ЛЕКЦІЯ № 10 Основи законодавства і права про тваринний світ 2 страница

{ Частина третя статті 23 в редакції Закону N 1827-VI (1827-17)
від 21.01.2010 }

Стаття 24. Організація і ведення мисливського господарства,
полювання та надання у користування мисливських
угідь

 

Організація і ведення мисливського господарства, полювання та
надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку,
встановленому Законом України "Про мисливське господарство та
полювання" (1478-14), іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 25. Рибальство

 

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

 

На території України відповідно до законодавства може
здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

 

Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у
користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги
щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку,
встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 26. Промислове рибальство

 

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку
спеціального використання об'єктів тваринного світу надається
право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних
безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних
об'єктів та континентальному шельфі України.

 

До рибогосподарських водних об'єктів належать усі поверхневі,
територіальні і внутрішні морські води, які використовуються
(можуть використовуватися) для промислового добування, вирощування
чи розведення риби та інших об'єктів водного промислу або мають
значення для природного відтворення їх запасів, а також виключна
(морська) економічна зона та акваторія у межах континентального
шельфу України.

 

Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів
(їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України.

 

Підприємства, установи, організації і громадяни, яким надано
в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), для
ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних
безхребетних, зобов'язані дотримуватися вимог, передбачених
статтею 34 цього Закону, а також здійснювати інші заходи, що
забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов
відтворення рибних запасів, та утримувати в належному санітарному
стані прибережні захисні смуги в місцях здійснення промислового
рибальства.

 

Стаття 27. Любительське і спортивне рибальство

 

У порядку загального використання об'єктів тваринного світу
громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється
безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого
споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до
законодавства водних об'єктах загального користування у межах
встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови
додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

 

В інших випадках любительське і спортивне рибальство
здійснюються на праві спеціального використання об'єктів
тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України відповідно до цього та інших законів.

 

Стаття 28. Використання об'єктів тваринного світу в
наукових, культурно-освітніх, виховних та
естетичних цілях

 

Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у
стані природної волі, в наукових, культурно-освітніх, виховних та
естетичних цілях здійснюється підприємствами, установами,
організаціями та громадянами безоплатно і без відповідних дозволів
чи інших документів, якщо при цьому об'єкти тваринного світу не
вилучаються (в тому числі тимчасово) із природного середовища,
тваринам та середовищу їх існування не завдається шкоди, не
порушуються права власників та користувачів природних ресурсів.

 

Використання об'єктів тваринного світу, які перебувають у
напіввільних умовах чи в неволі, для наукових, культурно-освітніх,
виховних та естетичних цілей може здійснюватися за плату без
вилучення тварин із середовища їх існування.

 

Вилучення об'єктів тваринного світу в наукових,
культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях із природного
середовища допускається тільки за відповідними дозволами чи іншими
документами, які видаються згідно з правилами, встановленими
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів.

 

У разі необхідності спеціально уповноважені центральні органи
виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу та їх територіальні органи можуть встановлювати
обмеження, а також постійну чи тимчасову заборону використання
об'єктів тваринного світу або вилучення об'єктів тваринного світу
в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях.
Підприємства, установи, організації та громадяни, які в зазначених
цілях вилучають об'єкти тваринного світу з природного середовища,
зобов'язані забезпечувати комплексне використання їх і збереження
для подальших наукових досліджень добутого зоологічного матеріалу.

 

Стаття 29. Використання корисних властивостей
життєдіяльності тварин

 

Використання корисних властивостей життєдіяльності тварин -
природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо
допускається тільки без їх вилучення та знищення, погіршення
середовища їх існування і без заподіяння тваринам іншої шкоди.

 

Стаття 30. Використання диких тварин з метою отримання
продуктів їх життєдіяльності

 

Використання диких тварин з метою отримання продуктів їх
життєдіяльності допускається тільки без вилучення та знищення
тварин і без погіршення середовища їх існування.

 

Використання диких тварин з метою отримання продуктів їх
життєдіяльності здійснюється за правилами, встановленими
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів.

