Аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства – об’єкта практики

Планово-економічна діяльність підприємства

Плануванням обсягів виробництва маргаринової продукції на ТзОВ “Імперія жирів” займається комерційна служба та відділ маркетингу, безпосередньо виробництво маргарину різного асортименту відповідно до планового обсягу замовлення від дистриб’юторів підприємства здійснює виробнича служба (виробничий цех), матеріально-технічним забезпеченням виробництва та організацією збуту готової продукції займається відділ логістики.

Новітні технології виробництва, високоякісна сировина та кваліфікований персонал дозволяють підприємству створювати продукцію високої якості за доступними цінами.

Аналіз ефективності управління виробничою потужністю. Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції (видобутку й переробки сировини або надання певних послуг) заздалегідь визначених номенклатури, асортименту та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Одиниці виміру виробничої потужності підприємств застосовуються різні залежно від характеру виробництва та галузевої підпорядкованості. Загальне правило таке: виробнича потужність визначається в тих самих одиницях виміру, в яких планується та здійснюється облік продукції, що виготовляється (послуг, що надаються). Здебільшого це натуральні або умовно натуральні вимірники за видами продукції (послуг).

Величина виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох чинників. Головними з них є:

1) номенклатура, асортимент та якість продукції, що виготовляється;

2) кількість встановленого устаткування, розміри і склад виробничих площ;

3) прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання устаткування, нормативи тривалості виробничого циклу та трудомісткості, зняття продукції з виробничих площ [6].

Обсяг виробництва маргаринової продукції і відповідно ефективність виробничої потужності залежить від кількості замовлень, які отримує комерційна служба підприємства від дистриб’юторів. Планування виробничої програми залежить від обсягів замовлення визначеної кількості та асортименту певного виду продукції. Виробнича служба здійснює виробництво маргаринової продукції відповідно до планового обсягу виробництва продукції, який подає на виробничу службу відділ логістики, він залежить тільки від замовлення дистриб’юторів у якому конкретно вказана необхідна кількість та асортимент продукції яку потрібно виготовити.

Потужність заводу – 4000 тонн/місяць. Підприємство оснащене двома лініями з виробництва м`яких фасованих маргаринів потужністю 0,8 т/год. та 2 т/год., лінією з виробництва маргаринів для пошарового тіста потужністю 1 т/год., а також лінією для виробництва професійних маргаринів для харчової промисловості 2 т/год.

Управління виробничою потужністю на ТзОВ “Імперія жирів” здійснюється ефективно про що свідчать такі факти та показники:

1) виробництво продукції на підприємстві здійснюється лише з високоякісної сировини; постійно закупляється та встановлюється сучасне обладнання для виробництва маргаринової продукції;

2) з кожним роком підприємство випускає продукцію із новим асортиментом та властивостями (підприємство, є першим з виробників маргаринової продукції на території України яке розпочало виробництво рідкого маргарину для підприємств харчової промисловості);

3) зростає продуктивність праці та режимний фонд робочого часу.

Виробничі потужності ТзОВ “Імперія жирів” знаходяться за адресою Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Нововолинська 60.

Організаційна структура виробничої служби (виробничого цеху) наведена на рис. 2.1.

Начальник цеху

Майстер на зміні (3 чол.)

Апаратники виробництва харчових жирів (15 чол.)

Оператори лінії виробництва маргаринів (15 чол.)

Вантажники цеху (6 чол.)

Плавильники харчових жирів (6 чол.)

 

Рис. 2.1. Організаційна структура виробничої служби ТзОВ “Імперія жирів” (всього 46 чол.)

Наступним етапом в дослідженні планово-економічної діяльності буде оцінка обсягів і динаміки найважливіших показників: обсяги та структура виробництва продукції, обсяги та склад основних засобів, обсяги виручки від реалізації валового прибутку, обсяги та склад операційних витрат, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та його складові, обсяги чистого прибутку та напрями його використання.

Одним із важливих показників діяльності підприємства є збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції. На ТзОВ “Імперія жирів” інформація про кількість виробленої продукції, її структуру та обсяги реалізації відображається у звіті про виробництво та реалізацію промислової продукції за звітний рік (див. дод. Г, Г1, Г2, Г3).

В таблиці 2.1.1 наведено структуру і обсяги виготовленої і реалізованої продукції за 2010–2012 роки.

Таблиця 2.1.1

Структура і обсяги виготовленої та реалізованої продукції

Назва виду продукції	Одиниця виміру	Фактично вироблено за звітний рік	Реалізовано продукції, виробленої за 2012 рік
		за звітний (2012 рік)	за 2011 рік	за 2010 рік	за 2009 рік	кількість тис. т	вартість, тис. грн
Маргарин і продукти аналогічні	т	-	3423,0	3307,0	3061,0
Маргарин і продукти пастоподібні зі зниженим чи низьким вмістом жирів, крім маргарину рідкого	4026,0	-	-	-	3882,0	34878,1

 

Отже, згідно звіту про виробництво промислової продукції за 2009–2012 роки можна зробити висновки про ефективне управління виробничою потужністю підприємства, яка з кожним роком зростає: у 2009 році вироблено продукції –3061 тис. тонн, у 2010 р. – 3307 тис. тонн, у 2011 р. – 3423 тис. тонн, у 2012 р. – 4026 тис. тонн.

Найменший обсяг виробництва промислової продукції був у 2009 році – 3061 тис. тонн, найбільший у 2012 р. – 4026 тис. тонн.

Збільшились обсяги виробництва на 8,037% у 2010 році порівняно з 2009 р., на 3,508% у 2011 порівняно з 2009 р., на 17,616% у 2012 р. – ці дані свідчать про ефективне використання ліній виробництва маргаринової продукції протягом чотирьох років в період з 2009 року по 2012 рік та зростання обсягів замовлень від офіційних дистриб’юторів ТзОВ “Імперія жирів”.

Характеристика основних фондів підприємства. Одним з найбільш важливих завдань розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання основних засобів – обладнання та устаткування.

У будь-якій діяльності виробництва взаємодіють два головні чинники: речовий, тобто засоби виробництва, і особистий – робоча сила. Засоби виробництва, будучи речовими елементами продуктивних сил суспільства, предметно втілюють досягнення науки і техніки. Вони беруть участь не лише у створенні споживчої вартості продукту, але і його трудової вартості.

