техногенне середовище від природного.

. Техноге́нне середо́вище — середовище, створене людиною. Як правило, поділяють на побутове та виробниче. Навко́лишнє приро́дне середо́вище — всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених в результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети. Відрізняється від інших складових навколишнього середовищавластивістю самопідтримання і саморегуляції без корекції з боку людини.

 

45.Перерахуйте небезпечні фактори техногенного середовища.

Техногенні джерела небезпеки — це передусім небезпеки,! пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймаль но-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів ви промінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джере лами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжують як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техноген ними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впли вом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища. Та кою небезпекою, наприклад, можна вважати і виведену людьми породу собак — бультер'єр, яка небезпечна не лише для чужих людей, а навіть для свого господаря. До техногенних небезпек слід також віднести виведені у військових лабораторіях бактерії, а також організми, створені методами генної інженерії.

46.Основні властивості фізичних забруднювачів,їх вплив на навколишнє середовище.

Одним з найважливіших нормативних показників успішності природокористування щодо охорони природи є здоров’я людини. Стан навколишнього середовища і здоров’я людини - тісно пов’язані між собою явища. Здорове природне середовище сприяє оздоровленню людського організму. Негативні екологічні явища на певних територіях сприяють виникненню тих чи інших захворювань, зумовлюють підвищення смертності, скорочення середньої тривалості життя.Здоров’я людини є наслідком взаємодії соціальних та природних факторів. Негативний вплив факторів зовнішнього середовища може бути нейтралізований, практично зведений до мінімуму цілим рядом факторів соціального характеру, серед яких: побутові умови, культурний рівень, система охорони здоров’я, особливості виробничих відносин.Здоров’я людини це не лише відсутність хвороби. Це також здатність організму швидко адаптуватись до постійно змінюючихся умов середовища, здатність до оптимальних виконань професійних та інших функцій. Необхідно підкреслити, що здорова людина не здатна пристосовуватись до будь-яких змін середовища. Адаптація має свої межі. Це пов’язано з тим, що властивості організму людини, які формувались протягом тривалого періоду еволюції не здатні змінюватись з такою ж швидкістю, з якою змінюються технологічні процеси і навколишнє середовище.

До характеристики здоров’я входять:

• ряд демографічних показників – народжуваність, мертвонароджуваність, смертність, середня тривалість життя;

• захворюваність – загальна, окремих вікових груп, інфекційні, неінфекційні, хронічні неспецифічні захворювання, захворювання з тимчасовою втратою працездатності, госпіталізована захворюваність;

• фізичний розвиток;

• інвалідизація.

47.Проблема чистої води і засоби її вирішення.

Хлорована вода із крана небезпечна для здоров'я. Хоча хлор і знищує багато небезпечних мікробів, однак він є однією із причин виникнення деяких захворювань. З'єднуючись із присутніми у воді органічними речовинами, хлор також утворює канцерогенні речовини й ні багато ні мало - діоксин - бойову отруйну речовину, яку американські війська використовували у В'єтнамі в 70-х роках минулого століття! З іншого боку, дистильована або очищена до стану дистильованої, вода також шкідлива для здоров'я. У результаті спеціальних методів очищення з неї видаляється все - не тільки шкідливі бактерії, але й корисні мікроелементи - і вона стає практично порожньою і некорисною. Якщо ж її пити тривалий час, то відбудеться різка втрата організмом мінеральних солей, що може призвести, наприклад, до збоїв у роботі серцево-судинної й кісткової систем, стати причиною передчасного старіння організму.

За оцінками Всесвітньої Організації Охорони здоров'я частота захворювань, які переносить вода, є найвищою. Вплив водного фактора на здоров'я населення постійно підтверджується більш ніж столітньою практикою водопостачання.Таким чином, питна вода повинна бути не тільки чиста на бактеріологічному рівні й не мати шкідливих для людини речовин, але й містити корисні мінерали (з води вони краще засвоюються організмом, ніж з їжі). Останнім часом, як для пиття, так і для приготування їжі все частіше стала використовуватися питна бутильована вода, яка не піддається обробкам і очищенню, зберігаючи свої натуральні природні властивості. Найбільш корисна для організму натуральна підземна вода, яка добувається із джерела й розливається безпосередньо в місці видобутку із застосуванням сучасних технологій, що виключають вплив зовнішнього середовища й контакт із людиною. Розташованіглибоко в землі такі джерела мають природній природний захист у вигляді шарів глини й кварцового піску, що виключає потрапляння у воду забруднень із зовнішнього середовища. Ця вода найкраще втамовує спрагу, а також сприяє гарному самопочуттю. Саме такою водою є "Миргородська"!

48.Яким чином виникає радіаційне забруднення.Його основні властивості.

