КИЇВ - інформаційно-аналітичний сервіс столиці України

Практично кожна європейська країна на даний час має нормативну базу, якою визначається національна політика з побудови інформаційного суспільства. При цьому наголошується, що створення такого суспільства підвищує конкурентоспроможність усієї країни, покращує якість життя населення, дає можливість збільшити темпи розвитку й переходу на передові економічні, торгові, технологічні позиції. Серед багатьох напрямів розвитку інформаційного суспільства особливу увагу останнім часом приділяють проблемі з назвою "Електронний Уряд". Спочатку доцільно визначити саме поняття Електронного Уряду.

Умовно вся сукупність відносин державного апарату з суспільством ділиться на три основні групи: міжвідомчі відносини, тобто відносини між самими органами виконавчої влади; відносини з бізнесом; відносини з громадянами. Ця типологія зумовлює вектори взаємодії електронного уряду.

Таким чином, міжвідомчі відносини – це частина об'єднаної інформаційної системи, що забезпечує керування роботою апарату, координацію діяльності регіональних управлінь і територіальних підрозділів, ведення внутрішнього діловодства, автоматизацію відносин і документообігу між відомствами.

Натомість, у відносинах з бізнесом це можуть бути он-лайнові спілкування підприємницьких - структур з державними органами. Наприклад автоматизація податкових виплат чи проведення електронних тендерів на постачання продукції, продовження дії деяких ліцензій та патентів, інші електронні відносини, які дозволять значно прискорити бізнес-процеси в нашій країні. Крім цього, такий підхід дозволить деперсоніфікувати взаємини представників бізнесу й державних чиновників. Вважаю що, для розвитку підприємницької ініціативи позитив такого кроку, пояснювати немає необхідності.

Демократизація суспільних процесів, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей, дотримання конституційних прав громадян приводять нас до розуміння того, що на перше місце необхідно, передусім, ставити інтереси людини. В нашому контексті це означає надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання інформаційної системи „Електронний уряд”.

Для надання інформаційних послуг через офіційний Веб-портал Київської міської влади, в лівій зоні навігації офіційного Веб-порталу, створено розділ Каталог послуг, який містить повний їх перелік. Вони систематизовані в свою чергу за категоріями отримувачів:

Громадянам України;

Юридичним особам України;

Державним службовцям України;

Міжнародній спільноті.

Перелік інформаційних та інших послуг електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» структурований по наступним галузям. Зокрема, для Громадян України передбачено 20 галузевих розділів, які вміщують по-декілька інформаційних підрозділів для надання різних послуг. Це послуги в соціальній та правовій галузі, в галузі освіти, здоров’я, культури, екології, спорту, зв’язку та інших. Для юридичних осіб передбачено висвітлення діяльності у 8 галузевих напрямках. Це надання послуг з утворення підприємств, сертифікації і ліцензування, питань зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, регуляторної політики тощо. Державні службовці зможуть отримувати інформацію стосовно кадрових питань, питань діловодства, інформатизації органів державної влади та іншу по створеним для цього чотирьом тематичним розділам.

Важливо усвідомити що, електронний уряд — це не модна іграшка, а важливий, реальний інструмент демократизації нашого суспільства, який може допомогти вирішити безліч штучних проблем. У багатьох з нас іноді виникає дратуюче невдоволення від безрезультатних відвідувань різних установ, органів та структур. Ця система створює умови реального доступу до сучасних інформаційних ресурсів, для чого достатньо володіння тривіальними навиками й знаннями комп’ютеру.

Згідно п. 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р (далі – Розпорядження) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади (далі – ЦОВВ), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації (далі – ОДА) повинні подавати щороку до 10 січня, що настає за звітним періодом, інформацію про хід виконання заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки".

