Тренінг партнерського спілкування

Психогімнастичні вправи цього розділу повинні створити такий рівень відкритості, відвертості, довіри, емоційної свободи, згуртованості і такий стан кожного учасника, які дозволили би успішно працювати, просуватися уперед у змістовному плані. Вони є містком для переходу до змістовних етапів тренінгу.

Важливим етапом у тренінгу є початок занять, який має назву “знайомство”.

Рекомендація: всі сидять в колі.

Вправа 1. Той, хто у центрі кола (тренер) звертається до всіх: пересядьте ті, у кого є сестри. Сам він намагається зайняти місце в колі. Той, хто залишається продовжує гру-знайомство, намагаючись пересаджувати групу за спільними ознаками (вивчають англійську, французьку, німецьку мови, співають, грають на музичних інструментах), щоби якнайбільше дізнатися про учасників тренінгу.

Вправа 2. Тренер називає числа, відразу ж після того, як число назване, повинно встати саме стільки людей. Мета вправи: орієнтація на дію одне одного.

Рекомендація: працюємо в парах.

Вправа 3. 1). Дивимося 4 хвилини одне на одного. 2). За 4 хвилини повинні розповісти про свого співрозмовника: “Я бачу перед собою...” (говоримо лише про зовнішній вигляд, не вживаємо оціночні поняття, а також слова з інформацією про особистісні якості людини). Міняємося місцями. Ускладнюємо завдання: 1) по черзі за 3 хв. розповідаємо про співрозмовника, якою він був дитиною у 5 років.

Вправа 4. Розповісти коротке оповідання про ту якість людського характеру, яку ви цінуєте понад усе, не називаючи її. Всі повинні відгадати:

“ Як вам здається, про яку рису характеру розповів...”

Рекомендація: всі залишають свої місця і виконують команди тренера.

Вправа 4. 1). Вишукатися у шеренгу (шеренги) таким чином, щоби поряд тренера знаходився самий високий, у кінці шеренги — низький. Перевіряє тренер або інша шеренга.

2). Коло тренера повинен стояти той, хто має найтемніше волосся, на протилежному кінці шеренги —зі світловолосий.

3) Початок шеренги — народилися 1 січня, кінець —31 грудня.

Мета цих вправ: поліпшити настрій, збільшити невимушеність, допомогти краще пізнати одне одного.

Рекомендація: всі знов займають свої місця у колі.

Вправа 4. Кидають один одному м’яч зі словами: “Ніхто з вас не знає, що я...”

Вправа 5. Здоровкаються з усіма за руку (за годинниковою стрілкою).

Рекомендація: учасники по одному виходять у центр кола.

Вправа 6. Вітається кожен, хто у центрі з усіма, наступний учасник не повинен повторювати цього вітання.

Вправа 7. Треба привітатися невербальним засобом. Наступний учасник не повторює вже згаданий жест.

Вправа 8. Почнемо день з того, що привітаємося та побажаємо іншому учаснику успіху. Той, до кого підішли, також обирає наступного учасника та висловлює своє побажання.

Вправа 9. Кидаємо м’яча та називаємо ім’я того, кому кинули. Він повинен прийняти любу позу, всі повторюють її за ним. Це саме робить і наступний учасник, до кого попав у руки м’яч.

Вправи “на увагу”.

Вправа 10. ”Уявляємо, що ми атоми. Кількість атомів у молекулі різна. Вони швидко рухаються. Тренер дає команду: атоми об’єднуються у молекули по три, по п’ять...”

Вправа 11. Починаємо рахувати, від 1, 2, 3..., пропускаємо цифру 6 та всі числа, до яких вона входить. Той, хто помилився вибуває з гри.

Вправа 12. ”Уявляємо, що ми великий арифмометр”. Хтось називає число, наступний – знак “мінус” або “плюс”, знов число, поки хтось не скаже: “дорівнює”, наступний за ним учасник має дати відповідь.

Вправа 13. Один виконує якийсь рухи, поступово всі учасники повинні повторити їх, або припинити показувати, коли тренер вдарить у долоні. Наступний учасник (за годинниковою стрілкою) показує свою дію.

Вправа 14. Ми не всі будемо виконувати вправи, але лише ті, перед якими я скажу:“Саймон наказав підняти праву руку (ногу, палець, кулак...)”.

