Визначити гематокритний показник, зробити висновки. 2 страница

2. Визначення позиції електричноїосі серця.

4.Зміст

Електрокардіограма (ЕКГ)- це запис зміни сумарних потенціалів, які відбуваються в серці протягом серцевого циклу.

Електрокардіограма в нормі має зубці, інтервали, сегменти, які показані на схемі ЕКГ, зареєстрованій у ІІ стандартному відведені:

Зубці прийнято позначати літерами латинського алфавіту.

Направлення зубців залежить від проекції миттєвого середнього вектору серця: якщо його проекція відбувається на позитивну сторону лінії відведення, то такий зубець є позитивним, якщо на негативну сторону – то зубець є негативним, якщо – його проекція перпендикулярна лінії відведення – то він дорівнює 0 у цьому відведені..

Інтервали – це відстань між зубцями на ЕКГ, вони характеризують швидкість поширення процесів деполяризації або реполяризації від однієї структури серця до іншої.

Сегменти – це ділянки ЕКГ, які розташовані на ізолінії, що означає відсутність різниці потенціалів.

Зубці, інтервали, сегменти ЕКГ

1).Зубець Р: відображає деполяризацію міокарду передсердь, в нормі він позитивний у стандартних відведеннях (І,ІІ,ІІІ) бо проекція вектора у трикутнику Ейнтховена здійснюється на позитивну сторону ліній відведення; є негативним у відведенні aVR.

2) Шлуночковий комплекс QRS відображає деполяризацію шлуночків:

Зубець Q – початковий зубець цього комплексу, є завжди негативним і відображає початок деполяризацію міжшлуночкової перегородки, де розташовані структури провідної системи шлуночків.

Зубець R – головний вектор комплексу і він же є головним вектором серця; відображає подальшу деполяризацію, яка поширюється від міжшлуночкової перегородки до міокарду правого і лівого шлуночків; він завжди у всіх відведеннях позитивний.

Зубець S – кінцевий вектор деполяризації обох шлуночків, є негативним, в цей час миттєвий вектор направлений в бік основи лівого шлуночка, де ще залишилась поляризована ділянка міокарду.

Зубець Т – відображає реполяризацію шлуночків, він є позитивним у стандартних відведеннях, негативний у відведенні aVR і деяких інших.

3) Інтервал РQ або РR – відстань на ЕКГ від початку зубця Р до початку зубця Q, при відсутності останнього – до початку зубця R, відображає час від початку деполяризації передсердь до початку деполяризації міжшлуночкової перегородки, який характеризує швидкість проведення збудженнями передсердями, АВ вузлом, пучком Гіса і його розгалуженнями.

4) Інтервал QRS – відстань на ЕКГ від початку зубця Q до кінця зубця S, відображає час поширення деполяризації шлуночками серця.

5) Інтервал QТ – відстань від початку зубця Q до кінця зубця Т, відображає час деполяризації і реполяризації шлуночків і характеризую швидкість цих процесів.

6) Інтервал RR – відстань на ЕКГ між верхівками зубців R, характеризує тривалість серцевого циклу.

7) Сегмент РQ – відстань на ізолінії від кінця зубця Р до початку зубця Q, характеризує тривалість затримки проведення збудження в АВ вузлі.

8) Сегмент SТ – відстань на ізолінії від кінця зубця S до початку зубця Т, характеризує час повної деполяризації шлуночків.

5.Матеріали для самоконтролю

5.1.Дайте відповіді на питання

1) Під час підготовки до запису ЕКГ помилково поміняли місцями електроди на правій і лівій руках. До яких змін ЕКГ у I стандартному відведенні від кінцівок це призведе і чому?

2) Чому напрям зубців ЕКГ в аVR завжди протилежний тому, що є у I та II стандартних відведеннях від кінцівок?

3) Чому на ЕКГ відсутній зубець реполяризації передсердь?

