American Express станом на 06.01.2006 р. 4 страница

9. Держателі карток повертають банкам-емітентам кошти, надані їм у кредит на придбання товарів і отримання послуг.

Процес видачі готівки за кредитною карткою повністю аналогічний процедурі платежу за товари (послуги), з тією лише відмінністю, що в цьому випадку точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення і філіали, і/або банкомати. Крім того, банкомати працюють в режимі on-line і проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Дебетові картки призначені для оплати товарів і послуг, одержання готівки в банках шляхом прямого списання грошей з рахунка власника картки в банку. Дебетовою карткою не можна скористатися при оплаті покупки, якщо на рахунку відсутні гроші.

У випадку відсутності або нестачі коштів на картрахунку по виконанні операцій з використанням картки по дебетовій схемі є можливість надання короткострокового кредиту – овердрафта.

Картки з овердрафтом дають можливість робити платежі понад суму, що зараховується на рахунок власника картки (невелика сума кредиту без спеціального кредитного договору).

Умови овердрафта визначаються при відкритті картрахунка і вказуються в угоді, яка укладається між держателем дебетової картки і банком-емітентом.

Отже банківська платіжна картка – це персоніфікований платіжний інструмент, який надає можливість власнику картки здійснювати безготівкові розрахунки по оплаті товарів або послуг, а також отримання готівки у відділеннях банків і банківських автоматах (АТМ). Прийняття картки до оплати і видача готівки по ній здійснюється підприємствами торгівлі (сервісу) і банками, які є членами платіжної системи, яка обслуговує картки.

 

Небанківськими (торговими) є картки, які випускаються в обіг юридичними особами для розрахунків за товари (послуги), які належать їм на правах власності. Наприклад, телефонні картки, картки метрополітену, інтернет-картки і т.і.

 

3.2. Технологія виготовлення пластикових карток

 

Основним матеріалом для виготовлення пластикових карток служить полівінілхлорид (ПВХ). Він легко піддається обробці і нейтральний до фарб, що дозволяє одержувати на готових картках дуже чисті кольори.

Етапи виготовлення пластикових карток:

1. Підготовка макета.

Перший етап – підготовка макета. Виконується в будь-якій професійній графічній програмі. Від розробленого макета багато в чому залежить якість рисунка на пластиковій картці, тому йому приділяється особлива увага.

Друк.

Для друку на пластику використовують фолієві фарби, спеціально призначені для нанесення на основу. Найпопулярніший спосіб нанесення зображення на пластик – офсетний друк. Фарба наноситься за допомогою плоских форм в декілька прогонів. Для сушки нанесеної фарби використовуються спеціальні сушильні камери з ультрафіолетовим світлом.

3. Способи захисту поверхні карток:

Лакування карток

Надрукована картка покривається захисним шаром спеціального УФ лаку – матового або глянцевого, за бажанням клієнта.

Якісне лакування поверхні картки забезпечує високий ступінь її збереження, збільшуючи тим самим термін її використання. Це істотно розширює область застосування лакованих карток. Практично, лакована пластикова картка може бути використана за будь-яким призначенням – від дисконту до доступу в інтернет, у тому числі і як платіжний засіб в системах безготівкових розрахунків.

 

Ламінування карток

За такого способу пластикова картка з двох сторін покривається захисною плівкою (ламінатом) і пресується за технологічно заданою температури.

Ламінування – єдиний метод виготовлення карток, який дозволяє "ховати" всередину картки мікрочіп і антену безконтактних карток або наносити на картку "втоплену (не виступає над поверхнею картки) магнітну смугу".

 

4. Персоналізація.

Після виготовлення картки проводиться її персоналізація. На картку або партію карток наносяться персональні дані: ПІН-код, ембосування, штрих-код, запис магнітної смуги і т.д.

5. Додаткові елементи, що наносяться: магнітна смуга, смуга для підпису, ембосування, нумерація/текстова персоналізація, штрих-код, Scratch-смуга, голограма, “металічні” фарби (золото, срібло), ірідісцентні фарби, ультрафіолетові фарби, мікросхема (чіп), тиснення фольгою.

Залежно від призначення карток, сфери застосування і специфічних особливостей експлуатації на картках можуть наноситися різні додаткові елементи.