Вправа 15. Тренер роздає картки, на яких написана тварина. Ця тварина є ще на одній картці, тому треба невербальними засобами з’ясувати, в кого з учасників тренінга є ще така тварина.

Вправа 16. “Уявімо, що всі ми велика друкарська машинка”. Кожен запам’ятовує по три літери. Тренер називає слово: “поїзд”. Той, кому дісталася літера “п” плескає у долоні, всі плескають у долоні, наступна літера “о”... Знов повторюються всі дії.Якщо машинка помиляється, то друкуємо слово з початку.

Вправа 17. “Уявімо, що група — це великий годинник”.12 учасників —це цифри на циферблаті годинника. Наприклад, я говорю час: 15 год., 20 хвилин. Той, кому дісталася цифра 3, плескає у долоні (маленька стрілка годинника), а потім той, кому дісталася цифра 4 (велика стрілка), говорить ”бом”. Якщо треба показати 12 годин, то той самий учасник плескає і говорить “бом”.

Вправа18. “Давайте усі разом намалюємо картину...” Тренер малює обрій, інші учасники – пісок, море, човен...Тренер описує цю картину, називаючи, хто що намалював.

Вправа19. Тренер роздає картки з кольорами. Така сама картка є ще в одного учасника. Коли тренер називає фрукти та овочі, повинні вставати ті кольори, які відповідають названим предметам. Вправа на увагу тому, коли називають інші предмети, вставати не потрібно.

Вправи “на розвиток спостереження”.

Вправа20. Група розділяється на “хлопчаків” та “дівчаток”(один виходить з залу). Після повернення він повинен, спостерігаючи за діями учасників, здогадатися, де “хлопці”, а де “дівчата”.

Вправа21. Один знаходиться за дверима. Група розподіляється за якоюсь ознакою: відсутність шнурків, брюки, замість спідниць, довге, коротке волосся у дівчат та ін. Той, хто повернувся, повинен зрозуміти, за якою ознакою група розподілилася.

Вправа22. 1-3 учасника виходять з кімнати. Група змінює пози, предмети, що були в них, з’являються інші речі. Учасник після повернення повинен пояснити, що змінилося в групі.

Вправа 23. Учасник, що вийшов з кімнати, повинен вгадати, хто є ініціатором якоїсь дії, або рухів, що постійно змінюються, та які повторює група.

Рекомендація: необхідно обговорити враження, які отримали учасники від вправи, та ті засоби, за допомогою яких встановлено контакти.

Вправа 24. Кожен з учасників тренінга повинен по черзі вийти на середину кола та встановити контакт невербальними засобами з кожним.

Рекомендація: всі учасники повинні залишатися на місці, все роблять мовчки.

Вправа 25. На рахунок “один” треба знайти собі пару, на “два” —пара виконує однакові рухи, на “один” знов знайти пару, на “два” зробити однакові рухи.

Рекомендація: Продовжуємо створювати умови для встановлення контакту:

Вправа 26. Розподілимося на пари та почнемо спілкуватися, змінюючи пози за наказом тренера через кожні 1,5 хвилини (сидячи спиною, стоячи, обличчям один до одного, один сидить, інший стоїть), протягом 6 хвилин. Обговоримо, у якому положенні ми краще спілкувалися.

Вправа27. Роздаємо чисті листки паперу, які треба поділити на 4 частини та намалювати: 1 – розмову з деканом, 2 – з викладачем, 3 – зі студентом І курсу, 4 – зі студентом своєї групи. Аналізуємо стереотипи в різних рольових ситуаціях.

Вправа 28. Розподіляємося на пари та починаємо обличчям один до одного робити різні рухи руками, головою, очима та ін. Наш партнер повинен все повторити. Міняємося місцями.

Вправа29. Розподіляю групу на дві. Одна група зображує якесь почуття або емоцію, інша повинна вгадати. Поміняємося місцями. Обговорюємо кожну ситуацію.

Вправа30. Виявляємо фактори, які заважають правильно отримати та передати інформацію. “ Нехай кожен зробить подарунок” сусіду зліва, зобразивши його жестами, тобто інформацію треба передати невербальними засобами, але так, щоб він зрозумів, що ви йому подарували. Закінчуємо вправу таким чином: останній, кому передали подарунок, повинен назвати його. Перший, хто подарував, відкриває таємницю. З’ясовуємо непорозуміння, які виникали.