Хочемо ми цього чи ні, але радіаційне випромінювання стало невід'ємною частиною нашого життя. До природного радіаційного фону, який існував завжди, останнім часом додалося і радіоактивне випромінювання як продукт життєдіяльності людини.

Природний радіаційний фон — це іонізуюче випромінювання, що складається з космічного випромінювання, випромінювання природних радіоактивних речовин, які заховані в земних надрах, воді, повітрі, і випромінювання природних радіоактивних елементів, що містяться в рослинному, тваринному світі й в організмі людини.

Природна радіоактивність середовища обумовлена наявністю радіоактивних ізотопів, що виникають в атмосфері в результаті впливу космічного випромінювання, радіоактивних газів, що надходять з верхніх шарів земної кори, і їхніх дочірніх продуктів, радіоактивних ізотопів, що з'являються в результаті життєдіяльності людини

49.Що означає термін енергетичне забруднення довкілля.

Промислові підприємства є потужними джерелами енергетичного забруднення довкілля. До енергетичних забруднень довкілля відносять шум, вібрацію, електромагнітні та іонізуючі випромінювання. Негативного впливу зазнають атмосферне повітря, гідросфера, літосфера, флора, фауна, а через них і людина.

 

Джерела шуму

 

Найбільш дошкульними для людини, тваринного та рослинного світу є шум і вібрація.

 

Шум спричиняє шкідливу фізіологічну дію на людський організм, зумовлює професійні захворювання. Шкідлива фізіологічна дія шуму виявляється через ушкодження слухового апарату, травми центральної нервової системи, сповільнену психологічну реакцію, порушення функцій органів травлення.

Шум шкідливо діє не лише на організм людини, але й пригнічує ріст та розвиток представників флори і фауни.

 

50.Яким чином впливають електромагнітні поля і випромінювання на живі організми.

Під впливом ЕМП та випромінювань спостерігаються загальні слабкість, підвищена втома, пітливість, сонливість, а також розлад chj| головний біль, біль в ділянці серця. З'являється роздратування, втраті, зростає тривалість мовнорухової та зоровомоторної реакцій, підвищується межа нюхової чутливості. Виникає ряд симптомів, які є свідченням порушення роботи окремих органів — шлунку, печінки, селезінки, підшлункової та Інших залоз. Пригнічуються харчовий та статевий рефлекси.Реєструються зміни артеріального тиску, частота серцевого ритму, форма електрокардіограми. Це свідчить про порушення діяльності серцево-судинної системи. Фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, збільшується вміст азоту в крові та сечі, знижується концентрація альбуміну та зростає вміст глобуліну, збільшується кількість лейкоцитів, тромбоцитів, виникають й інші зміни складу крові.Кількість скарг на здоров'я в місцевості поблизу радіостанції значно (майже вдвічі) вища, ніж поза її межами. Загальна захворюваність в селищі з радіоцентром, в основному зумовлена порушенням діяльності нервової та серцево-судинної систем.

51.Наведіть приклади комбінованого впливу техногенних факторів на організм людини.

 

Техногенні джерела небезпеки – це передусім небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об’єкти пов’язані з впливом на людину об’єктів матеріально-культурного середовища.

52.Схарактеризуйте поняття робоче місце,робоча зона,їх основні параметри.

Робоче місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання ірозміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).снащення робочих місць масових професій може здійснюватися за типовими проектами, в яких ураховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування робочих місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки і передового досвіду в процесі організації робочих місць, знижує трудомісткість роботи, дозволяє підвищити рівень організації трудових процесів.Різні робочі застосовують самі різноманітні засоби виконання одних і тих же прийомів роботи з різницею у часі в декілька разів.

53. Світлотехнічна специфіка роботи за комп'ютером зумовлена різноманітністю об'єктів зорової роботи школярів. Систему освітлення при роботі з комп'ютером обладнують відповідно до певних правил. На особливості зорової роботи впливають такі параметри: об'єкт розрізнення (найменший його розмір, що розглядається на моніторі); фон (характеризується коефіцієнтом відбиття), контраст об'єкта і фону (3:1).

 

Потрібно забезпечити рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору. На робочій поверхні не має бути різких тіней і відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, що світяться та засліплюють). Забезпечують постійну величину освітленості. Природне освітлення в комп'ютерних класах має відповідати вимогам ДБН В.2.2.-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів". Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць. Штучне освітлення протягом робочого дня можна підтримувати приблизно на однаковому рівні. Вважають, що рівень освітлення при роботі за комп'ютером не має перевищувати 400-600 люксів.