 

Стаття 31. Добування (придбання) диких тварин з метою їх
утримання і розведення у напіввільних умовах
чи в неволі

 

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам
дозволяється добування (придбання) диких тварин з метою утримання
і розведення у напіввільних умовах чи в неволі для використання
цих тварин та отриманих продуктів їх життєдіяльності.

 

Тварини, вилучені з природного середовища за відповідним
дозволом чи іншим документом та за визначену у встановленому
законодавством порядку плату, є власністю підприємств, установ,
організацій та громадян, яким цей дозвіл чи інший документ було
видано.

 

Дикі тварини, що утримуються підприємствами, установами,
організаціями та громадянами у напіввільних умовах чи в неволі без
відповідного дозволу чи інших документів на право вилучення їх з
природного середовища, що засвідчують законність їх набуття,
вважаються незаконно набутими.

 

Правила добування диких тварин, а також їх утримання і
розведення у напіввільних умовах чи в неволі встановлюються
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів за погодженням з спеціально
уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань
мисливського господарства та полювання і рибного господарства.

 

Стаття 32. Регулювання чисельності диких тварин

 

В інтересах охорони здоров'я і безпеки населення, запобігання
захворюванням сільськогосподарських та інших свійських тварин,
відвернення заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу,
господарській та іншій діяльності здійснюються заходи, спрямовані
на регулювання чисельності окремих видів диких тварин.

 

Ці заходи повинні здійснюватися способами, які не допускали б
заподіяння шкоди іншим видам тварин і забезпечували збереження
середовища існування диких тварин.

 

Види диких тварин, чисельність яких підлягає регулюванню,
порядок проведення відповідних заходів щодо регулювання їх
чисельності визначаються територіальними органами спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів з урахуванням науково обгрунтованих
експертних висновків та за погодженням з територіальними органами
інших спеціально уповноважених центральних органів виконавчої
влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного
світу.

 

Регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин у порядку
ведення мисливського і рибного господарства здійснюється
відповідно до Закону України "Про мисливське господарство та
полювання", інших нормативно-правових актів.

 

Стаття 33. Права користувачів об'єктами тваринного світу

 

Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому
законодавством порядку мають право:

 

здійснювати спеціальне використання об'єктів тваринного світу
відповідно до цього Закону;

 

власності на добуті (придбані) в законному порядку об'єкти
тваринного світу і доходи від їх реалізації;

 

оскаржувати рішення органів виконавчої влади і посадових
осіб, що порушують їх права на використання об'єктів тваринного
світу.

 

Підприємства, установи, організації та громадяни, які
здійснюють ведення мисливського і рибного господарства, мають
також право брати участь у вирішенні питань охорони, використання
і відтворення об'єктів тваринного світу, що перебувають на
території закріплених за ними мисливських угідь та
рибогосподарських водних об'єктів.

 

Підприємства, установи, організації та громадяни користуються
й іншими правами щодо використання об'єктів тваринного світу.

 

Права підприємств, установ, організацій та громадян щодо
використання об'єктів тваринного світу можуть бути обмежені
відповідно до закону.

 

Стаття 34. Обов'язки користувачів об'єктами тваринного світу

 

Користувачі об'єктами тваринного світу в установленому
законодавством порядку зобов'язані:

 

додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків
використання об'єктів тваринного світу;

 

використовувати тваринний світ у способи, що не допускають
порушення цілісності природних угруповань і забезпечують
збереження тварин, яких не дозволено використовувати;

 

безперешкодно допускати до перевірки всіх об'єктів, де
утримуються, перероблюються та реалізуються об'єкти тваринного
світу, представників органів, що здійснюють державний контроль за
охороною і використанням тваринного світу, своєчасно виконувати їх
законні вимоги та розпорядження;

 

своєчасно вносити збір за спеціальне використання об'єктів
тваринного світу.

