Строки заготівлі живців і живцювання

За оптимальними строками живцювання різні види рослин об'єднують в групи.

У першої групи живці добре укорінюються, якщо вони заготовлені ранньою весною - до початку вегетації. До цієї групи можна віднести декоративні форми ялини колючої і канадської, різні види і форми туй, ялівців і кипарисовиків, тиса ягідного та інші хвойні породи.

У другої групи оптимальний період заготівлі пагонів для живцювання обмежуються дуже коротким часом і співпадає у одних з фазою інтенсивного росту в довжину, у інших з фазою цвітіння. До цієї групи рослин можна віднести ліщину, фундуки, сливу, вишню, бузок.

У третьої групи оптимальна зрілість пагонів для живцювання змішується на кінець фази інтенсивного росту. Зелені живці цієї групи рослин добре укорінюються в цей період. До них можна віднести майже всі види і сорти жасмину, слаборослі підщепи яблуні, аґрус, калину бульденеж, форзицію, спіреї.

У четвертої групи властивості до укорінення живцями, добре проявляються на протязі всього вегетативного періоду. Рослини цієї групи можуть однаково добре укорінюватися як зеленими, так і здерев'янілими живцями. Це - різні види смородини, бірючини, жимолость, дерен, лимонник, актинідія.

До п'ятої групи можна віднести листяні вічнозелені рослини і рослини, які мають вимушений дуже короткий період спокою. Це троянди різних груп і сортів, самшит, лимон, азалія, виноград. Рослини цієї групи живцюють протягом всього року.

В залежності від віку маточних рослин, умов їх вирощування метеорологічних, ґрунтових і інших факторів зовнішнього середовища фази розвитку пагонів зміщуються, а разом з цим зміщуються і оптимальні строки живцювання. Пізня весна, або холодне літо затримують ріст пагонів, при ранній весні чи жаркому літі вони дозрівають раніше. Тому строки живцювання (навіть на основі багаторічних досліджень) неможливо строго пов'язувати з календарними датами.

Кількість живців, яку можна заготовити з одного пагона, у різних видів різна. У чагарникових рослин, для яких характерне сильне пагоноутворення, з одного пагона нарізають до 4-5 живців, у деревних листяних рослин - до 2-3 живців, у хвойних - 1 живець. Пагони хвойних не розрізають на живці і використовують з верхівковою брунькою (живці з п'яткою).

Зрізування пагонів листяних порід в залежності від виду, віку рослини, типу пагона, строків живцювання проходить по різному.

Якщо заготовку пагонів проводять на маточниках типу живоплоту і якщо цей маточник знаходиться в озеленювальних посадках (кизильник, барбарис, дерен, туя, різні види смородини і т.п.) то пагони зрізають при допомозі спеціальних садових ножиць. Залишені пеньки від пагонів мають різну величину, на них поновлюються нові пагони.

При заготівлі пагонів з окремо стоячих чагарників і дерев, або спеціальних маточників краще зрізати помірно ростучі пагони з приростом попереднього року. При заготівлі пагонів одночасно проводять формування крони: пагони одних порід ріжуть вибірково на кільце (вишні, сливи, ліщини і інші) у других порід залишають 2-4 бруньки на пеньку від приросту пагонів поточного року (бузки, обліпихи, яблуні, троянди і інші). Інколи краще зрізувати гілки з пагонами та багаторічну деревину (у туї, ялівця, тополь, верб та ін.). У деяких порід заготовляють тільки верхівки приросту (аґрус, калина бульденеж. Добре одночасно поєднувати різні способи заготівлі пагонів. У хвойних деревних порід (ялина, ялиця, кедр) заготовляють, як правило пагони на нижніх ярусах. Пагони не зрізують, а відривають з п'яткою. Заготовляють пагони тільки бокові з гілок першого, другого і рідше третього порядку гілкування. Відірваний пагін і є живцем. Пагони різних видів і форм туй, ялівців і кипарисовиків зрізають або відривають з кусочком попередньорічної деревини.