4) Тривалість інтервалу R-R становить 1,33 с. Що є водієм ритму серця?

5) Тривалість койплексу QRS дорівнює 0,15 с (у нормі — до 0,1 с). Про що це свідчить?

5.2.Виберіть правильну відповідь:

1.При аналізі ЕКГ необхідно оцінити швидкість проведення збудження структурами серця. Для цього необхідно визначити:

1. Напрямок зубців
2. Амплітуду зубців
3. Напрямок і амплітуду зубців
4. Тривалість зубців та інтервалів
5. Положення електричної осі серця

2.При аналізі ЕКГ встановлено, що тривалість інтервалу R-R становить 0,5 с. Якою є частота серцевих скорочень за 1 хвилину?

1. 60
2. 80
3. 100
4. 120
5. 140

3.Як накладаються електроди при реєстрації ЕКГ у другому стандартному відведення від кінцівок за Ейнтховеном?

1. Права рука (-) – ліва рука (+)
2. Ліва рука (-) – ліва нога (+)
3. Права рука (+) – ліва нога (-)
4. Ліва рука (+) – ліва нога (-)
5. Права рука (-) – ліва нога (+)

4.При аналізі ЕКГ встановлено, що напрямок, амплітуда і тривалість зубця Р у всіх відведеннях нормальні. Вірним є висновок про те, що у передсердях нормально відбувається процес:

1. Збудження
2. Деполяризації
3. Реполяризації
4. Скорочення
5. Розслаблення

5.При аналізі ЕКГ встановлено, що тривалість інтервалу P-Q становить 0,15 с (норма 0,12 – 0,20 с) при нормальній тривалості зубця Р. Вірним є висновок про те, що нормальною є швидкість проведення збудження:

1. Передсердями
2. Атріовентрикулярним вузлом
3. Синоатріальним вузлом
4. Пучком Гіса
5. Шлуночками

6.При аналізі ЕКГ встановлено, що амплітуда зубців Т у всіх відведеннях нормальна. Це означає, що нормальним (ою) є:

A. Величина ОМВ

B. Орієнтація ОМВ

C. Швидкість реполяризації шлуночків

D. Положення електричної осі серця

E. Процеси реполяризації шлуночків

7.У певному відведення ЕКГ реєструється позитивний зубець, якщо проекція ОМВ ЕРС електричного поля серця:

A. Має достатню величину

B. Має достатню тривалість

C. Припадає на додатну половину осі відведення

D. Припадає на від’ємну половину осі відведення

E. Паралельний осі відведення

8.При аналізі ЕКГ необхідно оцінити швидкість проведення деполяризації міокардом шлуночків. Для цього необхідно визначити тривалість:

A. Зубця Р

B. Інтервалу P-Q

C. Комплексу QRS

D. Інтервалу Q-T

E. Інтервалу R-R

9.При аналізі ЕКГ встановлено, що величина кута альфа дорівнює 55°. Це означає, що електрична вісь серця має таке положення:

A. Горизонтальне

B. Вертикальне

C. Відхилена вліво

D. Відхилена вправо

E. Нормальне

10.Щоб на підставі аналізу ЕКГ визначити, що є водієм ритму серця, як правило, достатньо розрахувати:

A. Напрямок зубця R

B. Напрямок зубців комплексу QRS

C. Тривалість інтервалу P-Q

D. Тривалість інтервалу Q-T

E. Тривалість інтервалу R-R

 

Протокол практичного заняття №6. ”__”____200____

Робота 1. Реєстрація і аналіз ЕКГ у людини

Мета роботи. 3аписати ЕКГ у стандартних, посилених однополюсних відведеннях від кінцівок та у грудних відведеннях. На підставі її аналізу зробити висновки про автоматію серця (що є водієм ритму, наскільки ритмічно він генерує ПД), динаміку і швидкість поширення збудження в серці, його електричну позицію.

Для роботи потрібен електрокардіограф.

Хід роботи. Роздягнений до пояса пацієнт лягає на спину на кушетці. Для запису ЕКГ від кінцівок електроди розміщують на лівому і правому зап'ястках і на лівій нозі відповідно до мар-кірування, зазначеного на панелі приладу. Ще один електрод розташовують на правій нозі для заземлення пацієнта. При реєстрації ЕКГ у стандартних відведеннях від кінцівок електроди розташовують таким чином: I відведення — “ліва рука (+) і права рука (—)”; II відведення — “ліва нога (+) і права рука” (—); III відведення — “ліва нога (+) і ліва рука (—)”.

3наки «+» та «—» показують, з яким полюсом електрокардіографа з'єднаний електрод.

При реєстрації ЕКГ у посилених однополюсних відведеннях від кінцівок активний позитивний (+) електрод розташований на одній із кіндівок (аVR— права рука; аVL —ліва рука; аVF — ліва нога), а як негативний (—) використовують об'єднаний електрод, який утворюється шляхом з’єднання через додатковий опір двох інших кінцівок.

При реєстрації грудних відведень активний позитивний (+) електрод розташовують у визначених точках на поверхні грудної клітки, а негативним (—) є об'єднаний електрод, який утворюється за рахунок з'єднування через додаткові опори трьох кінцівок. Позначаються буквою V. Місця розташування активного електроду: V₁— четверте міжребер'я по правому краю грудини; V₂—четверте міжребер'я по лівому краю грудини; V₃—між V₂ і V_4; V₄ — п’яте міжребер'я по лівій середньо-ключичній лінії; V₅ — ліва передня пахвинна лінія; V₆ — ліва середня пахвинна лінія. Електроди V₅ і V₆ розташовують на тому ж самому горизонтальному рівні, що й електрод V₄.

Шкіру у точках відведення треба обтерти 96 % спиртом етиловим або 20 % розчином мила, змастити електродною пастою або покласти під електрод прокладку з марлі, змочену ізотонічним розчином натрію хлориду. Відрегулювати посилення таким чином, щоб відхилення пера на 10 мм відповідало 1 мВ. Увімкнути рух стрічки приладу і записати калібровочний сигнал.

Обстежуваний повинен розслабитися, лежати спокійно, під час запису дихати поверхнево. Треба записати кілька серцевих циклів у кожному з відведень і приступити до аналізу ЕКГ. Для цього в усіх відведеннях слід позначити зубці, звернути увагу на їх напрям.

Спрощений алгоритм аналізу ЕКГ:

1) Визначення водія ритму серця, частоти скорочення, ритму.

Для визначення водія ритму серця треба простежити у стандартних відведеннях за послідовністю позитивних передсердних зубців Р та шлуночкових комплексів QRSТ, які реєструються тоді, коли водієм ритму є синоатріальний вузол.

Визначити, що є водіем ритму, можна, розрахувавши частоту скорочення серця на підставі тривалості інтервалу R-R.

Для характеристики ритмічності генерації імпульсів збудження водієм ритму слід визначити тривалість кількох послідовних інтервалів R-R і порівняти їх між собою. Правильним ритм вважається тоді, коли зареєстрована тривалість інтервалів R-R відрізняється від середньої не більше, як на 10%.

2) Визначення інтервалів і тривалості зубців. Визначають тривалість інтервалів Р-Q, QRS, Q-Т, R-R, і тривалість зубців Р і Т, порівнюють з належними величинами, для висновків про швидкість поширення збудження в серці.

Швидкість руху стрічки електрокардіографа встановлюється – 50 мм/с, отже рух стрічки на 1мм становить 0,02 с. Щоб визначити тривалість зубців підраховують від початку до кінця зубця кількість мм і це число множать на 0,02 с; те саме здійснюють при визначенні відповідних інтервалів.

3) Визначення направлення й амплітуди зубців. Визначають амплітуду зубців ЕКГ у стандартних відведеннях, порівнюють із належними величинами.