 

Користувачі об'єктами тваринного світу, які здійснюють
ведення мисливського та рибного господарства, також зобов'язані:

 

раціонально використовувати об'єкти тваринного світу, не
допускати погіршення екологічного стану середовища існування
тварин внаслідок власної діяльності, застосовувати природоохоронні
технології під час здійснення виробничих процесів;

 

проводити первинний облік чисельності і використання диких
тварин, вивчати їх стан та характеристики угідь, де перебувають
об'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, що
здійснюють державний облік тварин та облік їх використання,
ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу;

 

проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, в
тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення
середовища їх існування;

 

здійснювати заходи щодо виконання загальнодержавних,
регіональних, республіканських та інших територіальних екологічних
програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного
світу;

 

негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні,
санітарно-епідеміологічні служби про виявлення захворювань тварин,
погіршення стану середовища їх існування, виникнення загрози
знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи
щодо профілактики і боротьби із захворюваннями;

 

в межах закріпленої території здійснювати охорону об'єктів
тваринного світу, дотримуватися режиму охорони видів тварин,
занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин,
які підлягають особливій охороні на території Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

 

самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в
разі погіршення їх стану та умов існування, зниження відтворюючої
здатності та виникнення загрози знищення тварин, негайно вживати
заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх
існування;

 

виконувати інші обов'язки щодо охорони і використання
тваринного світу, передбачені законом.

 

Стаття 35. Гарантії та захист прав власників і користувачів
об'єктами тваринного світу

 

Шкода, заподіяна власникам і користувачам об'єктами
тваринного світу, підлягає відшкодуванню в порядку, передбаченому
законодавством.

 

У разі припинення права спеціального використання об'єктів
тваринного світу з підстав, не передбачених статтею 19 цього
Закону, підприємствам, установам, організаціям та громадянам, яким
було надано це право, надається рівноцінна можливість здійснення
свого права.

 

Розділ IV

ОХОРОНА ТВАРИННОГО СВІТУ

 

Стаття 36. Зміст охорони тваринного світу

 

Охорона тваринного світу включає систему правових,
організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та
інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і
використання об'єктів тваринного світу.

 

Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до
вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та
поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою
частиною яких є тваринний світ.

 

Стаття 37. Забезпечення охорони тваринного світу

 

Охорона тваринного світу забезпечується шляхом:

 

встановлення правил та науково обгрунтованих норм охорони,
раціонального використання і відтворення об'єктів тваринного
світу;

 

встановлення заборони та обмежень при використанні об'єктів
тваринного світу;

 

охорони від самовільного використання та інших порушень
встановленого законодавством порядку використання об'єктів
тваринного світу;

 

охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів
міграції тварин;

 

запобігання загибелі тварин під час здійснення виробничих
процесів;

 

формування екологічної мережі, створення державних
заповідників, заказників і визначення інших природних територій та
об'єктів, що підлягають особливій охороні;

 

встановлення особливого режиму охорони видів тварин,
занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин,
які підлягають особливій охороні на території Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

 

розроблення і впровадження програм (планів дій) щодо
збереження та відтворення видів диких тварин, які перебувають під
загрозою зникнення;

 

розведення в неволі рідкісних і таких, що перебувають під
загрозою зникнення, видів тварин, створення центрів та "банків"
для зберігання генетичного матеріалу;

 

встановлення науково обгрунтованих нормативів і лімітів
використання об'єктів тваринного світу та вимог щодо засобів їх
добування;

 

регулювання вилучення тварин із природного середовища для
зоологічних колекцій;

 

надання допомоги тваринам у разі захворювання, загрози їх
загибелі під час стихійного лиха і внаслідок надзвичайних
екологічних ситуацій;

 

організації наукових досліджень, спрямованих на обгрунтування
заходів щодо охорони тваринного світу;

 

виховання громадян у дусі гуманного ставлення до тварин;

 

пропаганди важливості охорони тваринного світу;

 

здійснення контролю у галузі охорони, використання і
відтворення тваринного світу;

 

проведення заходів екологічної безпеки;

 

запобігання проникненню в природне середовище України
чужорідних видів диких тварин та здійснення заходів щодо
недопущення негативних наслідків у разі їх випадкового
проникнення;

 

створення системи державного обліку, кадастру та моніторингу
тваринного світу;

 

урахування питань охорони тваринного світу під час
встановлення екологічних нормативів та здійснення господарської
діяльності;

 

регулювання вивезення за митний кордон України об'єктів
тваринного світу;

 

стимулювання діяльності, спрямованої на охорону, раціональне
використання і відтворення тваринного світу;

 

проведення відповідно до законодавства інших заходів і
встановлення інших вимог щодо охорони об'єктів тваринного світу.