У сучасних умовах стрімко підвищується роль речових факторів виробництва, зокрема засобів праці, значною вагомою частиною яких і є основні фонди. До основних виробничих фондів відносяться ті засоби праці, що, знаходячись у сфері матеріального виробництва, безпосередньо беруть участь у виготовленні матеріальних благ (машини, устаткування), створюють умови для здійснення виробничого процесу (виробничі будівлі, споруди, електромережі, трубопроводи й ін.), слугують для збереження і переміщення предметів праці [3].

Таблиця 2.1.2

Структура основних фондів ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 роки

	Звітні роки
Назва основних фондів
Основні засоби
Залишкова вартість	4204,3	3725,9	3460,0	4365,0
Первісна вартість	6563,9	7377,7	7972,0	9502,0
Знос	2359,6	3651,8	4512,0	5137,0
Амортизація	1222,7	1308,8	874,0	847,0
Групи основних засобів:
Земельні ділянки	387,5	387,5	388,0	387,0
Будинки, споруди та передавальні пристрої	1353,4	1449,7	1487,0	1488,0
Знос	Х	Х
Машини та обладнання	4414,3	4997,9	5172,0	6410,0
Знос	Х	Х
Транспортні засоби	279,1	279,1	657,0	949,0
Знос	Х	Х
Інші основні засоби	129,8	129,8	130,0	130,0
Знос	Х	Х		96,0
Малоцінні необоротні матеріальні активи	129,6	130,2	134,0	134,0
Знос	Х	Х	134,0	134,0
Інструменти, прилади, інвентар	Х	3,5	4,0	4,0
Знос	Х	Х		2,0
Разом основних засобів	6563,9	7377,7	7972,0	9502,0
Капітальні інвестиції:
Придбання основних засобів	474,3	670,5	682,0	1722,0

У структурі основних фондів найбільшу частку становлять машини та обладнання (67,459%), найменшу – інструменти, прилади, інвентар (0,042%).

Станом на 31.12.2012 року відповідно до фінансової звітності вартість основних фондів становила 9502,0 тис. грн., із них:

1) машини та обладнання – 6410,0 тис. грн;

2) будинки, споруди та передавальні пристрої – 1488,0 тис. грн;

3) транспортні засоби – 949,0 тис. грн;

4) малоцінні необоротні матеріальні активи – 134,0 тис. грн;

5) інші основні засоби – 130,0 тис. грн;

6) інструменти, прилади, інвентар – 4,0 тис. грн.

Наступним кроком буде розрахунок показників використання основних фондів, що наведено в таблиці 2.1.3.

Таблиця 2.1.3

Основні показники характеристики стану і використання основних фондів ТзОВ “Імперія жирів” 2009-2012 рр.

	Звітні роки
Назва показника
Показники технічного стану та руху основних фондів
Коефіцієнт зносу основних фондів	0,359	0,495	0,566	0,541
Коефіцієнт придатності основних фондів	0,641	0,505	0,434	0,459
Коефіцієнт оновлення основних фондів			0,075	0,181
Коефіцієнт вибуття основних фондів				0,024
Показники завантаженості основних фондів підприємства
Календарний фонд робочого часу, год.
Режимний (номінальний) фонд робочого часу, год.
Показники технічного оснащення підприємства
Фондооснащеність	6446,8	7035,7
Фондоозброєність	362,776	400,749	450,413	466,942
Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів
Фондовіддача	3,585	3,774	4,069	4,040
Фондомісткість	0,279	0,265	0,246	2,476
Рентабельність основних фондів	0,070		0,132	0,182

Для характеристики стану і використання основних фондів підприємства застосовується чотири групи показників:

1) показники технічного стану та руху основних фондів;

2) показники завантаження основних фондів;

3) показники технічного оснащення підприємства;

4) показники ефективності використання основних фондів.

Технічний стан та рух основних фондів характеризують такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт зносу основних фондів – відображає частку вартості основних фондів уже перенесену на вартість виготовленої продукції та характеризує ступінь зносу основних фондів підприємства станом на певну дату;

2) коефіцієнт придатності основних фондів – характеризує незношену частку основних засобів підприємства станом на певну дату;

3) коефіцієнт оновлення основних фондів – показує інтенсивність оновлення основних фондів підприємства

До показників завантаженості основних фондів підприємства належать:

1) календарний фонд робочого часу є максимально можливим часом роботи обладнання – множення кількості календарних днів (за рік, квартал, місяць) на 24 години;

2) номінальний (режимний) фонд робочого часу одиниці обладнання – він

визначається режимом роботи підприємства й обчислюється за формулою:

 

ФРЧн = (Дк – (Двих + Дсв))хNзмхТзм, (2.1.3)

 

де Дк – кількість календарних днів у періоді, дні;

Двих – кількість вихідних у календарному періоді, дні;

Дсв – кількість святкових днів у календарному періоді, дні;

Nзм – кількість змін роботи обладнання протягом доби;

Тзм – тривалість однієї зміни, год.

До показників технічного оснащення підприємства належать:

1) фондооснащеність – визначає частину загальної вартості основних фондів, що припадає на одиницю основного обладнання;

2) фондоозброєність – визначає частку вартості основних фондів, яка припадає на одного працівника промислово-виробничого персоналу і характеризує ступінь його озброєності фондами.

До показників ефективності використання основних фондів належать:

1) фондовіддача – характеризує, яка частка обсягу випущеної підприємством за певний період продукції припадає на 1 грн. середньорічної вартості його основних фондів;

2) фондомісткість – показник обернений до фондовіддачі, характеризує яка частина середньорічної вартості основних фондів припадає на 1 грн. випущеної підприємством продукції;

3) рентабельність основних фондів – показує частку прибутку підприємства, яка припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних фондів.

Характеризуючи стан і використання основних фондів підприємства можна привести такі результати.

Коефіцієнт зносу основних фондів зростає протягом 2010–2011 років, що показує підвищення ступеня зносу основних фондів, що є негативним явищем. У 2012 році коефіцієнт зносу основних фондів знижується, що означає зниження ступеня зносу основних фондів.

