Національні особливості української філософії

ключові слова: менталітет, кордоцентризм, макро- і мікросвіт,
особливості українського характеру, сентиментальність, релігійність,
нація, держава, славянофільство, західники, революційні демократи.

Основні теоретичні питання до теми семінарського заняття

1. Початки філософії в системі культури Київської Русі.

2.Філософія в Києво-Могилянській академії.

3. Гуманістична філософія Г.С. Сковороди.

4. Українська релігійна філософія.

5. Основні риси філософії українських революціонерів-демократів.

 

Методичні поради

На семінарі передбачається висвітлення української
філософії та її національної характеристики та історії виникнення та
розвитку. Розкриваючи тему семінарського заняття слід усвідомити
сутність національної філософії у історико-філософському вимірі,
онтологічному, ціннісному, духовно-культурному.
Відповідь на перше питання передбачає висвітлення наступної
специфіки знань: загальні риси української філософії, національна
свідомість; культурологічний аспект вивчення історії української філософії; релігійно-міфічні уявлення як підґрунтя розвитку філософської думки. Поняття буття та структури об’єктивної
реальності. Треба звернути увагу на філософські ідеї у творчості
давньоруських книжників та в пам’ятках літератури, освітлити
розвиток інтелектуальної комунікації доби Київської Русі.
Розглядаючи питання про філософію в Києво-Могилянській
академії, треба звернути увагу на зміну соціально-культурної ситуації
в Україні кінця ХV сторіччя, взаємозв’язок між політичною ситуацією
та розвитком освітніх орієнтирів. Необхідно окреслити своєрідність
філософії доби українського Барокко, розуміння філософії
професорами Києво-Могилянської академії, розглянути проблеми
теорії пізнання та логіки у працях діячів Академії.
Розглядаючи філософію Сковороди, треба звернути увагу на те
що, філософська проблематика його має релігійно-філософський
характер, нерозривно пов'язана із зверненнями до Біблії та
християнської традиції. Необхідно подумати, чому філософію
Сковороди називають філософією серця, звернувши увагу на те, що
Сковорода акцентував роль серця як осередку духовного життя
людини. Треба також розглянути вчення про три світи, згідно за
яким існують три специфічні види буття: великий макрокосм, малий
мікрокосм і символічний – Біблія. Людина – це мікрокосм, що є
невід’ємною частиною макрокосму. Зв’яжіть ці ідеї з проблематикою
доби Відродження.
Розглядаючи концепцію «сродної праці», необхідно зрозуміти, що
«сродна» праця – це основа діяльності, спрямована на користь суспільства. Необхідно розкрити сутнісні особливості «сродності» та
форми її вияву: здібності, нахили, що дозволяють визначити
«сродність» як внутрішній стимул. «Сродна» праця допомагає людині
знайти форми індивідуального вираження своїх думок і почуттів.

Розглядаючи основні риси філософських українських
революціонерів-демократів, треба зосередитись на таких рисах, як героїзм, патріотизм, ідеї перетворення середовища на благо людини,
що свідчить про наближення революціонерів-демократів до розуміння
соціальної природи моралі, її класової зумовленості.
Таким чином, підводячи підсумки теми цього семінару, треба
наголосити про національну ідею, яка увібрала в себе
етнопсихологічні і суспільно-політичні характеристики, суперечливо-
драматичний аспект самоусвідомлення народу як нації. Також
потрібно розкрити об’єктивні умови для реалізації національної ідеї.

 

Додаткові теоретичні питання до теми семінарського заняття

1.Основні риси східнослов’янської філософської думки.

2. Поява професійної філософії у ХІV – ХVІ ст.

3. Світоглядні орієнтири Острозьких просвітників.

4. Філософські курси Києво-Могилянської академії.

5. Філософські погляди Г.С. Сковороди.

6. Розвиток філософської думки в Україні у ХVІІ – ХХ ст.

7. Сучасні українські філософи, основна проблематика роздумів.

 

Теми рефератів

1.Вплив філософських поглядів візантійського мислителя Іоанна Дамаскіна (675 – 750 рр) на слов’янську культуру.

2. Етичні принципи у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.

3. Г.С. Сковорода – «мандрівний університет»

4. Суспільно-політичні погляди О.М. Радищева.

5. Західники та слов’янофіли: порівняльна характеристика.