Амплітуду зубців вимірють від ізоелектричної лінії у мм; якщо відхилення на ЕКГ по вертикалі при калібровці становить 10 мм на 1 мВ, то відхилення на 1 мм становить 0,1 мВ.

Результаті роботи.

Вклеїти у протокол ЕКГ, записану у різних відведеннях.

	Стандартні відведення
Зубці ЕКГ	І	ІІ	ІІІ
Амплітуда у мм (мВ), направлення вектору:(+) або (-)
Р
Q
R
S
T
Інтервали ЕКГ: мм. 0,02 с= ____с
PQ(PR)	-		-
QRS	-		-
QT	-		-
RR	-		-
Тривалість зубців: мм. 0,02 с= ____с
P	-		-
T	-		-
Частота скорочення серця за 1 хв.	-		-

 

 

Висновки:

1) Водієм ритму серця є_______________________________________________, про це

свідчить

__________________________________________________________________

Частота скорочення серця ______________________, ритм _______________

2) Інтервали ЕКГ: ____________________________________________________, що свідчить

про_________________________________________________________________;

тривалість зубців ____________________________,що свідчить про ________

3)Зубці ЕКГ у стандартних відведеннях направлені ________________________,

що свідчить про ________________________________________________

амплітуда зубців ЕКГ________________________________________, що свідчить про__

Робота 2. Визначення позиції електричної осі серця

Електрична вісь серця характеризує напрям деполяризації шлуночків серця і є середнім результуючим вектором QRS. Положення її визначається величиною кута α, утвореного лінією I стандартного відведення і віссю. Виділяють такі варіанти положення осі: 1) нормальне, коли кут α становить від +30 до +69°; 2) вертикальне — кут α дорівнює 70-90°; 3) горизонтальне— кут α становить від 0 до +29°; 4) відхилення осі праворуч — кут α дорівнює від +91 до +180°; 5) відхилення осі ліворуч — кут α становить від 0 до -90°.

В нормі електрична вісь серця лежить у секторі від 0 до 90°, лише інколи виходячи за ці межі. Як правило, електрична вісь збігається з анатомічною.

На схемі показано визначення кута α і положення електричної осі серця.

Мета роботи: визначити положення електричної осі серця та оцінити його.

Хід роботи. Величину кута α, який характеризує положення електричної осі серця, можна визначити графічно. Для цього треба намалювати схему рівнобічного трикутника, боки якого є лініями стандартних відведень. Це трикутник Ейнтховена. Вписати цей трикутник у коло. Через центр провести лінії, паралельні лініям I та III відведень, 3а ЕКГ знайти алгебраїчну суму зубців комплексу QRS у I та III відведеннях і відкласти відрізки, що відповідають знайденим сумам (з урахуванням знаку) на лініях, проведених через центр. У кінцях відрізків провести перпендикуляри до ліній I і III відведень. Із центра кола до точки перетину перпендикулярів провести лінію, яка відповідатиме положенню електричної осі серця. 3а допомогою транспортира визначити величину кута α, розташованого між електричною віссю серця та лінією I відведення у трикутнику Ейнтховена. 0⁰

Результати роботи:

Кут α =___________

 

Висновок:

1) Позиція електричної осі серця_____________________________________

Протокол перевірено. ________________________

(підпис викладача, дата)

Література

Основна

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова/ К.: Здоров’я, 1994 – С. 307-312.

2. Посібник з фізіології. За редакцією проф. В.Г.Шевчука. Вінниця: Нова книга, 2005. С. 273-280.

Додаткова

Фізіологія людини. Вільям Ф. Ганонг. Переклад з англ. – Львів, БаК, 2002 - С. 503-507

Практичне заняття 7

Дослідження насосної функції серця.

