Портрет у викладанні історії

Важливе місце серед унаочнення займають учбові картини. Вони поділяються на типологічні, культурно-ісгоричні і такі, що відображають конкретні події.

На уроці картина → як першопочаткове джерело знання або як зорова опора в розповіді вчителя; як ілюстративне доповнення розповіді або як засіб закріплення.

Для розкриття якого-небудь процесу → декілька картин → щоб показати зміну архітектурних пам'ятників в різні періоди історії.

Послідовність роботи з картиною: 1. Вчитель відкриває або вивішує картину в той момент, коли по ходу пояснення підходить до опису того, що зображено на ній. 2. Дає учням час для ознайомлення з картиною. 3. Починає розповідь, вказує місце і час Д». 4. Дає загальний опис обстановки, на фоні якої розгортається дія. 5. Виділяє деталі і конкретні особливості. 6. На завершення робить загальний висновок, вказує на суттєві ознаки.

Інша форма: Вчитель показує картину, а учні називають все, що на ній зображено; за завданням вчителя дають опис окремих елементів і картини в цілому; придумують для зображення осіб слова та інсценізують окремі сюжети картини; намагаються уявити, що було раніше того моменту, який зображено на картині, або пізніше.

Учбові картини можна застосовувати і з метою закріплення і узагальнення знань учнів.

Умовно-графічна наочність. Схематичний малюнок передає суттєві риси предмета, сприяє формуванню понять. Вчитель розкриває явища в його логічній послідовності.

Для створення реалістичного образу → співставлення схематичного зображення з ілюстрацією або фотографією.

У поєднанні з малюнком застос. аплікації - це вирізані з картону і розмальовані зображення типових для епохи, яка вивчається предметі або представників різних суспільних груп. Повинні з'являтися на дошці і змінювати одна одну в процесі викладу. Концентрує увагу учнів на конкретній дії, створює зоровий образ. Вони можуть спостерігати за ходом військових дій, усвідомити послідовність землеробських робіт, особливості ремісничого і мануфактурного виробництва.

Таблиці, діаграми, графіки, логічні схеми → в старших класах. Схеми - для наочного порівняння різних іст.подій, показу тенденцій їхнього іст. р-тку, а також для узагал. і систематизації іст. знань. Дозволяють подати наочне зображ. узагал. уявлень, які допомагають учням засвоїти сутнісні ознаки іст. понять. За допомогою схеми вчитель демонструє ланцюжок свої розмірковувань.

23. Методика локалізації історичних явищ і вивчення карти.

Віднесення подій до конкретного простору і описання географічного середовища, у якому вона відбулася, наз. локалізацією.

Локальність іст.подій вивчаються при допомозі історичних карт, планів місцевості, картосхем.

Іст. карти → на географічній основ і→ зменшені узагальнені образно-знакові зображення іст.подій або періодів. Зображення подаються на площині і у певному масштабі з врахуванням просторового розташування об'єктів. Показують розташування, поєднання і зв'язки іст. подій і явищ, відібраних і деталізованих у відповідності з признач. конкретної карти.

Розкриття динаміки подій і процесів → на іст. карті можна простежити процес виникнення держав і зміну їхніх територій або шлях руху військ, торговельних караванів тощо. Відрізняються за охопленням території (світові, відповідних регіонів, карти окремих держав), за змістом (узагальнюючі і тематичні), за своїм масштабом (великомасштабні, середньо- і дрібномасштабні).

На узагальнюючих картах в межах певного місця і часу відображені всі основні події і явища, передбачені розділами учбової програми.

Вміння користуватися історичною картою є засобом для більш усвідомленого сприйняття подій і явищ історії. При появі нової для учнів історичної карти в ході бесіди вони повинні вияснити: яку частину земної поверхні вона охоплює; який хронологічний період історії на ній відображено; якою була залежність життя людей від кліматичних умов про події, а лише відтворюють просторові часові структури, використовуючи абстрактну мову символів.

 

24. Використання крейди й дошки на уроках історії.