Коли учень працює за комп'ютером, він багаторазово переносить погляд з екрана в навколишнє середовище і назад, тому очі (за відсутності освітлення) надто часто адаптуються до світла та темряви, що прискорює втому м'язів ока. Крім того, наскільки вищий рівень освітленості в приміщенні, настільки більшою має бути контрастність фону та об'єктів на екрані. Співвідношення за рівнем яскравості між екраном і предметами, розташованими поряд (стіл, зошит тощо), не має перевищувати 5:1, а між поверхнею екрана та оточенням (стіл, обладнання) -10:1.

54. Александр

Ультрафіолетові (УФ) випромінювання належать до оптичного діапазону електромагнітних хвиль і знаходяться між тепловими та іонізуючими (рентгенівськими) випромінюваннями, тому мають властивості як одних, так й інших. За способом генерації вони наближаються до теплового діапазону випромінювань (температурні випромінювачі починають генерувати УФ промені при температурі понад 1200 °С), а за біологічною дією - до іонізуючого випромінювання. Незважаючи на схожість біологічної дії на організм людини, негативні наслідки від ультрафіолетового опромінення значно менші, ніж від іонізуючого. Це обумовлено більшою довжиною його хвилі, а відтак і меншою енергією кванта УФ. променів.Ультрафіолетового опромінення можуть зазнавати працівники при таких роботах: дугове електрозварювання, електроплавлення сталі, експлуатація оптичних квантових генераторів, робота з ртутно-кварцовими лампами і т. ін. Лазерна техніка з кожним роком знаходить все ширше використання. Це зумовлено унікальними властивостями лазерного випромінювання: монохромністю (генерування хвилі лише однієї довжини хвилі), високою спрямованістю (малим кутовим розширенням променя навіть на значних відстанях), великою інтенсивністю (до 1014 Вт/см2). Лазерне випромінювання широко застосовується в інформаційних системах, радіотехніці, енергетиці, зв'язку, металургії, металообробці, біології, медицині та ін.Видиме випромінювання - електромагнітні хвилі, що сприймаються людським оком, які займають ділянку [1] [2] спектра з довжиною хвилі приблизно від 380 (фіолетовий) до 740 нм (червоний). Такі хвилі займають частотний діапазон від 400 до 790 терагерц. Електромагнітне випромінювання з такими довжинами хвиль також називається видимим світлом, або просто світлом (у вузькому сенсі цього слова). [3] Найбільшу чутливість до світла людське око має в області 555 нм (540 ТГц), в зеленої частини спектру.Видиме випромінювання - електромагнітні хвилі, що сприймаються людським оком, які займають ділянку [1] [2] спектра з довжиною хвилі приблизно від 380 (фіолетовий) до 740 нм (червоний). Такі хвилі займають частотний діапазон від 400 до 790 терагерц. Електромагнітне випромінювання з такими довжинами хвиль також називається видимим світлом, або просто світлом (у вузькому сенсі цього слова). [3] Найбільшу чутливість до світла людське око має в області 555 нм (540 ТГц), в зеленої частини спектру.

 

 

55.Нормування екологічних факторів.

В екологічному нормуванні необхідно відокремити два напрями: саме нормування та лімітування. При нормуванні визначаються нормативи ГДВ та ГДС забруднювачів у навколишнє середовище. Мета лімітування полягає у затвердженні для підприємств, установ та організацій лімітів використання або добування природних ресурсів, лімітів викидів і скидів забруднювачів у навколишнє середовище та лімітів на утворення і розміщення відходів.

56.Дайте визначення соціальному середовищу.

№ 56 У процесі життєдіяльності людину оточують інші люди, взаємостосунки між якими утворюють людську спільноту, так зване соціальне середовище (соціум). Соціум — це система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія яких забезпечує цілісність суспільства, і навпаки, дисгармонія яких спричинює конфлікти і деформації. Сфера суспільного життя включає: матеріальну, соціально-політичну, духовну і культурно-побутову.Під соціальним середовищем розуміють частину середовища життєдіяльності, що характеризує досягнення людини у створенні соціально-політичних, духовно-матеріальних та інтелектуальних (інформаційних) цінностей, які формують світогляд людини, зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин із навколишнім середовищем. Людина — істота соціальна. Вона може розвиватися лише у середовищі собі подібних, жити і діяти лише у суспільстві, спілкуючись і об'єднуючи свої зусилля з іншими. її життя і діяльність обумовлюються не тільки природними, але й соціальним фактором, який є регулятором функціонування людського суспільства, яке пройшло через катастрофи, уроки історії і на гіркому досвіді зрозуміло, що найцінніше — це не політичні ідеї, не технологічні досягнення, не утопічні ідеї вселенського щастя, а просте виживання і безпечне існування. Люди все чіткіше усвідомлюють, що без дотримання певних правил і норм у стосунках між собою, технікою і природою вони можуть зникнути назавжди. Суспільство повинно відповідати за своє існування на Землі. Тому життя людей має бути виваженим, глибоко осмисленим, а діяльність — зорієнтованою не лише на швидкоплинне сьогодення, але і спрямоване у майбутнє. Це значною мірою обумовлюється рівнем культури суспільства, що є умовою формування світоглядних засад людей щодо їхнього безпечного існування. Особливостями соціуму третього тисячоліття можна вважати: глобалізацію економіки, великі потоки капіталу, переміщення мас людей, виникнення транснаціональної злочинності, інфекційні захворювання тощо.Кожна людина у процесі життєдіяльності набуває певних звичок. Звички — це форма поведінки людей, що з'являється під час навчання і багаторазового повторення у різних життєвих ситуаціях, складові якої виконуються автоматично. Психофізіологічною основою звичок є динамічний стереотип, тобто добре засвоєна і закріплена тимчасовими зв'язками програма дії. Стосовно здоров'я людини та способу її життя звички можуть бути корисними і шкідливими.

