Характеристика господарства. Нинішній етап розвитку електрифікації сільського господарства характеризується переходом до комплексної електрифікації

Вступ

 

Нинішній етап розвитку електрифікації сільського господарства характеризується переходом до комплексної електрифікації. Вона передбачає поєднання машинної технології виробництва, автоматизованої системи електрифікованих машин, раціональної організації праці і виробництва при всебічному використанні електроенергії, що забезпечує значне зростання продуктивності праці, збільшення кількості та підвищення якості сільськогосподарської продукції.

Застосування електроприводу в стаціонарних виробничих процесах порівняно з механічним приводом дає економію затрат праці на 20…30%.

В сільське господарство надходить багато нового складного електрообладнання. Для його монтажу, налагодження і експлуатації необхідні висококваліфіковані спеціалісти. Зростають вимоги до підготовки техніків-електриків для сільського господарства. Вони повинні досконально знати електрообладнання, вміти його грамотно експлуатувати.

Україна за своїми природньо-кліматичними умовами має всі передумови для інтенсивного ведення тваринництва. Продукція цієї галузі однією з перших може стати предметом експорту на зовнішній ринок й інтегрувати аграрне виробництво України у світову економіку. Для уможливлення цього необхідно забезпечити конкурентну спроможність сільськогосподарської продукції за рахунок підвищення її якості і зниження собівартості, що можливе лише за умови впровадження у виробництво новітніх технологій, широкого використання сучасних засобів механізації та автоматизації виробничих процесів.

Оснащення систем теплопостачання сучасними приладами обліку та регулювання дозволить отримати значну економію енергоресурсів, покращити тепловий комфорт при відносно низьких капітальних вкладеннях і строках окупності.

До опалювальних систем висувають ряд вимог, за якими їх класифікують, аналізують ступінь досконалості та проводять порівняння для вибору раціональнішої системи опалення.

Санітарно-гігієнічні вимоги: опалювальні системи повинні мати за можливістю більш низьку температуру корпусу для забезпечення непригорання пилу, зменшення нейтралізації нестійких іонів з негативним зарядом, безпеки користування (запобігання опіків), зниження швидкості руху повітря мати найменшу площу для зменшення відкладання пилу; мати вільний доступ для видалення пилу з корпусу та з огороджуючих конструкцій за ним.

Економічні. Опалювальні прилади повинні мати низькі витрати на виготовлення, монтаж, експлуатацію, найменшу витрату металу,відносно низьку питому вартість.

Виробничо-монтажні. Повинна забезпечуватись максимальна автоматизація робіт при виробництві та монтажу опалювальних приладів,автоматичне зливання та перевірка відповідності рідини до вимог.Опалювальні прилади мають бути достатньо механічно міцними і термостійкими.

Експлуатаційні. Опалювальна система повинна пропорційно реагувати на автоматичну керованість; забезпечувати відповідність теплоти у приміщенні їх встановлення; бути довговічними, температуростійкими.

Теплотехнічні. Система водяного опалення має забезпечити найбільшу щільність питомого теплового потоку, відносно до одиниці площі.

Електрична система опалення економить фінансові та матеріальні ресурси, зберігає здоров'я жителям прилеглих територій в порівнянні з спалюванням вугілля і природного газу.

Характеристика господарства

1.1. Виробничо – господарська характеристика господарства

КПП «Бубнівський» розташований в с. Бубнівка Гайсинського району Вінницької області. Віддаль до районного центру Гайсина становить 14 км, до обласного центру м. Вінниця близько 90 км, найближча залізнична станція в м. Ладижин віддаль близько 12 км.

Господарство знаходиться в лісостеповій зоні. Ґрунтовий покрив і агрокліматичні умови взагалі є сприятливими для розвитку сільського господарства. Клімат помірно континентальний з м’якою зимою і теплим, відносно вологим літом. Середня температура січня: -4 -6 ^оС, липня: +18.5 +20.5 ^о С. Період з температурою понад +10 ^оС становить близько 200 днів.

Таблиця 1.1.