Коефіцієнт придатності основних фондів протягом знижується 2010–2011 років, що показує зменшення незношеної частки основних засобів підприємства. У 2012 році коефіцієнт придатності основних фондів збільшується, що означає збільшення частки незношених основних засобів підприємства.

Коефіцієнт оновлення основних фондів зростає протягом 2011–2012 років, що показує підвищення інтенсивності оновлення основних фондів підприємства.

Коефіцієнт вибуття основних фондів залишався на рівні – 0, протягом 2009–2011 років основні засоби не вибували із підприємства. У 2012 році коефіцієнт вибуття основних фондів зріс, але це значення не було високим – зросла інтенсивність вибуття основних фондів протягом року.

Календарний фонд робочого часу показує максимально можливий час роботи обладнання, показник залишався незмінним протягом 2009–2012 років, що показує повну завантаженість обладнання.

Номінальний (або режимний) фонд робочого часу знизився у 2010 році, що є негативною подією, бо зменшується час роботи обладнання. У 2011–2012 роках режимний фонд робочого часу зростає, що свідчить про збільшення часу роботи обладнання;

Фондооснащеність збільшується протягом 2009–2012 роках, що означає збільшення частини загальної вартості основних фондів, що припадає на одиницю основного обладнання;

Фондоозброєність збільшується протягом 2009–2012 роках, що показує підвищення ступеня озброєності підприємства основними фондами;

Фондовіддача збільшується протягом 2009–2011 роках, що означає зростання ефективності використання засобів праці, тобто виготовлення готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. У 2012 році фондовіддача знизилася, але не суттєво.

Фондомісткість знижувалася у 2010–2011 роках. У 2012 році Фондомісткість значно виросла у порівнянні з попередніми роками, що означає збільшення вартості основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової продукції (див. дод. Д, Е, Ж, Є).

Рентабельність основних фондів у 2010 році становила – 0, що пов’язано із збитковою діяльністю підприємства. У 2011–2012 роках рентабельність основних фондів зростає, що свідчить про збільшення частки прибутку підприємства яка припадає на 1 грн. середньорічної вартості основних фондів [3].

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції – виготовлення продукції. Поточні витрати чинників виробництва бувають циклічними та безперервними. Перші повторюються з кожним циклом виготовлення продукту (витрати на матеріали, заробітну плату виробничників, інструмент та ін.), другі існують постійно і незалежно від виробництва, (утримання приміщень, споруд).

Виділяють витрати, які утворюють вартість продукції в певному періоді (списуються на неї), і реальні грошові виплати. Перші витрати зв'язані з виготовленням продукції незалежно від того, коли куплено відповідні матеріальні ресурси чи найнято робочу силу. Другі – це виплати за придбані чинники виробництва без урахування часу їхнього використання.

Розрізняють витрати загальні (сукупні) та витрати на одиницю продукції.

Загальні витрати - це витрати на весь обсяг продукції за певний період, їхня сума залежить від тривалості періоду й кількості виготовленої продукції. Витрати на одиницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовляється постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.

До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, управління. На практиці до групи постійних відносять також витрати, які хоч і змінюються внаслідок зміни обсягу виробництва, але не істотно, їх називають умовно-постійними.

Змінні витрати це витрати, загальна сума яких за певний час залежить від обсягу виготовленої продукції. У свою чергу, їх можна розділити на пропорційні та непропорційні. Пропорційні витрати змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва.

Класифікація витрат - поділ витрат на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними (табл.2.1.4).

Таблиця 2.1.4

Класифікація витрат

Для оцінки запасів та визначення фінансових результатів	Вичерпані	Витрати на продукцію	Прямі	Основні
Невичерпані	Витрати періоду	Непрямі	Накладні

 

 

продовження таблиці 2.1.4

Для прийняття рішень	Релевантні	Постійні	Маржинальні	Дійсні
Нерелевантні	Змінні	Середні	Можливі
Для контролю виконання	Контрольовані
Неконтрольовані

 

Аналіз витрат та їх класифікація на конкретному підприємстві дає змогу прогнозувати та спостерігати такі тенденції:

1) вартість виробництва конкретного виду продукції;

2) прибуток від реалізації продукції у загальному обсязі прибутку;

3) можливість збільшити або зменшити ціну на продукцію;

4) ефективність від прийняття управлінського рішення [12].

Структура витрат за усіма економічними елементами на ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 роки наведена в таблиці 2.1.5.

Таблиця 2.1.5

Структура витрат за усіма економічними елементами на ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 роки

Назва елементів витрат	Звітні роки
Податок на додану вартість	4603,1	5346,5	6143,0
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	21273,6	25645,6
Адміністративні витрати	844,5	816,3	980,0
Витрати на збут	2912,2	3269,6	2513,0
Інші операційні витрати	250,4	57,1	521,0
Фінансові витрати	3572,8	4167,8	4373,0
Інші витрати	125,4	145,2	4,0	-
Податок на прибуток від звичайної діяльності	15,4	233,0	342,0
Елементи операційних витрат
Матеріальні затрати	15303,9	18978,4	23862,0
Витрати на оплату праці	1547,4	1660,1	2012,0

 

продовження таблиці 2.1.5

Відрахування на соціальні заходи	579,4	619,3	737,0
Амортизація	1222,7	1308,8	874,0
Інші операційні витрати	4140,6	3719,8	2998,0
Елементи операційних витрат, разом	22794,0	26286,4	30483,0
Придбання основних засобів	474,3	670,5
Придбання нематеріальних активів	27,9	0,6		-
Придбання інших необоротних матеріальних активів	7,9	-	-	-
Реалізація інших оборотних активів	159,3	0,7	-
Штрафи, пені, неустойки	43,9	46,0
Проценти	470,7	446,2	-
Інші фінансові витрати	3102,1	3721,6		-
Операційна курсова різниця	47,2	10,1	-	-
Реалізація необоротних активів	65,7	75,0	-	-
Всього витрат, тис. грн	39516,8	44846,4

 

Обсяги витрат з кожним роком зростають, що пов’язано в основному із збільшенням собівартості реалізованої продукції та збільшенням обсягів прибутку підприємства – у 2009 році обсяги витрат становили 39516,8 тис. грн, у 2010 році – 44846,4 тис. грн, у 2011році – 50607 тис. грн, у 2012 році – 52400 тис. грн..

