Розподіл навчального часу за темами практичних занять

№ п/п	Теми практичних занять	Кількість годин
Модуль І. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво
1.	Однорічні та багаторічні трави польового травосіяння
2.	Нетрадиційні кормові культури
3.	Однорічні кормові культури різних родин у кормовому конвеєрі
4.	Контрольна модульна робота
Модуль ІІ. Рослинні корми та їх характеристика
5.	Зелений конвеєр
6.	Умови приготування високоякісного силосу
7.	Технології заготівлі сіна, сінажу, трав’яного борошна та інших грубих кормів
8.	Контрольна модульна робота
Разом

 

Контроль знань та умінь проводиться у формі виконання практичних робіт, виступів на семінарах, виконання контрольних тестових завдань, складання іспиту.

Таблиця 2

Шкала рейтингової оцінки знань студентів з навчальної дисципліни

«Технологія виробництва рослинних кормів»

№ п/п	Вид контролю знань студентів	Оцінка	Модулі	Всього
3-й СЕМЕСТР
1.	Виконання практичних робіт	5/3	6/3	6/3	12/6
2.	Відвідування лекційних занять	5/3			8/8
2.	Контрольна робота по модулю	5/3	30/17	8/3	38/20
3.	Наукова доповідь	5/3			2/2
4.	Іспит	5/3			40/24
5.	Пропуски занять без поважних причин: за 1 год.				-1
Усього за 3-й семестр	5/3	41/25	19/11	100/60

 

Примітка – у числівнику максимальна, а у знаменнику мінімальна кількість балів.

Модуль І. Основи агрономії. Польове та лучне кормовиробництво

 

Практичне заняття № 1

Тема: Однорічні та багаторічні трави польового травосіяння

План: 1. Однорічні трави.

2. Багаторічні трави.

 

До групи кормових трав належать багаторічні й однорічні рослини з родини бобових та злакових. Вони мають високі кормові якості і посідають значне місце у кормах для сільськогосподарських тварин. Бобові трави підвищують родючість ґрунту, тому що з післяжнивними рештками в ґрунті залишається багато азоту, фосфору, калію та кальцію, а багаторічні злакові трави сприяють захисту ґрунтів від вітрової та водної ерозії.

Однорічні трави

У зоні Степу однорічні трави займають 40-50 % кормової площі.

На зелений корм, сіно, сінаж, трав’яне борошно а також як покривні культури за висівання багаторічних трав і в зайнятих парах використовують – суданську траву, пажитницю однорічну, соргосуданкові гібриди, могар, озиму і яру вику, сераделлу, буркун однорічний, а також зернофуражні культури (жито, пшениця, овес, горох, чина).

Кореневі і післяжнивні рештки однорічних трав містять значну кількість азоту (у бобових 1,5-2,5 %, у злакових 1-1,5 % у сухій речовині).

Однорічні трави використовують також як проміжні культури: пізні післяукісні, післяжнивні.

Однорічні трави у поєднанні з багаторічними та іншими кормовими культурами дають змогу одержувати корми упродовж 200-220 діб.

Бобові однорічні трави

З бобових однорічних трав найпоширеніші вика яра й озима, кормовий люпин, кормовий горох, однорічний буркун, сераделла, однорічні конюшини (персидська, олександрійська, підземна, інкарнатна).

Вика яра

Кормове значення ______________________________________________

________________

Технологія вирощування.

Попередники ___________________________________________________

________

Обробіток ґрунту ______________________________________________

____________

Удобрення _____________________________________________________

________________

Сівба _________________________________________________________

________________________

Догляд за посівами ______________________________________________

________

Збирання врожаю _______________________________________________

________

Кормовий горох (пелюшка)

Кормове значення _______________________________________________

________________

Сорти _________________________________________________________

________

Технологія вирощування

Попередники ___________________________________________________

____

Обробіток ґрунту _______________________________________________

____________

Удобрення ______________________________________________________

________________

____

Сівба __________________________________________________________

________________________

Догляд за посівами ______________________________________________

________

Збирання врожаю _______________________________________________

________

Сераделла

Кормове значення _______________________________________________

________________________

Сорти _________________________________________________________

________

Технологія вирощування

Попередники ___________________________________________________

____

Обробіток ґрунту ______________________________________________

____________

Удобрення _____________________________________________________

________________

Сівба _________________________________________________________

________________________

Догляд за посівами ______________________________________________

________

Збирання врожаю _______________________________________________

____________

Рис. 1. Вика посівна (І) і мохната (ІІ). 1,2 – рослини у фазах сходів і цвітіння,

