Які етапи при цьому можна виокремити? С.30-31

Традиційно виокремлюють наступні етапи наукової спостереження:

1) визначення мети спостереження (для чого, навіщо вони

здійснюється?);

2) вибір об'єкта дослідження (який індивід чи група підлягає

вивченню?);

3) уточнення предмета дослідження (які саме сторони

поведінки розкривають зміст досліджуваних психічних

феноменів?);

4) планування ситуацій спостереження (в яких випадках чи

яких умов предмет дослідження розкриває себе найбільш

виразно?);

5) вибір способу спостереження, який найменше впливає і

об'єкт і в найбільшій мірі забезпечує збір необхідної

інформації (як спостерігати?);

6) встановлення тривалості загального часу досліджень

кількості спостережень (як довго спостерігати?);

7) вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу

(; вести записи?);

8) прогнозування можливих помилок спостереження та пошук

можливостей їх запобігання;

9) здійснення сеансу попереднього, пробного спостереження,

необхідного для уточнення дій попередніх етапів і

виявлення організаційних недоліків;

10) виправлення програми спостереження;

11) етап проведення спостереження;

12) обробка та інтерпретація отриманої інформації.

Процес ефективного спостереження неможливий без штучного виокремлення із загального ходу подій певних одиниць активності об'єкта. Мається на увазі позначення того, що він робить в даний момент, яким чином це робить. Схожі одиниці активності виражаються за допомогою звичайних слів чи наукової термінології. Вони реєструються в протоколі спостереження.

 

Яким чином реєструються результати спостереження? 31-32

Результати спостереження реєструються в протоколі спостереження.

Переважно виокремлюють три різновиди процедур реєстрації результатів, а саме:

1. Використання знакових систем. При цьому наперед, в ході

підготовки бланків спостереження, описуються конкретні види поведінки, характерні для даної сфери. Надалі фіксують, які з них проявились і як часто в період спостереження. Кожна ознака повинна бути сформульована однозначно для полегшення розуміння різними людьми і не вимагати додаткових пояснень.

2. Застосування системи категорій. Така система містить

повний опис всіх видів можливої поведінки. Доповнення визначеної

системи категорій в процесі спостереження неприпустиме, оскільки

сукупність категорій складається на певній науковій основі. Припускається, що вона охоплює всі теоретично можливі прояви процесу, який вивчається.

Прикладом системи категорій може бути та, котра сформульована Р.Бейлзом для стандартизованої процедури спостереження за взаємодією членів малої групи під час спільного вирішення завдань. Р.Бейлз шляхом вільного спостереження за роботою груп виявив більше вісімдесяти ознак міжособистісного спілкування, які під час систематизації буяй зведені в 12 категорій, а останні - в чотири класи.

3. Шкала рейтингу (від ангд...оцінка", „порядок", „класифікація"). При такому способі реєстрації результатів увага дослідника звернена не на наявність тієї чи іншої ознаки, а на кількісну чи якісну міру її присутності, представленості. При цьому робота здійснюється за попередньо підготовленою порядковою шкалою.

Специфіка шкали рейтингу полягає в тому, що вона переважно

заповнюється або на останній стадії спостереження, або по його

завершенню. З усіх способів реєстрації даних - цей найбільш

суб'єктивний. Дослідник виступає тут не стільки як спостерігач, скільки в ролі експерта, який порівнює шик еталонними",

відомими тільки йому зразками. Тому шкала рейтингу частіше застосовується не автономно від інших способів реєстрації, а в поєднанні з ними. Тоді її заповнення на основі системи ознак чи системи категорій стає початком процедур інтерпретації результаті спостереження.