Найбільшу частку у структурі витрат протягом 4 років складають матеріальні затрати на виробництво продукції: у 2009 році – 38,728%, у 2010 році – 42,319%, у 2011році – 47,152%, у 2012 році – 54,248%.

Найменшу частку у структурі витрат протягом 4 років склали витрати на придбання інших необоротних матеріальних активів: у 2009 році – 0,019%, у 2010-2012 роках підприємство взагалі не витрачало коштів на придбання інших необоротних матеріальних активів.

З кожним роком зростає собівартість реалізованої продукції, податок на додану вартість, податок на прибуток від звичайної діяльності, що пов’язано із зростанням цін на сировину, збільшенням обсягів замовлень на виробництво продукції від дистриб’юторів та збільшенням обсягів прибутку підприємства.

Адміністративні витрати зменшились у 2010 році і становили – 816,3 тис. грн, але знову зростали протягом 2011–2012 років і становили відповідно – 980 тис. грн та 989 тис. грн..

Витрати на збут збільшувалися у 2010 та 2012 роках і становили відповідно – 3269,6 тис. грн та 4388 тис. грн.

Інші операційні витрати були найменшими у 2010 році – 57,1 тис. грн, у 2011–2012 роках витрати зростали і становили – 521 тис. грн та 958 тис. грн.

Фінансові витрати зростали протягом 2009–2011 років і становили – 3572,8 тис. грн у 2009 році, 4167,8 тис. грн у 2010 році, 4373 тис. грн у 2011 році, фінансові витрати зменшились вперше за 4 роки у 2012 році і становили – 131 тис. грн.

Інші витрати найбільшими були у 2009 році – 125,4 тис. грн, у 2010 році – 145,2 тис. грн, інші витрати зменшились у 2011 році і становили – 4 тис. грн, у 2012 році на підприємстві інших витрат не було взагалі.

Операційні витрати збільшувалися протягом 4 років і в сумі складають найбільшу частку з усіх витрат підприємства: 57,682% у 2009 році, 58,614% у 2010 році, 60,235% у 2011 році, 70,003% у 2012 році.

Зросли витрати на придбання основних засобів: у 2009 році – 474,3 тис. грн, у 2010 році – 670,5 тис. грн, у 2011 році – 682 тис. грн, у 2012 році – 1722 тис. грн.

Витрати на придбання нематеріальних активів у 2009 році становили 27,9 тис. грн, у 2010 році – 0,6 тис. грн, у 2011 році – 59 тис. грн, у 2012 році підприємство не здійснювало витрат на придбання нематеріальних активів.

Витрати на реалізацію інших оборотних активів у 2009 році становили 159,3 тис. грн, у 2010 році зменшились і становили 0,7 тис. грн, у 2011 році підприємство не здійснювало витрат на реалізацію інших оборотних активів, у 2012 році витрати зросли і становили – 57 тис. грн.

Витрати на сплату штрафів, пені та неустойок зростали і становили відповідно у 2009 році – 43,9 тис. грн, у 2010 році – 46 тис. грн, у 2011 році витрати були найбільшими –134 тис. грн, у 2012 році –59 тис. грн.

Зменшувались витрати на сплату процентів, у 2009 році – 470,7 тис. грн, у 2010 році – 446,2 тис. грн, у 2011 році підприємство не здійснювало витрат на сплату процентів, у 2012 році витрати на сплату відсотків знову зросла і становила 131 тис. грн.

Інші фінансові витрати зростали протягом 2009–2011 років, у 2009 році витрати становили – 3102,1 тис. грн, у 2010 році – 3721,6 тис. грн, у 2011 році – 4373 тис. грн, у 2012 році підприємство не здійснювало інших фінансових витрат, що є позитивним явищем для підприємства.

Втрати від операційної курсової різниці зменшувались у 2009–2010 роках, у 2009 році – 47,2 тис. грн, у 2010 році – 10,1 тис. грн, у 2011–2012 роках у підприємства не було втрат від операційної курсової різниці.

Витрати на реалізації необоротних активів у 2009 році становили 65,7 тис. грн, у 2010 році – 75 тис. грн, у 2011–2012 роках у підприємства не було витрат на реалізацію необоротних активів (див. дод. Д4, Е4, Є4, Ж4).

Наступним кроком буде проведення аналізу показників фінансових результатів ТзОВ “Імперія жирів” за 2010–2012 роки (див. дод. З).

Обсяги доходів поступово збільшуються протягом 2009–2012 років, у 2009 році обсяг доходів становить 25879,9 тис. грн., у 2010 році доходи збільшились на 4313,6 тис. грн, у 2011 році на 1556,5 тис. грн., у 2012 році підприємство отримало найбільший дохід за 4 роки – 35299 тис. грн., що на 11,178% більше, ніж у попередньому році, що свідчить про збільшення обсягів реалізації продукції, а це означає збільшення валового прибутку підприємства у 2009 році його обсяг становить 4606,3 тис. грн., у 2010 році – зменшився у порівнянні з 2009 роком на 58,4 тис. грн., що пов’язано із різким зростанням собівартості продукції на 20,551%, у 2011 році валовий прибуток збільшився на 733,1 тис. грн., у 2012 році – збільшився на 44,329%, що є найвищим показником за 4 роки.

За період 2009–2010 рр., 2010–2011 рр. та 2011–2012 рр. збільшення собівартості продукції склало 20,551%, 3,211%, 4,564% відповідно, що пояснюється, головним чином, зростанням обсягів виготовленої продукції.

Зменшились інші операційні доходи на 258,1 тис. грн. у 2010 році та збільшились на 300,5 тис. грн. у 2011 році, на 418 тис. грн. у 2012 році.

Зменшились адміністративні витрати на 3,339 % у 2010 році, але вже у 2011 році вони суттєво зросли на 20,054 %, у 2012 році знову збільшились на 0,918%.

Витрати на збут у 2010 році збільшились на 12,273 %, у 2011 році зменшились на 23,141 %, але у 2012 році зросли на 74,612%.

Зменшився прибуток від операційної діяльності у 2010 році на 48,972 %, але вже у 2011 році він збільшився на 246,627% та на 26,805% у 2012 році.