При заготівлі пагонів не рекомендується брати пагони або частини пагонів з квітковими бруньками, так як живці з квітковими бруньками гірше укорінюються і не дають приросту. При заготівлі пагонів не можна допустити їх підсихання і навіть прив'ялювання. Для запобігання цього в момент заготівлі пагони складають в тіні, зволожують і накривають вологими мішковинами.

Пагони потрібно заготовляти раненько, коли тканини рослин містять відносно великий запас води. Живці заготовляють ранком і зразу живцюють, майже не витримуючи їх на повітрі. До зрізів, або п'яток хвойних порід не можна торкатись руками, щоб не занести інфекцію, інакше вони не приживуться, а якщо приживуться, можуть з'явиться хвороби.

Розмноження живцями широко використовують у декоративному садівництві при вирощуванні туй, троянд (рис. 49), ялин, самшитів, ялівців, спірей, жасмину, актинідій, клематисів, вейгел, форзицій, калин, смородини, бузку та багатьох інших рослин. Для розмноження рослин листяних порід використовуються живці з пагонів поточного року, які закінчили або закінчують свій приріст і не встигли здерев'яніти. Зелені живці більшості порід нарізають завдовжки 5-7 см з одним (бузок) або двома (троянда) міжвузлями. Верхній зріз живця роблять над листовим черешком, нижній - під черешком або нижче його на 1 см, де найкраще утворюються корені. У рослин із супротивним розміщенням листків нижній зріз роблять прямим, а із спіралевидним - під кутом 30-45 навпроти бруньки.

З метою зменшення випаровуючої поверхні та транспірації в усіх живців листяних порід і великими простими та складними листочками листову пластину зменшують наполовину.

Рис. 49. Розмноження троянд зеленими живцями:

1 — живці з п яткою;

2 — укорінений живець з правильним нижнім зрізом;

3 - не укорінені живці з не правильним нижнім зрізом

Слід пам'ятати основне правило: заготовляють живці і тут же їх висаджують, тобто відривають живець від пагона (хвойні) і тут же його садимо. Якщо є можливість, то зелені живці перед висаджуванням обробляють стимуляторами росту (табл. 2). В більшості випадків застосовують водні розчини стимуляторів.

Таблиця 2.

Концентрація та термін обробітку живців водними розчинами стимуляторів росту і вітамінами

Після витримуванні у стимуляторі, живці висаджують у парники чи теплиці з штучним туманом.

Перед посадкою живців субстрат (пісок) утрамбовують трамбов-кою - ручка, як держак до лопати, на кінці якого дошка розміром 200 х 700 мм. Після чого поливають ущільнений пісок і позначають рядки маркером.

Маркер - це чотири скріплені між собою та в нижній частині загострені рейки. Відстань між центрами (вершинами) рейок залежить від розміщення між живцями Між рядами, як правило, може бути відстань 5-7, рідше 10 см. Крок посадки в ряду 3-5 см. При такому розміщенні густота складає 200-600 шт/м2. Безпосередньо перед посадкою в рядах робляться отвори глибиною 2-3 см, при допомозі палки товщиною 5-6 мм (як олівець). В ці отвори вставляють живці і щільно затискають трьома пальцями (великим, вказівним і середнім).

Готовність пагонів до живцювання на любій маточній рослині залежить від ступеня їх здерев'яніння. Живці взяті з дуже молодих пагонів не здатні утворювати коріння. Молоді пагони ніжні, невизрівші, а при посадці в субстрат легко загнивають. Не годяться і дуже здерев'янілі пагони. Хоча багато з них і укорінюються, але утворюють дуже Слабку кореневу систему, погано ростуть і перезимовують. Не годяться живці з квітковими бруньками. Квіткові бруньки не дають приросту. Тому при живцюванні їх не слід застосовувати. Для цього необхідно знати біологічні властивості живцьованих рослин. Наприклад, у вишні, сливи, калини бульденеж, деяких видів чубушнику і інших проходить диференціація бруньок в середині літа після закінчення росту пагонів і при живцюванні в ці строки із пазушних бруньок розвиваються квіти.