Планом Заходів передбачено 15 заходів, виконання яких мало бути завершено у 2009 році. Кількість заходів, виконання яких має здійснюватись постійно або протягом усього терміну, на який складено План Заходів, загалом становить також 15. Розподіл зазначених заходів між головними виконавцями - органами виконавчої влади наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Розподіл заходів між відповідальними органами виконавчої влади за заходи

№	Орган виконавчої влади, який призначено відповідальним, згідно Плану Заходів	Кількість закріплених заходів
завершення виконання яких передбачено у 2008 році	таких, які мають виконуватись постійно	виконання яких має здійснюватись протягом усього періоду, на який розраховано План Заходів	разом
	Держкомінформатизації*
	Держкомтелерадіо
	Міносвіти		-
	Мінтрансзв'язку*
	Центральні та місцеві органи виконавчої влади			-
	Мінекономіки		-
	Держспецзв'язку	-	-
	Разом

З метою більш якісного та своєчасного виконання зазначеного пункту Розпорядження 10 грудня 2008 р. Держкомінформатизації було додатково надіслано органам виконавчої влади листи із переліком пунктів Плану Заходів, про виконання яких необхідно звітувати у 2008 році.

Не зважаючи на це, від деяких з органів виконавчої влади відповідної інформації Держкомінформатизації не отримав. Зокрема відсутня інформація про виконання Плану Заходів від таких органів виконавчої влади:

─ Міністерства:

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

─ Інші центральні органи виконавчої влади:

Державна служба автомобільних доріг України;

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду;

Національне агентство екологічних інвестицій України;

Український інститут національної пам'яті.

─ Місцеві органи виконавчої влади:

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

Миколаївська обласна державна адміністрація.

Таким чином, загальний відсоток реагування органів виконавчої влади на п. 2 Розпорядження становить 90,9%, або 91,8 % по центральним органам та 88,9 % по місцевим.

Оцінюючи зміст 80 надісланих звітів, їх можна умовно розподілити на групи за відповідними кількісним та якісним критеріями. За кількісним критерієм (кількість заходів, про які надано інформацію, з тих, про які потрібно було звітувати): повні; неповні; фрагментарні. За якісним критерієм (змістовність розкриття питань, яких стосується звіт): змістовні; поверхневі; формальні.

Деякі з таких звітів містять інформацію лише про 1-2 заходи (хоча інколи ця інформація є досить змістовною за якісним критерієм). 9% звітів є суто формальними і майже не містять інформації по суті питань, які потрібно висвітлити. Серед органів, які надіслали такі звіти:

─ Міністерство регіонального розвитку та будівництва України;

─ Державна служба експортного контролю України;

─ Державний департамент України з питань виконання покарань;

─ Державний комітет архівів України;

─ Державний комітет ветеринарної медицини України.

Найменш інформативне повідомлення надійшло від Служби безпеки України, яка повідомила про те, що виконання заходів, передбачених пунктами, по яких органи виконавчої влади мають звітувати, не вимагає участі органів СБУ та не відноситься до її компетенції.

Також формально з наданням мінімуму інформації про хід виконання Плану Заходів підійшла Київська міська державна адміністрація (КМДА), яка двома листами по суті поінформувала Держкомінформатизації лише про процес формування складу Громадської ради при КМДА та про те, що розвиток регіональних інформаційних систем, мереж та електронних ресурсів інформаційно-аналітичних систем здійснювався у рамках Переліку завдань (проектів) інформатизації м. Києва на 2008 рік. Жодної конкретики про те, як виконується План Заходів КМДА, які заходи вживаються цим органом виконавчої влади у м. Києві, яке, виходячи зі значень статистичних ІТ-показників, є лідером за темпами розвитку інформаційних технологій та за обсягами коштів, витрачених на цей розвиток, надано не було[72].

Зазначені вище приклади, безумовно, є негативними. Адже неповнота інформації значно ускладнює процес її узагальнення та аналізу. Серед тих, які найбільш змістовно звітували про виконання ними Плану Заходів:

─ Міністерство економіки України;

─ Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України

─ Державна податкова адміністрація України;

─ Державний комітет статистики України;

─ Державний комітет України по водному господарству;

─ Дніпропетровська обласна державна адміністрація;

─ Одеська обласна державна адміністрація;

─ Черкаська обласна державна адміністрація.

Ураховуючи те, що Мінекономіки та Держспецзв'язку є головними виконавцями по окремих заходах (табл. 2.1), їх детальне звітування набуває додаткової важливості.

