Створення конспекту лекцій

Треба вчитися правильно записати лекцію, вести короткий конспект, де б формувалися найбільш важливі моменти, основні положення, що викладаються лектором.

v Не починайте записувати матеріал з перших слів викладача, спочатку вислухайте його думку до кінця і постарайтеся зрозуміти її.

v Приступайте до запису в той момент, коли викладач, закінчуючи виклад однієї думки, починає її коментувати.

v Запис проводиться у спеціальному зошиті.

v При оформленні конспекту лекції потрібно залишати широкі поля, де студент може записати питання, які виникають в процесі слухання, щоб отримати на них відповідь при самостійній обробці матеріалу лекції, при вивченні рекомендованої літератури та безпосередньо у викладача в кінці лекції. Крім того, поля необхідні для дрібних графіків, пояснюючих схем і діаграм.

v На полях можна розмістити цитати, взяті з підручників або відновлені по пам’яті з вмісту лекції при обробці її конспекту.

v Для уточнення деталей лекції необхідне її перечитування.

v Складаючи конспект лекції, необхідно між рядками залишати значний інтервал. Це зв’язано з тим, що інколи виникає необхідність вписати один чи декілька рядків, взятих з інших джерел, які мають принципове значення.

v Відстань між рядками потрібна також для підкреслення слів чи цілих групп слів (таке підкреслення викликається необхідністю надати увагу певному місцю в тексті про наступному читанні).

v Зазвичай підкреслюються правила, визначення, висновки.

 

Основна відмінність конспекту від тексту лекції – відсутність або значне пониження надмірності, тобто упущення деяких слів або частин тексту, що не несуть значної інформації, а також заміна розгорнутих частин тексту більш лаконічними виразами. При конспектуванні основну інформацію слід записувати детально.

 

Студентам рідко вдається записувати лекцію дослівно, але в цьому немає необхідності. Як правило, лектор диктує визначення, читає в повільному темпі ті положення лекції, які вважає особливо важливими.

 

!!! Дослівний запис лекції перетворюється на суто механічний процес і приносить мало користі. Звичайно, слід записати матеріал, який лектор приводить на дошці, перенести в конспект його рисунки. Але треба пам’ятати, що основними є ті положення, логічні побудови, для доказу яких і робляться викладки. Між тим, нерідко це основне не притягує увагу студентів, і дані думки та положення не відображаються у записах.

Ведення конспекту створює особливо сприятливі умови для запам’ятовування почутого, оскільки в цьому процесі приймають участь слух, зір, рука. Ця робота допомагає зосередитися. Але вона сприяє запам’ятовуванню лише у тому випадку, коли студент розуміє матеріал, який викладають, або прикладає до цього максимум зусиль.

 

Основні терміни, що повторюються найчастіше, можуть бути виділені як ключові слова і позначені початковими буквами цих слів. Ключові слова записуються перший раз повністю, після чого в дужках робиться їх абревіатура.

 

Ключові слова і словосполучення можуть бути двох видів:

1. Ключові слова -- глобальні для даного курсу дисципліни; вони

проходять через весь курс або великий розділ.

2. Ключові слова - часткові, що використовуються в межах даної лекції або двох-трьох суміжних лекціях.

Ключові слова встановлюються студентами самостійно, а в окремих випадках можуть бути рекомендованими лектором. Кількість ключових слів не повинна бути дуже великою

(інакше може виникнути плутанина з їх використанням): не більше 10 глобальних і 2-3 по даній лекції. Бажано в кінці зошита-конспекта вести словничок ключових слів.

 

В процесі самостійної роботи над лекцією вигідним є використання логічних схем. Вони в наочній формі розкривають зміст і взаємозв’язок категорій, законів, понять, найбільш важливих факторів тощо.

 

Насамкінець необхідно відмітити, що вміле слухання лекції і її конспектування, продумана, цілеспрямована, систематизована, а головне – добросовісна і глибоко усвідомлена наступна робота над конспектом – важлива умова підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності.