Завдання 4. Суттєві ознаки свідомості. Структура та функції свідомості

Опрацюйте тези сучасного філософа, який категорично заперечує реальність свідомості, подумайте над його аргументами, спробуйте їх спростувати:

"Запроваджена деякими теоретиками манера стверджувати, що чиясь свідомість знає те, або обирає ось це, с логічною помилкою. Знає або обирає особа, хоча той факт, що вона це робить, можна при бажанні класифікувати як ментальний факт, що стосується цієї особи. Положення "моя свідомість " не позначає насправді ніякого органу. Воно позначає лише мої здібності та схильності робити речі певного плану, а не якийсь індивідуальний пристрій, без якого я не став би або не зміг би цього зробити " (Г.Райл)

Проаналізуйте наведене твердження, спробуйте визначити, що в ньому можна вважати правильним, а що - помилковим чи сумнівним. Спробуйте перерахувати певні аргументи на користь реальності свідомості, згадавши її найперші ознаки. При виконанні цього завдання скористайтесь наведеними нижче міркуваннями відомих філософських авторитетів щодо сутності свідомості.

"Говорячи про душевне життя, ми змушені на кожному кроці вживати термін свідомість. Що позначається цим словом?...Під ним розуміється властивість психічних станів, що виражається в тому, що вони не тільки відбуваються в суб'єкті, але й існують для суб'єкта, оскільки він пізнає їх, здає собі звіт щодо них хоча б в елементарному значенні цього слова " (М.О.Лоський)

Порівняйте це міркування російського філософа початку XXст. із твердженнями відомого німецького філософа, знайдіть в них спільне та відмінне:

"Тварини, не маючи розуму, мають певний глузд,.. Вони правильно сприймають безпосередній причинний зв'язок, а вищі тварини можуть схоплювати певні ланки його ланцюга, проте вони не мислять у власному смислі цього слова. Бо в них с відсутнім поняття, абстрактні уявлення... Між твариною та зовнішнім світом немає нічого, а між нами та цим світом завпеди стоять ще й наші думки про нього... Саме це головним чином і зумовлює відмінність між свідомістю тварин та людини " (А.Шопенгауер)

Які твердження А.Шопенгауера постають певним доповненням та конкретизацією думок М.О.Лоського? Яка суттєва риса свідомості подана у цих двох фрагментах?

"В чому полягає істотна відмінність людини від тварини? Найбільш проста, найбільш загальна і в той же час найбільш звичайна відповідь на це питання - v свідомості. Свідомість має місце лише там, де с суб'єкт, здатний зрозуміти свій рід, свою сутність. Свідомість у точному або власному значенні слова та усвідомлення нескінченного співпадають; обмежена свідомість не с свідомість " (Л.Фейєрбах)

Спробуйте прояснити для себе, які принципово нові перспективи для людини відкриваються через її здатність усвідомлювати нескінченне, як це впливає на спосіб людської дії, на її життя? Чому обмежена наявним свідомість не може бути свідомістю у повному сенсі?

"У людини, окрім тваринної психіки, цілком підпорядкованої природному визначенню, є ще й інша психіка - духовна за характером, а в ній воля є вільною та керує своєю діяльністю таким самим способом, яким розум керує своєю сутністю - через свідомість. Свідома та вільна духовна діяльність, стверджуючи позитивні та відкидаючи негативні риси в характері, вибудовує особистість. Можна точно сказати, якою буде система поведінки людини, лише в тому випадку, коли ця людина досягає гармонії міме засвоєними нею принципами та свободою свосї поведінки, яка твердо знає, що буде вірною своїм цінностям... " (О.Н. Дерисі)

Зверніть увагу на те, як в цьому уривку автор обґрунтовує умови виходу людини за межі природної визначеності, спробуйте аргументувати те, якою мірою ви із цим згідні або незгідні. На чому, на ваш власний погляд, базується прагнення людини до самовдосконалення? Як впливають цінності та принципи на людську поведінку, життя, вчинки?

"У безмовних тварин не можна помітити ніяких проявів розуму, адже їм не властиві ні мистецтва, ні науки, ні наміри, ні чесноти, ні будь-що інше із того, що може бути зарахованим до мислення... Те, що тварини у своїх діях не керуються розумом, а лише природним прагненням, можна побачити тому, що всі тварини одного виду абсолютно схоже діють у тих же самих ситуаціях та не урізноманітнюють своєї діяльності. В людині .ж такого не помічаємо: види людської діяльності нескінченно різноманітні. Адже розум с вільним та самовладним ". (Немезій Емеський)

Доповніть наведені тут міркування візантійського мислителя IV ст. своїми аргументами та спробуйте пояснити, як саме та завдяки чому людина досягає урізноманітнення власної діяльності, яку роль

при тому відіграє свідомість. Поясніть також роль свідомості у передаванні здобутого досвіду діяльності від покоління до покоління.

