Типові проекти та індивідуальні рішення

Конструкція земляного полотна в поперечному профілі у переважній більшості випадків призначається за типовими рішеннями з прив'язкою до конкретних умов проектування.

На рис. 2 приведена конструкція земляного полотна: насипів з трикутними трапецеїдальними кюветами, насипів висотою до 8 м з резервами і на узгір'ях з ухилом від 1:5 до 1:3.

 

Рис. 2. Конструкції земляного полотна автомобільних доріг

а - насипів з трикутними кюветами; б - те ж, з трапецеїдальними кюветами; в - насипів висотою до 8 м; г - насипів на узгір'ях з ухилом від 1:5 до 1:3, у тому числі: I - обтічний профіль; II - необтічний профіль; III - у разі зведення насипу з привізного ґрунту; IV - те ж, з бічних резервів; 1 - межа смуги відведення; 2 - забанкетна канава; h - глибина резерву; Н - висота насипу; R - радіус сполучення на профілі дороги

 

На рис. 3 показані конструкції виїмок глибиною до 1 м (розкриті) і оброблені під насип, глибиною до 12 м в піщаних, глинистих, уламкових, лесових і скельних ґрунтах.

 

 

Рис. 3. Конструкції земляного полотна автомобільних доріг у виїмках

а - глибиною до 1 м - розкриті; б - глибиною до 1 м - оброблені під насип; в - глибиною до 12 м в піщаних і глинистих ґрунтах; г - те ж, в уламкових ґрунтах, що обсипаються; д - те ж, в лесових і лесовидних ґрунтах; е - те ж, в скельних монолітних слаботріщинуватих ґрунтах, у тому числі: I - з обтічним поперечним профілем; II - необтічним профілем; III - при косогорній місцевості; IV - на рівних ділянках; V - в скельних ґрунтах, що не вивітрюються; VI - в слабовивітрених ґрунтах; 1 - межа смуги відведення; 2 - нагірна канава; 3 - полиця; 4 - кювет; L - ухил; Н - висота насипу; R - радіус сполучення поверхні на профілі

 

Індивідуальні рішення щодо конструкцій поперечного профілю з відповідним обґрунтуванням призначається:

- для насипів заввишки понад 12 м;

- для насипів з тимчасовим або постійним підтопленням укосів;

- для насипів, що споруджуються на болотах, завглибшки понад 4 м з виторфовуванням або при наявності поперечних похилів дна болота понад 1:10;

- для насипів, що споруджуються на слабких основах;

- при використанні в насипах ґрунтів підвищеної вологості;

- при підвищенні поверхні покриття над розрахунковим рівнем води менше вказаного в таблиці 1.1;

Таблиця 1.1 - Найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води у метрах

Ґрунт верхньої частини земляного полотна (робочого шару)	Дорожньо-кліматична зона
У-І	У-ІІ	У-ІІІ
Пісок дрібнозернистий	1,1 0,9	0,9 0,7	0,75 0,55
Пісок пилуватий, супісок піщанистий	1,5 1,2	1,2 1,0	1,1 0,8
Суглинок піщанистий, глина	2,2 1,6	1,8 1,4	1,5 1,1
Супісок пилуватий, суглинок пилуватий	2,4 1,8	2,1 1,5	1,8 1,3
Примітка 1. Над рискою подані значення підвищення поверхні покриття над рівнем ґрунтових вод, верховодки або тривалого підтоплення (понад 30 діб) поверхневими водами, під рискою - те саме, над поверхнею землі на ділянках з незабезпеченим поверхневим водовідводом або над рівнем короткотривалого (менше 30 діб) підтоплення поверхневими водами. Примітка 2. За розрахунковий рівень слід призначати найбільший можливий сезонний рівень ґрунтових вод з ймовірністю перевищення 3 % - для цементобетон­ного покриття, 5 % - для асфальтобетонного покриття і 10 % - для перехідного типу покриття. Примітка 3. Підвищення поверхні покриття дорожнього одягу над рівнем ґрунтових або поверхневих вод при слабо- і середньозасолених ґрунтах слід збільшувати на 20 % (для суглинків і глин на 30 %), а при сильнозасолених ґрунтах - на 40-60 %. Примітка 4. В районах штучного зрошення підвищення поверхні покриття над зимово-весняним рівнем стояння вод в зоні У-ІІІ слід збільшувати на 0,4м, а в зоні У-II - на 0,2м. Примітка 5. В умовах зони У-IV найменші підвищення поверхні покриття над розрахунковим рівнем води призначають для Карпат за нормами зони У-І, для гірського Криму - за нормами зони У-ІІ з урахуванням досвіду експлуатації доріг у цих районах. Примітка 6. При наявності в верхній частині земляного полотна різних ґрунтів підвищення слід призначати по ґрунту, для якого потрібне підвищення має найбільше значення.

 

- при застосуванні спеціальних прошарків (теплоізолюючих, гідроізолюючих, дренуючих, капіляророзривних, армуючих і т.ін.) для регулювання водно-теплового режиму верхньої частини земляного полотна, а також спеціальних поперечних профілів;

- для виїмок завглибшки понад 12м, влаштованих в нескельних ґрунтах, і понад 16 м - в скельних при сприятливих інженерно-геологічних умовах;

- для виїмок в шаруватих ґрунтових масивах, що мають нахил пластів в бік проїзної частини;

- для виїмок, що перетинають водоносні горизонти або мають в основі водоносний горизонт, а також в глинистих ґрунтах з коефіцієнтом консистенції понад 0,5;

- для виїмок завглибшки понад 6 м в пилуватих ґрунтах, а також в глинистих ґрунтах і скельних ґрунтах, що розм'якшуються і втрачають стійкість в укосах під дією погодно-кліматичних факторів;

- для виїмок в набухаючих ґрунтах при несприятливих умовах зволоження;

- для насипів і виїмок, що споруджуються в складних інженерно-геологічних умовах: на крутосхилах крутістю понад 1: 3, на ділянках з наявністю або можливістю виникнення зсувів, карсту, обвалів, осипів, сельових потоків, снігових лавин тощо;

- при спорудженні земляного полотна з застосуванням вибухових методів або гідромеханізації.

До об'єктів індивідуального проектування відносяться водовідвідні, дренажні та інші споруди, що забезпечують стійкість земляного полотна в складних умовах, а також ділянки сполучення земляного полотна з мостами та шляхопроводами.