Магнітна смуга на пластиковій картці – один з найпоширеніших додаткових елементів, який з’явився в кінці 70 рр. З одного боку, магнітна смуга підвищила захищеність пластикової картки, а з іншого – дозволила зробити картку машинозчитуючою, придатною для

обслуговування в банкоматах і електронних прочитуючих пристроях. Завдяки цьому розширилося коло можливих сфер її використання.

Магнітна смуга розрізняється за своїми коерцитивними властивостями, (висококоерцитивна і низькокоерцитивна) і терміном служби (від декількох місяців до довічної гарантії).

 

Смуга для підпису призначена для нанесення зразка підпису і/або іншої додаткової інформації. Смуга для підпису може бути однотонною, із захисною сіткою або з логотипом замовника. Вона може служити додатковим способом захисту, оскільки при спробі стерти підпис власника

порушується структура рисунка смуги.

 

Ембосування – нанесення символьно-цифрової інформації методом тиснення, з подальшим забарвленням (операція топіювання) рельєфної інформації (золотим, срібним, чорним і

іншими кольорами).

Ембосовані пластикові картки

виглядають набагато привабливіше і солідніше (особливо, якщо ембосований текст забарвлений золотом або сріблом). Це, свого роду, захист, тому що ембосовані картки складніше підробити.

Використання ембосованих карток дозволяє організувати простий облік знижок і контроль над персоналом без придбання дорогого устаткування і програмного забезпечення. За допомогою імпринтера (ціна від $20) продавець (касир) знімає відтиснення картки на спеціальний

 

багатошаровий бланк, що самокопіюється (сліп). Керівник дістає можливість перевірити правомірність надання знижки і проаналізувати ефективність використання пластикових карток.

 

Нумерація/текстова персоналізація – нанесення на картку алфавітно-цифрових даних (дані про власника картки, номер картки, термін дії і т.д.) методом сублімаційного друку

(термотрансферною).

 

Штрих-код – закодована інформація, яка наноситься у вигляді штрихів. Як правило, містить персональну інформацію (ПІП, дату народження, номер, і т.д.). Використовується в ідентифікаційних картках.

 

Scratch-смуга – непрозорий захисний шар, який наноситься. Використовується для захисту секретної інформації. Стирається ребром монети. Scratch-смуга набуло широкого застосування в так званих „телекомунікаційних картках” (оплата послуг зв’язку і інтернет). Використовується для захисту індивідуального

секретного коду.

 

Голограма – голографічна наклейка наноситься пресуванням під великою температурою (близько 150оС) в картку. Використовується як додатковий ступінь захисту від підробок.

 

"Металеві фарби" (золото, срібло) – забезпечують високий ступінь захисту від підробки, оскільки не піддаються копіюванню.

Ірідісцентні фарби – змінюють колір при зміні точки зору.

Ультрафіолетова фарба – невидимі при денному світлі зображення світяться певним кольором при ультрафіолетовому освітленні і служать захистом від фальсифікації і копіювання.

Мікросхема (чіп) – носій інформації з великим об’ємом пам’яті, забезпечує високий ступінь захисту від фальсифікації.

 

Тиснення фольгою – („металевий” малюнок або текст), наноситься методом гарячого тиснення (при копіюванні не наноситься). Можливе тиснення з використанням так званої дифракційної плівки, при якому створюється зображення з малюнком, подібним до голограми.

 

На ринку України, починаючи з 1999 року успішно працює ТзОВ „Підприємство Пластик Картка”, місія якого – виготовляти пластикові картки. З початку свого існування компанія є членом міжнародної організації виробників пластикових карток – ICMA (International Card Manufacturing Association), яка використовує сучасні

технології виготовлення ламінуючих карток (пластик PVC) і їх персоналізації. При виготовленні пластикових карток використовуються високоякісні матеріали всесвітньо відомих сертифікованих виробників.

 

На початку 2003 року закінчено будівництво і введено в експлуатацію новий завод з виробництва пластикових карток всіх видів, побудований відповідно до вимог Міжнародних Платіжних Систем VISA International і MasterCard International.