У таблицях 2.1. і Додатку Б наведена детальна інформація, надана органами виконавчої влади про виконання Плану Заходів. Якщо порівняти її з аналогічною інформацією за минулий рік (лист Міністерства транспорту та зв’язку України від 09.02.2008 №949/23/10-08), то можна зробити висновок про значне покращання як самої звітної інформації, так і кількості та якості виконаних заходів. До найбільш значущих з виконаних у 2008 році заходів можна віднести наступні.

Сприяння реалізації пілотного проекту з надання юридичним та фізичним особам адміністративних послуг на основі електронної інформаційної системи "Електронний регіон" в Київській області. Розпорядженням голови облдержадміністрації від 12.07.2008р. № 423/А-2008 утворено робочу групу зі сприяння впровадженню пілотного проекту. Робоча група 30.07.2008р. прийняла комплексний план впровадження пілотного проекту та визначила адміністративний район проведення пілотного проекту та перелік електронних адміністративних послуг (подання звітності), що буде реалізований. У ході реалізації зазначеного пілотного проекту в обласній держаній адміністрації утворено регіональну систему захищеної електронної пошти органів виконавчої влади, яка є транспортною мережею проекту.

Створення веб-порталу електронних каталогів періодичних друкованих видань України та зарубіжних країн. Державним підприємством "Преса" впроваджено послугу "Передплата on-line" (приймання передплати через мережу Інтернет) на вітчизняні періодичні видання для передплатників України та на українські видання для передплатників СНД та далекого зарубіжжя. Розроблена та впроваджується дослідна експлуатація системи "Передплата on-line" на зарубіжні періодичні видання для передплатників України[70].

Здійснення заходів щодо подальшої розбудови національної науково-освітньої телекомунікаційної мережі та її інтеграції до Транс'європейської електронної науково-освітньої мережі GEANT. Організація каналу передачі даних Київ-Варшава-Познань забезпечила доступ України до пан-Європейської науково-освітньої мережі GEANT на швидкості до 155 мб/с.

У 2009 році Планом Заходів передбачено завершення 16 заходів, що, з урахуванням економічної кризи, яка триває у державі, потребує докладання з боку, в першу чергу, головних виконавців більш значних зусиль та відповідального підходу до їх реалізації.

Завдання, які виконані у м.Київі у 2008 році:

- Створення сучасної телекомунікаційної інфраструктури міста Києва та забезпечення її розвитку: Створення системи мережевих вузлів першого та другого рівнів доступу з підключенням кабельними з’єднаннями першої черги структурних підрозділів КМДА, РДА та підлеглих структур до сучасної телекомунікаційної інфраструктури міста Києва. Розробка програмного комплексу для інформаційного забезпечення ефективного супроводу, технічного обслуговування та розвитку телекомунікаційної інфраструктури міста Києва.

- Впровадження та модернізація комплексної інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Економіка та інвестиції м. Києва»: Впровадження другої черги багатофункціональної системи інформаційної та експертно-аналітичної підтримки прийняття рішень у галузі економіки інвестицій. Моніторинг внутрішніх і зовнішніх ситуаційних чинників, що визначають поточний стан досліджуваних об’єктів та галузі в цілому. Реалізація алгоритмів аналізу даних системи (моделювання процесів) з метою усунення невизначеностей щодо прогнозування інвестиційних перспектив, обґрунтування механізмів розвитку досліджуваних об’єктів із залученням інвестицій, а також з метою розробки дієвих рекомендацій щодо підвищення рівня інвестиційної привабливості проблемних об’єктів міста, що включені у сферу забезпечення життєдіяльності населення. Створення програмно-технічних засобів для забезпечення аналітичної підтримки управління бюджетним процесом[73]

- Дослідна експлуатація мультисервісної корпоративної мережі КМДА, її системно-технологічне супроводження та вдосконалення телекомунікаційних сервісів: Надання послуг з передачі між структурними підрозділами КМДА, РДА та комунальними підприємствами, які підключені до мультисервісної корпоративної мережі. Модернізація єдиної доменної системи обміну файлами уніфікованої структури, а також системи розміщення веб-ресурсів і баз даних загального користування. Забезпечення стабільності, якості та захищеності інформації, що передається засобами мультисервісної корпоративної мережі. Забезпечення користувачів якісним та швидкісним доступом до ресурсів всесвітньої мережі Інтернет, впровадження нових Інтернет-сервісів. Впровадження новітніх технологій зв’язку

Інтерактивна інформаційно-аналітична система уряду України "Громадянське суспільство і влада" Кабінетом Міністрів України створено ще один комунікативний майданчик для забезпечення взаємодії з громадськістю.