3 – частина стебла, 4 – квітки, 5 – плоди, 6 – насіння

Рис. 2. Сераделла. 1,2 – рослини у фазах цвітіння і плодоутворення у розвинутих сходів, 3 – частина пагона з суцвіттями і плодами, 4 – квітка,

5 – плід, 6 – членики плоду (зверху збільшено)

Рис. 3. Види однорічних конюшин: І – інкарнатна, ІІ – олександрійська,

ІІІ – персидська (шабдар). 1 – рослина у фазі цвітіння, 2 – частина пагона з листям і суцвіттям, 3 – квітка, 4 – насінина (зліва збільшена)

Злакові однорічні трави

 

Злакові однорічні трави залежно від умов вирощування займають від 10 до 30 % польової кормової площі. В Україні найбільше значення мають суданська трава, соргосуданкові гібриди, однорічна пажитниця, могар.

Суданська трава

Кормове значення _______________________________________________

________________________

Сорти _________________________________________________________

________

Технологія вирощування

Попередники ___________________________________________________

________

Обробіток ґрунту ______________________________________________

____________

Удобрення _____________________________________________________

________________

Сівба _________________________________________________________

________________________

Догляд за посівами ______________________________________________

________

Збирання врожаю _______________________________________________

____________________

Могар

Кормове значення _______________________________________________

____________________________

Технологія вирощування

____

________________________________________

Райграс однорічний (пажитниця)

Кормове значення _______________________________________________

____________________________

Технологія вирощування

____

____________________________________________________

Рис. 4. Суданська трава

Рис. 5. Могар: 1 – рослина, 2 – колосоподібна волоть, 3 ‑ насіння

Багаторічні трави

Багаторічні трави належать до родини бобових і злакових.

З бобових трав найбільш цінні у кормовиробництві: люцерна посівна і жовта, конюшина червона, рожева, біла, еспарцет посівний, піщаний закавказький, лядвенець рогатий, буркун.

Із злакових найбільш поширені – тимофіївка лучна, вівсяниця (костриця) лучна, стоколос безостий, житняк, пирій безкореневищний, райграс високий, грястиця збірна та ін.

Зелена маса бобових трав за поживною цінністю посідає перше місце серед кормових рослин. З багаторічних бобових трав виготовляють трав’яне борошно, сіно, сінаж, силос, білково-вітамінні концентрати.

Бобові відіграють важливу роль у поліпшенні родючості ґрунтів:

Ø Зв’язують вільний азот повітря за допомогою бульбочкових бактерій і збагачують грунт на азотні сполуки;

Ø Поліпшують структуру ґрунту, збагачують орний шар ґрунту на фосфор, калій, кальцій, поліпшують його хімічні властивості;

Ø Закріплюють орний шар і захищають грунт від прояву будь-якої ерозії ґрунту.

Злакові багаторічні трави – є основою лучного кормовиробництва та важливою складовою польового травосіяння. Тварини на злаковому пасовищі дістають усі необхідні поживні речовини в достатній кількості. Урожайність злакових трав залежить від родючості ґрунту і може становити від 3-5 до 15-20 ц/га сіна, а на зволожених ділянках до 40-60 ц/га.

Люцерна посівна або синя

Кормове значення _______________________________________________

____________________

Сорти _________________________________________________________

________

Технологія вирощування

Попередники ___________________________________________________

________

Обробіток ґрунту ______________________________________________

________

Удобрення _____________________________________________________

________________

Сівба _________________________________________________________

________________________

Догляд за посівами ______________________________________________

________________________

Збирання врожаю _______________________________________________

____________________

Конюшина лучна

Кормове значення _______________________________________________

____________________________

Технологія вирощування

____

____________________________________________ Еспарцет

Кормове значення _______________________________________________

____________________________

Технологія вирощування

____

________________________________________________

Рис. 6. І – люцерна посівна, ІІ – люцерна жовта. 1, 2 – рослина у фазі розвинутих сходів і цвітіння, 3 – частина пагона з листям і суцвіттям, 4 – квітка, 5, 6 – плід і насінина

Рис. 7. І – конюшина лучна (червона), ІІ – конюшина рожева.