 

На виробництві забезпечується вхідний і вихідний контроль якості. Впроваджено в експлуатацію унікальне устаткування для тестування карток з магнітною смугою і карток з чіп-модулем, що дозволяє компанії гарантувати високу якість своєї продукції, яка сертифікована українським центром сертифікації і має сертифікати відповідності, видані Державним комітетом України метрології і сертифікації (Держстандарт України, система сертифікації УкрСЕПРО) серії UA 1.150.0082757-04 і серії UA 1.150.0082758-04. На початку 2003 року закінчена сертифікація системи якості згідно ISO 9001:2000 (орган сертифікації TUF) [28].

 

ТзОВ „Підприємство Пластик Картка” – член GSM Асоціації, всесвітньої організації, членами якої є провідні постачальники та виробники GSM-індустрії.

 

„Пластик Картка” є першим українським виробником, який пройшов сертифікацію (успішно завершена в лютому 2004 року) в міжнародних платіжних системах Visa Int. і MasterCard Int. на виробництво міжнародних платіжних карток.

 

Компанія має великий досвід роботи з українськими банками як постачальник міжнародних платіжних карток зарубіжного виробництва, а пройшовши сертифікацію в Visa і MasterCard, „Підприємство Пластик Картка” може запропонувати банкам весь спектр міжнародних платіжних карток власного виробництва.

 

Сфера застосування пластикових карток ширшає з кожним днем.

Пластикові картки широко використовуються для здійснення безготівкових розрахунків, у мобільному зв’язку, IP-телефонії, у системах контролю доступу, для посвідчення особи і для інших цілей.

Сучасні технології дозволяють виготовляти захищені пластикові картки. Елементами захисту є: мікрошрифт, голограма, ультрафіолетове зображення і чорна пластикова вставка (для scratch-карток).

Компанія „Підприємство Пластик Картка” виготовляє пластикові картки різного призначення і рівня складності:

– міжнародні платіжні картки VISA і

MasterCard (весь спектр карток);

– GSM-картки (SIM-картки) – така картка ідентифікує абонентів стільникового зв’язку. Чіп може мати об’єм пам’яті 8кб, 16кб, 32кб, 64кб;

– пакети зв’язку, що наперед оплачені (типу Ace&Base), акційні пакети для операторів мобільного зв’язку;

– Scratch-картки – використовуються для активації послуг доступу, що наперед оплачені: Інтернет, IP-телефонія, мобільний зв’язок. Унікальний номер (pin, login) активації послуги захищений смугою, яка стирається. Роботи виконуються як на пластиці, так і на картоні;

– платіжні картки з магнітною смугою

та чіп-модулем – банківські картки для здійснення безготівкових розрахунків;

– картки для НСМЕП – платіжні картки Національної системи масових електронних платежів України. Сьогодні ці картки бувають двох видів: електронний гаманець і чек;

– дисконтні, клубні і рекламні – набули широкого застосування у системах лояльності;

– картки доступу (ключ) – використовуються в різноманітних системах доступу, наприклад, картка виступає ключем номера в готелі;

– абонементні картки, пропуски – є посвідченням особи;

 

– картки страховок – є полісом страховки, який завжди можна носити з собою [28].

Наявність відповідного промислового устаткування дає можливість компанії "Підприємство „Пластик Карта” виконувати друк на пластикових картках різними способами залежно від їх виду і призначення. Якість друку на пластиковій картці досягає 600 dpi.

Способи друку на пластикових картках:

Ø офсетний – фарба з друкарської форми передається під тиском на проміжну еластичну поверхню гумового полотна, а з неї – на друкарський матеріал;

Ø сухий офсетний – здійснюється з рельєфних форм через проміжну еластичну поверхню;

Ø шовкотрафаретний – нанесення тексту і графічних зображень за допомогою друкарської форми, через яку фарба проникає на друкарський матеріал;

Ø термопрінтерний – нанесення зображення відбувається під впливом високої температури. Цей вид друку найбільш користується попитом для нанесення інформації, яка змінюється (pin, login);

Ø лазерний – зображення наноситься лазерним променем на світлочутливому барабані, що викликає електростатичний ефект і

„налипання” тонера (порошку) на барабан, після чого здійснюється перенесення порошку на друковану поверхню і фіксацію зображення [28].