Прочитайте та виділіть провідні ідеї наступного філософського фрагмента:

"З одного боку, матеріалом нашої свідомості є різноманітні психологічні переживання — відчуття, враження, почуття. З іншого боку, сама дія свідомості виявляє себе у віднесенні всього цього психологічного матеріалу до чогось загальнозначущого - до сенсу. Цей над-психологічний сенс постає основним необхідним засновником усякої свідомості як такої. Всяка дія моєї свідомості передбачає думку, що є дійсною за межами всякого суб'єктивного мислення, всякого індивідуального психологічного значення. До усякої конкретної свідомості, до усякого зусилля, яке я здійснюю, щоби щось усвідомити, я припускаю, що ті переживання, які я намагаюсь усвідомити, мають якийсь сенс і тому вони можуть бути вираженими в загальнозначущій думці".

(Є.М.Трубецький)

Зверніть увагу на такі акцентовані у наведених фрагментах риси свідомості, як її єдність, цілісність, наявність в її змісті певних смислових орієнтирів. Яку роль виконують ці смислові орієнтири в діяльності свідомості? Чи можна вважати відсутність смислових орієнтирів фактичною відсутністю свідомості? Що, на вашу думку, можна було би вважати найпершими орієнтирами свідомості? Де і як вона може їх взяти, сформувати? Для того, щоби відповіді на зазначені питання були більш вагомими, опрацюйте наступні філософські твердження:

"Ми повсякчасно стикаємося із такими душевними переживаннями, які схожі па правильне сприйняття речей, проте в дійсності цього немає. Такими є різноманітні омани чуттів, галюцинації та ілюзії. Все це навіює думку про удаване буття, що лише уявляється сущим, проте в дійсності не існує. Але водночас виникає і поняття істинного буття, тобто буття, що існує саме по собі, незалежно від того, чи уявляється воно нам сущим, чи ні. Проте, при цьому не оминути певну творчість з боку мислення. Адже під істинним буття.» маються на увазі не лише речі, а й таке буття, яке повинно бути зовсім несхожим на речі сприйняття, аби воно існувало саме собою, незалежно від того, чи ми його сприймаємо, чині. Такими є, наприклад. Бог, душа та ін. Отже, поняття істинного та удаваного буття зобов'язані своїм походженням не лише досвіду, а й творчому мисленню ". (О.І.Введенський)

Зверніть увагу на те, як граничний рівень узагальнення - на межі буття та небуття - постає вихідним смисловим орієнтиром для дій свідомості. Водночас зверніть увагу й на те, що вихід на такий рівень узагальнення передбачає творчу роботу мислення. Отже, мислення постає необхідною складовою свідомості, оскільки без його участі свідомість не здатна отримати смислові орієнтири. Саме мислення, як свідчить наведений фрагмент, формує зміст свідомості. У цьому плані показовою є позиція М.Хайдеггера; перечитайте його міркування щодо сутності мислення, співставте їх із попереднім фрагментом:

"Мислення - це пред'явлення присутнього... Мислення відкриває нам присутнє, виставляє його поперед нами та у відношенні до нас. Через це пред'явлення - це репрезентація. Це явлення буття як присутність присутнього і с початком західноєвропейської історії... Мислення - це входження)' присутність. Присутність с лише там, де с неприхованість ". (М. Хайдеггер)

Проінтерпретуйте даний фрагмент, спробуйте своїми словами пояснити, чому саме через мислення людина виходить на осмислення буття. Використайте при цьому й той факт, що логіка вважає істиною лише такі твердження, які узгоджуються із реальним станом речей.

Зверніть увагу на те, що осмислення буття передбачає граничний рівень узагальнення, а це, своєю чергою, - операцію ідеалізації дійсності. Ідеальне задає умови вибудовування будь-якого змісту в свідомості. Для кращого розуміння ідеального опрацюйте фрагмент, що містить міркування відомого німецького філософі XX ст.:

"Якщо ми схочемо глибше проникнути в сутність людини, то треба уявити собі структуру дій, що ведуть до діїідеації... Тварина цілком живе у конкретному, вона пов'язана із діяльністю у просторі й часі. Бути людиною - значить кинути рішуче "ні "такому виявленню дійсності. Звідси випливають найперші переваги, справи та здійснення людини: мова, сумління, інструменти, зброя, ідеї праведності та гріховності, держава, керівництво, зображувальні функції мистецтва, міф, релігія, наука, історія та суспільство " (М.Шелер)

Чому, на ваш погляд, ідеалізація здатна виводити людину за стихійний плин дійсності? Як саме з ідеалізації випливають суто людські сфери діяльності?

