Способи вегетативного розмноження

Під вегетативним розмноженням розуміють утворення з окремих вегетативних органів рослин - коренів, стебел, листків або їх частин -самостійних рослин з ознаками і властивостями материнської особини.

За природних умов вегетативне розмноження найяскравіше проявляється у рослин, що ростуть за несприятливих для насінного розмноження умов. Способи вегетативного розмноження деревних рослин у природі різноманітні: порослю із сплячих бруньок на кореневищах (липа, дуб); кореневими паростками з бруньками на коренях (слива, осика); відводками (ялина, калина); порослю з пня або стовбура зі сплячих бруньок (для багатьох порід).

При штучному вегетативному розмноженні застосовують усі види природного вегетативного розмноження а також інші, які можна поділити на такі групи:

Розмноження невідділеними від рослин частинами.

Розмноження відділеними від рослин частинами.

Розмноження щепленням.

Клональне мікророзмноження.

Метою вегетативного розмноження є одержання рослин з певними якостями; це стосується росту, форми крони, забарвлення та форми листя, тобто якостей, які при насіннєвому розмноженні потомству не передаються, або передаються незначною мірою. Вегетативне розмноження широко застосовується в декоративному садівництві. Останнім часом у зв'язку з інтенсивним розвитком лісові селекції та проведення насінництва на селекційно - генетичну основу роль вегетативного розмноження у практиці лісового господарства зросла.

У лісівництві вегетативне розмноження застосовують для:

Промислового розведення сортів-клонів цінних за продуктивністю, якістю деревини, врожайністю, за декоративними якостями та іншими ознаками;

Збереження цінних спадкових форм деревних рослин, які рідко зустрічаються у природі;

Одержання масової кількості однорідного садивного матеріалу. Розмноження не відділеними від рослин частинами базується на природних способах вегетативного розмноження:

відводками;

кореневими паростками;

кореневищними паростками.

Розмноження відводками застосовують для розмноження бузку, троянди, липи, обліпихи, спіреї, форзиції, бузини та витких рослин.

 

Розрізняють способи розмноження: вертикальними відводками, горизонтальними відводками, відведенням пагонів в канавки дужкою та змійкою.

Розмноження вертикальними відводками - найпростіший спосіб розмноження порічок, айви та інших порід. На спеціальній плантації маточні кущі рано весною зрізають на пень. Пагони, які появилися на пні в червні місяці окучують пухкою, родючою землею на Vi їх висоти. По мірі росту пагонів проводять друге, а іноді і третє окучення з таким розрахунком, щоби загальна товщина окучуваної землі була 20-30 см (рис. 42).

Осінню, з коли настає період спокою, землю відгрібають і всі укоріненні пагони відділяють садовим ножем або секатором від материнського куща. Після їх прикопують на зиму, а весною висаджують в шкілку.

 

 

Рис. 42. Розмноження вертикальними відводками 1 — обрізання куща на пень; 2 — перше окучування; 3. —укоріненні пагони

Розмноження горизонтальними відводками - використовують при вирощуванні жасмину, калини бульденеж, бузку звичайного, бересклета бородавчастого та багатьох інших порід. Рано весною однорічні сильні пагони (не відділяючи їх від материнського куща), врізнобіч укладають горизонтально на попередньо розчищену, добре розпушену поверхню грунту. Щоби пагони утримувалися в горизонтальному положенні та були щільно притиснуті до землі, їх дерев'яними або дротяними шпильками у 2-3 місцях притискають до землі (рис. 43).

 

Рис. 43. Розмноження горизонтальними відводками

При цьому нижні бруньки, які стикаються з грунтом, виламуються. Із залишених бруньок появляються молоді пагони. По мірі росту молоді пагони також присипають вологою землею на 1/3 висоти 2-3 рази за сезон, щоби загальний її шар досягав 20 см. За вегетаційний період пагони добре укорінюються і осінню або весною їх відокремлюють від материнського куща і висаджують в школу для дальшого дорощування.

Відведення пагонів в канавки дужкою - розмножують переважно аґрус. Весною навколо куща на віддалі 20 см викопують канавки глибиною 10 см.

На дні канавок дерев'яними гачками закріплюють однорічні пагони від материнського куща. Вершечки їх загинають вверх і вертикально підв'язують до кілка (рис. 44а). Канавки засипають родючою землею та поливають. До осені на пагонах в канавках появляються корені. Такі пагони відокремлюють від материнського куща та висаджують в школу.

Відведення пагонів у канавки змійкою застосовують при розмноженні винограду дикого, лимоннику китайського та інших ліан, які мають довгі гнучкі пагони. Цей спосіб називають ще «далемський».

Таке розмноження відрізняється від попереднього тим, що в канавці роблять не один, а декілька вигинів (рис. 44 б). При цьому від одного пагона отримують стільки відводів, стільки було зроблено вигинів.

Розмноження кореневищними (столонними) паростками. При цьому способі рослини одержують з паростків, які утворю-

 

Рис. 44. Відведення погонів у канавки ються на особливих видозмінених пагонах - столонах (бузок звичайний) і кореневищах.

- а _ дужкою; б - змійкою