На рисунках – 1,2 – рослини у фазах сходів і цвітіння, 3 – частина пагона з листками і суцвіттями, 4 – квітка, 5 – плоди, 6 – насіння

Рис. 8. Конюшина біла: 1 – рослина у фазі цвітіння, 2 – розвинуті сходи, 3 ‑ частина пагону, 4 – квітка, 5,6 – плід і насінина

 

Рис. 9. Еспарцет. 1,2 – рослини у фазі сходів і цвітіння, 3,4 – суцвіття, лист і квітка еспарцету виколистого, 5,6 – суцвіття, лист і квітка еспарцету закавказького, 7,8 – суцвіття, лист і квітка еспарцету піщаного, 9,10 – плоди і насінння (зліва збільшено)

Рис. 10. Буркун. 1,2 – рослина у фазі сходів і цвітіння, 3 – частина пагона з суцвіттям, плодами і листям буркуну, 4 – квітка, 5,6 – плід і насінина (зліва збільшено); Буркун білий: 7 – частина пагона, 8 – квітка, 9 ‑ плід

Багаторічні злакові трави – грястиця збірна, тимофіївка лучна, стоколос безостий, вівсяниця лучна, райграс високий (пасовищний, баготоукісний), тонконіг лучний (болотний), лисохвіст лучний, мітлиця біла, очеретянка звичайна, бекманія звичайна.

Грястиця збірна

У рік сівби росте повільно, на другий, третій рік дає повні врожаї. За сприятливих умов тримається в травостої 7-8 і більше років. Навесні починає дуже рано вегетувати, швидко відростає після скошування та випасання, стійка проти витоптування, тому є однією з кращих пасовищних трав. Можливі 5-6 циклів випасання худоби. Багатоукісна, має високу врожайність зеленої маси. Її охоче поїдають усі види худоби. Листя в урожаї майже 60-80 %, тому кормова цінність у молодому віці дуже висока. Скошують у фазі викидання волотей – перед цвітінням. У 100 кг сіна міститься 54 к. о. і 3-4 кг перетравного протеїну. За сприятливих умов урожай сіна 50-80 ц/га.

Сорти: Дединівська 4, Дрогобичанка, Київська рання 1, Лідакта, Херсонська рання 1, Муравка.

Тимофіївка лучна

Повного розвитку досягає на другому році життя, утримується в травостої 6 і більше років. Після скошування і випасання добре відростає, дає два укоси, на пасовищі можна випасати 3-4 цикли. Зелена трава і сіно тимофіївки добре поїдається худобою. У 100 кг трави міститься 21-25 к. о. залежно від фази скошування. У 100 кг сіна – 49-50 к. о. і 3-5 кг протеїну. Має 50-65 % листя від загальної маси. Урожайність 60-100 ц/га сіна. Вирощується в сумішці з конюшиною червоною.

Після цвітіння її стебла швидко грубіють і кормова цінність знижується. Запізнення із збиранням призводить до значних втрат поживних речовин (весняне відростання, протеїну в зеленій масі 15,5 %, повне цвітіння – 8,1 %). Кращим строком скошування на сіно є період від кінця колосіння – до початку цвітіння.

Сорти: Аргента, Більбо, Люлінецька 1, Лішка, Вишгороцька.

Стоколос безостий

Добре поїдають тварини. Облистяність 30-50 %. Навесні відростає рано і дає високий урожай зеленої маси (до 100 ц /га сіна). Збирають до фази цвітіння, тому що пізніше вона грубішає. У 100 кг пасовищного корму міститься 29 к. о. і 3 кг протеїну, у 100 кг сіна 47-52 к. о. і 3-5,5 кг протеїну. Дає два укоси. На пасовищах витримує до 5 циклів випасання, стійкий до витоптування. Тривалість до продуктивного використання 6-8 до 10 і більше років. Максимальну врожайність дає на другий, третій рік вегетації.