Залежно від виду і призначення пластикових карток можна вибрати різні види персоналізації:

Ø кодування чіп-модуля;

Ø кодування магнітної смуги (HiCo, LoCo);

Ø нанесення унікальних номерів (pin, login), прихованих під

scratch-смугою, за допомогою термопринтера або струменевого принтера;

Ø нанесення змінного штрих-коду;

Ø ембосування з топіюванням.

На сьогоднішній день тільки Підприємство „Пластик Карта” має відповідну ліцензію від Національного Банку України на право виготовлення смарт-карток НСМЕП.

Після отримання від Національного Банку України письмового підтвердження і узгодження дизайну картки компанія виконує замовлення. Нормативи НСМЕП дозволяють банкам учасникам виготовляти картки з індивідуальним дизайном. Після виготовлення карток виконується процедура ініціалізації та системної персоналізації. Після цього у замовника виконується банківська персоналізація, а перед видачею картки клієнту – записуються його дані.

 

3.3. Основні характеристики підроблених пластикових карток і методи їх виявлення

 

Не секрет, що магнітні пластикові картки піддаються підробці. Дані по втратах, пов’язані з магнітними картками вражають. П’ята частина втрат відбувається саме по підроблених, загублених та крадених карткам.

Наведемо основні характеристики підроблених карток з магнітною смугою (Visa і EuroCard/MasterCard), які найбільш часто трапляються сьогодні в Україні та Росії.

Голограма (об’ємне зображення). На підроблених голограмах зображення може переливатися всіма барвами веселки, проте об’єм зображення відсутній, при зміні положення картки не спостерігається змін зображення, властивих справжнім голограмам. На підробках поганої якості зображення просто видавлене на фользі або нанесене алюмінієвою фарбою, без специфічного чистого блиску. Фон справжньої голограми чистий, зображення легко помітні та детальні. Фон підробленої голограми тьмяний, а зображення нечітке. Підроблена голограма часто відшаровується (пузириться) при натисканні на лицьову поверхню і прогинанні картки в районі голограми. Фольга із зображенням підробленої голограми задирається нігтем. Справжня голограма не може бути пошкоджена при спробі стирання з пластика нігтем. Взагалі, голограма – одна з найнадійніших ознак, за якими можна відрізнити підробку.

Панель для підпису. Замість панелі для підпису наклеюється смужка паперу. Смужка сильно виступає над поверхнею карти. Краї панелі для підпису легко задираються. На панелі у ряді випадків відсутній або стертий фон у вигляді трьохкольорового напису “MasterСard” (картки MasterСard/EuroCard), синьої або трьохкольорової “Visa” (картки Visa). Часто не відповідає оригіналу відтінок фарби, яким нанесений напис.

Ламінування. На лицьовому боці картки (іноді і на зворотньому боці) може бути нанесена прозора плівка, що клеїться – ламінат. Ламінуюча плівка відшаровується по краях картки, а іноді в районі підробленої голограми і ембосування нещільно прилягає до пластика.

Перші чотири цифри номера картки (препрінт), продубльовані під або над номером фарбою (звичайно чорною) можуть стиратися з картки. На справжній картці препрінт стерти неможливо. На підроблених картках іноді препрінт не співпадає з першими чотирма цифрами ембосованого номера картки.

Логотип відрізняється за кольором, розміром, взаємним розташуванням елементів від стандартного і може стиратися з картки.

 

Мікрошрифт навкруги логотипу Visa практично не читається і легко стирається з картки. Часто мікрошрифт навкруги логотипу замінюється рівною лінією.

Стилізовані символи “V” або “МС” зроблені грубо і відрізняються від стандартних. Не відповідає оригіналу нахил, взаєморозташування частин, місце ембосування на лицьовому боці картки. Іноді елементи взагалі відсутні.

Ультрафіолетові символи. В ультрафіолетовому світлі на картках можуть бути відсутні зображення голуба, що летить у Visa або букви “МС” у EuroCard/MasterCard. На деяких підробках ці символи є, проте вони нечіткі і розмиті, розташовані не в тих місцях.

Магнітна смуга може відчуватись на дотик на межі смуги і картки, оскільки часто просто наклеюється зверху, а не впаюється в поверхню. Дані магнітної смуги можуть не відповідати ембосуванню (наприклад, не співпадають номер картки і прізвище держателя, зчитані з магнітної смуги і надруковані на чекові (екрані терміналу) з нанесеними на лицьову сторону картки).

