Цілі, завдання і структура системи професійної орієнтації

Визначає професійну орієнта­цію (від лат. рrofessіо - рід занять та фр. оrientatiоп - установка) як систему заходів, спрямованих на включення індивіда у світ праці й передбачає: 1) професійну освіту, інформування про світ професій; 2) професійне виховання, вироблення професійно важливих особистісних якостей (працездатність, відпові­дальність); 3) професійне консультування. Вона спрямована на досягнення збалансованості між професійними інтересами і можливостями людини та потреба­ми суспільства в конкретних видах професійної діяльності.

Основним об'єктом профорієнтаційної діяльності є зайня­те та незайняте населення, в тому числі молодь, що навчається, звільнені працівники та особи з обмеженою працездатністю

завдання:

1) профорієнтаційна робота у школі - основне завдання про­форієнтації на цьому етапі — професійна освіта та визначення здібностей і професійних намірів учнів;

2) профорієнтаційна робота у позашкільних навчальних зак­ладах - для цього етапу характерна систематизація досвіду, знань, умінь, навичок, набутих на першому етапі;

3) профорієнтаційна робота у професійному середовищі - її особливістю є, насамперед, професійна адаптація.

Таким чином, професійна орієнтація як цілісна система складається із взаємопов'язаних компонентів, або підсистем (підструктур), об'єднаних спільністю мети і єдністю керуван­ня: професійна діагностика; професійна освіта; професійна консультація; професійний відбір (підбір); професійна адап­тація. Кожна така підсистема (напрямок) включає підструк­турні компоненти, що мають свої підзавдання, обумовлені за­гальною метою.

Так, важливою складовою профорієнтації є професійна діаг­ностика, метою якої є вивчення особистості. В процесі профдіагностики вивчають характерні особливості особи: інтереси, потреби, нахили, здібності, професійні наміри, професійнуспрямованість, риси характеру, темперамент, стан здоров'я, використовуючи при цьому анкетні, апаратурні та тестові ме­тоди.

Не менш значимим компонентом профорієнтації є профе­сійна освіта, яка дає учням змогу придбати певні знання про соціально-економічні та психофізіологічні особливості різнома­нітних професій, про умови правильного вибору однієї з них; сприяє вихованню позитивного ставлення школярів до різно­манітних видів професійної й суспільної діяльності, формуван­ню мотивованих професійних намірів. Професійна освіта об'єд­нує професійну інформацію, професійну пропаганду і профе­сійну агітацію, які покликані надавати людині певні відомості про найбільш масові професії, інформувати про способи і умови оволодіння ними, пропагувати громадську цінність найбільш: необхідних на даний час професій. Інформування учнів про світ професій ставить метою ознайомлення з найактуальнішими для суспільства професіями в певний момент і в найближчі 20-30 років, а також із практичними можливостями і перевагами ово­лодіння тією чи іншою професією. Професійна пропаганда здійснюється в загальному руслі пропаганди, розглянутої як особливий рід соціальної діяльності, основною функцією якої є поширення знань, ідей, художніх цінностей та іншої інформації з метою формування визначених поглядів, уявлень та емоцій­них станів, а через них - надання впливу і на поведінку людей. Характерні риси професійної пропаганди - цілеспрямованість, диференційованість, планомірність, масовість, розмаїття форм і методів. Професійна агітація ставить метою активно вплива­ти на вибір школярами професій, потрібних базовому підприєм­ству, району, місту і т.д.

Професійна консультація має своєю метою встановлення відповідності індивідуальних психологічних та особистісних особливостей до специфічних вимог тієї або іншої професії. Вона містить декілька видів консультацій: довідкову, в процесі якої з'ясовуються працевлаштування, освоєння різноманітних про­фесій, терміни підготовки, система оплати праці, перспективи професійного зростання; діагностичну, спрямовану на вивчен­ня особистості, її інтересів, схильностей і можливостей з метою виявлення відповідності їх до обраної професії або близької; формувальну, за допомогою якої здійснюються керівництво і корекція вибору школярами професії; медичну, спрямовану на визначення стану здоров'я школяра відповідно до обраної про­фесії, якщо необхідно, переорієнтації в іншу або близьку до об­раної сфери діяльності.

Професійний відбір передбачає процедуру диференціації кандидатів за ступенем їх відповідності певному виду діяльності й прийняття рішення про їх придатність або непридатність. Він може здійснюватися в школах, вузах, військоматах, спеціаль­них лабораторіях, може бути пов'язаний з умовами праці і сто­суватися професій максимальної складності (з важкими умова­ми праці). При цьому, якщо в претендента виявляють відсут­ність хоча б однієї професійно важливої якості, йому відмовля­ють у працевлаштуванні, з тим щоб захистити індивіда від не­бажаних, можливо трагічних, наслідків стихійного відбору. При здійсненні профвідбору перевага надається тим претендентам, які мають більш високий рівень професійно важливих якостей, властивостей і сприятливі перспективи їх розвитку. Існує так званий «тест на професійну придатність», який представляє собою психологічний тест, спрямований на виявлення індиві­дуальних інтересів та уподобань. Такі тести допомагають ви­значити оптимальну роботу для конкретної людини.

Отже, професійний відбір реалізується шляхом встановлен­ня медичних і психофізіологічних протипоказань для роботи в конкретній галузі діяльності та відповідності індивідуальних антропометричних даних кандидата вимогам, що висуваються до робітника. При цьому слід відрізняти профвідбір від профдо­бору. При проведенні профвідбору обирають найбільш відповід­ну даній професії особу, тобто ідуть від професії до особи, а при профдоборі обирають відповідну даній особі професію, тобто ідуть від особи до професії.

Завершальним компонентом профорієнтації є професійна адаптація, яка представляє собою активний процес пристосу­вання людини до виробництва, нової соціальної ситуації, умов праці і особливостей конкретної спеціальності. Успіх профе­сійної адаптації є одним із основних критеріїв правильного ви­бору професії, оцінкою ефективності всієї профорієнтаційної роботи. Успішна професійна адаптація характеризується збереженням і подальшим розвитком здібностей до конкретної професійної діяльності, збігом громадської і особистої мотивації праці. Професійна адаптація здійснюється, як правило, у єдності із соціальною.