Норми припустимої забрудненостi рiдини

Поняття "чиста" рiдина має умовний характер. Можна вва-жати рідину "чистою", якщо розмiр i кiлькiсть частинок забруд-нень не впливають на працездатність системи. Для бiльшостi систем чистота рiдини буде достатньою, якщо максимальний розмiр частинок забруднень не перевищує радiального зазору в зчленуваннях плунжерних пар гiд­роагрегатов.

Чистота рiдини регламентується державними стандартами i галу­зевими нормалями. У цивiльнiй авiацiї вимоги до чистоти авiацiйного пального особливо високi. Пальне вважається чистим, якщо вміст механiчних частинок у ньому не перевищує по масi 0,0002 %, тобто 2 г на 1 т, а вміст води не перевищує по масi 0,003 %, тобто 30 г на 1 т, i в ньому цiлком вiдсутня вода у вiд-стійнiй зонi. На ХIII Мiжна­родної конференцiї з транспортної авiацiї для пiдвищення надiйностi систем паливної автоматики була рекомендована межа при­пустимої забрудненостi пального для реактивних лiтакiв не бiльш 1,2 г/т, а розмiр частинок забруднень – не бiльш 2 мкм. При фiльтрацiї пального i рiдин гiдросистем, які працюють з високим тиском, надiйнiсть систем паливної автоматики буде забезпечена, якщо фiльтри зменшують кiлькiсть частинок розмiром 1–2 мкм i цiлком утримують частинки розмi-ром, який перевищуює 5 мкм.

Для мастильних матерiалiв i рiдин гiдравлiчних систем межа припустимої забрудненостi декiлька вище. Мастило вважається "чис­тим", якщо утримання забрудненостi по масi не перевищує 0,005 %, тобто 50 мг/л (ГОСТ 6370–59).

Масова концентрацiя забрудненостi рiдин лише посередньо може ха­рактеризувати небезпеку забруднень. При однiй i тiй самій масовiй концентрацiї в пальному може бути мала кiлькiсть части-нок малих розмiрiв. Водночас на надiйнiсть роботи гiдроагрегатiв, як показали дослiдження, впливають лише частинки визначених розмiрiв. В основi ГОСТ 17216–71 для визначення чистоти робочої рiдини закладений iнший принцип. Стандарт установлює 19 класів чистоти рiдини. Кожному кла­су вiдповiдає визначена кiлькiсть частинок рiзноманiтного розмiру, що мiстяться в 100 см³ рiдини (див. табл. 7.1).

Кожнiй системi залежно вiд її призначення i важливостi виконуваних функцiй, а також чутливість агрегатiв до забруднень повинний бути визначений свiй клас чистоти рiдини. Класи чистоти повиннi бути зазначенi в технiчних вимогах до рiдин при їхнiй пос­тавцi, транспортуваннi i зберіганні, у вимогах до умов

Таблиця 7.1

Класи чистоти рідини згідно з ГОСТ 17216–71

Примiтки. 1. "Вiдсутнiсть" означає, що при взяттi однiєї про­би рiдини частинки заданого розмiру не виявленi або при взяттi де­кiлькох проб загальне число виявлених частинок менше числа взятих проб.

2. "АТ"– абсолютна вiдсутнiсть частинок забруднень.

3. Маса заб­руднень для класiв 6–12 дана факультативно, тобто не є обов'язко­вим контрольним параметром. Контроль може вводитися за розглядом розроблювача системи, який застосовує рiдину.

4. Частинки забруднень розмiром бiльш 200 мкм, не враховуючи воло­кон у рiдинi, не допускаються. Волокнами вважаються частинки товщиною не бiльше 30 мкм при вiдношеннi довжини до товщини не менше 10:1.

експлуатацiї ма­шин i устроїв, а також у технологiчнiй документацiї щодо виготовлен­ня i ремонту систем, пристроїв машин i деталей.

Можуть існувати також інші критерiї оцiнки припустимої забрудненостi рiдини, наприклад, максимально припустиме число частинок визначеного розмiру в одиниця об'єму, або загальна максимальна кiлькiсть частинок понад установлений розмiр.