Баланс земельних угідь

Земельні угіддя	Площа, га	Структура, %
Загальна земельна площа всього: В т.ч. с/г угіддя:
Із них: рілля сіножаті пасовища Багаторічні насадження: садки Ставки і водоймища Землі присадибного фонду Інші угіддя		86,24 1,08   0,74 0,65 1,9 4,35

 

Опадів випадає 520 – 550 мм. Близько 70% їх випадає у теплий період року. Висота снігового покриву 10 –15 см. Серед зональних типів переважають чорноземи опідзолені.

Аналізуючи дані табл. 1.1 видно що в структурі господарства переважають с/г угіддя, з них: рілля 86,24%, сіножаті 0,49%, пасовища 0,74%, багаторічні насадження 0,65%. Це свідчить про розораність земель, про раціональне їх використання. Загальна земельна площа господарства становить 2298 га.

Таблиця 1.2.

Затрати праці на1ц продукції, люд. год.

ВИД ПРОДУКЦІЇ
Зернові культури	0,8	0,9
Бобові	-	-
Цукрові буряки	0,14	0,13
Кукурудза на зерно	0,74	0,72
Соняшник	1,57	1,56
Овочі	-	-
Молоко	11,1	9,4
Приріст ВРХ	81,2	80,1
Приріст свиней		128,9

 

З таблиці 1.2 видно, що затрати праці на 1ц продукції в 2013р. зросли на зернові 0,1 люд. год., цукрові буряки зменшились 0,01 люд. год., кукурудзи 0,02 люд. год., соняшник 0,01 люд. год.

Також зменшились затрати праці в галузі тваринництва: на молоко 1,7 люд. год., приріст свиней 1,1 люд. год. Затрати праці на вирощування приросту ВРХ знизилось на 1,1 люд. год.

Таблиця 1.3.

Розвиток галузі рослинництва

№ п/п	КУЛЬТУРА
Площа, га	Урожайність, ц/га	Собівартість,1ц.грн	Площа, га	Урожайність,1ц.грн	Собівартість,1ц.грн
	Озимі зернові		33,4	11,3		24,1	17,71
	Ярі зернові		21,5	10,59		22,3	12,93
	Кукурудза на зерно		50,6	13,02		48,1	16,18
	Цукрові буряки		165,5	8,29			8,87
	Соняшник		6,0	56,56		-18,1	20,75
	Картопля	-	-	-	-	-	-
	Овочі	-	-	-	-	-	-
	Багаторічні насадження		16,7	2,07		13,6	5,21
	Кукурудза на зерно		187,4	1,03		53,6	2,23
	Кормові буряки	-	-	-	-	-	-

 

В 2014р. площа посіву під озимі зернові збільшилась на 100 га урожайність знизилась на 9,2 га внаслідок несприятливих природнокліматичних умов. А під ярі зернові площа посіву зменшилась на 129 га. Проте урожайність збільшилась, завдяки використання кращого насіння та добрив. Під кукурудзу на силос площу посіву збільшили на 182 га, урожайність зменшилась внаслідок несприятливих природнокліматичних умов. Собівартість продукції в 2006р. зросла внаслідок підвищення затрат праці на виробництво продукції.

Таблиця 1.4.

Розвиток галузі тваринництва

№ п/п	Тварини
Поголів’я голів	Продук-тивність, кг	Собівар-тість, ц.грн	Поголів’я, голів	Продуктивність кг	Собівартість, ц.грн
	ВРХ всього:		-	-		-	-
	Корови		189,2	-		156,8	-
	Молодняк і тварини на відгодівлі		0,364	429,73		0,66	386,74
	Свині всього:		-	-		-	-
	свиноматки	-	-	-	-	-	-
	Молодняк і тварини на відгодівлі		0,8857	322,58		0,60	333,33

 

Аналізуючи дані таблиці 1.4 видно, що в господарстві переважає ВРХ, дана галузь приносить позитивні показники. Поголів’я ВРХ зросло на 60 голів. Поголів’я свиней зменшилась на 5 свиней, але не зважаючи на зниження поголів’я, дана галузь задовольняє потреби господарства.

Машино-тракторний парк господарства складається з 20 тракторів, 10 зернових комбайнів, 24 автомобілів. З даних виробітку на одну машину видно, що господарство використовує свою техніку інтенсивно, техніка знаходиться в задовільному стані.

Таблиця 1.5.