6. Проект возз’єднання церков (В. Соловйов)

7. Філософія єдності В. Соловйов.

8. В. Вернадський та його вчення про ноосферу.

Проблемно-пошукові питання

1. Чому прийняття в 988 році народами Київської Русі християнства
стало поворотним моментом у розвитку їх духовного життя?
Обґрунтуйте особливу роль православ’я в контексті розвитку
цивілізації.
2. Опишіть світоглядну позицію, ментальність, яка визначає власне
бачення українцями світу, вичленує комплекс світоглядних ознак, які обумовлюють певність духовного світу нації в контексті історії
культури людства.
3. Григорій Сковорода вважав, що людина може вийти за межі свого
тлінного існування за допомогою віри та любові. Тому віра та любов
несуть в собі пізнавальний смисл, живильну силу для душі,
наповнюють її творчою активністю, спрямовують на шлях щастя. Яка
роль любові у житті та пізнанні людини? Проаналізуйте також
принцип Г. Сковороди «Пізнай самого себе».
4. Г. Сковорода виділяє три світи: макрокосмос, мікрокосмос (людина)
і світ символів (Біблія), який зв’язує великий і малий світ, що ідеально
виражає їх у собі. Вірячи в безмежну можливість пізнання світу, він
упевнений в тому, що джерелом думки є серце. У чому специфіка «філософії серця» Г.С. Сковороди?

5. «Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих
товарів не придбати поганих і зіпсованих, так і нам слід
якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу
окрасу життя, більше того – неоціненний скарб, через недбальство не
натрапити на щось підроблене…

Не все те отрута, що неприємне на смак. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя. Бери вершину та матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча». Проаналізуйте вислови Г.С. Сковороди.
6. М. Ломоносов наполегливо проводить межу між наукою та релігією.
«Неправильно мислить математик, – зазначає він, – якщо захоче
циркулем виміряти Божу волю, але неправий і богослов, якщо він
думає, що на Псалтирі можна навчитися астрономії або хімії». Наведіть приклади з історії, коли релігійні ідеї тяжіли над науковими, і
навпаки.
7. «... Під мудрістю розуміємо не тільки повноту знання, але й
моральну досконалість, внутрішню цілісність духу. Таким чином,
слово «філософія» означає прагнення до духовної цілісності людської
істоти – в такому значенні воно спочатку і вживалося… З нашої точки
зору, згідно з якою ми визнаємо мислення тільки одним із видів або
образів вияву існуючого, діалектика не може накривати собою все
філософське пізнання, і логіка, що ґрунтується на ній, не може бути
всією філософією: вона є тільки першою, найбільш загальною й
абстрактною частиною її, її кістяк, який одержує тіло, життя і рух тільки в таких частинах філософської системи – метафізиці та етиці».

Яких основних проблем, що вивчає філософія, торкається В. Соловйов?

 

Напишіть есе на тему:

Читаючи роздуми «мандрівного філософа»

Рекомендована література

1.Вандышев В.Н. Феномен украинской философии: соискание
идей: монография / Валентин Николаевич Вандышев. – Суми: СумДУ,
2009. – 144 с. – ISBN 978–966–657–234–2.
2. Вдовиченко С.В. Iсторiя української фiлософiї: пiдручник
для вузiв: / С.В. Вдовиченко, Г.В. Кривда. – К.: Академвидав, 2008. –
622 с. – (Альма–Матер).
3. Горський В.С. Iсторiя української фiлософiї: Пiдручник для
вузiв / Вiлен Сергiйович Горський, Костянтин Володимирович
Кислюк. – К.: Либiдь, 2004. – 486 с.
4. Еворовский В. Б. Философская мысль Киевской Руси XI–
XIII вв.: Тенденции становления / Валерий Борисович Еворовский. –
Минск: Тэхналогiя, 1996. – 126 с.
5. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський
контекст: франківський період / Оксана Забужко; 2–ге вид. – К.: Факт,
2009. – 156 с. – ISBN 978–966–359–236–7.
6. Новосад С.О. Розвиток творчих здібностей, самопізнання та
самотворення у філософській концепції Григорія Сковороди.
Філософські особливості творчості українців: навч.– метод. посіб. з
українознавства / С.О. Новосад. – К.: НДІУ МОН України, 2009. – 66