Принципові підходи до визначення глобалізації

В науковій літературі виділяють 3 основні підходи до глобалістчної проблематики:

-гіперглобалістики, які вважають, що глобалізація являє собою якісно нову добу розвитку людства, яка у вигляді окремих народів та держав підпорядковуються функціонуванню глобальної системи, глобалізація розглядається як специфічний варіант інтернаціоналізації господарського, політичного, культурного, соціального життя людства орієнтований на форсовану економічну інтеграцію в глобальних масштабах з максимальним використанням науково-технічного прогресу, вільна конкуренція і ринок повинні будуть автоматично забезпечити найбільш раціональне та ефективне розподілення ресурсів та капіталу та привести до формування єдиного глобального економічного, правового, політичного простору;

-скептики, вони виступають з прямою або опосередкованою критикою теорії та практики глобалізації, вважають, що глобалізація - це переважно міф, а сучасні відповідні процеси мають глибоке історичне коріння і є продовженням давніх тенденцій, вбачають у глобалізації поширення західного модернізму, розуміючи під нею уніфікацію життя на основі єдиних ліберальних цінностей, які нав’язують всьому світові високорозвинені країни світу, глобалізація розглядається ними як вестернізація (запозичення англо-саксонських, англо-американських цінностей життя в області економіки, освіти і культури), представник: російський вчений Панарін;

-еволюціоністи, відповідно до їхнього вчення весь світ справді сьогодні переживає якісні перетворення на глобальному рівні, але ці перетворення мають глибоке історичне коріння, вважають, що глобалізація - це потужна сила, яка спричиняє еволюцію всього людства, зміну світового порядку, вказують на необхідність створення в традиційному товаристві нового політичного, економічного і соціальнгого простору, до якого на макрорівні повинна пристосовуватися держава, а на мікрорівні - локальних спільнот, глобалізація асоціюється у них з новою світовою стратифікацією, коли деякі країни увійдуть у центр світового розвитку в той час як інші країни витісняться на периферію, суверенні держави збережуть владу над власними територіями однак все більшу роль будуть виконувати міжнародні організацї, представники: Горбачов, Делягін.

Виділяються декілька підходів до тлумачення процесу глобалізації:

-з точки зору економістів глобалізація визначається як виникнення глобалізованої економіки, в якій національні економіки поєднуються в системі угод і процесів безпосередньо на міжнародному рівні;

-з точки зору політиків глобалізацію можно розглядати як підйом у власній могутності поліцентричного світу, який реалізується на транснаціональних недержавних зв’язках;

-з точки зору соціологів глобалізація являє собою об’єктивний процес, який руйнує національні кордони держави її цілісність, зростає роль індивіда та засобів масової інформації;

-з точки зору екологів глобалізацію розглядають в контексті негативного впливу економічного розвитку на навколишнє середовище.

43.Основні суперечності глобальних трансформацій Глобальною можна вважати проблеми, які виникають в результаті об’єктивного розвитку суспільства, носять планетарний характер, зачіпають інтереси всіх народів і держав, загрожують всьому людству,потребують невідкладних рішень і вимагають зусиль всього світового співтовариства.