Сорти: Таврійський, Козаровицький, Марс, Всеслав, Полтавський 5.

Технологія вирощування

Кращі строки сівби бобово-злакових сумішок – ранньовесняний, пізньовесняний і літній (липень), злакових – з ранньої весни до середини серпня. Є два способи сівби травосумішок: покривні і безпокривні. Способи сівби – звичайний рядковий (15 см), і вузькорядний (7,5 см). Глибина загортання – на легких ґрунтах дрібне насіння загортають на 1-2 см, на вологих – 0,5 см. Крупне насіння загортають глибше. Норма висіву злакових трав в одновидових посівах для укісного використання 8‑10 млн схожих насінин на 1га. У сумішках на чорноземних ґрунтах висівають половину цієї норми. Злакові трави рідко вирощують на польових землях у одновидових посівах, а використовують багатокомпонентні суміші бобових і злакових трав для сінокісного і пасовищного використання. Якщо випасати худобу на травосумішках, не виникає загроза, що тварини захворіють на тимпанію.

Рис. 12. Вівсяниця (костриця) червона: 1 – рослина з кореневою мичкою;

2 – а, б – піхва листка, в – типи волотей, г – колосок, 3 – кореневище, у кореневищних форм

Рис. 13. Грястиця збірна: 1,2 – рослина у фазах викидання волоті, 3 – волоті різної форми, 4 – колосок, 5 – плоди (зверху збільшено)

Рис. 14. Тимофіївка лучна: 1,2 – рослини у фазі колосіння і сходів, 3 – колосовидна волоть – зліва у фазі цвітіння, справа до цвітіння, 4 – квітка, 5,6 – плівчаста і гола зернівки (зліва збільшено)

 

Рис. 15. Стоколос безостий: 1,2 – рослини у фазі сходів і цвітіння, 3,4 – волоті, фаза викидання і цвітіння, 5 – колосок, 6 – плоди (зліва збільшено)

Рис. 16. Пажитниця багаторічна (райграс пасовищний): 1,2 – фаза колосіння і сходів, 3,4 – колосся, фази колосіння і цвітіння, 5 – колосок, 6 – плоди (зліва збільшено)

Рис. 17. Вівсяниця: 1, 2 – рослини у фазах цвітіння і сходів, 3, 5 – волоті у фазах викидання і цвітіння, 4 – колосок, 6 – плоди (зліва збільшено)

Рис. 18. Вівсяниця (костриця) тростинна: 1 – рослинна у фазі викидання волоті, 2, 3 – волоті (справа у фазі цвітіння), плоди (справа збільшені)

Рис. 19. Тонконіг лучний: 1 – рослини у фазах розвинутих сходів і викидання волоті, 3 – волоть, 4 – плоди (справа збільшені)

Рис. 20. Лисохвіст лучний: 1 – рослина, фаза колосіння, 2 – колосоподібна волоть, 3 – колосок у фазі цвітіння, 4 – плоди (справа збільшений)

Рис. 21. Мітлиця біла: 1‑ фаза викидання волоті, 2 – сходи, 3 і 4 – волоті у фазах викидання і цвітіння, колосок, 6 – плоди (зліва збільшені)

Рис. 22. Житняк: 1,2 – рослини у фазах колосіння і сходів, 3,4,5 – колос, колосок і плоди житняка гребін-частого, 6,7,8 – колосся житняка гребінчастого, сибірського

Рис. 23. Волосинець сибірський: 1,2 – рослини у фазах колосіння і сходів, 3,4 – колосся, 5 – колосок, 6 – зернівки (зліва збільшені)

Рис. 24. Пирій повзучий: 1 – сходи, 2 – фаза колосіння, 3 – колосся, 4 – колосок, 5 – зернівки (зліва збільшені); Пирій без кореневищний:6 – нижня частина, 7 – колосся, 8 – колосок, 9 – зернівки (зліва збільшені)

Рис. 25. Райграс високий: 1,2 – рослини у фазі сходів і цвітіння волоті, 3 – фаза наливу зерна, 4 – фаза цвітіння (справа збільшено), 6 – зернівки, плоди (зліва збільшені)

