Класифікація ґрунтів по ДБН та ДСТУ

Ґрунти, що використовують для спорудження земляного полотна, класифікують за: походженням, складом, пластичністю, консистенцією, здимальністю при замерзанні, схильністю до просідання згідно з ДСТУ Б.В. 2.1-2 і додатком Г ДБН 2.3.4. Різновиди ґрунтів за характером і ступенем засолення слід визначати за таблицею 4.1, а за схильністю до просідання - за таблицею 4.2.

Таблиця 4.1 - Класифікація ґрунту за ступенем засолення

Таблиця 4.2 - Показники схильності ґрунтів до просідання

Класифікацію ґрунтів за ступенем зволоження наведено у таблиці 4.3, а за допустимою вологість при ущільненні - у таблиці 4.4.

Таблиця 4.3 - Класифікація ґрунтів за ступенем зволоження

Таблиця 4.4 - Допустимі вологості ґрунту при ущільненні

До особливих ґрунтів відносяться: торф та заторфований ґрунт; сапропель; мул; лес; аргіліт та алевроліт; мергель; глинистий мергель і мергелиста глина; трепел; тальковий та пірофілітовий ґрунт; глинистий сланець і сланцева глина; чорнозем; техногенний ґрунт.

До слабких ґрунтів відносяться зв'язні ґрунти, опір яких зсуву в умовах при­родного залягання становить менше 0,075 МПа (при випробуванні приладом обертального зрізу) або модуль осідання понад 50 мм/м при навантаженні 0,25 МПа, модуль деформації нижче 5,0 МПа. При відсутності даних випробувань до слабких ґрунтів слід відносити торф і заторфований ґрунт; мул; сапропель; зв'язний ґрунт з коефіцієнтом консистенції понад 0,5.

До дренуючих ґрунтів слід відносити ґрунти, що мають при максимальній щільності при стандартному ущільненні коефіцієнт фільтрації не менше 0,5 м/добу.

Пісок, ступінь неоднорідності якого менше 3, а також дрібний пісок з вмістом за масою не менше 90 % часток розміром 0,10-0,25 мм слід відносити до однорозмірних.

Класифікація ґрунтів

Залежно від розмірів частинок дисперсні ґрунти поділяються на гранулометричні елементи

Класифікація гранулометричних елементів.