Інші фінансові доходи збільшилась на 598,6 тис. грн. у 2010 році, на 373,4 тис. грн. у 2011 році, у 2012 році на 4904 тис. грн.

Інші доходи зросли у 2010 році на 2,7 тис. грн, але вже у 2011 році знизились на 87 тис. грн., у 2012 році підприємство не отримувало інших доходів крім операційної діяльності та інших фінансових доходів.

Зростання фінансових витрат у 2010 році на 595 тис. грн. та зростання інших витрат на 19,8 тис. грн. – негативно вплинуло на прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, у 2010 році підприємство взагалі не отримало прибутку, а тільки збитки у розмірі – 30 тис. грн.

У 2011 році фінансові витрати зросли на 205,2 тис. грн., але у 2012 році фінансові витрати зменшились на 4242 тис. грн., що позитивно вплинуло на зростання прибутку від звичайної діяльності у 2012 році на 595 тис. грн.

Інші витрати у 2011 році зменшились на 141,2 тис. грн., у 2012 році підприємство взагалі не здійснювало інших витрат у своїй діяльності – ці фактори позитивно вплинули на зростання прибутку від звичайної діяльності у 2012 році на 43,913% у порівнянні з 2011 роком.

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у 2011 році становив 1355 тис. грн., у 2012 році – 1950 тис. грн. це свідчить про суттєве покращення фінансового стану підприємства, оскільки прибуток від звичайної діяльності до оподаткування суттєво зростав протягом 2011–2012 рр. порівняно з 2009–2010 роками.

Податок на прибуток зростає протягом 2010–2012 рр., що пов’язано із зростанням обсягів продажу продукції, що призводило до збільшення виручки від реалізації продукції протягом трьох років.

Підприємство у 2010 році не отримало прибутку від звичайної діяльності, а лише збиток у розмірі – 30 тис. грн та чистого прибутку відповідно, але вже у 2011 році прибуток від звичайної діяльності до оподаткування порівняно із 2009 роком збільшився на 919,1 тис. грн, чистий прибуток зріс на 561,7 тис. грн.

Чистий прибуток підприємства у 2009 році становив 451,3 тис. грн., у 2010 році – підприємство взагалі не отримало прибутку, а лише збиток у розмірі – 30 тис. грн., що є дуже негативною подією у процесі його діяльності. У 2011 році чистий прибуток становив – 1013 тис. грн., що майже в 2,5 разів більше, ніж у 2009 році. У 2012 році чистий прибуток становив – 1585 тис. грн., що на 56,466% більше, ніж у 2011 році.

Отримання збитку під час фінансової діяльності у 2010 році негативно вплинуло на фінансовий результат діяльності підприємства, що було зумовлено зниженням переважної більшості складових чистого прибутку. У 2011–2012 рр. негативна фінансова ситуація стабілізувалася і підприємство отримало у 2011 році чистий прибуток у розмірі – 1013 тис. грн., у 2012 році – 1585 тис. грн., що є найбільшими показниками чистого прибутку за 2009–2012 рр. Обсяги чистого прибутку у 2011–2012 рр. зростали, отже можна зробити висновок про стабілізацію та покращення фінансового стану та виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Імперія жирів” [27].

Отже, з вище сказаного можна зробити такий висновок, що погіршення результатів фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 – 2012 роки було пов'язано з:

1) зростанням собівартості продукції за період 2009–2010 рр. на 20,551 %, за період 2010–2011 рр. на 3,211 %, за період 2011–2012 рр. на 4,564%, що пояснюється збільшенням обсягів виробництва та реалізації продукції;

2) зменшенням валового прибутку у 2010 році – зменшився у порівнянні з 2009 роком на 58,4 тис. грн, що пов’язано із різким зростанням собівартості продукції на 437,2 тис. грн;

3) зменшенням інших операційних доходів у 2010 році на 258,1 тис. грн. у порівнянні з 2009 роком;

4) різким збільшенням адміністративних витрат на 20,054 % у 2011 році та їх незначним збільшенням в 2012 році на 0,918%;

5) зростанням фінансових витрат у 2010 році на 595 тис. грн. та 205,2 тис. грн. у 2011 році, що негативно вплинуло на прибуток від звичайної діяльності до оподаткування у 2010 році – підприємство не отримало чистого прибутку, лише збиток у розмірі 236 тис. грн;

6) зростанням інших витрат на 19,8 тис. грн у 2010 році;

7) зменшенням інших доходів на 87 тис. грн у 2011 році та їх неотриманням у 2012 році;

8) збільшенням витрат на збут у 2010 році на 12,273 % та на 74,612% у 2012 році.

 

 

Управління персоналом

Управління персоналом – це цілеспрямована діяльність керівного складу організації на розробку концепції, стратегій кадрової політики і методів управління людськими ресурсами. Це системний, планомірно організований вплив через систему взаємопов'язаних, організаційно економічних і соціальних заходів, спрямованих на створення умов нормального розвитку й використання потенціалу робочої сили на рівні підприємства. Планування, формування, перерозподіл і раціональне використання людських ресурсів є основним змістом управління персоналом.

Планування персоналу є складовою загального планування діяльності і розвитку підприємства, спрямованою на забезпечення пропорційного і динамічного розвитку персоналу. Воно передбачає визначення загальної і додаткової потреби в наступному періоді, а також розрахунок його кваліфікаційної структури.

Планування персоналу охоплює:

1) прогнозування перспективних потреб підприємства в персоналі (за окремими його категоріями);

2) вивчення ринку праці (ринку кваліфікованої робочої сили);

3) аналіз стану робочих місць підприємства;

4) розроблення програм та заходів щодо розвитку персоналу.

Кадрове планування сприяє підтримуванню конкурентоспроможності підприємства, необхідності його подальшого розвитку й оптимального використання трудових ресурсів.

За характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяється на чотири категорії:

1) керівники – це працівники, які організовують виробництво і здійснюють управління діяльністю підприємства та його структурних підрозділів (директори, начальники цехів, головні спеціалісти, начальники управлінь, відділів, майстри тощо), а також їх заступники;

2) спеціалісти – працівники, зайняті спеціальними інженерно-технічними, економічними та іншими роботами, здійснюють економічну, організаційну підготовку виробництва, облік та аналіз його результатів (інженери, конструктори, економісти, адміністратори, бухгалтери, нормувальники, юрисконсульти, технологи тощо);

3) службовці – працівники, які здійснюють підготовку та оформлення документації, канцелярські, деякі адміністративно-господарські роботи (діловоди, агенти, секретарі-друкарки, обліковці, касири, архіваріуси, креслярі, стенографісти тощо);

4) робітники – це працівники, які безпосередньо зайняті створенням продукту, а також ремонтом, переміщенням вантажів, перевозом пасажирів, наданням послуг або забезпечують умови для нормального ходу виробничого, процесу.

Окрім того, до робітників відносяться прибиральниці, двірники, охоронці, гардеробники, кур'єри.

До складу персоналу підприємства відносять також учнів (стажерів), які проходять практику або випробувальний термін для прийняття на роботу [4].

На ТзОВ “Імперія жирів” управління персоналом здійснює відділ кадрів.

Управління персоналом неодмінно пов'язане з розробкою і реалізацією кадрової політики, основними завданнями якої є:

1) задоволення потреби підприємства в кадрах;

2) забезпечення раціонального розподілу, професійно-кваліфікаційного та

посадового просування кадрів;

3) ефективне використання трудового потенціалу підприємства.

Реалізація цих завдань передбачає виконання багатьох функцій, а саме:

1) планування, наймання і розміщення робочої сили, включаючи добір, орієнтацію, переорієнтацію, перепрофілювання й адаптацію;

2) навчання, підготовку і перепідготовку працівників, підвищення кваліфікації;

3) оцінку персоналу (проведення атестації працівників, просування по службі й стимулювання до кар'єрного росту);

4) визначення умов наймання, праці та її оплати;

5) мотивацію праці і дотримання трудової дисципліни;

6) забезпечення формальних і неформальних зв'язків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі;

7) реалізацію соціальних функцій (пільгове харчування на підприємстві, матеріальна допомога, організація відпочинку тощо);

контроль за безпекою праці, інші [16].

Особливості кадрової політики на ТзОВ “Імперія жирів”:

1) рівні гендерні відносини у компанії;

2) навчання персоналу за кордоном;

3) створення сприятливих умов для самореалізації кожного члена нашої команди;

4) сприяння удосконаленню професійного рівня та навичок ведення бізнесу [19].

Оцінюючи ефективність управління персоналом на ТзОВ “Імперія жирів” використаємо таку нормативну базу, яка буде слугувати прикладом для аналізу персоналу:

1) звіт з праці;

2) звіт про кількість працівників їхній якісний склад та професійне навчання;

3) перелік оплат та надбавок до тарифних ставок та посадових окладів;

4) положення “Про оплату праці комірників та вантажників”;

5) положення про “Про оплату працівників ТзОВ “Імперія жирів” зайнятих виробництвом маргаринової продукції;

6) розрахунковий лист про нарахування заробітної плати за місяць працівнику.

Звіт з праці — форма №1-ПВ квартальна, складається з таких розділів:

1) розділ 1 – кількість працівників;

2) розділ 2 – використання робочого часу штатних працівників;

3) розділ 3 – склад фонду оплати праці та інші виплати;

4) розділ 4 – розподіл працівників за розмірами заробітної плати;

5) розділ 5 – кількість і фонд оплати праці окремих категорій працівників;

6) розділ 6 – інформація про укладання колективних договорів;

7) розділ 7 – витрати на утримання робочої сили, що не входять до складу фонду оплати праці (див. дод. И, И1, И2, И3).

Звіт про кількість працівників їхній якісний склад та професійне навчання – форма №6-ПВ річна, складається з таких розділів:

1) розділ 1– кількість працівників за якісним складом на 31 грудня звітного року;

2) розділ 2 – підготовка кадрів;

3) розділ 3 – підвищення кваліфікації (див. дод. І, І1, І2, І3).

Основними показниками руху персоналу для підприємства є такі показники, як:

1) оборот з прийому;

2) оборот за звільненням;

3) показник змінюваності кадрів;

4) показник плинності кадрів;

5) показник сталості персоналу;

6) коефіцієнт стабільності персоналу;

7) коефіцієнт загального обігу персоналу.

Оборот з прийому – показує число прийнятих на роботу за звітний період часу (1рік).

Джерела формування робочої сили:

1) у напрямку служб зайнятості та працевлаштування;

2) в порядку переведення з інших підприємств;

3) після закінчення навчальних закладів;

4) прийнято самим підприємством.

Перелік джерел формування робочої сили може бути розширено з урахуванням потреб служб управління кадрами.

Оборот за звільненням – це число звільнених з усіх причин за звітний період.

Основні поважні причини звільнення (необхідний оборот):

1) закінчення строку договору;

2) вихід на пенсію;

3) в порядку переведення на інше підприємство;

4) призов до армії;

5) вступ до навчального закладу;

6) смерть працівника.

Вибуття з неповажних причин прийнято називати зайвим оборотом або плинністю кадрів.

До зайвого обігу відносять вибуття:

1) за власним бажанням;

2) за прогули та інші порушення трудової дисципліни.

Показник змінюваності кадрів – показує на скільки змінився персонал організацій за звітний період (1 рік). Чим менше значення коефіцієнта, тим вища стійкість кадрів.

Показник плинності кадрів – характеризується кількістю службовців, що звільнилися за власним бажанням чи звільнених за прогул, чи інші порушення трудової дисципліни. Відношення цієї кількості до середньоспискового числа дозволяє визначити її відносний рівень. Показник відображає невиправданий рух робочої сили, що викликає втрати робочого часу на підготовку нових робітників та освоєння ними устаткування [23].

Значення коефіцієнта плинності дозволяє установити вплив на процес плинності таких факторів як стать, вік, освітній рівень, професія, кваліфікація робітників тощо, а також слугує для контролю результативності окремих заходів по зниженню плинності.

Показник сталості персоналу – показує на скільки колектив підприємства є стабільним за звітний період (1 рік). Чим більше значення цього показника, тим колектив стабільніший.

Коефіцієнт стабільності кадрів – рекомендується використовувати при оцінці рівня організації управління виробництвом, як на підприємстві в цілому, так і в окремих підрозділах. Стабільність кадрів прийнято характеризувати часткою осіб, що працюють тривалий строк в даній організації, в загальній чисельності працівників.