Вправа 31. “ Ми разом збираємося у похід.” Кожний по черзі покладе у нього все необхідне мовчки, невербальними засобами. Після кожного показу тренер питає у групи, що поклав у рюкзак...?

Вправа32. Розподіляємогрупу на дві частини, створюючи дві шеренги. “Ми їдемо у автобусі” в час пік, а навпроти вікна, де ви сидите, зупиняється ще один автобус. Побачивши свого знайомого, ви намагаєтеся невербально передати важливу інформацію. Обговорюємо точність переданої інформації.

Вправа 33. Розповідаємо кожен своєму партнерові історії з закінченим сюжетом (містить різні почуття, переживання) за 1,5 хв. кожний. Міняємося місцями і розповідаємо чужу історію іншому. Так робимо по колу до кінця. Перевіряємо достовірність кожної історії.

Вправи “ на розвиток вміння слухати”.

Рекомендації: тренер знайомить учасників з правилами.

Правила уважного слухання:

1.Зконцентруй свою увагу на співрозмовнику. Звертай увагу на слова, позу, міміку, жести.

2. Перевір, чи правильно ти зрозумів слова співрозмовника.

3. Не давай порад.

4. Не давай оцінок.

Вправа 34 “Будемо прогулюватися берегом моря”. Група сідає у коло, закриває очі. Звертаємо увагу на повітря, дихаємо вільно... “З кожним вдихом у ваше тіло попадає енергія, видихом уходять непотрібні турботи, переживання, напруження... Звертаємо увагу на все, що нібито оточує нас на морі.” Поділимося враженнями від наших відчуттів.

Вправа 35. “Я буду зачитувати вам різні вирази, ви повинні написати відповідь, використав спочатку уточнення, потім переказ, а потім подальший розвиток думки співрозмовника”. Читаємо тричі. Просимо прочитати написане.

Вправа 36. Кожен повинен розповісти про свою проблему. Завдання того, хто слухає, зрозуміти її сутність, використовуючи тільки прийоми спілкування: безмовне слухання, уточнення, переказ, подальший розвиток думки співрозмовника. Вправа розрахована на 30 хв. Можна проводити у трійках.

Вправа 37. На завершенні роботи кожен з вас повинен звернутися до двох учасників з проханням назвати одну якість, що заважає у спілкуванні, одну, що допомагає.

Вправа 38. Звернемо увагу один на одного, зконцентруймося (закриваємо очі) над питанням: які у цієї людини є сильні сторони, переваги? Після того, як відкриємо очі, кидаємо м’яча тому, про кого подумали, та називаємо їх.

Вправа 39. Подивіться на сусідів праворуч та ліворуч, перш, ніж ми попрощаємося, скажіть їм про те, що вам сподобалося в їхній поведінці.

Вправа 40. Пригадайте той момент, коли ви вперше побачили свого сусіда та яке враження він на вас справив. Поділіться цими враженнями.

Вправа 41. Давайте скажемо один одному компліменти, кидаючи йому м’яча.

Вправа 42. “Якби ти був би хіпі, то на твоїй футболці було б написано...” Той, хто отримує м’яча, повинен продовжити фразу.

Вправа 43. Уявляємо себе спочатку відомими художниками: малюємо автопортрет (яку течію обираєте: абстракціонізм, символізм, реалізм), а потім мистецтвознавцями, яким запропонували з’ясувати, кому належить той, чи інший автопортрет. Групу можна поділити на художників та мистецтвознавців.

 

ТРЕНІНГ СЕНСИТИВНОСТІ

Всі, хто бере участь у виконанні вправ на розвиток сенситивності, повинен розуміти,що сенситивність – це цілісна, загальна здібність прогнозувати почуття, думки та поведінку іншої людини..

Головними завданнями, які вирішує тренінг сенситивності є:

1. Підвищити розуміння себе та розуміння інших.

2. Почуттєве розуміння групових процесів, пізнання локальної структури.

3. Розвиток деяких навиків у поведінці.