На сайті “Громадянське суспільство і влада” ви зможете дізнатися про державні механізми сприяння інститутам громадянського суспільства, що вже діють в Україні, надати свої пропозиції, відчути власну причетність до підготовки важливих урядових рішень, необхідних суспільству.

“ Громадянське суспільство і влада ” повинно стати містком для міцного діалогу між Урядом України та громадськістю.

Станом на 27 березня 2009 року до Державного комітету інформатизації України надійшло 85 звітів органів виконавчої влади про надання ними інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", тобто звітували 96,6% від загальної кількості органів виконавчої влади. У розрізі центральних та місцевих органів державної влади: надали звіти 100% обласних державних адміністрацій (далі – ОДА) та 95,1% центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ). Не отримано зазначені звіти від таких органів виконавчої влади:

Міністерство з питань житлово-комунального господарства України;

Міністерство юстиції України;

Пенсійний фонд України.

Кожен ЦОВВ з наведеного переліку, за даними моніторингу Держкомінформатизації, також має свій офіційний сайт. Тому можна стверджувати, що станом на 27 березня 2009 року всі ЦОВВ та ОДА представлені в мережі Інтернет.

Значним є представлення у Інтернет районних державних адміністрацій. Це 433 веб-сторінки районних адміністрацій, розміщених на сайтах відповідних обласних (міських) державних адміністрації або Ради Міністрів АР Крим, та 302 окремих сайти або веб-сторінки. Ураховуючи те, що минулого року у мережі Інтернет було представлено лише 265 райдержадміністрацій, можна стверджувати про позитивну динаміку представлення органів виконавчої влади у мережі Інтернет.

Згідно з Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15.08.2003 № 149, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.11.2003 за № 1066/8387, розрізняються чотири види електронного подання інформаційних та інших послуг з використанням електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", а саме:

інформування, тобто на веб-сторінці розміщується повна інформація про послугу: найменування послуги; адміністративний орган, що надає послугу; нормативні документи, що регулюють надання послуги; консультаційні матеріали;

одностороння взаємодія - на веб-сторінці розміщуються електронні форми документів, які необхідні для отримання відповідної послуги, та забезпечується можливість користувачам послуг отримати та надрукувати ці форми документів, надаються інструктивні матеріали щодо їх заповнення;

двостороння взаємодія - забезпечується приймання органом виконавчої влади заповнених форм документів в електронному вигляді для надання відповідних послуг;

проведення трансакцій - надання органами виконавчої влади інформаційних послуг, які згідно з Законом України "Про електронний цифровий підпис" потребують ідентифікації суб'єктів правових відносин.

За даними моніторингу, здійсненого Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, на всіх веб-сайтах органів виконавчої влади застосовані режими рівня інформування, режим односторонньої взаємодії застосовано на 77,8% сайтів ЦОВВ та 85,2% ОДА[70].

Про наявність на власних сайтах режиму двосторонньої взаємодії Держкомінформатизації повідомили 42,6% ЦОВВ та 40,7% ОДА.

Для надання послуг через власний веб-сайт, органи виконавчої влади розміщують на своїх веб-сайтах розділ "Каталог послуг", який містить повний перелік державних (адміністративних) послуг, що надає орган виконавчої влади і які систематизовані за сферами їх надання - громадянам України, юридичним особам України, державним службовцям України, міжнародній спільноті. На звітну дату повідомили про наявність зазначеного розділу на своєму сайті 60,7% ЦОВВ та 96,3% ОДА.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.2002 № 3 "Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади", на веб-сайтах органів виконавчої влади розміщується інформація, яка для міністерств та інших центральних органів виконавчої влади містить 20 інформаційних послуг, а для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міської держадміністрації – 26.