1.Актуальність теми

Стан кровообігу в організмі залежить від діяльності серця як насоса. Тому визначити та вміти оцінити насосну функцію серця дуже важливо для діяльності лікаря.

2.Навчальні цілі

Ø Оцінити насосну функцію серця на підставі аналізу величини ХОК, серцевого індексу.

Ø Пояснювати структуру серцевого циклу для насосної функції серця.

Ø Пояснювати вікові особливості насосної функції серця

Ø Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження насосної функції серця.

Ø Оцінити стан клапанів серця на підставі аналізу фонокардіограми

Ø Провести фазовий аналіз серцевої діяльності на підставі аналізу полікардіограми.

3.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до практичного заняття

3.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до практичного заняття

Термін	Визначення
Серцевий цикл	Це зміна станів скорочення (систоли) і розслаблення (діастоли) відділів серця, яка повторюється циклічно
ХОК – хвилинний об’єм крові або серцевий викид	Це кількість крові, яку викидає кожен шлуночок серця у кровоносні судини за 1 хв.
Серцевий індекс	Це ХОК на 1 квадратний метр площі тіла
Систолічний об’єм (СО) або ударний об’єм (УО)	Кількість крові, яку викидає кожен шлуночок серця у кровоносні судини за 1 систолу.
Кінцево-діастолічний об’єм	Це об’єм крові у кожному із шлуночків наприкінці їх діастоли
Кінцево-систолічний об’єм	Це об’єм крові, що залишається у кожному із шлуночків після їх систоли
Фонокардіограма	Це запис звукових проявів діяльності серця – тонів серця.
Сфігмограма	Це запис коливань стінки артеріальної судини, що виникає завдяки поширенню ударної хвилі по артеріях під час систоли лівого шлуночка.
Артеріальний пульс	Це коливання стінки артеріальної судини, що виникає завдяки поширенню ударної хвилі по артеріях під час систоли лівого шлуночка
Ехокардіографія	Це ультразвуковий метод реєстрації рухів стінки шлуночків, перегородки і клапанів під час серцевого циклу

3.2.Теоретичні питання

1) Роль серця у гемодинаміці.

2) 3міни тиску і об'єму крові у порожнинах серця протягом серцевого циклу. Катетеризація порожнин серця.

3) Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, їх походження і методи реєстрації. Аналіз фонокардіограми.

4) Артеріальний пульс, методи його реєстрації. Аналіз сфігмограми.

5) Систолічний і хвилинний об'єми крові. Серцевий індекс.

3.3.Практичні роботи

1. Спостереження за скороченнями серця жаби і графічна реєстрація їх.

2. Реєстрація і аналіз фонокардіограми. Реєстрація пульсу.

3. Полікардіографія. Фазовий аналіз діяльності серця людини.

4.Зміст

Серце в системі кровообігу виконує функцію насосу, при цьому його будова досконало пристосована для нагнітальної функції. Саме нагнітальну функцію виконують шлуночки, викидаючи кров в аорту та легеневу артерію кров під час систоли, проте передсердя переважно виконують резервуарну функцію, накопичуючи кров під час систоли шлуночків, бо кровообіг є непевним. Передсердя теж скорочуються, але їх систола дозволяє додатково наповнити кров’ю шлуночки серця. Передсердно-шлуночкові, аортальні та легеневі клапани сприяють руху крові через серце до судин в одному напрямку.

Основні функції структурних елементів серця як насосу подані на схемі:

Інтегральним показником функції серця як насосу є ХОК – серцевий викид, який обумовлений СО і частотою скорочення серця (ЧСС): СО х ЧСС. У стані спокою його величина становить близько 5л/хв. у людини з масою тіла 70 кг, при цьому споживання кисню за 1 хв. – 0,3 л. При максимальних фізичних навантаженнях ХОК може збільшуватись до 25 –30 л/хв. при збільшенні поглинання кисню організмом.

