Технічна характеристика навантажувальних машин безперервної дії

Машини типу ПНБ-1 та 1ПНБ-2 використовують при проведенні виробок площею перерізу відповідно не менше 3 і 4,5 м², та на очисних роботах для навантаження руди кускуватістю до 300-400 мм міцністю до f =8-10.

Машина середнього типу 2ПНБ-2 може працювати у виробках мінімальним перерізом 6 м² і на очисних роботах та вантажити руду з розмірами кусків до 500 мм міцністю до f =10.

Машини важкого типу ПНБ-3К та ПНБ-3Д потребують для роботи виробок перерізом більше 8-9 м² і можуть вантажити руду з розмірами кусків до 500-600 мм міцністю до f =14-16.

Машини надважкого типу ПНБ-4 переважно використовують на очисних роботах та при проведенні горизонтальних виробок великої площі перерізу, здатні навантажувати окремі куски руди розміром до 800 мм міцністю до f =18-20.

Експлуатаційну продуктивність машин цього класу визначають за формулою, т/зм

, (7.56)

де Р₀ – технічна продуктивність машини, т/хв; Т_зм – тривалість робочої зміни, хв; К_в – коефіцієнт використання машини у часі, долі од. (приймають у межах 0,6-0,7 при торцевому випуску; 0,4÷0,6 у камерах з широким фронтом роботи; 0,3-0,4 – у вибоях із чергуванням протягом зміни відбійки та навантаження); ψ – коефіцієнт, який враховує вплив властивостей руди, її кускуватості, висоти навалу:

, (7.57)

де φ – кут укосу навалу руди, град.; g_р – об’ємна вага руди у розпушеному стані, т/м³; f – коефіцієнт міцності руди; D_cp – діаметр середнього куска руди, м; h_н – висота навалу відбитої руди, м.

Кількість машин для виконання необхідного об’єму робіт визначають з виразу, шт.

, (7.58)

де К_т =1,1-1,3 – коефіцієнт технічної готовності машин; А_доб – видобуток руди за добу (з шахти, дільниці, блока), т; К_н.в. – коефіцієнт нерівномірності видобутку, який приймають у межах 1,25-1,5.

У реальних умовах в залежності від типу, типорозміру та умов роботи експлуатаційна продуктивність машин з нагрібаючими лапами коливається від 250-300 до 500-600 т/зміну

Продуктивність праці машиніста навантажувальної машини та його помічника дорівнює продуктивності машини.

Останніми роками намітилася тенденція заміни навантажувальних машин безперервної дії, які працюють у комплексі з доставочними або доставочно-транспортними машинами, навантажувально-доставочними машинами, що працюють в режимі навантажувача, або використання схем автономної роботи НДМ, що в кінцевому результаті забезпечує кращі техніко-економічні показники.

Підземні екскаватори застосовують для навантаження відбитої руди у транспортні засоби (переважно автосамоскиди) при камерно-стовпових та суцільних системах розробки при відпрацюванні покладів потужністю більше 5-6 м з кутом падіння 0-15º.

На підземних роботах використовують екскаватори на гусеничному ходу з електроприводом та ковшами місткістю 0,75-2,5 м³. Технічну характеристику деяких з цих машин наведено у табл. 7.7.

Останнім часом усе більшого застосування знаходять гідравлічні екскаватори (RH-9E, RH-20, RH-25) завдяки кращій кінематиці робочого устаткування, більшій маневреності, кращій ремонтоздатності. Привід цих машин повністю гідрофікований і все робоче устаткування приводиться у дію за допомогою гідроциліндрів.

Екскаватори вибирають керуючись необхідною продуктивністю вибою або групи суміжних вибоїв, габаритами, кутом нахилу підошви вибою та кускуватості гірничої маси.

Технічну продуктивність екскаватора можна визначити за формулою, м³/год

, (7.59)

де q_к – місткість ковша, м³; n_ц – кількість циклів черпання за хвилину (для найбільш поширеного екскаватора ЕП-1 n_ц =3,1 при повороті на 90º та 2,32 – при повороті на 180º); К_н – коефіцієнт заповнення ковша (дорівнює 0,4-0,5 при висоті навалу 3-4,5 м; 0,6-0,7 при висоті навалу руди більше 4,5 м та 0,8-0,85 при висоті навалу більше 4,5 м); К_т =0,7-0,9 – коефіцієнт зменшення продуктивності за рахунок видалення негабаритних кусків; К_h – коефіцієнт зменшення продуктивності в залежності від висоти навалу (при навантаженні у вибоях висотою 6-12 м К_h =0,85-0,9); К_р – коефіцієнт розпушення руди.

Таблиця 7.74