Індивідуальні особливості мислення

Залежно від досвіду людини, роду її занять, особливостей її навчання й виховання, а також від вроджених особливостей нервової системи, у кожної людини мислення виявляється індивідуальним. Усе це передбачає виявлення, аналіз та врахування основних якостей мислення.

Насамперед, це загальний рівень розвитку мислення. Така загальна якість розвитку мислення, звичайно, визначається з урахуванням його прояву в різних ситуаціях: у побуті, у спілкуванні, у розумінні людиною прочитаного або почутого, у навчанні т. ін. (широке охоплення різноманітних проявів), а також у сукупності конкретних показників-характеристик, за якими воно оцінюється (ефективність, швидкість, оригінальність, нестандартність; можливість переносу способу вирішення; швидкість перемикання; варіативність).

Важливого значення в індивідуальних характеристиках мислення набуває і визначення домінуючих видів мислення (наочно-образне й словесно-логічне, інтуїтивне й дискурсивне, емпіричне й теоретичне тощо), а також їхнього співвідношення. У результаті складається певний профіль, що дозволяє визначити особливості мисленнєвої діяльності особистості.

Не менш значущими є глобальні характеристики мислення, типові для певної людини. Деякі з них представлено в таблиці: позитивний полюс кожної характеристики подано на початку, після нього у дужках зазначений протилежний.

Таблиця 14.1. Глобальні характеристики мислення

При загальному високому рівні розвитку мислення всі ці характеристики звичайно наявні у сполученні одна з одною. Виявлення найбільш сильних та слабких аспектів мислення важливе для чіткої організації розвиваючої роботи, а також для індивідуального підходу при підборі навчальних завдань для конкретної особистості.

Як випливає з вищезазначеного, з індивідуальними особливостями мислення тісно пов’язані і деякі характеристики особистості, у яких досить повно виявляються риси мислення (мудрість, хитрість, спритність, проникливість, об’єктивність, критичність тощо). Ці якості людини можна однаковою мірою віднести й до її особистості в цілому, і до мислення конкретно. Вони пов’язані із проявом мислення в ситуаціях спілкування або в ситуаціях, що вимагають від людини прояву одночасно з мисленням і її особистісного потенціалу.