Глава 6. Конституційне право та політичні інститути Іспанії

1. Історія державно-правового розвитку Іспанії;

2. Конституція Іспанії;

3. Політичні партії Іспанії;

4. Основні права та обов’язки іспанських громадян;

4.1. Народний захисник;

5. Вибори і референдум;

6. Вищі органи державної влади Іспанії;

6.1. Король;

6.2. Генеральні Кортеси;

6.3. Уряд;

6.4. Державна рада;

6.5. Взаємини Уряду з Парламентом;

7. Судова система Іспанії;

8. Конституційне правосуддя;

9. Регіональна автономія.

 

Глава 7. Конституційне право та політичні інститути Індії

1.Конституція Індії;

2. Політичні партії Індії;

3. Правовий статус індійських громадян;

4. Інститут виборів у Індії;

5. Державні органи Індійської Федерації;

5.1. Парламент;

5.2. Президент Індії;

5.3. Уряд Індії;

6. Органи судової влади та конституційний контроль;

7. Політико-територіальний устрій Індії;

8. Органи влади у штатах і союзних територіях;

9. Місцеве самоврядування та управління.

 

Глава 8. Конституційне право та політичні інститути Китайської Народної Республіки

1. Конституція Китайської Народної Республіки;

2. Політичні партії і суспільні (“народні”) організації;

3. Правовий статус особи в Китаї;

4. Інститут виборів у Китаї;

5. Вищі органи державної влади Китайської Народної Республіки;

5.1. Організація механізму влади в Китайській Народній Республіці;

5.2. Всекитайські Збори Народних Представників;

5.3. Президія Всекитайських Зборів Народних Представників;

5.4. Постійний комітет Всекитайських Зборів Народних Представників;

5.5. Глава Китайської Народної Республіки;

5.6. Державна рада Китайської Народної Республіки;

5.7. Центральна військова рада Китайської Народної Республіки;

6. Судова влада в Китайській Народній Республіці;

7. Адміністративно-територіальний устрій і національна автономія. Місцеве управління й самоврядування;

7.1. Система місцевих державних органів;

7.2. Райони національної автономії.

Глава 9. Конституційне право та політичні інститути Японії

1. Конституція Японії;

2. Права, свободи та обов’язки громадян Японії;

3. Політичні партії і партійна система Японії;

4. Вибори;

5. Система державних органів Японії;

5.1. Імператор;

5.2. Парламент Японії;

5.3. Уряд Японії;

6. Судова система Японії;

7. Адміністративно-територіальний устрій Японії.

 

Вступне слово

За умов проголошення України суверенною і незалежною державою із правовими і демократичними основами державного ладу надзвичайної актуальності набувають питання, пов’язані з її подальшим державно-правовим розвитком, входженням до міжнародного співтовариства демократичних державно-правових систем. Велике значення в даному відношенні має ознайомлення з досвідом державно-правового розвитку зарубіжного конституціоналізму, який вивчається в навчальному курсі “Конституційне (державне) право зарубіжних країн”.

Вивченню Особливої частини передує вивчення Загальної частини навчальної дисципліни, яка пропонує теоретико-правовий аналіз базових конституційно-правових інститутів, збагачений ілюстраціями особливостей зарубіжного концептуального сприйняття та практики функціонування відповідних інститутів, поданих у компаративному ключі. Вивчення Особливої частини конституційного (державного) права зарубіжних країн передбачає також попереднє сприйняття студентом понятійного апарату науки конституційного права, оволодіння ключовими конституційно-правовими категоріями.

В Особливій частині курсу вивчаються основи конституційного права окремих зарубіжних країн. Об’єктивно, що в межах навчального курсу неможливо дослідити особливості конституційного ладу кожної із суверенних держав. Таке завдання виходить за рамки мети вивчення навчальної дисципліни: курс покликаний сформувати у студента теоретичну основу в осмисленні основних інститутів конституційного права в порівняльному контексті, що дозволило б йому через знайомство з текстом основного закону відповідної держави отримати “ключ” до розуміння найважливіших характеристик її конституційно-правового ладу. Водночас у інтересах формування більш поглибленого й цілісного уявлення про державно-правовий лад розвинених зарубіжних країн та провідних країн відповідних регіонів передбачене вивчення основ конституційного ладу таких держав як Сполучені Штати Америки, Великобританія, Франція, Федеративна Республіка Німеччина, Швейцарія, Іспанія, Індія, Китай, Японія.

Більшість (5) конституційно-правових систем, що розглядаються в навчальному посібнику, представлені країнами Європи. Це має ту причинну зумовленість, що в Західно- та Центральноєвропейському регіоні знаходиться найбільше число країн із розвиненими і міцними традиціями демократії, а Великобританія є найстарішою і в багатьох відношеннях взірцевою демократією сучасного світу. Завданням автора було пояснити цей феномен, зокрема, з конституційно-правових позицій. Автор вважав за доцільне розглянути конституційно-правові системи Сполучених Штатів Америки та західноєвропейських держав як найрозвиненіші з точки зору вироблених теорією конституціоналізму критеріїв, а також конституційно-правові системи Індії, Китаю та Японії як такі, що відображають домінуючі тенденції державно-правового розвитку в регіональному вимірі. Автор також прагнув наситити матеріал посібника елементами конституційно-правової аналітики, намагаючись уникнути загрози зробити його текст важким для сприйняття читачами не з фахового середовища.

Навчальний посібник включає список джерел, матеріали яких використовувалися при розробці його відповідних підрозділів, а також містить тестові завдання, що змістовно охоплюють як Загальну так і Особливу частини курсу.