Серцевий цикл – це зміна станів скорочення (систоли) і розслаблення (діастоли) відділів серця, яка повторюється циклічно. Беручи до уваги, що нагнітальну функцію в системі кровообігу виконують саме шлуночки серця, а передсердя – резервуарну та ще під час систоли додатково наповнюють шлуночки кров’ю, структуру серцевого циклу можна представити так, як на схемі:

Вигнання крові зі шлуночків серця в аорту та легеневу артерію здійснюється під час систоли завдяки градієнту тисків між лівим шлуночком і аортою, правим шлуночком і легеневою артерією, бо відкриваються півмісяцеві клапани.

Наповнення шлуночків кров’ю відбувається під час їх діастоли, на початку якої закриваються півмісяцеві клапани, бо тиск у шлуночках стає меншим, ніж в аорті та легеневій артерії і поступово зменшується до величини тиску у передсердях – майже до нуля, передсердно-шлуночкові клапани відкриваються і кров з передсердь йде до шлуночків, наповнюючи їх на 2/3 кінцево-діастолічного об’єму, остання 1/3 крові наповнює шлуночки під час систоли передсердь. При зменшенні тривалості діастоли наповнення шлуночків кров’ю зменшується.

5.Матеріали для самоконтролю

5.1.Дайте відповідь на питання

1) Вміст кисню в артеріальній крові людини становить 190 мл/л, у венозній — 90 мл/л. Споживання кисню організмом дорівнює 1200 мл/хв. Розрахуйте хвилинний об'єм крові людини. Якому функціональному стану організму відповідає його величина?

2) 3а якого рівня тиску в лівому шлуночку закінчується фаза ізометричного скорочення серця у людини, якщо відомо, що артеріальний тиск у неї становить 120/70 мм рт. ст. (16/7,9 кПа)?

3) У людини хвилинний об'єм крові у стані спокою дорівнює 6,3 л/хв, площа

4) поверхні тіла—1,8 м². Розрахуйте серцевий індекс, оцініть його величину.

5) При розрахунку тривалості фаз серцевого циклу встановлено, що серцевий цикл триває 0,8 с, фаза ізометричного скорочення — 0,08 с, період вигнання — 0,33 с. Оцінити величину показників. У яких випадках вона може змінюватись таким чином?

 

5.2. Виберіть правильну відповідь

1.У здорової людини шляхом зондування вимірюють тиск у порожнинах серця та великих судинах. Де знаходиться зонд, якщо під час серцевого циклу тиск змінюється від 0 до 8 мм рт ст.

A. Передсердя

B. Лівий шлуночок

C. Правий шлуночок

D. Аорта

E. Передсердя

2.Хвилинний об’єм крові дорівнює 3500 мл, систолічний об’єм – 70 мл. Якою є частота серцевих скорочень?

A. 50 за хвилину

B. 60 за хвилину

C. 70 за хвилину

D. 80 за хвилину

E. 90 за хвилину

3.Між якими фазами (періодами) серцевого циклу відкриваються атріо-вентрикулярні клапани?

A. Фази асинхронного та ізометричного скорочення

B. Фази ізометричного скорочення та швидкого вигнання

C. Фаза повільного вигнання та протодіастолічний період

D. Протодіастолічний період та фаза ізометричного розслаблення

E. Фази ізометричного розслаблення та швидкого наповнення шлуночків кров’ю

4.Між якими фазами (періодами) серцевого циклу закриваються півмісяцеві клапани?

A. Фази асинхронного та ізометричного скорочення

B. Фази ізометричного скорочення та швидкого вигнання

C. Фаза повільного вигнання та протодіастолічний період

D. Протодіастолічний період та фаза ізометричного розслаблення

E. Фази ізометричного розслаблення та швидкого наповнення шлуночків кров’ю

5.На полікардіограмі виміряли відстань та інтервал часу між максимальними осциляціями першого тону фонокардіограми та точкою “с” (початок анакроти) сфігмограми. Тривалість якої фази (якого періоду) серцевого циклу шлуночків було визначено?