Рекомендація: ми ускладнюємо цю вправу, яка подібна до 1 вправи тренінгу партнерського спілкування.

Вправа 44. Один учасник з групи має перерахувати тих, у кого є сестри, дочки, хто знає французьку, англійську та ін.

Рекомендація: виконується у парах.

Вправа 45. 1. Протягом 5 хв. дивимося один на одного. 2. Повертаємося спиною до партнера та відповідаємо письмово на питання: Які очі у вашого партнера (все про зовнішність)? Повертаємося знову та перевіряємо свої відповіді. 3. Поміняємося парами. 4. Дивимося на напарника 1 хвилину. Повертаємося та записуємо відповіді: Якого кольору черевики на сусідові?

(все про одяг). 5. Пересідаємо знов, та спробуємо розповісти про свого партнера все, що вже знаємо: у тебе є дочка, ти знаєш французьку мову... Отже, згадуємо вправи 1 та 44. Партнер коректує вашу оповідь. Міняємося місцями.

Вправа 46. Дивимося один на одного уважно 1,5 хв. Зупиняємося перед учасником (наприклад, Іриною, та говоримо: “Я іду по колу, проходжу одного, другого, третього, хто переді мною?”(повинен вгадати, наприклад, це – Володимир). Потім задаємо питання: Який на Володимирі піджак? Питання можуть бути про зовнішній вигляд.

Вправа 47. Намагайтеся побачити кожного, як він виглядає, в якому стані...Спостерігаємо 3 хв. Кидаємо м’яча, та повідомляємо, що нового ми побачили у когось з учасників сьогодні.

Вправа 48. Кидаємо м’яча по черзі та називаємо ім’я того, кому кидаємо, та фразу, яку він казав (вчора, сьогодні). Намагаємося пригадати її.

Вправа 49. Один учасник добровільно залишає кімнату, уважно перед тим озирнувшись навколо, щоб перевірити своє психологічне спостереження. Повертається за 2-3 хвилини та відповідає на питання: Що змінилося?

Вправа 50. Розподілимо групу на дві частини. Сідаємо один проти другого. Запам’ятаємо своє місце – “один”. “Два” — міняємося місцями, запам’ятовуючи своїх сусідів, і т.д. Коли тренер каже цифру 1 або 2, треба відповісти, хто сидів поруч.

Вправа 51. Спостерігаємо непомітно за людиною, ім’я якої написано на картках, що роздав тренер. На рахунок “один” ви спостерігаєте за цією людиною, роблячи якісь рухи, жести. “Два” – потрібно відповісти на питання: Хто спостерігав за вами та вказати, які рухи він робив?

Вправа 52. Перевірка, наскільки розвинуто відчуття часу. Закрити очі та по команді “почали” зрозуміти, коли пройшла хвилина.

Вправа 53. Закрити очі, та уявити, що ви відчуваєте, коли чуєте ті, чи інші звуки: різко загальмувала машина, заграв оркестр, шум морських хвиль, розбилася чашка...

Вправа 54 а) “Я бачу” (зміст опису пов’язаний з зовнішнім виглядом партнера): руки лежать на колінах, ти повернула голову ліворуч... Усвідомлюємо різницю між тим, що бачимо та уявляємо.

Вправа 54 б). Учасник, який сидить спиною, повинен вгадати, кого описує керівник тренінгу.

Рекомендація: потрібно познайомити учасників з класифікаціями експресивної міміки та фундаментальними емоціями.

Класифікація експресивної міміки:

1. Любов, щастя, радість. 2. Здивування. 3. Страх, страждання.

4. Гнів, рішучість. 5. Відраза. 6. Презирство.

(за Вудвортсом, 1938 р.).

Фундаментальні емоції:

1. Зацікавлення–переживання.2. Задоволення–радість.

3. Здивування. 4. Горе – страждання. 5. Гнів. 6. Відраза.

7. Призирливість. 8. Страх. 9. Сором. 10. Провина.

(за К.Ізардом, 1977 р.).

Вправа 55. Працємо у парах. Один з учасників виконує роль дзеркала, другий – мавпи. Другий учасник повинен повторювати все за першим. Потім потрібно помінятися місцями.

Вправа 56. Працюємо у групах по 4-5 чол. Кожен з учасників повинен розповісти про те, як сприймають його, як співрозмовника, інші.