Відомий фрагмент із "Капіталу" К.Маркса вводить нас в осмислення однієї із найперших функцій свідомості. Уважно перечитайте цей фрагмент та спробуйте дати відповіді на поставлені до нього питання:

"Дії архітектора ззовні можуть нагадувати дії бджоли. Але с дещо таке, що від самого початку відрізняє навіть поганого архітектора від найліпшої бджоли: людина, перш ніж: виліплювати чарунку з воску, взке побудувала її у своїй голові. У кінці процесу праці отримується результат, який на початку цього процесу вже існував в уявленні працівника, існував ідеально. Людина не лише змінює форму речовини, даної природою, вона також: втілює в цю речовину свою свідому мету, яка як закон визначає спосіб її дії і якій вона повинна підпорядкувати свою волю " (К.Маркс)

Яка риса свідомості подається тут як найперша? В чому можна побачити момент самовладності свідомості, виходячи із змісту даного фрагменту?

Опрацюйте фрагменти творів, в яких розкривається структура свідомості, проясніть для себе відмінності між філософським та психологічним розумінням свідомості.

"Але в чому полягає сутність людини, що нею усвідомлюється?Як тш свирізняльні ознаки справді людського а людині?- Розум, воля й серце. Розвинена людина володіє силою мислення, силою волі та силою почуттів " (Л.Фейєрбах)

"Наш поділ психічного на "Воно", "Я "та "Над - Я" позначає крок вперед у нашому уявленні про це психічне єство. Функціональна важливість Я має свій вияву тому, що за нормальних умов воно володіє підходами до динаміки свідомості. У своєму відношенні до "Воно " це Я схоже на вершника, який повинен приборкати коня,

 

що перевершує його за силою. Якщо вершник не хоче позбутися коня, то йому не лишається нічого іншого, як вести коня туди, куди кінь хоче. Так Я перетворює волю "Воно "у дію. Соціальні почуття засновані на ідентифікації себе із іншими на ґрунті однакового "Над-Я". У ході розвитку заповіді та заборони отців та авторитетів потужно діють в "Над-Я", виконують у вигляді сумління моральну цензуру... З точки зору моралі можна сказати: "Воно "абсолютно аморальне, "Я" прагне бути моральним, "Над-Я" ж може бути на дморальним " (З.Фрейд)

Враховуючи те, що терміном "Я" З.Фрейд позначає бадьору свідомість, терміном "Воно" - несвідоме, терміном "Над-Я" - надсвідоме, прокоментуйте наведений фрагмент. Спробуйте з'ясувати, якою мірою ви приймаєте міркування З.Фрейда. Як, на вашу думку, співвідносяться між собою розглянуті вище підходи до структурування свідомості (мислення, чуття та воля - свідоме, несвідоме, надсвідоме)? Спробуйте включити в таке структурування самосвідомість. Для цього ознайомтесь із тим, як подають його філософські авторитети:

"У світі існує та трапляється деяке найпростіше та безпосередньо очевидне буття "я є". Воно не лише розкриває певну залежність всього, що відбувається у світі, від власних дій людини, але й постає вихідним пунктом абсолютної достовірності та очевидності для будь-якого знання. В цьому сенсі людина - це істота, що здатна сказати "я мислю, я існую, я можу... " В таких діях світ постає створеним, бо ж вибудовується такий світ, який ти в змозі створити " (М.Мамардашвілі)

"Що таке свідомість? В повсякденній мові слово "свідомість" використовується як синонім слова "інтелект "у сенсі - "розумова діяльність ". У дійсності свідомість є особлива здібність людини "усвідомлювати "перш за все те, що вона знає, чого не знає та ін. Тільки сама людина може сказати, чи вона свідома в даний момент, чи існує свідомість у дану мить, чи ні. Це значить, що присутність чи відсутність свідомості у людини неможливо перевірити за допомогою спостережень за зовнішніми діями " (П.Успенський)

"Велич людини - у її здібності мислити. Людина всього лише очерет, найслабше із створінь природи, але вона ~ очерет мислячий. Щоб її знищити, зовсім не треба всього Всесвіту: досить віяння повітря, краплі води. Але хай навіть її знищить

Всесвіт, людина все одно перевищує його, бо усвідомлює, що розлучається із життям і що слабша за Всесвіт, а він нічого не усвідомлює " (Б.Паскаль)

"Свідомий психічний стан містить в собі, принаймні, дві сторони: переживання суб 'скта та повернення суб'єкта до цього переживання (рефлексія) для його пізнання " (М.О.Лоський)

Яку роль виконує самосвідомість: а) у діяльності свідомості? б) у людському свідомому самоконтролі? в) у творчому мисленні? г) у самооцінці та осмисленні своєї природи?

Яких переваг набуває людина завдяки здатності самоусвідомлення? Чи можлива, на ваш погляд, свідомість без самосвідомості? Спробуйте відповісти на ці питання, спираючись на твердження сучасного американського філософа:

"Диво і таїна еволюції свідомості полягає в його здатності збільшувати реальність в міру того, що вона сама змінюється та зростає. Свідомість - всього лише результат розгортання еволюції, але результат зовеш надзвичайний. Це-світло, що все висвітлює та всюди проникає. Свідомість, постаючи частиною реальності, надсилає промінь світла іншим частинам та, освітлюючи їх, повертається до джерела світла - до себе самої". (Г.Сколімовські)