Найбільший показник серед ЦОВВ, за їх звітами, а саме 100 % представлення зазначених послуг, у Міністерства аграрної політики України, Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету України по водному господарству і у Національного космічного агентства України. Найнижчі показники у Вищої атестаційної комісії України та Державного комітету України у справах ветеранів – 35 % та 55 % відповідно. Проте, говорячи про низькі значення представлення інформаційних послуг цими органами влади, необхідно брати до уваги специфіку їхньої діяльності, відповідно до якої деякі з послуг, надання яких аналізувалось, ці органи влади не повинні надавати взагалі, а отже й не розміщують про них інформацію.

Серед ОДА, відповідно до їх звітів, найбільший показник представлення зазначених послуг, а саме 100 %, у Дніпропетровської, Донецької, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської ОДА. Найнижчі показники у Одеської та Чернівецької ОДА – відповідно 62% та 65 %. Окремо варто зазначити, що Львівська ОДА, сайт якої був одним з найменш змістовним у контексті надання інформаційних послуг, на цей раз звітувала про розміщення 100% необхідної інформації на своєму веб-порталі. Інша ж ОДА, сайт якої надавав найменше інформаційних послуг з зазначеного переліку, – Чернівецька – майже не покращила власний веб-ресурс[69].

Відповідно до пункту 18 Плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" (далі – План заходів), затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.08.2007 № 653-р, органи виконавчої влади мають постійно забезпечувати обов'язкове висвітлення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про інвестиційні об'єкти, їх характеристики, механізми залучення коштів для інноваційного інвестування підприємств. У 2008 році зазначена інформаційна послуга надавалась на сайтах 31,1% ЦОВВ та 77,8% ОДА. 19,7% ЦОВВ повідомили про те, що виконання заходу знаходиться поза межами їх компетенції. 14,8% ЦОВВ, відповідно до їх звітів, не мають інвестиційних об'єктів для висвітлення.

67,2% ЦОВВ та 70,4% ОДА протягом 2008 року через власні веб-сайти надавали інформаційні послуги на виконання пункту 47 Плану заходів, яким передбачено постійно забезпечувати розміщення на веб-сайтах органів виконавчої влади інформації про перелік, умови та порядок надання адміністративних послуг. 14,8% ЦОВВ повідомили про те, що надання адміністративних послуг знаходиться поза межами їх компетенції.

Інформаційні послуги загального призначення надаються органами виконавчої влади громадянам та юридичним особам з власних веб-сайтів та за допомогою Єдиного веб-порталу.

Стан надання послуг юридичним та фізичним особам на основі використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" відображено в Таблиці 2.2 (для порівняння також надані показники на 30.03.2008[73]).

 

Таблиця 2.2.

Відсоток органів виконавчої влади, які надають інформаційні послуги загального призначення

Інтернет-приймальня Зразки документів Вакансії на 27.03.2009 на 30.03.2008 на 27.03.2009 на 30.03.2008 на 27.03.2009 на 30.03.2008 Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), %             Місцеві органи виконавчої влади (ОДА), %

З наведених даних випливає, що майже усі показники, відображені у таблиці, зменшились. Найбільш імовірно, такі значення пояснюються не стільки зниженням уваги органів виконавчої влади до своїх сайтів, скільки зниженням якості оформлення звітів. Також такий стан звітування може бути наслідком можливих змін виконавців звітів у ЦОВВ, адже, попри те, що моніторинг надання органами виконавчої влади інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд" здійснюється з 2003 року, чимало виконавців звертались до Держкомінформатизації із запитаннями про інформаційні послуги, види взаємодії, а також про те, що таке взагалі "Електронний Уряд" і як сайти повинні бути інтегровані до цієї системи.

Одним з важливих напрямів розвитку веб-сайтів органів виконавчої влади є інтеграція до Єдиного веб-порталу на базі єдиної програмно-технічної платформи, яка дає можливість забезпечити відповідність усім вимогам політики у сфері електронного урядування та захисту інформації, а також здійснювати дистанційне інформаційне наповнення веб-сайтів через захищені канали з використанням Національної системи конфіденційного зв'язку. За результатами аналізу звітів органів виконавчої влади, на даний час до Єдиного веб-порталу інтегровано веб-сайти 36 ЦОВВ та 10 ОДА.