Вправа 57. Продовжуємо працювати у групах по 4-5 чол. Вибираємо з групи одного бажаючого та розповідаємо все про нього. Обраний нами учасник повинен розповісти про почуття, які при цьому в нього виникали.

Вправа 58. Перед кожним учасником покладемо чистий лист, на якому він повинен зазначити відповіді на питання: 1. Хто Ваш улюблений поет? 2. Який Ваш улюблений колір? 3. Яку рису Ви цінуєте у людях? 4. Яку любити пору року? Всі учасники, прослухавши відповіді, які зачитує тренер, повинні відповісти, кому належить ця анкета.

Вправа 59. Працюємо в трійках. Потрібно визначити риси, які є спільними та відмінними для учасників тренінгу. Спочатку партнери говорять фразу: “Ти такий самий як я...” Потім “Я дуже відрізняюсь від тебе...”

Вправа 61. Вправа “Чутка”. Кожен говорить про бажаючого (він за дверима) все, що захоче. Учасники можуть використовувати цитати з творів, афористичні вислови, але висловлюватися потрібно лаконічно. Тренер записує всі вислови. Учасник, який був за дверима, повинен вгадати, хто це про нього сказав.

Вправа 61. Перевіримочутливість спини. Учасники трьох груп повернені до кола спиною. Вони будуть передавати якусь емоцію

(наприклад, тренер призначає: З-заздрість, Л-любов, С- страх). Ті, хто тренує свою спинну чутливість (1-2 учасника), підходять до групи учасників, що “грають емоцію”, мовчки. Учасники можуть ставати до групи боком, нахилитися до них, щоб описати потім своє відчуття, та спробувати відповісти на питання тренера: 1.Біля якої групи ви почували себе затишно? 2. З якою підгрупою ти скоріш за все посварився би? 3. З якою заприятелював? 4. Кого би пожалів? 5. Кого би міг зневажати? 6. З ким хотів би працювати? Як правило відповіді не завжди співпадають з дійсністю, це – важке завдання.

Вправа 62. Тренування навиків зниження напруження в бесіді. Учасники тренінгу один одному кидають м’яча зі словами: “Мені здається нас з тобою об’єднує така риса, як... “Так, я згоден”. Якщо ні: “Я поміркую над цим...” (таким чином він отримав інформацію до роздумів). Далі він вже кидає м’яча наступному учаснику... Аналізуємо, чому м’яч не попав жодного разу до когось з учасників.

 

ТРЕНІНГ КРЕАТИВНОСТІ

Професія педагога – професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вище креативність вчителя, тим більше шанс розвитку творчого потенціалу в учнів. Виявляється, що вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень в себе і, що, безумно, важливоу нашій професії, навчатися розвивати креативність у своїх учнів. Цю проблему і допомагають розв’язати психофізичні вправи третього виду тренінгу – тренінгу креативності.

Для людини, яка проявляє креативність в різних видах діяльності, характерні допитливість, відкритість для будь-якого дослідження, намагання його примножити. Різноманітність та численність досліду створюють умови для встановлення більшого числа взаємозв’язків між явищами, подіями, фактами, які підвищують ймовірність появи нових ідей. Р.Єпштейн, доктор філософії, директор Кембріджського Центру Досліджень поведінки у штаті Массачусетс США вказував на необхідність вивчати щось нове для того, щоб збільшити свій творчий потенціал. “Якщо ви банкир, навчиться танцювати чечітку. Якщо ви няня, займіться курсом міфології. Прочитайте нову книгу на маловідому вам тему. Замініть газету. Нове з’єднається зі старим у формах, раніше невідомих, і, можливо, дивовижних” [43, 189 ]. Психологи вважають, що іноді знайомий нам світ відокремлений від світу незнайомого майже умовним кордоном, згадуючи слова Ю.Кузнєцова “кінець світу за кожним кутком” [43, 189 ]. Тому подолати цей кордон вдається лише тим, хто постійно розсуває його межі, не визнаючи їх недоторканість.

Отже, проводячи вправи цього розділу тренінгу, потрібно пояснювати його мету, створювати креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення та поведінки.

Рекомендація: Вправи на знайомство. Працюємо в колі всі завдання виконуємо за годинниковою стрілкою.

