Залежність типу темпераменту від властивостей нервової системи

Гуморальна теорія

Це вчення про чотири рідини, стихії, що їх часто називають гуморами (лат. — волога, сік), відомий лікар античності Клавдій Гален (II ст. до н.е.) розробив першу типологію темпераментів, відому й сьогодні. Переважання крові (лат. — сангвіс) створює сангвініка, переважання слизу (гр. — флегма) — флегматика, переважання жовчі (гр. — холе) — холерика, переважання чорної жовчі (гр. — мелана холе) — меланхоліка.

Конституційні теорії

Властивості темпераменту безпосередньо пов'язуються з індивідуальними відмінностями в будові тіла.

Результати емпіричних досліджень, проведених для перевірки істинності конституційних типів, довели, що відповідності між будовою тіла і деякими властивостями темпераменту фактично немає. Багато фактів послідовники конституційних теорій дібрали тенденційно.

Організмічна типологія Клода Сіго

Переважання однієї системи над іншими призводить до специфічної реакції індивіда на певні зміни навколишнього середовища, завдяки чому кожному з типів статури відповідають певні особливості темпераменту.

Співвідношення статури, темпераменту і характеру в теорії Е. Кречмера

Найвідомішим представни-ком конституційної типології є Е.Кречмер, автор праці «Будова тіла і характер» (1921). За морфологією Кречмер виокремив такі психосоматичні типи і відповідні їм темпера-менти: лептосоматик (холодний, самодостатній, замкнутий (до аутизму), упертий, важко пристосовується до дійсності, нереалістичний і схильний до абстракції), пікнік (доброзич-ливий, товариський, не схильний до самоаналізу), атлетик (спокійний, реалістичний, стриманий) і диспластик.

Конституційна типологія особистостей Вільяма Шелдона

В основу класифікації поклав переважання в людському організмі однієї з тканин ембріона: ендодерми, з якої утворюються органи травлення; мезодерми, з якої складаються кістки, м'язи і легені; ектодерми, з якої утворюються шкіра, волосся, нігті, нерви і мозок. Запропонував розрізняти такі типи особистості: ендоморфний, мезоморфний і ектоморфний

Теорія П. Лесгафта

В основі проявів темпераменту лежать властивості системи кровообігу, зокрема товщина стінок кровоносних судин, діаметр їхнього просвіту, побудова і форма серця тощо. Малому просвіту і товстим стінкам судин відповідає холеричний темперамент, малому просвіту і тонким стінкам - сангвінічний,

великому просвіту і товстим стінкам - меланхолійний і, нарешті, великому просвіту та тонким стінкам - флегматичний темперамент. На думку П.Ф.Лесгафта, діаметр судин і товщина стінок визначають швидкість і силу кровотоку, а від цього залежить швидкість обміну речовин при харчуванні і в підсумку - індивідуальна характеристика темпераменту як міри збудження організму та тривалості його реакцій.

Фізіологічна теорія

Провідна теорія у вітчизняній психології.

Відому спробу пояснити природу темпераменту зробив І.П.Павлов. Вивчаючи вищу нервову діяльність тварин, він довів, що основу темпераменту становлять властивості нервової системи (основних її процесів – збудження та гальмування).

Властивості нервової системи:

n Сила нервової системи визначає її працездатність і проявляється насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження.

n Урівноваженість нервових процесів - це баланс між процесами збудження та гальмування.

n Рухливість нервових процесів проявляється у здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від однієї дії до іншої, від пасивного стану до активного і навпаки.

Залежність типу темпераменту від властивостей нервової системи

	Сила	Врівноваженість	Рухливість
Холерик	+	-	+
Сангвінік	+	+	+
Флегматик	+	+	-
Меланхолік	-	-	-

 

Темперамент - вроджений тип нервової системи, що визначає динаміку і продуктивність психічних явищ і поведінки особистості.