Обґрунтуйте, чому економічні погляди Ф. Хайека та Л. Мізеса називають «новою австрійською школою»

Неоавстрійська школа економічного неолібералізму генетично успадкувала і розвинула провідні ліберальні економічні ідеї класичної школи політичної економії, традиції неокласичного мікроекономічного аналізу та суб´єктивно-психологічну спрямованість економічних досліджень австрійської школи маржиналізму, представники цієї школи, Л. фон Мізес та Ф. фон Хайєк. Л. фон Мізес, засновник неоавстрійської школи, ідейний попередник Ф. фон Хайєка, особливу увагу приділяв розгляду економічних систем, принципів їх організації, проблемам соціалізму. Праці Л. фон Мізеса, що розвивали суб´єктивну і ліберальну традиції, з´явилися в той час, коли ідеї школи Дж.М. Кейнса вже домінували, а державне втручання в економіку стало реальністю. Л. фон Мізес формулював свої індивідуалістські й ліберальні концепції у часи панування сталінізму і нацизму, що надає його поглядам особливої значущості. Л. фон Мізес вказує на несумісність ринкової економіки із соціалістичною: змішана економіка не може функціонувати — вона може бути або ринковою, або плановою, щось середнє неможливе. Він вважає капіталізм економікою, заснованою на суверенітеті споживача, який, вибираючи ті чи інші блага, визначає відносні ціни і структуру виробництва. Економічну діяльність здійснюють підприємці, які прагнуть краще задовольнити потреби споживачів, щоб здобути максимальний прибуток. Ринкова економіка функціонує як демократія: кожна витрачена грошова одиниця є тим механізмом, який споживач використовує для того, щоб виразити свої переваги і зорієнтувати економічну діяльність виробників.

За Л. фон Мізесом, капіталізм не може ґрунтуватися на рівності результатів і навіть на рівності можливостей. Ф. Хайєк визначив основні теоретичні блоки економічної теорії, сукупність яких забезпечить вирішення проблеми координації: - ціни як ефективна інформаційна і комунікаційна система і теорія цін, покликана показати механізм адаптації системи цін до зовнішніх змін; - капітал як складна структура, що складається з неоднорідних індивідуальних капіталів, і теорія капіталу, яка описує механізм адаптації в межах цієї структури; - гроші як сполучна ланка між сьогоденням й майбутнім і теорія грошей, покликана пояснити взаємозв´язок між змінами структури цін (що відображають зміни в структурі капіталу, виробництва і споживання) і змінами маси грошей в обігу (що відображають політичні рішення), тобто взаємозв´язок між відносними й абсолютними цінами; - теорія циклу, де поєднано попередні уявлення про причини і характер "збоїв" у процесі координації та досліджено вплив грошово-кредитної політики на механізм циклічних коливань.

Структурний підхід Ф. фон Хайєка визначив критичне відношення як до антикризової кейнсіанської політики, так і до антиінфляційної політики монетаризму, оскільки обидві ґрунтувалися на макроекономічному баченн економічних процесів та ігнорували проблему розміщення (алокації) ресурсів Однак основним об´єктом критики Ф. фон Хайєка стало кейнсіанство що проявилося в таких положеннях.

Концепція спонтанного ринкового порядку Ф. фон Хайєка у принципі заперечувала будь-яке втручання держави в економічне життя суспільства. Роль держави, за Ф. фон Хайєком, має обмежуватися виконанням інституційних функцій, полягати в охороні природного соціального порядку Неоавстрійська школа, що принципово заперечувала макроекономічну теорію та будь-які форми державного втручання, довгий час вважалася ідейним пережитком лібералізму, забутою фортецею ідеології природного порядку.

4. Висвітліть основні задачі та труднощі індустріалізації (1929-1941рр.) (15б.)

индустриализацию - создание крупного машинного производства и техническую реконструкцию народного хозяйства, осуществляемую на прогрессивные тогда енергитичний основе. предсказал превращение СССР из, из аграрной в промышленную. постоянное ожидание войны подтолкнуло к осуществить индустриализацию в кратчайшие сроки, чтобы создать мощную оборонную промышленность.