Вправа 63. Кожен з учасників по черзі називає своє ім’я та три риси, що йому притаманні, які починаються на таку саму літеру. Ця вправа вимагає від учасників винахідливості та гнучкості мислення. Можливо, спростити завдання і назвати лише 1-2 риси.

Вправа 64. Кожен з учасників повинен назвати своє ім’я, одне із своїх реальних хобі та одне, яке хотів би мати. Наступний учасник говорить своє ім’я, реальне хобі і те, яке хотів би мати, потім повторює все, що сказав перший учасник. Наступний повторює все за першим і другим.

Вправа 65. Кожен по черзі називає три слова, що пов’язані з його ім’ям, само ім’я називати не потрібно. Всі повинні зрозуміти, як називається ця людина.

Вправа 66. Тренер повідомляє про схильність математиків всі явища і предмети описувати за допомогою формул. Перевтілимося у математиків і, назвав своє ім’я, повідомте формулу, яка відповідає вашій особистості. Завдання важке. Проте не наводьте прикладів. У кожного є можливість створити свою математичну мову.

Вправа 67. Потрібно згадати людину (добре вам знайому), яка на вашу думку є креативною. Назвіть своє ім’я, потім риси, особливості цієї людини, які, на ваш погляд, дають можливість вважати її креативною.

Вправа 68. Тренер, який стоїть у центрі кола, пропонує пересісти тим, хто володіє якимось вмінням, наприклад, водить машину. Під час пересаджування, тренер займає вільне місце. Учасник, який залишився без місця, продовжує вправу. Після того, як назвали 8-10 вмінь, кожен повинен написати розповідь про групу, враховуючи всю отриману інформацію.

Вправа 69. Кожен учасник називає своє ім’я і ті риси, особливості поведінки, все, що у ньому є для спонукання іншої людини до творчості, до створення нового, до нестандартної поведінки (любов, інтерес до людей, ентузіазм до створення чогось нового, відсутність тиску, готовність навчатися у інших тощо).

Рекомендація: Проводячи цю вправу у студентському, учнівському середовищі, можна перераховувати любі професійні вміння.

Вправа 70. Кожен з учасників повинен пригадати, ким він може працювати, крім існуючої професії. Називаючи ім’я, потрібно перерахувати декілька варіантів можливих професійних ролей.

Рекомендація: наступні вправи допомагають усвідомити етапи креативного процесу, а також бар’єри проявів креативності і створення умов для їх подолання або зменшення впливу.

Вправа 71. Всі учасники повинні зосередитися на собі, своїх переживаннях, відчуттях, думках. Відчувши себе, своє тіло, потрібно зосередитися на ідеї мінливості світу, у якому ми живемо. Які думки у вас виникають? Як ви почуваєте себе у цьому світі, де все блискавично змінюється? Учасники розмірковують над питанням: Які риси, особливості поведінки допомагають жити у цьому світі, а які заважають? Можна розмірковувати, закривши очі. Через деякий час, пропонуємо всім намалювати свої відчуття, переживання, почуття. Малюнки розвішуємо так, щоб всі їх бачили. Наступний крок: об’єднаємо учасників у групи по 4-5 чоловік і поділимося нашими роздумами про якості, які допомагають і заважають нам жити у цьому світі. Знову об’єднуємося в одну групу і записуємо якості, які визначили учасники.

Приклади:

Якості, особливості поведінки, які допомагають жити у мінливому світі:

◘ любов до людей, оптимізм;

◘ прийняття себе і світу у всіх його проявах;

◘ вміння оцінити проблему очима інших;

◘ почуття гумору;

◘ відчуття своєї незавершеності;

◘ коммунікативність;

◘ сенситивність, емпатія;

◘ бажання допомогти людям;

◘ працьовитість;

◘ мрійливість, вміння фантазувати;

◘ рішучість, цілеспрямованість, наполегливість.

Якості, які ускладнюють життя в мінливому світі:

◘ невпевненість у собі;

◘ упередженість;

◘ занижена самооцінка;

◘ надмірна прихильність до принципів;

◘ несамостійність;

◘ формалізм, заорганізованість;

◘ стереотип у мисленні та поведінці;

◘ орієнтація на загальні правила і норми;

◘ тривожність;

◘ навіюваність.