Рис. 26. Пажитниця багатоукісна (райграс багатоукісний): 1 – фаза колосіння, 2 – сходи, 3 і 4 – колосся, 5 – колосок, 6 – зернівка (зліва збільшено)

Таблиця 3

Технологічна схема вирощування багаторічних трав (узагальнений варіант; проведено попередні роботи – добір видів і сортів, розміщення у сівозмінах, програмування врожаю, зяблевий обробіток ґрунту, внесення органічних добрив під зяблеву оранку, щілювання зябу)

Технологічний прийом	Склад агрегату	Строк проведення	Агротехнічні вимоги	Примітка
Підготовка насіння до сівби, скарифікація насіння бобових	Скарифікатори, конюшинотерки та ін.	Перед сівбою за 2-3 тижні	За вмісту твердого насіння не менше 15%	У разі потреби повітряно-теплове обігрівання
Обробка (бобових) молібденом	Мобітокс супер, ПС-10 та ін.	-//-	300 г д. р. на 1 ц насіння
Обробка нітрагіном	Вручну	Перед сівбою	Точне дотримання штамів за культурами і сортами

 

Продовження таблиці 3

Приготування сумішей насіння	Вручну	Перед сівбою	Відповідно до рекомендацій
Весняне боронування зябу	Т-70 (ДТ-75)+ зчіпка+ БЗТС-1,0	Настання фізичної стиглості ґрунту	Добре вирівнювання ґрунту
Культивація з боронуванням (для боротьби з бур’янами) і передпосівна культивація	КПШ-8 та ін.		Передпосівна на глибину 3-4 см	В агрегаті з гусеничним трактором
Сівба трав	МТЗ-80+ СЗТ-36А	Відповідно до біології культури	Слідом за передпосівним обробітком ґрунту	Одночасно з покривною культурою
Збирання покривної культури	Зернові комбайни, самохідні косарки подрібнювачі та ін.	Фаза повної або укісної стиглості	Стислі строки з одночасним звільненням поля від соломи	Суміші на корм раніше від звичайних строків збирання
Осіннє підкошування	Самохідні косарки	За 25-30 днів до припинення вегетації	Висота зрізування 8-10 см
Осіннє внесення добрив	РУМ-8 та ін.	Одразу за підкошуванням	Рівномірно фосфорно-калійні добрива Р45К45
Удобрення в перший рік користування	РУМ-8 та ін.	По таломерзлому ґрунту і під кожний укіс	Норма удобрення залежно від виду травостою і запланованого врожаю	РК – навесні повністю і N – дрібно під укіс
Боронування	БЗСС-1,0 або БЗСТ-1,0	Навесні і після скошувань	Упоперек або по діагоналі посіву	В агрегаті з гусеничним трактором

 

 

Продовження таблиці 3

Збирання трав	Самохідні косарки, косарки-плющилки	Бутонізація-цвітіння бобових, колосіння злакових	Висота скошування 6-10 см
Догляд за травами 2-3-го і наступних років використання
Боронування	БЗСС-1,0, БЗСТ-1,0, БИГ-3 та ін.	Навесні і після скошувань	БЗСС на конюшині і лядвенці, БЗТС – на люцерні	БИГ-3 і аналоги навесні
Дискування	БДТ-10 та ін.	Навесні до початку відростання	Упоперек або по діагоналі посіву	За зменшення густоти стеблостою
Обробіток	КРН-4,2 та ін. з лапами-долотами, боронами	Переважно восени	Люцерна і еспарцет – глибина 12-14 до 18-22 см з боронуванням	Навесні у підзонах достатнього зволоження
Щілювання посіву	Щілювач ЩП-000, АЩ-2-140 та ін.	Восени при промерзанні ґрунту	Відстань між проходами 1,2-2 м	Чим крутіший схил, тим менша відстань між проходами

Практичне заняття № 2

Тема: Нетрадиційні (нові) кормові культури

План: 1. Загальна характеристика нетрадиційних (нових) кормових культур.

2. Амарант.

3. Борщівник Сосновського.

4. Гірчак Вейріха.

5. Сильфія пронизанолиста.

6. Маралячий корінь (рапонтик сафлоровидний)

7. Мальва

8. Живокіст шорсткий

9. Щавель кормовий