1927 первого пятилетнего плана предсказал развитие всех регионов страны и максимальное использование всех ресурсов в целях индустриализации экономики. Для проведения индустриализации нужны были большие средства. Не имея возможности получить иностранные займы, советская власть должна была искать внутренние капиталонагромадження,

- 1, Перераспределение денежных средств и сельского хозяйства, легкой, пищевой промышленности в тяжелую; 2,налоги с населения; 3 внутренние займы, 4 увеличение продаж водки; 5 экспорт хлеба, нефти, леса, ткани и проч.; 6 Жесткий режим экономики; 7 эксплуатация крестьян и рабочего класса, 8 использование труда заключенных.

Было создано электроэнергетическую базу. Днепровский ГЭС Важным укрепление и дальнейшее развитие ее паливнометалургийнои базы. Азовсталь "," Запорожсталь "," Криворожсталь ".новая отрасль металлургической промышленности - электрометаллургия. трубопрокатное производство, цветная металлургия.

особенностей:; 1, выросла доля промышленности по 2, в валовой продукции промышленности начинает преобладать производство средств производства; 3, мелкая промышленность активно вытесняется большой индустрией.4. частичная модернизация производ 5ликвидация неграмотности Украина стала индустриальной страной.

негативных тенденций в экономике: формирование дерективноплановой экономик. отставание легкой от теэолой промыш.

построение и реконструкция предприятий-монополистов; незавершенное строительство многих объектов за недостатка сырья, топлива, оборудования, рабочей силы; неравномерное формирование промышленного потенциала Украины; централизация экономики. Монополизация центром управления промышленностью республики, возвращение к командным методам управления экономикой.

5.Перелічіть основні заходи «Нового курсу Рузвельта» та проаналізуйте його наслідки. (15б.)

В 1932 Рузвельт проголосив новий курс, основу якого - держ. регулювання економіки.

Були прийняті: надзвичайний закон про банки та кодекс чесної конкуренції.

Сх: повыс. ціни на С/г продукцію, зменшення вир-ва та площі посівів, фермери отримали компенсацію.Соц. програма: безробітні отримали роботу на будівництво автострад та інших державних споруд. Безробітнім начали видавали фінансову допомогу.

6.Проаналізуйте головні причини і наслідки розпаду Київської Русі. (15б.)

Предпосылки раздробленности: 1. Большая площадь государства и этническая неоднородность населения. 2. Увеличения крупного феодального землевладения. 3. Отсутствие четного механизма наследия княжеской власти. 4. Изменения торговой конъюнктура, упадок киева как торгового центра, полицентрия внешней торговли. 5.усиление экспансия стоповых кочевников. растущее несоответствие между природой власти и эк. и соц. развитием отдельных террит. Внешние факторы. После 1071 г.роль торгового пути из варяг в греки начала падать. А роль балтийской торговли и маршрутов через Цент. Европу возросла-, доходы киевских князей начали сокращаться.У 12 ст. Киевская русь распалась на отдельные сомостоятельные княжества с которых образовались самые сильные княжества Киевское, Черниговско-северское, Переяславское Всего К.Р. на 13 княжеств, каждое из кот. проводило самостоят политику. Княжества различались как по степени консолидации, так и по соотношению сил между князем, боярством, нарождавшимся служилым дворянством и рядовым населением. Киевское княжество, превратившись из столичной области в самостоятельную территорию, вступило в полосу упадка. (натиск половцев. «Путь из варяг в греки»потерял свою актуальность, соперничество претендентов на престол.)Страшный удар Киеву в монгольск. нашествия в 1240. Феод. раздробленность способствовала динамичному эк. развитию русских земель: росту городов, расцвету культуры. С другой стороны, она привела к снижению оборонного потенциала,кот.совпало с неблагоприятной внешнеполит ситуацией. Роковым для русских земель стало монголо-татарское нашествие.