Рекомендація: Ця вправа допомагає усвідомити особливості проявів креативності. Учасники сидять в колі та кидають один одному м’яча, запам’ятовуючи того, у кого вже м’яч побував: всі повинні взяти участь у грі.

Вправа 72. Кидаючи м’яча іншому учаснику, потрібно назвати чинники, особливості поведінки креативної людини. Потрібно бути уважними, не повторювати вже назване іншими. Після того, як м’яч побував у кожного, змінюємо завдання: тепер ми будемо називати чинники, особливості поведінки антипода креативної людини.

Рекомендація: Наступна вправа допоможе учасникам потренуватися у виборі більш виразних засобів для того, щоби зобразити слово, а також розвити свою фантазію, експресивність. У процесі обговорення етапів креативного мислення тренер повинен пояснити учасникам, як важливо для успішного вирішення проблемної ситуації ретельно зібрати інформацію, побачити щось спільне між діями різних людей.

Вправа 73. На спині одного з учасників приколюємо картку з написом, наприклад, сон, весна, фараон, організм, ніч, радість та ін. Він повинен викликати будь-кого з групи для того, щоби дізнатися, що написано на картці. Всі виконують вправу невербальними засобами. Обговорюємо результати роботи.

Вправа 74. Тренер називає предмет і кидає м’яча іншому. Той, хто його отримав, повинен назвати три (2) нестандартні способи використання цього предмету, наприклад: молоток – вішак, прес-пап’є, ручка для важкої сітки. Домовляємося, що не будемо називати універсальних способів використання предметів.

Вправа 75. Кидаючи м’яча іншому, називаємо колір. Той, хто зловив, повинен назвати об’єкт цього кольору. Потрібно уважно виконувати вправу, не повторювати кольори і об’єкти.

Вправа 76. Той, хто кидає м’яча, говорить одне з трьох слів: “повітря”, “земля”, “вода”. Той, хто вловив, повинен відповісти конкретно: назву птаха, тварини, риби. Потім він називає знов, наприклад, “повітря”. Вправа на швидкість.

Вправа 77. Спробуємо разом завантажити баржу. Тренер називає предмет на одну з літер алфавіту. Учасникам потрібно також називати предмети на цю літеру. Попереджаємо учасників, що на баржу не можна вантажити, наприклад, астероїди і айсберги, а також, оскільки ми гуманісти, то не будемо вантажити тварин і людей, наркотики, зброю, хімічну отруту та ін.

Вправа 78. Ми збираємося у похід. Складемо наш рюкзак. Кожен з учасників по черзі повинен невербальними засобами зобразити те, що він обов’язково візьме із собою. Той, хто відгадав, буде зображувати свій предмет наступним.

Вправа 79. На листках паперу кожен з учасників тренінгу повинен записати аргументи “за” куріння. Через три хвилини, з’ясуваємо, чи записані аргументи. Наступний крок: всі учасники можуть впродовж трьох хвилин поділитися враженнями з колегами і запам’ятати найбільш оригінальні аргументи (1-2). Потім кожен повинен записати аргументи “проти” куріння. Знов даємо три хвилини на обмін думками. Вправа закінчується обговоренням у групі найбільш оригінальних аргументів. Цю вправу можна провести, використовуючи метод “ снігової кулі”.

Рекомендація: наступне завдання виконуємо у парах. Вправа на розвиток мовлення може бути використана філологами, філософами.

Вправа 80. Учасникам тренінгу пропонують вибрати два питання серед п’ятнадцяти, які виділяв М.Пруст:

1. Де б Ви хотіли жити?

2. Основна риса Вашого характеру?

3. Ваш основний недолік?

4. Який Ваш ідеал земного життя?

5. Ваша улюблена якість у чоловіка?

6. Ваша улюблена якість у жінки?

7. Ваш улюблений колір?

8. Ваша улюблена квітка?

9. Що Ви найбільше не любите?

10. Що Ви найбільше цінуєте у Ваших друзях?

11. Ким би Ви хотіли бути?

12. Який природній дар ви б хотіли мати?

13. Ваше улюблене заняття?

14. Як би Ви хотіли померти?

15. Ваш актуальний настрій?