Торцева частина картки не білого кольору.

Можлива невідповідність найменування банку на лицьовій і зворотній стороні картки.

 

Приклади підроблених карток

 

Приклад 1.

Якщо, уважно розглянути картку на рис. 3.11, то перше, на підставі чого відразу видно, що це підроблена картка – відсутність препрінта (1). Логотип Visa на цій картці сильно відрізняється від справжнього. На справжньому верхня смужка голубого кольору, нижня – жовта (2), тобто не співпадає відтінок кольорів. Навкруги логотипу – суцільна смуга (3). На справжньому логотипі навкруги емблеми повинен бути нанесений напис мікрошрифтом. Голограма (4) – зображення

 

Рис. 3.11. Підроблена магнітна картка Visa (лицьовий бік)

голуба на цій підробці виконано близько до оригінального. Проте на даній підробці не голограма, а жовта фольга, на якій вигравіюваний голуб і, відповідно, зображення не об’ємне й абсолютно позбавлене будь-якої кольорової градації.

 

 

 

Зворотній бік картки (рис. 3.12) часто малоінформативний при розпізнаванні підробок, але не в цьому випадку. По-перше, картка не підписана. По-друге, сама смуга для підпису – пластиковий прямокутник білого кольору (1), що не містить напису Visa і легко стирається нігтем. По-третє, є білого кольору муар навкруги ембосованих цифр і букв (2) – це відставший від пластика ламінат, що свідчить про дуже низьку якість виготовлення підробки. Межа магнітної

 

Рис. 3.12 Підроблена магнітна картка Visa (зворотній бік)

смуги відчувається на дотик і торцева частина картки забарвлена так само, як і картка.

 

Приклад 2.

Підробка на рис. 3.13. загалом, непоганої якості. Проте є дві ознаки, за якими можна розпізнати, що це підробка. По-перше, відсутність препрінта (1). По-друге, стилізована буква “М” MasterCard на цій підробці виглядає, як буква “К” (2). Якість голограми достатньо висока, але вона піддається стиранню, чого не може бути із справжньою. Кольори логотипу близькі, але не ідентичні справжнім.

 

Рис. 3.13 Підроблена магнітна картка MasterCard

 

Приклад 3.

Можливі випадки, коли картка Visa Electron ембосована (1), хоча вже це повинно насторожувати (рис. 3.14). Банки обов’язково повинні отримати спеціальний дозвіл на випукле ембосування цього типу карток від платіжної системи, що практикується

 

 

Рис. 3.14. Підроблена магнітна картка Visa Electron

вкрай рідко і лише за наявності специфічних умов. Зверніть увагу на логотип Visa Electron (2). Для порівняння, на ілюстрації наведений справа також і справжній логотип (2). На підробці повна невідповідність типу шрифта логотипу, і відсутність мікрошрифта навколо емблеми.

 

 

 

Приклад 4.

На рис. 3.15 представлена дуже цікава підробка: замість голограми (1) – фольга з тисненням; логотип, який зроблений не в тих кольорах (2); неправильної форми стилізована буква “М” MasterCard (3); ембосований препрінт (4) (препрінт не ембосується, а друкується). До того ж є розпливання кольорів на написах дизайну, що говорить про використання нестандартного устаткування з низькою якістю відтворення.

?

 

 

Рис. 3.15. Підроблена магнітна картка MasterCard

Перевірте свої знання

 

1. За якими ознаками можна класифікувати картки?

2. Яку картку називають магнітною?

3. В яких системах використовуються картки з магнітною смугою?

4. Що таке смарт-картка і які функції вона виконує?

5. Які є типи смарт-карток і залежно від чого їх розрізняють?

6. Як розрізняють смарт-картки за призначенням та за доступом?

7. На які три основні категорії діляться прикладні системи на основі смарт- карток?

8. Для чого і де використовують картки контролю доступу?

9. Як можна класифікувати пластикові картки за платіжними системами?

10. Як можна класифікувати пластикові картки за цільовим призначенням?

11. Яку картку називають ідентифікаційною і які функції вона може виконувати?

12. Для чого призначені дисконтні та клубні картки і ким вони випускаються?