Коефіцієнт загального обігу персоналу розраховується як відношення суми прийнятих і звільнених працівників з підприємства до середньооблікової чисельності працівників [11].

Розглянуті вище показники характеризують потенціал трудових ресурсів, його стан, відданість умовам виробництва. У таблиці 2.2.1 приведений розрахунок цих показників в період з 2009 по 2012 рік.

 

Таблиця 2.2.1

Основні показники руху персоналу ТзОВ “Імперія жирів” за 2009-2012 рр.

Назва показника
Середньооблікова чисельність працівників за рік
Оборот з прийому	0,304	0,243	0,468	0,442
Оборот за звільненням	0,209	0,355	0,395	0,505
Показник змінюваності кадрів	0,209	0,243	0,395	0,442
Показник плинності кадрів	0,209	0,355	0,395	0,505
Показник сталості персоналу	0,826	0,664	0,853	0,628
Коефіцієнт стабільності кадрів	-0,153	-0,278	-0,263	-0,344
Коефіцієнт загального обігу персоналу	0,513	0,598	0,862	0,947

 

Найбільше працівників на підприємство було прийнято у 2011 році – 46,8% від середньооблікової чисельності працівників за рік, найменше у 2010 р. – 24,3%.

Найбільша кількість працівників звільнилась із підприємства у 2012 році – 50,5% від середньооблікової чисельності працівників за рік, найменша у 2009 році – 20,9%.

Показник змінюваності кадрів показав найменше значення у 2009 році – 20,9%, отже у цьому році була найвища стійкість кадрів на підприємстві за 4 роки. Найменша стійкість кадрів на підприємстві була у 2012 р. – 44,2%.

Найбільша плинність кадрів на підприємстві спостерігалась у 2012 році – 50,5%, що було пов’язано із звільненнями за власним бажанням працівників у зв’язку з їхнім переходом на інші підприємства та інші причини. Найменша плинність кадрів була у 2009 році – 20,9%.

Показник сталості персоналу показав найбільше значення у 2011 році – 85,3%, отже у цьому році колектив підприємства був найстабільнішим за 4 роки. Найменше значення показника спостерігалось у 2012 році – 62,8%.

Коефіцієнт стабільності кадрів постійно знижується протягом 2009–2012 рр., отже зменшується частка осіб, що працюють тривалий строк в даній організації в загальній чисельності працівників.Лише у 2011 році коефіцієнт показав незначне зростання, що було позитивним явищем для підприємства.

Коефіцієнт загального обігу персоналу був найбільшим у 2012 році – 94,7%, найменшим у 2009 році – 51,3%. У 2012 році на підприємстві відбулося найбільше за 4 роки прийняття працівників на роботу – 50 чоловік та звільнення з підприємства – 57 чоловік. Відповідно у 2009 році відбулося найменше прийняття працівників на роботу – 35 чоловік та звільнення з підприємства – 24 чоловік.

Структуру чисельності працівників ТзОВ “Імперія жирів” за якісним складом в період 2009–2012 рр. наведено в додатку Ї.

Отже, можна зробити такі висновки за структурою чисельності персоналу за якісним складом на ТзОВ “Імперія жирів” за 2009–2012 роки.

Облікова кількість штатних працівників на кінець року була найбільшою у 2009 році – 129 чоловік, найменша у 2010 році – 118 чоловік.

Кількість жінок, які працюють на підприємстві є більшою, ніж кількість чоловіків протягом 4 років – у 2009 році із 129 працівників підприємства кількість жінок була 73.

Кількість працівників, які прийняті на умовах неповного робочого дня була найбільшою у 2012 році – 9 чол., найменшою у 2009 році – 1 чол.

Кількість працюючих у віці 15–34 років була найбільшою у 2012 році – 52 чол., найменшою у 2009 році – 19 чол.

Кількість працюючих у віці 50–54 років була найбільшою у 2010 році – 13 чол., у 2012 році у штаті підприємства взагалі не числилось працівників у такому віці.

Кількість працюючих у віці 55–59 років була найбільшою у 2011 році – 12 чол., найменшою у 2009–2010 рр. – 9 чол.

Кількість працівників, які мають вищу освіту за освітніми рівнями неповна та базова вища освіта була найбільшою у 2010–2011 рр. – 21 чол. найменшою у 2012 році – 15 чол.

Кількість працівників, які мають вищу освіту за освітнім рівнем Повна вища освіта була найбільшою у 2011 рр. – 35 чол., найменшою у 2009 році – 14 чол.

Кількість працівників, які отримують пенсію за вислугу років у 2009 році була – 2 чол., у 2010 році – 1 чол., у 2011–2012 рр. виплата пенсій за вислугу років на підприємстві не проводилася.

Кількість працівників, які отримують пенсію по інвалідності була найбільшою у 2010–2012 рр. – 7 чол. із них ІІІ групи – 6 чол. у 2011–2012 рр. найменшою у 2009 році – 6 чол. із них ІІІ групи – 4 чол.

Із загальної кількості працівників знаходилися у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами – 1 працівниця у 2011 році.

Із загальної кількості працівників знаходилися відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого законодавством 12 жінок у 2012 році, 10 – в 2011 р., 8 – у 2010 р., 11 – 2009 р.

Кількість позаштатних працівників – зовнішніх сумісників на підприємстві була найбільшою у 2009 та 2011 роках – 4 чол., найменшою у 2010 і 2012 роках – 2 чол.

Кількість позаштатних працівників на громадських роботах – 14 чол. у 2011 році, протягом інших трьох років таких працівників не числилось.

Всі штатні працівники були охоплені колективними договорами протягом 4 років.

На ТзОВ “Імперія жирів” використовуються такі форми і системи оплати праці для таких категорій працівників:

1) завскладом та комірників – погодинно–преміальна;

Погодинно–преміальна оплати праці – це система яка передбачає оплату за відпрацьовані години, виходячи з розряду виконуваної роботи і погодинної (денної) тарифної ставки, що цьому розрядові відповідає, а також нараховується премія у відсотках від одержуваного заробітку за якісне виконання робіт.