Кожен з учасників за дві хвилини повинен відповісти на них своєму партнерові. Сідаємо у коло та розповідаємо за годинниковою стрілкою про почуте всім учасникам тренінгу.

Вправа 81. Поговоримо про різні прикмети. Наприклад, говорять: впав ніж, або відкоркувалася пляшка – прийде чоловік. Спробуємо вигадати свої прикмети. Той, хто кидає м’яча, говорить, що впало, той, хто упіймав – прикмету: упала квітка, прийде дівчина...

Рекомендація: Вправи, які пов’язані з включенням асоціативного механізму, допомагають учасникам краще використовувати досвід, який вони мають. Будемо працювати над вправами з асоціативним ланцюжком, щоби засвоїти навички включення у процес пошуку вирішення проблеми. Після закінчення цих вправ потрібно обговорити, у чому виникала складність. Вправа на розвиток мислення може бути використана математиками, філологами, філософами, істориками, географами.

Вправа 82. Ми будемо кидати один одному м’яча, називаючи любий іменник. Той, хто упіймав м’яча, повинен назвати свою асоціацію (іменник). Наступний повинен сказати слово, яке є асоціацією на сказане другим учасником.

Вправа 83. Називаємо будь-який іменник, кидаючи м’яча. Той, хто спіймав, повинен назвати любе слово (дієслово, іменник, прикметник...). Потім він кидає м’яча і говорить своє слово. Вправа виконується до моменту, коли виникають труднощі навести асоціацію-слово. Можна задати питання: На що звернули увагу під час роботи?

Вправа 84. Будемо уявляти себе будь-якими літературними героями. Тренер кидаючи м’яча, говорить: “Мауглі”. Учасник, який спіймав м’яча, повинен перевтілитися у героя і сказати асоціацію, відчуваючи себе ним, на наступне слово тренера, наприклад, квітка. Ця вправа, говорячи словами М.Пруста, допомагає “набути нові очі”.

Вправа 85. Ми будемо кидати один одному м’яча і називати любі об’єкти. Той, хто отримав м’яча, повинен назвати країну, яка в нього асоціюється з цими об’єктами.

Рекомендації: закінчуємо тренінг вправами, які пов’язані з розвитком сенситивності, на спостереження за учасниками.

Вправа 86. Всі учасники групи виконують завдання: подумайте дві хвилини і дайте відповідь на питання: Назвіть відчуття, які у вас виникли по відношенню до сусіда справа (зліва)?Потрібно назвати найяскравіше враження від нього.

Вправа 87. Ми будемо кидати один одному м’яча і називати позитивну якість людини, якій ми відправляємо м’яча. Слідкуємо уважно за тим, щоби вправу виконали усі учасники.

Рекомендації: Тренер дає можливість учасникам сконцентруватися на своєму партнерові справа (зліва). Вправа допомагає отримати кожному учаснику особистісну підтримку.

Вправа 88. Потрібно подумати і вирішити для себе, з образом якої архітектурної споруди асоціюється ваш сусід (вежа, міст, колона, палац)? Потрібно обговорити, яким чином виникають ці асоціації. Завдання можна змінити: учасники уявляють сусіда в образі літературного героя, тварини.

Ці вправи дають можливість кожному отримати образні і вербальні відображення, асоційовані з архітектурною спорудою, з будь-якою твариною, героєм твору. Тому вони збагачують уявлення людини про себе значущими деталями. Людина зберігає у своїй пам’яті інформацію про себе, побачену іншими, як про стійку архітектурну споруду, життєздатну тварину, романтичного героя літературного твору. Ця інформація може допомогти йому у критичній ситуації, допоможе уникнути переоцінки або надасть відчуття своїй значущості для інших [43, 247-248].

Вправа 89. Тренер, прощаючись з учасниками, може запропонувати їм виконати вправу, яка пов’язана з традицією хіпі робити написи на своєму одязі. Ці написи часто відображали життєву позицію, девіз її господаря. Уявімо, що ми також зробили би написи на футболці. Учасник кидає м’яча зі словами: Якби ти був хіпі, то на твоїй футболці було би написано (проговорює текст напису). Той, хто спіймав м’яча, повинен погодитися або ні. Наступним він проговорює цю фразу, повторюючи завдання.