Змістовий модуль 2. Держави і право Середніх віків

Тема 2.1. Виникнення та становлення ранньофеодальних християнських держав в Європі (VІ-ХІІ ст.ст.)

Поняття середньовіччя і феодалізму. Загальне і особливе у виникненні феодальних держав.

Ранньофеодальна Візантія. Суспільний лад. Сільська община: стратіоти та їх розшарування на георгів (вільних), апорів (бідних, безземельних) і містій (наймитів). Землеволодіння християнської церкви. Розвиток озброєнь і поява рицарства та великого феодального землеволодіння (дінатів), залежних від них селян (париків). Договори дінатів з імператором та формуванів сеньйоріально-васальних відносин. Форма і механізм Візантійської держави. Династії василевсів, їх статус. Монархічний бюрократичний апарат і місце в ньому церкви. Десяткова система управління (феми і стратиги). Режим „візантизму”.

Формування держави у франків. Общини (марки) і формування феодалів (власників аллодів). Комендація і прекарій. Розшарування селян. Король і васали. Імунітет і домени. Відносини сюзеренітету-васалітету. Бенефіціарна реформа Карла Мартелла. Перехід від десяткової системи управління (марки, сотні, округи) до двірцево-вотчинної. Король і його двір (майордом, референдарій, палацовий граф, камерарій, маршал, канцлер). Місцеве управління, герцоги і графи. Двори феодалів (домени). Феодальна роздробленість. Верденський договір 843р.

Ранньофеодальна Франція Каролінгів і Капетінгів. Король, з’їзди феодалів, рада феодалів при королі (курія). Легісти і їх роль у централізації Франції ХІ-ХІІ ст.ст. Розширення королівського домену, об’єднання округів у бальяжі з бальями і прево.

Ранньофеодальна Німеччина у боротьбі з вікінгами, угорцями, слов’янами. Державна церква, інвестура і церковні домени. Об’єднання феодалів з церквою і „Диктат Папи” 1077 року та Вормський конкордат 1122 року. Доктрина двох мечів. Король і його гофтаг, з’їзди феодалів, князівства, курфюрства.

Ранньофеодальна Англія V-Х ст.ст. та її об’єднання Уессексом Екбертом. Король і його рада, елдормени у графствах (барони). Норманське завоювання. Король і його двір. Десяткова система управління: констеблі, сотенні збори, шерифи графств. Раформи Генріха ІІ: суд королівської курії і колегія присяжних, регулярна армія.

Ранньофеодальні держави слов’ян. Князівство Само. Чеське і Великоморавське князівства. Польське королівство.

Тема 2.2. Розвиток європейських феодальних держав (ХІІІ-ХVІІІ ст.)

Станово-представницькі монархії ХІІІ-ХV ст. Зміни в суспільному ладі внаслідок кількісного росту рицарства та хрестових походів. Розвиток ремесла, торгівлі і товарно-грошових відносин. Ріст міст, корпоратизація ремісничих цехів і купецьких гільдій, університетів. Викуп міст на волю. Міські республіки-комуни та їх союзи. Формування сусільних станів духовенства, феодалів, селян і міщан.

Королівське свавілля в Англії і Велика хартія вольностей 1215 року. Оксфордські і Вестмінстерські „провізії”, виникнення англійського парламенту та його розвиток. Судова система, становлення прецедентного права.

Королівська боротьба зі свавіллям феодалів у Франції. Реформи Філіпа ІІ Августа і Людовіка ІХ Святого. Позбавлення імунітетів, створення регулярної армії. Суд королівської курії і Паризького парламенту. Бальяжі і сенешальства, їх штати. Генеральні штати. Великий березневий ордонанс 1357 року. Розвиток і занепад Генеральних штатів. Розвиток поліції.

Німецький федералізм. Міста і їх союзи: Ганзейський, Рейнський, Швабський. Князі, курфюрсти і ландтаги. Імператор і рейхстаг. „Золота булла” 1356 року Карла V. Колегія курфюрстів. Священна Римська імперія німецької нації.

Розпад Візантійської імперії та її завоювання Османською імперією.

Абсолютні монархії ХVІ-ХVІІІ ст. Причини і передумови абсолютизму. Технічний прогрес в ремісництві, зародження промисловості. Пролетаризація і поява буржуазії. Колоніалізм. Релігійні реформації.

Класичний абсолютизм у Франції. Болонський конкордат 1516 року. Реформи кардинала Рішельє. Король і його рада. Уряд. Армія і поліція. Централізація судової системи. „Карт-бланші”. Губернії: губернатори, інтенданти поліції, юстиції і фінансів. Тимчасові комісари.

Особливості англійського абсолютизму. Король, Висока комісія (Акт про супрематію 1534 року), Таємна рада, королівські секретарі. Лорди-лейтенанти у графствах, церковні приходи. З’їзди мирових суддів.

Релігійна децентралізація в Німеччині. Капітуляції імператорів. Абсолютизм князів і курфюрстів. Пруська поліцейська монархія у ХVІІІ ст. Австрійська імперія.

Некласичний розвиток польського королівства. Кошицький привілей 1374 року. Нешавські статути 1454 року. Концентрація влади у Вального сейму та сеймиків воєводств і повітів. Петраковський статут 1496 року і його наслідки для міст. Люблінська унія 1569 року і Річ Посполита. Генріхові артикули 1573 року. Право вільного вето 1589 і 1666 років. Конфедерації шляхти. Поділ Польщі у ХVІІІ ст. між Прусією, Австрією та Росією.