2) вантажників – відрядно–преміальна;

Сутність відрядно–преміальної системи оплати праці полягає в тому, що працівнику, крім заробітку за прямою відрядною системою, нараховується премія за виконання (чи перевиконання) певних кількісних і якісних показників. Розмір премії встановлюється керівництвом за згодою профспілки у відсотках до тарифного заробітку, визначеного за відрядними розцінками [9].

Оклад завскладу та комірнику встановлюється згідно штатного розпису та годинна ставка вантажників встановлена штатним розписом. Нарахування заробітної плати вантажникам проводиться множенням суми виконаних вантажних робіт на розцінку.

Завідувач складу проводить облік виконаних вантажниками робіт і здає в бухгалтерію щоденно наряди обсягу виконаних робіт, а 1 числа кожного місяця табель виходів (див. дод. Й).

3) працівників цеху (виробничої служби) – відрядна.

Відрядна форма оплати праці – оплата праці, яка прямо залежить від кількості виробленої продукції.

Форма оплати праці працівників цеху відрядна. В розцінку входить час основної роботи та санітарна обробка, промивка, дезінфекція, обладнання перед початком випуску продукції при зміні асортименту продукції та при закінченні роботи, а також прибирання робочого місця в кінці зміни. Час проведення санітарної обробки технологічного обладнання оплачується погодинно з розрахунку 7,93 грн. за годину. Заробітна плата нараховується виходячи з обсягу кількості виробленої продукції та розцінки за кожен вид продукції. Результати роботи зміни/бригади оформляються нарядом за підписом майстра та затверджуються начальником цеху. За випуск неякісної продукції зарплата не нараховується (див. дод. К).

На ТзОВ “Імперія жирів” існує такий перелік встановлення доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників:

1) доплати:

– за розширену зону обслуговування або обсягу збільшення робіт;

– за роботу в шкідливих умовах праці;

– за ненормований робочий день для водіїв легкових автомобілів;

– за використання у роботі дезінфікувальних засобів, прибирання туалетів;

– за роботу в нічний час.

2) надбавки:

– за високу професійну майстерність;

– за класність водіям автотранспортних засобів;

– за високі досягнення у праці;

– за виконання особливо важливих робіт;

– за складність і напруженість у роботі (див. дод. Л).

На ТзОВ “ Імперія жирів” функціонують такі структурні підрозділи згідно штатного розпису:

1) адміністрація – здійснює загальне управління та координацію підрозділів підприємства;

Склад відділу: генеральний директор (1 чол.), заступник генерального директора (1 чол.), заступник генерального директора з охорони праці (1чол.), економіст (1 чол.), маркетолог (1 чол.), менеджер з маркетингу (1 чол.), інженер з комп’ютерних систем (1 чол.). Всього: 7 працівників.

2) відділ логістики – займається поставкою продукції з моменту виготовлення до моменту поставки клієнтам та управлінням логістикою на підприємстві;

Склад відділу: начальник відділу логістики (1 чол.), менеджер з логістики (1 чол.), завсклад тари і сировини (1 чол.), завсклад готової продукції (1 чол.), вантажники cкладу (2 чол.). Всього: 6 працівників.

3) фінансовий відділ – постійно забезпечує фінансовими ресурсами процеси виробництва й реалізації продукції, домагатися найраціональнішого використання фінансових ресурсів, слідкувати за додержанням у всіх ланках виробництва й усіма функціональними підрозділами підприємств фінансової дисциплін [26].

Склад відділу: головний бухгалтер (начальник відділу) – 1 чол., заступник головного бухгалтера (1 чол.), бухгалтер (2 чол.). Всього: 4 працівника.

4) комерційна служба – виконує комплексне та своєчасне забезпечення фірми

всіма необхідними для його виробничої діяльності засобами виробництва та матеріальними ресурсами (обладнанням, сировиною, матеріалами, паливом, комплектуючими виробами, запасними частинами, спецодягом, інструментом, господарчим інвентарем);

Склад відділу: комерційний директор (1 чол.), начальник відділу продажів професійних маргаринів (1 чол.), менеджер з продажу професійних маргаринів, старший технолог (1 чол.), регіональний менеджер (2 чол.), економіст з фінансової роботи (1 чол.). Всього: 7 працівників.

5) технічна служба – виконує обслуговування і ремонт обладнання, спецодягу,

автотранспорту, прибирання території та виробничих приміщень.

Склад відділу: головний інженер(начальник відділу) – (1 чол.), головний енергетик (1 чол.), машиніст холодильних установок 6 розряду (2 чол.), електрослюсар з ремонту машин 6 розряду (4 чол.), оператори котельні (3 чол.), головний механік (1 чол.), слюсар-сантехнік 6 розряду (1 чол.), слюсар-ремонтник (7 чол.), токар 6 розряду (1 чол.), механік автотранспорту (1 чол.), водії автотранспортних засобів (8 чол.), лікар (1 чол.), підсобний робітник (1 чол.), двірник (2 чол.), машиніст з прання та ремонту спецодягу (1 чол.), прибиральниця виробничих приміщень (1 чол.), штукатур (1 чол.). Всього: 36 працівників.

6) технологічна служба – здійснює забезпечення технологічного процесу для виробництва маргаринової продукції;

Склад відділу: головний технолог – 1 чол., заступник головного технолога (1 чол.), технолог (4 чол.). Всього: 7 працівників.

7) виробнича служба – безпосередньо здійснює виробництво продукції;

Склад відділу: начальник маргаринового цеху (1 чол.), майстер (3 чол.) апаратник виробництва харчових жирів 6 розряду (15 чол.), оператор лінії виробництва маргаринів 5 розряду (15 чол.), вантажники цеху (6 чол.), плавильники харчових жирів (6 чол.). Всього: 46 працівників.

8) відділ якості – здійснює функції контролю якості продукції, запобігання браку, розробки та впровадження систем управління якістю продукції;

Склад відділу: начальник відділу якості (1 чол.), мікробіолог (1 чол.), хімік-аналітик (1 чол.), лаборант (1 чол.). Всього: 7 працівників (див. дод. В).

На підприємстві не проводилося жодних заходів із підвищення кваліфікації та підготовки кадрів.

ТзОВ “Імперія жирів” забезпечує робоче середовище безпечне для здоров'я та добробуту працівників відповідно до прийнятих стандартів безпеки, гігієни та надійності.