13. Що являє собою банківська платіжна картка?

14. Як розрізняють платіжні картки залежно від розрахункової схеми?

15. На які групи можна поділити кредитні картки?

16. Кому видається корпоративна картка?

17. Чим відрізняється дебетова картка від кредитової?

18. Якими можуть бути банківські кредитні картки?

19. Які головні відмінності карток для туризму і розваг від банківських кредитних карток?

20. Що таке ембосування і для чого воно використовується в картках?

21. Назвіть основні характеристики підроблених карток.

 

ТЕМА4

 

СИСТЕМИ МАСОВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ПЛАТЕЖІВ ТА ЇХ РОЗБУДОВА В УКРАЇНІ

 

 

 

УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РОЗРАХУНКОВА КАРТКА

 

ІНФРАСТРУКТУРА ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ

4.1. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

4.1.1. Мета створення та

структура НСМЕП

4.1.2. Платіжна картка НСМЕП

4.1.3. Система Інтернет-

платежів НСМЕП

4.1.4. Нормативна база НСМЕП

4.2. Платіжна система УкрКарт

4.2.1. Структура та функції платіжної системи

4.2.2. Процесинговий центр

4.2.3. Технології та послуги карткових продуктів

4.2.4. Механізм взаємодії

зарплатних проектів та його переваги

4.2.5. Управління ризиками

4.2.6. Принципи роботи УкрКарт

4.1. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП)

 

НСМЕП – внутрішньодержавна банківська багато емітент- на платіжна система масових платежів, яка була створена за підтримки і за ініціативою Національного банку України, де розрахунки за товари і послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, розробленою Національним банком України.

Діяльність НСМЕП регламентована Правилами Національної системи масових електронних платежів, затвердженими Постановою НБУ

№620 від 10 грудня 2004 року і призначена для виконання переказу коштів за операціями, що ініційовані із застосуванням платіжних карток, та гарантування високої безпечності, надійності, швидкості та економічної ефективності виконання операцій із застосуванням платіжних карток.

 

Правила визначають загальні принципи побудови НСМЕП, її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, взаємовідносини між її членами та учасниками, загальну технологію роботи в НСМЕП, порядок використання платіжних карток, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків, порядок вирішення спорів, систему безпеки.

У кінці 90-х років НБУ розробив концепцію розвитку національної системи масових електронних платежів, яка була спрямована на поліпшення структури грошового обігу в Україні за рахунок розбудови масових безготівкових платежів з використанням платіжних інструментів і скорочення частки готівкових розрахунків.

Система стартувала в пілотному режимі у вересні 2000 року, і переведена в режим промислової експлуатації в грудні 2004 року.

Банки до системи залучалися на пільгових умовах. Такі банки, як

„Імексбанк” (м. Одеса), „Експрес-Банк” (м. Київ), „Грант”, „Мега-Банк”, (м. Харків) першими вступили до системи і розпочали емісію національних карток. Найактивніше система розвивалася в Одесі й Харкові.

Створення Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) в Україні за своєю масштабністю, складністю та витратами значно перевищує існуючу систему електронних платежів (СЕП) міжбанківського рівня. Тому НБУ була розроблена нова політика для створення цієї системи. Основні положення цієї політики полягають в тому, що:

– створення і функціонування НСМЕП засноване на залученні як державних так і недержавних джерел фінансування;

– НБУ координує виконання всіх робіт по створенню НСМЕП, а фінансує виконання тільки найбільш важливих їх частин (розрахункового банку, головного і регіональних процесингових центрів, центру генерації ключової інформації, центру ініціалізації та системної персоналізації карток) та розробку і супровід програмного забезпечення модулів безпеки системи;

– у створенні НСМЕП бере участь багато фірм на конкурентній основі;

– власниками елементів НСМЕП можуть бути різні суб’єкти господарської діяльності.

Реалізація цих положень полягає в тому, що НБУ розробляє загальну концепцію НСМЕП, силами своїх фахівців розробляє програмно-технічні рішення для верхнього рівня системи (розрахункового банку, процесингових центрів, системи безпеки), нормативну базу, фінансує роботи по створенню програмного забезпечення смарт-карток, розробляє вимоги для інших елементів системи.