 

Стаття 38. Встановлення заборони та обмежень у використанні
об'єктів тваринного світу

 

З метою збереження і відтворення тварин здійснення окремих
видів використання об'єктів тваринного світу, а також вилучення з
природного середовища тварин може бути обмежено або повністю
заборонено на певній території чи на певні строки в порядку,
передбаченому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

 

Стаття 39. Охорона середовища існування, умов розмноження,
шляхів міграції тварин

 

Підприємства, установи, організації і громадяни при
здійсненні будь-якої діяльності, що впливає або може вплинути на
стан тваринного світу, зобов'язані забезпечувати охорону
середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин.

 

Під час розміщення, проектування та забудови населених
пунктів, підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення
існуючих і впровадження нових технологічних процесів, введення в
господарський обіг цілинних земель, заболочених, прибережних і
зайнятих чагарниками територій, меліорації земель, здійснення
лісових користувань і лісогосподарських заходів, проведення
геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин,
визначення місць випасання і прогону свійських тварин, розроблення
туристичних маршрутів та організації місць відпочинку населення
повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження
середовища існування та умов розмноження тварин, забезпечення
недоторканності ділянок, що становлять особливу цінність для
збереження тваринного світу.

 

Під час розміщення, проектування і будівництва залізничних,
шосейних, трубопровідних та інших транспортних магістралей, ліній
електропередачі і зв'язку, а також каналів, гребель та інших
гідротехнічних споруд повинні розроблятися і здійснюватися заходи,
які забезпечували б збереження шляхів міграції тварин.

 

Введення в експлуатацію об'єктів і застосування технологій
без забезпечення їх засобами захисту тварин та середовища їх
існування забороняються.

 

Проведення вибухових та інших робіт, які є джерелом
підвищеного шуму, в місцях розмноження тварин обмежується
законодавством.

 

Випалювання сухої рослинності або її залишків допускається
лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом
територіальних органів спеціально уповноваженого центрального
органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

 

З метою збереження і поліпшення екологічного стану окремих
територій, визначених в установленому законом порядку такими, що
мають особливу цінність як середовище існування рідкісних і таких,
що перебувають під загрозою зникнення, та цінних видів тварин,
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з
питань екології та природних ресурсів може розробляти і
запроваджувати для цих територій більш суворі екологічні
нормативи, ніж ті, що встановлені для всієї території України.

Експлуатація гідротехнічних та інших споруд на водних
об'єктах, встановлення гідрологічного режиму і режиму
водоспоживання та інша діяльність, що впливає чи може вплинути на
стан середовища існування диких тварин, повинні здійснюватися з
урахуванням вимог охорони тваринного світу, інтересів рибного і
мисливського господарства.

 

Гідромеліоративні роботи та промислове рибальство у місцях,
які за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади,
що здійснюють управління та регулювання у галузі охорони,
використання і відтворення тваринного світу, визначені як такі, що
мають особливе значення для перебування водноболотних птахів та
напівводних ссавців (бобри, хохулі тощо), здійснюються за
погодженням із спеціально уповноваженими органами виконавчої влади
з питань мисливського господарства та полювання і рибного
господарства.

 

Стаття 40. Запобігання загибелі тварин під час здійснення
виробничих процесів та експлуатації транспортних
засобів

 

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані
вживати заходів для запобігання загибелі тварин під час здійснення
виробничих процесів, у тому числі зберігання, транспортування,
застосування небезпечних для тварин препаратів, хімічних речовин
та сполук, складування, знищення, захоронення промислових і
побутових відходів, проведення сільськогосподарських,
лісогосподарських, лісозаготівельних та інших робіт, а також під
час експлуатації електричної мережі та транспортних засобів.

 

Стаття 41. Обов'язковість урахування під час проведення
екологічної експертизи впливу об'єктів експертизи
на стан тваринного світу

 

Під час проведення екологічної експертизи діючих об'єктів,
проектів будівництва та реконструкції підприємств, споруд та інших
об'єктів, впровадження нової техніки, технології, матеріалів і
речовин обов'язково враховується їх вплив на стан тваринного
світу, середовище існування, шляхи міграції та умови розмноження
тварин.