A. Фаза асинхронного скорочення

B. Фаза ізометричного скорочення

C. Період вигнання

D. Період напруження

E. Протодіастолічний період

6.При аналізі фонокардіограми встановлено, що тривалість першого тону дорівнює 0,10 с (нормальна величина – до 0,14 с). Правильним є висновок про те, що у людини нормальний стан:

A. Насосної функції серця

B. Скоротливих властивостей міокарда

C. Клапанів серця

D. Півмісяцевих клапанів

E. Атріо-вентрикулярних клапанів

7.У людини зареєстрували сфігмограму центрального пульсу. Її амплітуда знижена, хвилі згладжені. Причиною зазначених змін є порушення:

A. Насосної функції серця

B. Скоротливих властивостей міокарда

C. Стану клапанів серця

D. Еластичності венозних судин

E. Еластичності артеріальних судин

8.У людини з площею поверхні тіла 2 м² хвилинний об’єм крові 5 л. Чому дорівнює серцевий індекс у даної людини у л/хв. на 1 м²:

A. 10,0

B. 7,5

C. 5,0

D. 2,5

E. 1,0

9.Під час якої фази (періоду) серцевого циклу шлуночків тиск сягає найбільшої величини?

A. Фаза асинхронного скорочення

B. Фаза ізометричного скорочення

C. Період напруження

D. Фаза швидкого вигнання крові з шлуночків

E. Фаза повільного вигнання крові зі шлуночків

10.При фазовому аналізі серцевої діяльності у людини встановлено, що при тривалості серцевого циклу 0,8 с тривалість фази ізометричного скорочення становить 0,05 с, періоду вигнання – 0,3 с. Вірним є висновок про те, що у людини порушений (на):

A. Насосна функція серця

B. Скоротливі властивості міокарда

C. Стан клапанів серця

D. Хвилинний об’єм крові

E. Систолічний об’єм крові

Протокол практичного заняття №7 ”____”________200______

Робота 1. Спостереження за скороченнями серця жаби і графічна реестрація їх

Послідовне скорочення і розслаблення всіх відділів серця складає серцевий цикл. Серцевий цикл у ссавців починається із систоли передсердь, яка змінюється їх діастолою. Одночасно з діастолою передсердь починається систола шлуночків, яка також змінюється діастолою. Період часу, коли збігаються діастоли передсердь і шлуночків, має назву загальної паузи. В кінці діастоли шлуночків починається новий серцевий цикл — настає чергова систола передсердь.

Серце жаби складається з венозного синуса, утвореного злиттям 2 порожнистих вен, 2 передсердь та 1 шлуночка.

Серцевий цикл у жаби починається із скорочення венозного синуса, з якого кров надходить до правого передсердя. До лівого передсердя кров надходить із легеневих вен. 3а скороченням венозного синуса йде систола передсердь. Кров із них виганяється у шлуночок; венозний синус у цей час розслабляється. 3 початком систоли шлуночка збігається діастола передсердь. Під час систоли шлуночків кров викидається у цибулину аорти і далі — у праву й ліву її дуги. Причиною руху крові з одного відділу серця у другий є різниця тиску, яка утворюється завдяки скороченню серця.

Мета роботи: визначити основні фази серцевого циклу жаби, їх послідовність. Розрахувати тривалість циклу.

Для роботи потрібні: набір інструментів для препарування, препарувальна дощечка, універсальний штатив, важіль Енгельмана, кімограф, серфін, шпильки, піпетка, розчин Рінгера, жаба.

Хід роботи. 3нерухомити жабу, розітнути грудну клітку, звільнити серце від перикарду.

1. Установити, в якій послідовності скорочуються відділи серця. Підрахувати частоту скорочень серця протягом 1 хв. 3вернути увагу на зміну забарвлення передсердь і шлуночка під час їх систоли та діастоли.