Дошка призначена для записів: у молодших класах - тему, план, дати, події, імена, історичних героїв, терміни, домашнє завдання. Крейдою малюють схеми і малюнки. Вони оживлюють історію, надають динамізм, рух історії, за допомогою фігур, стрілочок, зірочок. Малюють схеми: схеми-коробочки, схеми-сволгоції, ієрархічні, логічні; таблиці — хронологічні, синхроністичні, тематичні, порівняльні, таблиці розвитку, діаграми.

З допомогою інтерактивної дошки-пояснюю учбовий матеріал учням, малюю схеми, таблиці, так само легко стираю їх.

Наочність і інтерактивність (можливість активно міняти, працювати з комп'ютером прямо на дошці) – ось основна перевага інтерактивної дошки!

Використання інтерактивної дошки на уроках відкриває можливість художнього самовираження не тільки для педагога, а і для учня. Важливо пам'ятати, що в багатьох сільських дітей є комп'ютери, а також доступ в Інтернет, що значно підвищує їхню працездатність у сфері ІТ. Відтепер вони можуть цілком виявити свої здібності на уроці, гідно конкуруючи, учачи і навіть у чомусь допомагаючи своєму вчителеві.

Найголовніша перевага інтерактивної дошки - її естетична й динамічна структура, що відповідає запитам молодого покоління. Використання інтерактивної дошки на уроці стає додатковим фактором організації уваги учня й у силу наявності якісного візуального ряду - підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу з будь-якої шкільної освітньої програми.

Електронна інтерактивна дошка дозволяє суттєво прискорити темп уроку, успішно просуватись навчальною темою та втягнути в навчальний процес увесь клас. Будь-який учень, і з високими навчальними можливостями, і учні, які традиційно вважалися «слабкими», з появою інтерактивної дошки почали виявляти неабияку активність на уроках. А відповіді учнів у класі перед електронною інтерактивною дошкою дозволяють учителю налагодити стійкий зворотний зв'язок.

 

25. Відеофільми, документальне кіно та комп'ютерна техніка в навчанні історії.

Відеофільми дозволяють подати велику кількість навчального матеріалу. Його ознаками є динамічність, зоровий і звуковий ряд. Важливе попереднє ознайомлення вчителя зі змістом фільму, бо він містить лише частину матеріалу і служить додатковим джерелом знань. Якщо кінофрагмент 5-8 хв. під час перерви робочі записи є зошит, індивід, завдання. Після фільму коментар і: контекст у якому створювалася дана кінохроніка або фільм, аудиторію для якої призначено, мету з якої створено, спосіб в який збирався матеріал, вплив апаратури та прийомів комп'ютера.

Комп'ютер вже сьогодні може стати практично ідеальним засобом навчання і підвищення пізнавальної активності школярів на уроках будь-якого циклу, однак виникає проблема ефективної реалізації цих можливостей у процесі придбання знань, вироблення навичок і умінь.

Комп'ютер значно розширив можливості подання навчальної інформації. Можливість застосування кольору, графіки, мульти­плікації, звуку, можливість моделювання і прогнозування дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності- По своїх образотворчих можливостях комп'ютер перевершує кіно і телебачення.

Комп'ютер дозволяє підвищити мотивацію навчання. Можливість учнів регулювати подачу навчальних завдань за рівнем складності, заохочення їх до правильних рішень, не вдаючись при цьому до зайвих суджень і оцінок, навчання. По-третє, комп'ютер активно «втягує» учнів у навчальний процес. Проблеми застосування комп'ютера були предметом обговоренні асоціацій викладачів історії країн Європи - членів «Єврокліо» (їй приклад, на конференції в Фінляндії в 1998 р.).

 

26. Методи роботи з текстом у навчанні історії.

Застосування тексту дає можливість знайти, відструктурувати та засвоїти навч. іст. матеріал, сприяє р-тку мислення, емоційно-ціннісної сфери особистості, ств. умови для досягнення загал. цілей навчання історії. Зростання інтелектуального рівня учня → роль друкованого слова як засобу навчання збільшується. Книга → допомагає оптимізувати його як в школі, так і поза нею.