 

Стаття 42. Погодження місць будівництва підприємств, споруд
та інших об'єктів, впровадження нової техніки,
технології, матеріалів і речовин, що впливають
або можуть вплинути на стан тваринного світу

 

Місця будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, а
також впровадження нової техніки, технології, матеріалів і
речовин, що впливають або можуть вплинути на стан тваринного
світу, погоджуються з територіальними органами спеціально
уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі
охорони, використання і відтворення тваринного світу.

 

Стаття 43. Охорона тваринного світу на територіях та об'єктах
природно-заповідного фонду України

 

Охорона тваринного світу на територіях та об'єктах
природно-заповідного фонду України забезпечується відповідно до
цього Закону, Закону України "Про природно-заповідний фонд
України" (2456-12), інших нормативно-правових актів.

 

Стаття 44. Охорона, використання і відтворення рідкісних та
таких, що перебувають під загрозою зникнення,
видів тварин

 

Рідкісні та такі, що перебувають під загрозою зникнення в
природних умовах на території України, види тварин підлягають
особливій охороні і заносяться до Червоної книги України.

 

Порядок і вимоги щодо охорони, використання і відтворення
рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів
тварин визначаються законом про Червону книгу України.

 

Види тварин, які не занесені до Червоної книги України, але
мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, за
рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів заносяться до
переліків видів тварин, що підлягають особливій охороні.

 

Визначення видів і встановлення порядку охорони, використання
і відтворення тварин, занесених до зазначених переліків,
здійснюються спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з
урахуванням науково обгрунтованих експертних висновків.

 

Правила добування рідкісних та таких, що перебувають під
загрозою зникнення, видів тварин для розведення в спеціально
створених умовах, а також у науково-дослідних та інших цілях
встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

 

Стаття 45. Розведення в неволі рідкісних та таких, що
перебувають під загрозою зникнення, видів тварин

 

Розведення в неволі рідкісних та таких, що перебувають під
загрозою зникнення, видів тварин може дозволятися з метою їх
збереження, охорони і відтворення насамперед, якщо цього неможливо
досягнути в природних умовах, а також у науково-дослідних та інших
цілях, які не мають наслідком скорочення чисельності цих тварин.

 

Дозволи на право займатися розведенням у напіввільних умовах
чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України,
видає спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади
з питань екології та природних ресурсів.

 

Для забезпечення збереження генетичного фонду рідкісних та
таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин наукові
установи й організації проводять дослідження з питань штучного
розведення тварин, створюють центри та "банки" зберігання
необхідного для цього генетичного матеріалу. Фінансування
діяльності центрів та "банків" зберігання генетичного матеріалу
здійснюється у порядку, передбаченому статтею 42 Закону України
"Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12).

 

Стаття 46. Зоологічні колекції

 

Створення і поповнення зоологічних колекцій (живих колекцій
зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також у вигляді колекцій
опудал, препаратів, частин і залишків тварин) шляхом вилучення
тварин з природного середовища провадяться підприємствами,
установами, організаціями і громадянами лише за дозволами, що
видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої
влади з питань екології та природних ресурсів.

 

Зоологічні колекції, що становлять наукову,
культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність і
мають загальнодержавне значення, підлягають державному обліку.

 

Створення, поповнення, зберігання, використання, відчуження
та державний облік зоологічних колекцій, торгівля ними, а також
ввезення в Україну, пересилання і вивезення за її межі
здійснюються за правилами, що встановлюються спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів.

 

Стаття 47. Надання допомоги тваринам у разі їх захворювання
або загрози загибелі під час стихійного лиха та
надзвичайних екологічних ситуацій

 

У разі виникнення стихійного лиха та надзвичайних екологічних
ситуацій, які загрожують існуванню тварин, користувачі об'єктами
тваринного світу зобов'язані відповідно до цього Закону, Закону
України "Про зону надзвичайної екологічної ситуації" (1908-14)
та інших нормативно-правових актів надавати допомогу диким
тваринам і негайно інформувати про це спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних
ресурсів.