 

57.Яким чином тип темпераменту пов'язаний з соціальною поведінкою ідивідума.

Темперамент і особистість.Темперамент є загальною характеристикою особистості, він накладає відбиток на всі сторони її психічного життя та діяльності.За Г. Олпортом, темперамент – вихідний матеріал (інтелект і фізичні дані) з якого формується особистість.Особистість – це індивід як суб’єкт соціальних відносин і свідомої діяльності.

Особистість і темперамент пов’язані між собою таким чином, що темперамент виступає як загальна основа багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, проте, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей [401]. В залежності від сформованих властивостей характеру, набутих навичок і звичок прояви ти чи інших темпераментів можуть змінюватися. Так, І.Павлов мав на увазі це, відрізняючи, наприклад, флегматиків діяльність лінивих. Подібне стосується і сангвініків, серед яких один може виступати як активний діяч, а інший – як пустий, метушливий базіка, який від неробства і презирства до серйозної праці шукає легких розваг.Поведінка флегматика і сангвініка залежить від характеру, в який входить той чи інший темперамент. Це стосується й інших типів темпераментів. Поведінка людини змінюється в залежності від ситуації в якій вона перебуває, від усвідомлення вимог, які до неї ставлять інші і які вона сама ставить до себе.Виробляючи у себе позитивний характер, людина дістає змогу володіти своїм темпераментом, стримувати його прояви, якщо вони розходяться з її вимогами до своєї поведінки.Таким чином, темперамент і характер особистості являють собою єдність. Їх не можна розглядати як відокремлені властивості особистості. Але в цій єдності існує і відмінність [549]. На відміну від темпераменту, який залежить в основному від природного типу вищої нервової діяльності, характер більше визначається умовами навчання, виховання, стосунками в сім’ї, колективі тощо. Основні риси характеру розвиваються передусім під впливом соціального середовища, в якому перебуває особистість, тобто в процесі засвоєння соціального досвіду.Темперамент є динамічною стороною характеру людини. Наприклад, такі характерологічні особливості особистості, як урівноваженість і неврівноваженість, стриманість і нестриманість у поведінці, рухливість, активність, легкість пристосування до нових умов, перебувають у прямій залежності від властивостей темпераменту. Визначено також зв’язок темпераменту і з іншими властивостями характеру, вони можуть ослабляти деякі риси темпераменту залежно від умов життєдіяльності, маскувати їх (наприклад, надмірну рухливість у холерика), так і тести на собі вплив рис темпераменту. Отже, тип вищої нервової діяльності істотно впливає на формування властивостей характеру, а тимчасові зв’язки, що знову утворюють в корі великого мозку(характер), діють, у свою чергу, на тип нервової діяльності. Тобто, виробляючи в себе певний характер, людина певною мірою змінює і свій темперамент.Від темпераменту залежать також такі властивості особистості, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність. Вразливість – це сила впливу на людину різноманітних стимулів. Час їх збереження в пам’яті спричинює більшу дію на невразливу, ніж на вразливу людину.Вразлива людина, крім того, довше пам’ятає відповідні впливи і довше зберігає реакцію на них. Та й сила відповідної реакції в неї значно більша, ніж у менш вразливого індивіда.Емоційність – це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті або інші події. Емоційна людина надає великого значення тому, що відбувається з нею і навколо неї. У неї набагато більше, ніж у неемоційної людини, виражені всі м’які тілесні реакції пов’язані з емоціями. Емоційний індивід – це той, хто майже ніколи не буває спокійним, постійно перебуває під владою яких-небудь емоцій, у стані підвищеного збудження або, навпаки, пригніченості.