Органи влади у штатах і союзних територіях

У кожному із 25 штатів країни вищими органами влади є: губернатор, легіслатура штату, рада міністрів і вищий суд штату.

Вищою посадовою особою штату є губернатор. Він не обирається місцевим населенням, а призначається Президентом Республіки строком на 5 років (ще одна риса, що підкреслює централізований характер індійської Федерації) із можливістю повторних призначень у наступному. Губернатор має бути громадянином Індії не молодше 35 років, не займати якої-небудь іншої оплачуваної посади і не бути депутатом Парламенту країни або легіслатури штату. Теоретично передбачається, що він не залежатиме від яких-небудь політичних партій, хоча практично губернатор відстоює інтереси партії, яка перебуває при владі на федеральному рівні.

Як представник Союзу губернатор здійснює контроль за управлінням і законодавством штату; він призначає головного міністра й за його пропозицією міністрів штату; він може в будь-який час змістити їх; губернатор є складовою частиною легіслатури штату; скликає і розпускає законодавчі збори штату; направляє їм послання; він затверджує законопроекти і т. д. Губернатор має право як абсолютного, так і відкладального вето щодо законопроектів, прийнятих легіслатурою штату. Виражаючи інтереси Союзу, губернатор вправі направити будь-який законопроект на схвалення Президенту країни. Губернатор призначає окружних суддів. Важливо відзначити те, що губернатор є гарантом інтересів Федерації у штаті.

Вищим законодавчим органом штату є легіслатура, яка може складатися із двох палат: законодавчих зборів і законодавчої ради, а також губернатора. Конституція прямо не передбачає обов’язкової наявності верхньої палати в кожному штаті. Законодавчі збори є у всіх штатах, законодавчі ради – лише в половині з них. У рамках запропонованої їм компетенції легіслатури штатів видають закони з питань, віднесених VII додатком до Конституції до сфери виняткової компетенції штатів або спільної компетенції Союзу і штатів. На засіданнях палат головують, відповідно, спікер законодавчих зборів або голова законодавчої ради, які обираються їхніми складами. Законодавча рада легіслатури штату має право відкладального вето і може затримати прийняття будь-якого нефінансового законопроекту на 4 місяці, а фінансового – на 14 днів.

Губернатор зобов’язаний призначити лідера партії, що заручилась підтримкою більшості в законодавчих зборах штату, головним міністром, а за представленням останнього – інших членів уряду штату. Число міністрів у штатах Конституцією не визначено. На практиці воно коливається від 6 до 14 чоловік.

Згідно з усталеним звичаєм, губернатор має діяти у відповідності з “порадами” міністрів уряду штату. Тому, як і на федеральному рівні, саме уряд є головним органом, що фактично здійснює державну владу у штаті.

Систему органів союзної території очолює призначуваний Президентом керуючий, який діє від його імені. Рішенням центрального Парламенту для союзних територій можуть створюватися свої легіслатури, уряди (ради міністрів)і вищі суди. Незважаючи на те, що ради міністрів і легіслатури союзних територій можуть давати поради керуючим, останні залишаються цілком підлеглими Президенту (фактично – Прем’єр-міністру Союзу), який може видавати обов’язкові для виконання правила з питань управління союзними територіями. Вищу законодавчу владу в союзних територіях здійснює федеральний Парламент, а вищий суд союзної території є лише підпорядкованим Верховному Суду середньою ланкою єдиної судової системи країни.

Відповідно до 69-ї поправки 1991 р. до Конституції Союзна територія Делі одержала особливий статус “території національної столиці”, що має свої власні законодавчі збори та раду міністрів, а роль губернатора виконує призначуваний Президентом лейтенант-губернатор. У випадку виникнення розбіжностей між Радою Міністрів і лейтенантом-губернатором останній вправі передати питання на розгляд Президенту країни.