ІІ. Отруєння грибними токсинами нейро-вегетотропної дії

1. Клінічні періоди захворювання:

1.5. Латентний період (інтервал часу від моменту потрапляння отрути в організм людини до виникнення перших клінічних симптомів отруєння) триває, в середньому, від 25 хв. до 2-х год. від моменту вживання грибів.

1.6. Період неврологічних порушень (інтервал часу від виникнення перших симптомів до розвитку всього синдрому отруєння) починається, як правило, через 25-120 хв., і досягає максимуму клінічних проявів протягом 2-4 годин від моменту вживання грибів.

1.7. Період ісходу припадає на початок 2 доби від моменту вживання грибів.

 

2. Діагностичні критерії:

2.1. Сезонність (отруєння реєструються частіше в літньо-осінній період. Токсичними грибними агентами є алкалоїди мускарин, мускаридин, гіосціамін, скополамін та інші біогенні аміни. Мускарин та мускаридин є основними діючими грибними токсинами при отруєннях грибами цього виду. При цьому мускаридин спричиняє антихолінергічну симптоматику отруєння, мускарин - холінергічну симптоматику отруєння. Співвідношення у змісті наведених основних нейротропних токсинів у грибах може бути різним. В залежності від того, концентрація якого з них переважає, у постраждалих можуть спостерігатися симптоми або антихолінергічного, або холінергічного отруєння. Отруєння цими грибами спостерігається дуже рідко, проте перебіг захворювання відбувається в досить тяжкій формі, і в деяких випадках може призвести до летального кінця.

2.2. Контакт постраждалого з дикорослими грибами (харчовий або тактильний).

2.3. Порушення функцій шлунково-кишкового тракту або неврологічні порушення (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості)в перші 2 години після вживання грибів.

2.4. Однотипність виникнення скарг (нудота, блювота, діарея, біль в животі або головокружіння, порушення зору, загальна слабкість, порушення свідомості) в інших людей, які вживали гриби водночас з постраждалим, продовж перших 2-4 годин після контакту з грибами.

2.5. Тривалість гастро-інтестінальних або неврологічних порушень в середньому від 24 до 48 год., переважно до 24 год.

 

NB. Відсутність інформації щодо контакту постраждалого з грибами, інформації про наявність однотипних скарг в інших людей, які вживали гриби, не виключає можливість грибного отруєння.

 

Клінічна діагностика:

· Загальномозкова неврологічна симптоматика, самостійна або разом з проявами дисфункції ШКТ.

· Гіпертермія або блідість шкіри.

· Сухість у ротовій порожнині або гіперсалівація.

· Можливе порушення зору.

· Можливі симптоми зневоднення.

· Абдомінальний синдром відсутній або слабо виразний.

· Порушення свідомості (в тяжких випадках – втрата свідомості, судоми).

· Галюцинаторний синдром.

 

3. Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння:

3.1. Лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво, підвищення рівню гематокриту в загальному аналізі крові.

3.2. Помірна протеїнурія з лейкоцитурією в загальному аналізі сечі.

3.3. Порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у біохімічному аналізі крові.

3.4. Підвищення рівню а-амілази крові у біохімічному аналізі крові.

 

4. Лікування: загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій (виведення з організму токсинів, що не всмоктались у ШКТ; виведення з організму токсинів, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ; ситуаційна та коригувальна терапія), введення антидотів.

 

NB. Заходищодо виведення з організму токсинів, що не всмоктались у шлунково-кишковому тракті (ШКТ); виведення з організму токсинів, що всмоктались у кров’яне русло з ШКТ; ситуаційна та коригувальна терапія детально викладені у розділі лікування отруєнь грибними токсинами гастро-ентеротропної дії.

 

Антидотна терапія (найчастіше одноразова):

· Введення атропіну в дозі, яка спричиняє стан початкових симптомів переатропінізації (за умов наявності в клінічній картині переважно холінергічного синдрому мускаринового отруєння).

· Введення прозеріну, аміностігміну або фізостігміну у вікових дозах (за умов наявності в клінічній картині переважно антихолінергічного синдрому мускаридинового отруєння).

 

NB. Ситуаційна та корегувальна терапія у випадках тяжкого перебігу отруєння передбачає використання методів підтримки або заміщення порушених життєво-важливих функцій організму – ШВЛ, мембранної оксигенації крові, застосування допаміну, протисудомних засобів та ін., як зазначено в протоколах лікування гострих порушень легеневої, серцево-судинної та церебральної недостатності.

 

5. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних та неврологічних порушень на протязі 2-3 днів лікування.