Ефективність оновлення норм

Перегляд і впровадження більш досконалих норм праці пов'язані з великою, напруженою роботою не тільки нормувальників-фахівців, але й усього колективу підприємства. Тому така діяльність має бути високоефективною, тобто отримані результати повинні значно перевищувати витрати на оновлення норм.

Економічні результати оновлення норм такі:

— скорочення трудомісткості виробництва продукції;

— скорочення чисельності окремих груп персоналу (в першу чергу, основних робітників);

— зростання продуктивності праці;

— зниження зарплатомісткості продукції.

Визначення цих величин відбувається методом прямих розрахунків на дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому.

Чисельність вивільнених робітників (фактичну чи умовну) при перегляді норм часу, норм виробітку чи нормованих завдань установлюють за формулами [43]:

— для робітників-відрядників:

(6.11)

де ε_че — чисельність вивільнених робітників-відрядників;

t₁ і t₂ — відповідно трудомісткість одиниці продукції (роботи) до та після впровадження нових норм, нормо-год;

В₂ — обсяг продукції (робіт) після впровадження нових норм часу;

Ф_р — річний фонд робочого часу одного робітника, год;

К_вн — коефіцієнт виконання норми виробітку за місяці, що передують перегляду (заміні) норми;

р — кількість видів продукції, трудомісткість яких знижено внаслідок перегляду норм;

— для робітників-погодинників (чи працівників-погодинників):

(6.12)

де ε_чп — чисельність вивільнених робітників-погодинників;

Ч_б — базова чисельність, яку встановлено для відповідної групи працюючих за штатним розкладом;

Ч_н — чисельність тієї ж групи працюючих, яку встановлено за новими нормами часу (виробітку чи нормованого завдання);

М — кількість місяців дії заходу;

n — кількість груп робітників-погодинників. Чисельність вивільнених робітників (умовно) при перегляді норм обслуговування (розрахунково на рік) встановлюється так:

(6.13)

де ε_чобс — чисельність вивільнених (умовно) робітників;

Н_обсб і Н_обсн — відповідно базисна та нова норми обслуговування;

К_зм — коефіцієнт змінності праці групи робітників.

Встановлення чисельності вивільнених (умовно чи фактично) робітників чи службовців (розрахунково на рік) відбувається так:

(6.14)

де ε_чф — чисельність вивільнених (умовно чи фактично) робітників або службовців;

Н_ч6 та Н_чн — відповідно базисна та нова норми чисельності на зміну;

К — коефіцієнт змінності праці обслуговуваних одиниць устаткування, обладнання, площ, агрегатів, для яких встановлено норму обслуговування.

Своєчасний перегляд і впровадження оновлених, технічно обґрунтованих норм сприяє підвищенню продуктивності праці.

Індекс зростання продуктивності праці за рахунок підвищення фактичного процента виконання норм виробітку до процента (розміру), передбаченого планом [11] визначається так:

(6.15)

Впровадження нормування праці керівного персоналу також супроводжується зниженням трудомісткості управлінських робіт і скороченням чисельності персоналу на рівні інших службовців. У кінцевому рахунку це призводить до економії прямої заробітної плати, непрямої та додаткової, а також усіх нарахувань на неї.

Економія прямої заробітної плати в управлінській сфері становитиме [34]:

(6.16)

де DЗП — розрахункова економія прямої заробітної плати;

t_I1 і t_I2— відповідно стара (1) й нова (2) норми витрат праці на роботу;

V_i — обсяг робіт, на які розповсюджується ця норма;

к, — тариф (розцінка) на виконання цього виду роботи;

m — загальна кількість нормованих робіт.

Таким чином, ефективність вдосконалення нормування праці на підприємстві, пов'язана з визначенням та впровадженням прогресивних науково обґрунтованих норм, полягає у підвищенні рівня продуктивності праці основних виробничих робітників і скороченні трудомісткості праці допоміжних робітників та всіх інших категорій персоналу. Це спричиняє здешевлення виробництва продукції на підприємстві за рахунок зниження її зарплатомісткості.

Економія заробітної плати окремого працівника встановлюється за формулою [18]:

(6.17)

де DЗП_ві— економія заробітної плати і-го працівника, який знизив трудомісткість праці;

Т_І1, Т_І2 — трудомісткість відповідно до і після її зниження і-м працівником, год;

Ф_і — корисний фонд і-го працівника, годин;

ЗП_сер. — середньогодинна зарплата і-го працівника.

Загальна економія внаслідок зниження зарплатомісткості виробництва продукції на підприємстві становитиме:

(6.18)

де ЗП_заг1 та ЗП_заг2 — відповідна сума всіх виплат по заробітній платі на підприємстві до і після перегляду та оновлення норм;

В₁ та В₂ — відповідно обсяг продукції на підприємстві до та після перегляду й оновлення норм.

Слід зазначити, що соціальний ефект перегляду й оновлення норм полягає у ліквідації неофіційного, прихованого безробіття, тобто невиправдано великої внутрішньовиробничої чисельності персоналу підприємства.