Види текстів. Їх можна класифікувати за характером інтерпретації (інтерпретація - розкриття змісту чого-небудь, пояснення, витлумачення) історичної інформації.

Історик завжди є не безпосереднім свідком, а інтерпретатором минулої реальності. Достовірність тієї чи іншої інтерпретації залежить від того, скільки і яких джерел вивчено, чи вірно визначені поняття, що розкривають сутність явищ, чи простежені зв'язки, залежності, співвідношення між окремими подіями, явищами, процесами тощо.

Типи інтерпретації: -науково-історична. Прикладами такої інтерпретації є книги і статті, написані професійними істориками, наукові доповіді, лекції; -освітня (шкільна або вузівська). До такого типу відносять підручники (посібники), текстові фонди музеїв, довідкову літературу; -художня - це романи, драматичні твори, фольклорні твори про минуле; -популярна історія - матеріали преси, науково-популярна література; -персональна - мемуари, спогади, розповіді, листи тощо.

Типи навчальних текстів: хрестоматія, книжка для читання, статті в газетах та журналах, художня література, науково-популярна та довідкова література.

 

27. Методи і прийоми роботи з текстом підручника.

Друкований текст → можливість засвоїти навчально-історичний матеріал, сприяє розвитку мислення. Їх можна класифікувати за характером інтерпретації іст. інформації. Достовірність тієї чи іншої інформації залежить від того скільки і яких джерел вивчено чи вірно визначено поняття.

Типи інтерпретації: 1) науково- історична (статті,доповіді, лекції); 2) освітня (підручники і довідкова л-ра); 3)художня (романи драматичні твори); 4) популярна іст. (преса); 5) персональна (мемуари, спогади)

Основні типи підручників: 1) хрестоматія (збірка документів); 2)книжка для читання; 3) статті в газетах 4) художня та мемуарна л-ра 5) науково популярна та довідкова л-ра. Основним типом навчального тексту на уроці іст.є підручник,який містить систему знань відповідно до держстандартута програми.

Основні ф-ції підручника: 1)носій іст. інформації 2) засіб засвоєння знань 3) засіб організації самостійної роботи.4) інструмент навчанняи розвитку та виховання особистості учня. Прийоми роботи з текстом підручника 1)самосгійне читання тексту перед поясненням учителя 2)застосування підручника у розповіді учителя 3)аналітико-синтетична обробка тексту 4)осмислеиня їст.матеріалу 5) робота над висновками та визначеннями понять 6) ілюструвания тексту малюнками і схемами 7)опрацювання нових термінів з тексту підручника.

 

28. Робота з історичним документом.

Іст. джерела → все створене людиною, результати її взаємодії з навколишнім середовищем предметами матеріальної культури і пам’ятками писемності.

Пам’ятки писемності в методиці наз. документами іст. Док под..на первинні і вторинні джерела. Під первинними розуміють неопрацьовані свідчення очевидців подій та їх учасників, вторинними джерелами -опис і міркування істориків з приводу іст. подій. Навчання роботи з документами включає такі етапи 1) учитель дає зразок розбору документа 2) учні аналізують документ під керівництвом учителя 3)працюють під керівництвом учителя і самостійно 4)самостійно вивчають документ в класі і вдома.

Як працювати з документами: 1) походження текету(хто і коли написав) 2)зміст тексту'які факти описуються) 3) достовірність інформації тексту 4)упередженість у тексті(якими є погляди автора як віін ставиться до описуваних подій)

 

29. Використання художньої літератури у викладанні історії.

 

Худ. література допомагає конкретизації історичного матеріалу і формуванню в учнів яскравих образів минулого, що є складовою частиною їх історичних уявлень. Художня книга дозволяє підтримувати увагу учнів, сприяє розвитку інтересу до предмета. Фрагменти творів учитель застосовує, щоб ввести учнів в історичну обстановку чи відтвориш колорит епо­хи, дати картинний чи портретний опис. Використання на уроках худож. іст. образів, яскравих розповідей про події минулого підвищує емоційність сприйняття учнями матеріалу, підсилює його виховний вплив, сприяє формуванню особистісного ставлення до історичних явищ і діячів.